- •5. Транспортна задача лiнiйного програмування
- •5.1. Змiстовна постановка та формальна модель транспортної задачi лiнiйного програмування
- •5.2. Умова iснування розв’язку транспортної задачі лінійного програмування
- •5.3. Побудова формальної моделi транспортної задачі лінійного програмування при порушеннi умов балансу в змiстовiй постановцi
- •5.4. Векторна форма запису транспортної задачі лінійного програмування
- •5.5. Метод потенцiалiв
- •5.5.1. Загальна схема алгоритму
- •5.5.2. Методи побудови початкового допустимого базисного розв’язку
- •Крок 3.
- •5.5.4. Знаходження змінної, що виводиться з базису (побудова циклу)
- •5.5.5. Перехiд до нового допустимого базисного розв’язку
- •5.5.6. Схема методу потенціалiв
- •5.6. Приклад розв’язання транспортної задачi лiнiйного програмування
- •5.7. Приклади компенсаторних циклiв
- •5.8. Зіставлення методу потенціалів I симплекс-методу
- •Задачi для самостійної роботи
- •Контрольнi запитання
- •Завдання до контрольної роботи
- •Двоїстий симплекс-метод
- •6.1. Основні теоретичні положення
- •6.2. Схема двоїстого симплекс-методу для задачі максимізації цільової функції
- •6.3. Сфера застосування двоїстого симплекс-методу
- •6.4. Приклад застосування двоїстого симплекс-методу
- •6.5. Додавання нового обмеження
- •Завдання до самостійної роботи
- •Варіанти завдань
- •Контрольні завдання
- •Список літератури
5.5.4. Знаходження змінної, що виводиться з базису (побудова циклу)
Цей крок еквівалентний використанню умови допустимості в симплекс-методі. Оскільки всі коефіцієнти в обмеженнях транспортної задачі дорівнюють або нулю, або одиниці, відношення, що використовуються під час перевірки умови допустимості, завжди будуть мати знаменник, що дорівнює одиниці. Тому значення базисних змінних одразу ж дають відповідні відношення.
Для визначення мінімального відношення побудуємо замкнений цикл, який відповідає змінній, що вводиться ( на першiй iтерацiї). Призначення цього циклу – компенсувати зміну небазисної змінної з метою відновлення балансу за рядками та стовпчиками (цей цикл називають компенсаторним).
Цикл починається та закінчується обраною небазисною змінною. Він складається з послідовності горизонтальних та вертикальних (зв’язаних) відрізків, кінцями яких повинні бути базисні змінні (за винятком тих кінців, які стосуються змінної, що вводиться до базису). Це означає, що кожна клiтина, що стоїть у вершині (зламі) циклу, повинна містити базисну змінну. Табл. 5.5 ілюструє цикл, який відповідає ввідній змінній для початкового базисного розв’язку задачі з табл. 5.2. Цей цикл можна виразити за допомогою базисних змінних таким чином:.Несуттєво, у якому напрямі (за чи проти годинникової стрілки) проводиться обхід циклу. Відзначимо, що відповідно до наступної теореми 4 та її наслідкiв для кожного базисного розв’язку та відповідної небазисної змінної можна побудувати лише один цикл.
Теорема 4 (про єдиність циклу)
Сукупність векторів ,(i,j)Î R (R — деяка множина пар індексів) буде лінійно-залежною тоді і тільки тоді, коли з множини відповідних їм клітин транспортної задачі можна обрати частину, що утворює цикл.
Наслідок 1. Допустимий розв’язок транспортної задачі є базисним тоді, і тільки тоді, коли з клітин, що займає цей розв’язок, не можна утворити жодного циклу.
Наслідок 2. Якщо таблиця транспортної задачі містить базисний розв’язок задачі (5.1) — (5.3), то для кожної вільної клітини цієї таблиці можна утворити один і тільки один цикл, що містить цю клітину та деяку частину зайнятих клітин.
Нехай маємо деякий ДБР {} i нехай за змiнну, що вводиться у базис, обрано змiнну(їй вiдповiдає клiтина транспортної таблицi). Згiдно з наслiдком 2 для небазисної змiнноїзавжди iснує компенсаторний цикл клiтин, що замикається на клiтинi, і при тому лише єдиний. При цьому змiннiйнадається деяке значення 0.
Перемiщення по циклу будь-якого числа не змiнить балансових рiвностей по рядках i стовпчиках таблицi. I при цьому для компенсацiї змiни колишньої небазисної змiнної деякi базиснi змiннi збiльшуються на, а деякi — зменшуються на .
Позначимо знаком "+" ті клiтини циклу, які вiдповiдають базисним клiтинам, що збiльшуються на , а знаком "–" – ті, що зменшуються на . Множина пар iндексiв базисних змiнних вiдповiдно розбивається на три пiдмножини, що не перетинаються:
При довiльному виборi значення деякi змiннi у новому розв’язку можуть стати вiд’ємними. Отже, щоб новий розв’язок залишався допустимим, має виконуватися така умова:
(5.19)