Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

(ПУЕТ)

Кафедра технологічного обладнання харчових виробництв і торгівлі

В. Г. СМИРНОВА, С. А. ДИКАНЬ

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Навчальні завдання та методичні рекомендації

для практичних занять і самостійної роботи студентів усіх напрямів підготовки

за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП) ПУЕТ

2013

ЗМІСТ

ВСТУП

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

ТЕМА 1

ОСНОВИ ТЕОРІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ НАСЛІДКИ

ТЕМА 2

ВИДИ НЕБЕЗПЕК. ПРИРОДНІ, ТЕХНОГЕННІ

ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

ТЕМА 3

МЕТОДИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕК.

РИЗИК У БЕЗПЕЦІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ТЕМА 4

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

ТЕМА 5

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ. УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ

ДОДАТКИ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

ТЕМА 1

ОСНОВИ ТЕОРІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ НАСЛІДКИ

1.1. Навчальні завдання для практичної роботи 1

Тема: надзвичайні події та надзвичайні ситуації на території України.

Мета: теоретично обґрунтувати надзвичайні події як окрему категорію, пояснити їх економічну та соціальну сутність, з’ясувати вплив надзвичайних подій та їх наслідків на економіку країни, регіону. Ознайомити студентів із частотою надзвичайних подій та ситуацій на території країни. Навчити виконувати просторовий аналіз даних про окремі види надзвичайних подій та надзвичайні ситуації на території України. Навчити студентів співставляти тематичні карти і виявляти причинно-наслідкові зв’язки між різноманітними чинниками надзвичайних подій.

Література: 1, 2, 3, 5, 6, 26.

Обладнання: тематичні карти України (дод. А), географічний атлас для 8 класу.

Питання для обговорення

1. Поняття про середовище життєдіяльності людини. Природне, техногенне, соціальне середовище життєдіяльності населення України.

2. Класифікація надзвичайних подій та надзвичайних ситуацій (НС). Критерії переходу небезпечної події у НС.

3. Вплив економічних і соціальних показників країни на рівень смертності людей.

Завдання 1.1.1. Скориставшись тематичними картами, отриманими з офіційного сайту Міністерства з надзвичайних ситуацій (www.mns.gov.ua) (рис. А1–А3 дод. А), проаналізувати поширеність надзвичайних ситуацій різних класів для однієї з областей України (згідно з обраним варіантом) у 2009 р. та рівень смертності від нещасних випадків невиробничого характеру для цієї області (рис. А4–А10 дод. А). Виявити регіони з екстремальними значеннями смертності. Порівняти значення рівня смертності та інших показників для свого регіону із екстремальними та середніми по Україні значеннями. Варіанти завдань наведено нижче.

№ варіанта

Регіони (області)

1, 2

Миколаївська, Закарпатська

3, 4

Донецька, Сумська

5, 6

Рівненська, Чернівецька

7, 8

Одеська, Волинська

9, 10

Чернігівська, Запорізька

11, 12

Чернігівська, АР Крим

13, 14

Івано-Франківська, Луганська

15, 16

Черкаська, Житомирська

17, 18

Харківська, Вінницька

19, 20

Херсонська, Львівська

21, 22

Кіровоградська, Київська

Методичні рекомендації. Згідно з законодавством України надзвичайною ситуацією (НС) є порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, а також нещасними випадками, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Поширення НС територією країни має деякі чинники: рівень урбанізації і промислового виробництва, демографічна ситуація, успішність роботи управлінь МНС, особливості рельєфу, клімату тощо. Техногенні НС переважають в індустріально розвинутих регіонах (схід і центр), природні – локалізуються на заході та півночі.

Завдання 1.1.2. Проаналізувати вплив на рівень смертності від нещасних випадків невиробничого характеру жителів регіону соціально-економічних та інших характеристик відповідних територій (рис. А11–А12 дод. А). Зробити висновок про можливі причини смертності на території обраної області та України.

