3.2. Завдання для самостійної роботи

Завдання 3.2.2. Визначити для заданого підприємства:

а) індивідуальний ризик нещасного випадку без загибелі (отримання травми);

б) індивідуальний ризик загинути;

в) узагальнений індивідуальний ризик для працівника підприємства, якщо відома статистика нещасних випадків за період спостереження в Т років. Оцініть рівень безпеки на підприємстві, прийнявши гранично-допустимий рівень ризику рівним 1 · 10–4. Зробіть висновок.

Методичні рекомендації аналогічні рекомендаціям до завдання 3.1.1.

Приклад (варіант 1). Застосуємо інженерно-статистичний метод і, скориставшись даними, поданими нижче, розрахуємо значення ризику. Статистична ймовірність небажаних подій визначається як відношення кількості осіб, які отримали травму (числа загиблих, загального числа потерпілих) за період спостережень Т, до загальної кількості працюючих (R = n / N / Т).

Вихідні дані:

Характеристика по підприємству

Номер варіанта

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Кількість працюючих, N ос.

8 400

5 200

6 440

1 050

Період спостереження Т, р.

20

30

50

40

30

Отримали травми за Т р., n ос.

8

11

9

12

16

5

Загинуло за період Т, n ос.

4

3

2

3

1

а)

б)

в)

Висновок: загальний індивідуальний ризик для робітника цього підприємства не перевищує гранично допустимий рівень, що є позитивним для працюючих людей. Проте ризик смертельної небезпеки є відносно середнім, таким, що перевищує прийнятне значення ризику загибелі (1 · 10-6).

Завдання 3.2.1. Виконати (ПАН) попередній аналіз небезпек вашого щоденного шляху від місця проживання до університету. Схематично зобразити план та скласти перелік можливих небезпек.

Методичні рекомендації. ПАН є першою спробою визначити та класифікувати небезпеки, які мають місце в системі, розробти рекомендації щодо контролю. ПАН звичайно виконується у такому порядку:

- вивчають технічні характеристики об’єкта, системи чи процесу, перевіряють технічну документацію на відповідність законам, стандартам, правилам;

- складають перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що викликають шкоду, потенційні небезпечні ситуації.

Проведення ПАН може бути спрощено і формалізовано завдяки використанню матриці попередньої небезпеки.

Приклад. Я проживаю у Полтаві на 8 поверсі будинку по вулиці Ватутіна. Можливі потенційні небезпеки на моєму шляху до університету:

1. Ліфт багатоповерхового будинку (можливість аварії, раптової зупинки).

2. Під’їзд погано освітлюється (можливість спіткнутися на сходах і травмуватися).

3. Біля підїзду взимку утворюється льодова гірка (можливість впасти, травмуватися).

4. Перехід через вул. Жовтневу на перехресті з вул. Сінною (регульований перехід досить безпечний, якщо не перебігати на червоне світло світлофора).

5. Калюжі на пішохідному переході під час дощів чи сніготанення (можливе замокання взуття і ніг).

3.3. Тестові завдання

1. Адаптаційний період – це:

а) здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;

б) здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;

в) інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;

г) здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.

2. Аналізатори (за І. П. Павловим) складаються з:

а) рецепторів, провідникової частини, мозкової частини;

б) органів чуття, сенсорних та афертних систем;

в) екстерорецепторів та інтерорецепторів;

г) механорецепторів, хеморецепторів, терморецепторів, фоторецепторів.

3. Поріг больових відчуттів людини від шуму становить:

а) 120 дБ;

б) 120 Гц;

в) 20000 ГЦ;

г) 20000 дБ.

4. Зазначте частку інформації у %, яку сприймає людина за допомогою зорового аналізатора:

а) 8 %;

б) 25 %;

в) 90 %;

г) 50 %

5. Ви користуєтесь побутовим дозиметром. Якою повинна бути величина фонового зовнішнього гамма-випромінювання у звичайних умовах?

а) 10–15 мкР/год;

б) 20–25 мкР/год;

в) 30–40 мкР/год;

г) близько 50 мкР/год.

6. Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:

а) 750 Р;

б) 100 Р;

в) 50 Р;

г) 500 Р.

7. Прийнятний (допустимий) рівень ризику загибелі людини у світовій практиці становить:

а) 10–3;

б) 106;

в) 10–8;

г) 10–6.

8. Які дії слід вважати першочерговими при проведенні попереднього аналізу небезпек (ПАН), наявних у досліджуваних системах?

а) вивчення технічних характеристик досліджуваних систем;

б) встановлення джерела енергії, за рахунок якого функціонує система;

в) знайомство з переліком речовин (матеріалів) наявність яких у системі становить потенційну небезпеку;

г) усі вказані вище дії можна віднести до першочергових.

9. Що є найбільш універсальним кількісним критерієм оцінки шкоди, заподіяної небезпекою:

а) кількість загиблих;

б) кількість потерпілих (поранених і хворих);

в) площа території, на яку поширюється небезпека;

г) величина збитків, виражена в грошовому еквіваленті.

10. Яка пропускна здатність зорового аналізатора людини на рівні фоторецепторів?

а) 0,2–0,8 біт/с;

б) 2–5 біт/с;

в) 20–70 біт/с;

г) 5,6 · 109 біт/с;

д) 23,4 · 1010 біт/с.

11. Австрійський учений Р. Барані розробив крісло, що обертається, яке використовується лікарями для подразнення вестибулярного рецептора людини. За якими ознаками встановлюється показник збудження рецептора?

а) рух ніг;

б) підняття рук;

в) рух очей;

г) коливання вух.

12. Латентний період – це:

а) здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;

б) здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;

в) інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;

г) здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.

13. Кількість предметів, об’єктів, що може охопити людина протягом однієї зорової фіксації:

а) 1–2;

б) 4–8;

в) 10–12.

14. Інтенсивність відчуттів прямо пропорційна логарифму інтенсивності подразника. Ця залежність отримала назву:

а) толерантність Шелфорда;

б) закон Вебера-Фехнера;

в) мінімум Лібіха.

15. Латентний період нюхового аналізатора дорівнює:

а) 0,09–0,22 с;

б) 0,15–0,22 с;

в) 0,31–0,39 с;

г) 0,28–1,6 с.

16. Латентний період температурного аналізатора дорівнює:

а) 0,09–0,22 с;

б) 0,15–0,22 с;

в) 0,31–0,39 с;

г) 0,28–1,6 с.

17. Фактичний рівень ризику смерті для життя людей в Україні становить (проведіть відповідність):

а) дія транспорту а) 16 · 10–4

б) отруєння б) 3,2 · 10–4

в) дія вогоню в) 0,3 · 10–4

г) утоплення г) 0,9 · 10–4

д) 1,6 · 10–4

3.4. Теми індивідуального творчого завдання

1. Методика оцінки надзвичайних ситуацій.

2. Технічні засоби радіаційного контролю обстановки.

3. Межі чутливості, феномен людської чутливості.

4. Фізіологічна надійність людини.

5. Роль природних та набутих захисних систем людського організму.

6. Особиста безпека в сучасному суспільстві. Гарантія недоторканості. Межа самооборони.

7. Глупство, недбальство і корисливість як чинники створення небезпечних ситуацій.

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