Методичні рекомендації. Аналогічно до надзвичайних ситуацій розглядають надзвичайні подій (НП) або нещасні випадки (НВ), які характеризуються тілесними пошкодженнями або смертю, інколи пошкодженням майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому, зазвичай, розуміють, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що призвели до нещасного випадку, були б розпізнані раніше. Типовими прикладами є автомобільна катастрофа (або попадання під машину), падіння з висоти, падіння предметів (цеглини, бурульки) на голову, враження електричним струмом, утоплення тощо.

Для виконання завдання 1.1.1 та 1.1.2 слід знайти на тематичних картах України (дод. А) [48] область, що відповідає заданому варіанту та виписати відповідні значення частоти надзвичайних ситуацій та смертності від нещасних випадків. Порівняти ці значення між собою та із середнім по країні значенням, скориставшись запропонованою таблицею-макетом. Визначити регіони із найбільшим і найменшим значенням фактора. Подумати та записати, з чим пов’язана така різниця для різних регіонів.

Приклад: Надзвичайні події і надзвичайні ситуації в 2009 р. у Полтавській області ( на 100 000 осіб).

Характеристика

Значення для регіону

Відповідні значення для України

макс.

мін.

середнє

відхилення, ±

відхилення, ±

відхилення, ±

НС техногенного характеру

1

19

– 18

1

0

3,5

– 2,5

НС природного характеру

1

10

– 9

0

+ 1

3,9

– 2,9

Нещасні випадки:

157

182

– 25

78

+ 79

139,2

+ 17,8

самогубства

29

32

– 3

8

+ 21

20,4

+ 8,6

дії транспорту

25

27

– 2

15

+ 10

20,5

+ 4,5

отруєння алкоголем

33

43

– 10

5

+ 28

17,6

+ 15,4

вбивства

7

11

– 4

2

+ 5

8,1

– 0,9

утоплення

8

12

– 4

4

+ 4

7,6

+ 0,4

дія вогню

13

13

0

1

+ 12

5,4

+7,6

Економічні показники

24,8

88,7

5,4

27,7

– 2,9

Соціальні показники

58,6

74,2

16,4

54,7

+ 3,9

Отже, надзвичайних ситуацій у Полтавській області в 2009 р. було всього дві: техногенна, пов’язана з пожежею, і природна, пов’язана з погодними умовами. У порівнянні з максиальними значеннями область за НС має хороші показники. За надзвичайними подіями майже за усіма розглянутими показниками, окрім убивств, смертність у Полтавській області перевищувала середній показник по Україні. Відхилення від максимального значення смертності коливалось від 0 до 10 випадків, а мінімального – від 4 до 21. Загальна кількість нещасних випадків невиробничого характеру перевищувала середній показник на 17,8. Найгірша ситуація спостерігалась з випадками отруєння алкоголем та самогубствами. Причиною такої несприятливої ситуації у Полтавській області, ймовірно, є досить низькі значення економічних показників (- 2,9), зокрема низька заробітна плата, а також невисокий рівень соціального розвитку.

1.2. Завдання для самостійної роботи

Завдання 1.2.1. Розрахувати кількість пилу N, яку ковтає людина щохвилини, якщо відомо, що за 1 хвилину людина робить у середньому 16 вдихів об’ємом 500 см3 кожен. Визначити рівень забрудненості такого повітря.

Варіант

Середньодобова концентрація пилу в повітрі, мг/м3

Варіант

Середньодобова концентрація пилу в повітрі, мг/м3

1

0,25

3

1,8

2

0,75

4

2,3

Методичні рекомендації. Вважається, що концентрація забруднювача в природному середовищі, яка не перевищує ГДК, не викликає зниження працездатності, не шкодить здоров’ю людини, не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків. Навіть чисте повітря не буває вільним від завислих у ньому часток – пилинок. Якщо концентрація пилу – 1 ГДК – рівень забрудненості є безпечним, якщо на рівні 3–4 ГДК – шкідливим. Якщо 5 і більше – небезпечним. Повітря вважається чистим, а рівень забрудненості повітря є безпечним (1 ГДК), якщо концентрація пилу становить 0,15 мг/м3, а кожен кубічний сантиметр повітря містить не більше 5 тис. пилинок. (1 мг пилу в м3 повітря приблизно відповідає кількості 33 000 пилинок у 1 см3).

Приклад. Вимірювання показали, що концентрація пилу в повітрі становить 0,25 мг/м3. Розрахувати кількість пилу N, яку ковтає людина щохвилини, якщо відомо, що за 1 хвилину людина робить у середньому 16 вдихів об’ємом 500 см3 кожен.

Відповідь:

1. Кількість пилинок n = 0,25 мг/м3 · 33 000 пилинок на 1 см3 = 8 250 пилинок.

2. N = 8 250 · 500 см · 16 = 66 000 000 пилинок.

3. Рівень забрудненості – безпечний.

Завдання 1.2.2. Знайдіть і запишіть українські прислів’я та приказки, які пов’язані з безпекою життя і діяльності людини в суспільстві. Подумайте, чи актуальний цей вислів сьогодні. Запропонуйте свої варіанти прислів’їв і приказок.

Методичні рекомендації. Знайдіть відповідну пару для формування прислів’я з лівого та правого стовпчика таблиці. Запишіть перевірену роками народну мудрість.

Варіант 1

А

Б

Не спитавши броду –

1

Шануватимуть і тебе

Від гніву – старієш,

2

А небезпеку – досвідом

Здоров’я маємо – не дбаємо,

3

У ній і згине

Перемагай труднощі розумом,

4

А втративши – плачемо

Не будь бараном –

5

Там непорядки водяться

Не забруднюй криницю –

6

Від сміху – молодієш

Вогонь – добрий слуга,

7

То й вовк не з’їсть

Хто шукає небезпеку

8

Не лізь у воду

Шануй сам себе,

9

Знадобиться води напитися

Краще прудкі ноги,

10

Але поганий хазяїн

Де слово з ділом розходяться,

11

Як добрі заступники

Варіант 2

А

Б

Не бійся того собаки, що гавкає,

1

Животу біда

Коли б кізка не скакала,

2

То однакові звання

Хто пізно ходить,

3

Той сам собі шкодить

Хто по повній наливає

4

На землі живи як слід

П’яниця і свиня –

5

Там непорядки водяться

Ласа їжа –

6

А того що леститься

Гостре словечко

7

А свій розум май

Людей питай

8

Той під плотом спочиває

Не спіши на той світ,

9

То б і ніжку не зламала

Де слово з ділом розходяться,

10

Коле сердечко

Приклад відповіді: варіант 1 : А1–Б 8 «Не спитавши броду – не лізь у воду».

Завдання 1.2.3. Роз’вязати кросворд № 1 «Головна мета БЖД» і прочитати отримане по вертикалі слово, що означає основну мету наукового напряму «Безпека життєдіяльності».

1

2

3

4

5

6

7

По горизонталі: 1. Шкідливий фактор, який діє на людину через опорні поверхні. 2. Стихійне лихо. 3. Кількісна оцінка небезпеки. 4. Небезпечна подія, що стрімко розвивається у часі, якщо не розпочати її ліквідування негайно (про що свідчить й таке, як найпростіша для запам’ятовування і перша у переліку адреса виклику допомоги). 5. Дуже небезпечний, підступний несподіванкою своєї дії фактор. 6. Світлотехнічний показник, на який реагує око людини. 7. Нервовий механізм, за допомогою якого людина здійсноє аналіз сигналів, що надходять ззовні і з середини організму.

1.3. Тестові завдання

1. Які НС (надзвичайні ситуації) за масштабом слід віднести до загальнодержавних?

а) наслідки яких впливають на діяльність підприємства;

б) наслідки яких впливають на життєдіяльність населеного пункту;

в) наслідки яких впливають на життєдіяльність двох і більше адміністративних районів;

г) наслідки яких впливають на життєдіяльність двох і більше адміністративних областей.

2. Назвіть найбільш правильне твердження щодо безпечності середовищ перебування людини загалом:

а) побутове середовище є більш небезпечним, ніж виробниче;

б) побутове середовище є менш небезпечним, ніж виробниче;

в) побутове середовище може бути і більше, і менше небезпечним;

г) виробниче середовище завжди більш небезпечне за побутове.

3 Номенклатура (перелік) небезпек налічує_______ (вставте пропущені слово і цифру) їх різновидів:

а) близько 10;

б) більше 150;

в) близько 500;

г) близько 1 000.

4. ГДК у безпеці життєдіяльності, екології – це:

а) градус Кельвіна;

б) головна діюча концентрація;

в) гранично допустима концентрація;

г) глобальна демократична кооперація.

5. Частка аварійних ситуацій, які спричинені «людським фактором», становить у середньому:

а) 20–30 %;

б) 30–50 %;

в) 50–75 %;

г) 75–90 %;

д) 90–95 %.

6. Вкажіть, які визначення найбільш повно характеризують ознаки надзвичайної ситуації

а) загроза для людини, тваринного й рослинного світу

б) великі масштаби, комплексний характер;

в) загроза життю і здоров’ю людини, руйнування будівель і споруд;

г) загроза життю і здоров’ю людини, загроза значних матеріальних втрат, загроза довкіллю.

7. Евакуація населення під час надзвичайної ситуації розпочинається після:

а) прийняття рішення начальником цивільного захисту;

б) прийняття рішення надзвичайною комісією;

в) прийняття рішення органами влади;

г) прийняття рішення на зборах населення ураженого району.

8. Основна небезпека повеней пов’язана з тим, що вони спричи-няють наслідки:

а) затоплення шаром води значної площі землі;

б) ушкодження та руйнування будівель і споруд;

в) руйнування обладнання й комунікацій;

г) вимивання родючого шару ґрунту;

д) загроза інфекційних захворювань.

9. До категорії «надзвичайна ситуація» відноситься:

а) вибух побутового балону з газом;

б) аварія у комунальній системі міста;

в) арешт чи підписка про невиїзд;

г) падіння бурульки на припаркований автомобіль.

10. Основний постулат БЖД говорить про те, що:

а) yci процеси взаємодії людини з довкіллям на усіх стадіях життєвого циклу потенційно небезпечні;

б) навантаження на природу має бути мінімальним;

в) найбільшу небезпеку становлять стихійні лиха, коли звільнюється величезна кількість енергії великого потенціалу.

11. Назвіть регіони найбільшого поширення смерті від отруєння алкоголем в Україні:

а) Автономна Республіка Крим;

б) Закарпатська обл.;

в) Запорізька обл.;

г) Полтавська обл.;

д) Одеська обл.

1.4. Теми індивідуальної творчої роботи

1. Роль реклами у формуванні способу життя молоді.

2. Урбанізація та її негативний вплив на стан безпеки людини.

3. Загальні правила поведінки та дії людей при аваріях на транспорті.

4. Забруднення харчових продуктів нітратами, пестицидами.

5. Загальні правила поведінки та дії людей при пожежах.

6. Загальні правила поведінки та дії людей при землетрусах і повенях.

7. Залежність здоров’я людини від умов навколишнього середовища.

8. Залежність здоров’я людини від економічних умов.

9. Безпека людини в міфах і стародавніх віруваннях.

10. Вода як найважливіший фактор середовища життєдіяльності людини.

11. Захворюваність на туберкульоз в Україні.

12. Захворюваність на ВІЛ/СНІД в Україні.

13. Захворюваність на психічні розлади, алкоголізм і наркоманію в Україні.

ТЕМА 2

ВИДИ НЕБЕЗПЕК. ПРИРОДНІ, ТЕХНОГЕННІ ТА

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

2.1. Навчальні завдання для практичної роботи 2

Тема: розпізнавання та ранжування небезпек.

Мета: засвоїти основні підходи до класифікації небезпек, навчитись використовувати на практиці знання про різновиди небезпек, виконувати розподіл, ранжування небезпек за різними критеріальними характеристиками. Навчитись аналізувати причини і наслідки нещасних випадків, аварій і катастроф.

Література: 1–5, 35–39.

Обладнання: роздавальний матеріал з інформацією про небезпечні події повсякденного життя.

Питання для обговорення

1. Системний підхід як методологічна основа безпеки життєдіяльності.

2. Види середовищ життєдіяльності людини. Ієрархічні рівні системи «людина – машина – середовище».

3. Класифікація небезпек.

4. Науково-технічний прогрес і поява нових видів небезпек.

Завдання 2.1.1. Виконати розпізнавання кожної з п’яти небезпечних подій (роздавальний матеріал) за джерелами походження, характером дії, сферою прояву, наслідками.

Методичні рекомендації. Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації: за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву тощо. Для виконання роботи й аналізу скористайтесь таблицею, макет якої наведено нижче.

Приклад (варіант 1 роздавального матеріалу)

№ з/п і назва статті	Вид небезпеки
	за джерелом походження	за характером дії	за сферою прояву	за наслідками
1. Напад собаки	комбінована	біологічна	побутова	травма
2. Пожежа в будинку	техногенна	фізична	побутова	матеріальні збитки, захворю­вання
3. Аварія на шахті	техногенна	фізична, хімічна	виробнича	аварія, смерть, травма
4. Паводок	природна	фізична	виробнича і побутова	матеріальні збитки
5. Телефонний тероризм	антропогенна (політична)	психічна	побутова	збій роботи, моральні збитки

При розпізнаванні небезпек слід зауважити, що за джерелом походження може бути лише один вид небезпеки, за характером дії, сферою прояву – один-два види; за наслідками – від одного до трьох видів.

Найбільш вдалою є класифікація небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, антропогенні (соціально-політичні) та комбіновані. Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин і рослин).

Техногенні джерела небезпеки – це, передусім, небезпеки, пов’язані з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного), транспортних засобів, горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурах і тиску, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання. До антропогенних джерел небезпеки відносять соціальні небезпеки, викликані низьким духовним і культурним рівнем людей. Це такі явища, як бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан; погані умови проживання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті. Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

Більшість джерел небезпек мають комбінований характер: природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, спричинені людською діяльністю. Джерелами таких небезпек є всі небезпеки, пов’язані з впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища. Наприклад, виведена людьми порода собак – бультер’єр, яка небезпечна не тільки для чужих людей, а навіть для свого господаря; виведені у військових лабораторіях бактерії, а також організми, створені методами генної інженерії. Комбіновані природно-соціальні небезпеки – наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та ін. Комбіновані соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

Небезпеки розрізняють також:

- за характером дії: (фізична (у т. ч. механічна, ядерна, термічна), хімічна, біологічна, психолого-фізіологічна);

- за сферою прояву (виробничі та позавиробничі. Останні мають різноманітні підвиди: побутові, спортивні, рекреаційні, дорожньо-транспортні тощо);

- за наслідками (зміна настрою, втома, захворювання, травма, психічна травма, смерть, збій у роботі, матеріальні збитки, моральні збитки, аварія, катастрофа тощо).

Завдання 2.1.2. Дати оцінку ступеня небезпечності (значущості) кожної з роглянутих подій. Провести ранжування небезпек за ступенем зменшення небезпечності, ступенем актуальності для сучасного українського суспільства. Дати письмове обґрунтування прийнятого рішення щодо найбільш значущої небезпечної події. Зробити висновок про найбільші небезпеки у житті українців.

Методичні рекомендації. Щоб дати оцінку ступеня небезпечності (значущості) кожної з розглянутих подій, слід скористатись методом парних порівнянь (послідовно розглядають пари подій і для кожної пари експерт вказує найнебезпечнішу, переважаючу подію), або методом ранжування (експерту пропонують ввесь набір подій одразу і він їх ранжує за принципом, яка подія є більш значущою, важливою). Для визначення рівня небезпечності подій встановлюються такі критерії:

1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків ситуації;

2) кількість людей, які постраждали, або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок ситуації;

3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків у національній валюті.

Зауважте, що людське життя також можна оцінити у вартісному вимірі. Такий підхід викликає заперечення серед певного кола осіб, які стверджують, що життя святе і безцінне, а фінансові операції навколо неї не допустимі. Проте на практиці з неминучістю виникає необхідність в такій оцінці. Саме з метою безпеки людей, ставиться питання: «Скільки треба витратити засобів, щоб врятувати людське життя». За зарубіжними дослідженнями людське життя оцінюється від 650 тис. до 7 млн дол. США. Для порівняння ризику та вигоди в деяких країнах світу введена фінансова оцінка життя людини. Згідно з «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру» (затвердженою Постановою КМУ №175 від 15.02.02), життя дорослої людини працездатного віку коштує в Україні 47 тис. грн, а дитини віком до 16 років – 22 тис. грн. Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів – 28 грн. Тяжкий нещасний випадок з втратою працездатності більше 9 днів – 6 500 грн.

Приклад ранжування:

1 місце – стаття № 3. Аварія на шахті – (збитки близько – 800 тис. грн, травми й смерть 5 людей).

2 місце – стаття № 1. Пожежа в будинку – (великі збитки близько 50 тис. грн, захворювання).

3 місце – стаття № 4. Паводок – (матеріальні збитки – більше 1 млн грн).

4 місце – стаття № 2. Напад собаки (травма – збитки близько 10 тис. грн).

5 місце – стаття № 5. Телефонний тероризм (моральні, матеріальні збитки).

2.2. Завдання для самостійної роботи

Завдання 2.2.1. Вибрати з табл. Б1 додатка Б і записати в зошит п’ять наймасштабніших у світі (за сумою матеріальних збитків та кількістю загиблих людей) техногенних катастроф та п’ять наймасштабніших у світі природних катастроф, що відбулися в світі протягом останніх 20 років. Дати їх якісну і кількісну характеристику, порівняти кількість загиблих людей та суми матеріальних збитків від природних і техногенних катастроф. Зробити висновок для кожної групи катастроф.

Пам’ятайте, що катастрофами (з урахуванням вимог ВООЗ) вважаються події з числом загиблих не менше 10 осіб. Співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1:4. Серед природних катастроф на першому місці – повені (8,1 %), далі – землетруси (7,2 %) та урагани (5,2 %). Що стосується катастроф техногенного походження, то тут переважають події на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському і річковому транспортах (65,7 %). За ступенем тяжкості, згідно з загальноприйнятою концепцією, катастрофи класифікуються на: малі, з числом загиблих і поранених 25…100 осіб, з кількістю таких, що потребують госпіталізації від 10 до 50 людей; середні, з числом загиблих 101…1 000 осіб, з наданням кваліфікаційної допомоги 51…250 ураженим; великі, з числом загиблих більше 1 000 і таких, що потребують госпіталізації більше 250 людей.

Завдання 2.2.2. Розрахуйте рівень шуму в розрахунковій точці Lр.т. у межах житлової забудови (майданчик для відпочинку) від джерела шуму – автотранспорту, що рухається по вулиці.

Вихідні дані:

Варіант

rn, м

В, м

W, м

Lавт., дБА

1

115

10

16

75

2

130

10

17

60

3

175

5

12

65

4

200

5

15

55

5

220

8

18

55

6

350

15

20

70

Методичні рекомендації. Тривала і сильна дія шуму у великих містах призводить до скорочення тривалості життя людини на 8–12 років. Особливістю органів слуху є те, що вони оцінюють дію зовнішнього подразнення у логарифмічному масштабі: збільшення сили відчуття є прямо пропорційним десятковому логарифму відношення інтенсивностей двох подразнювачів, що порівнюються. Це закон Вебера-Фехнера. Рівень шуму (L) вимірюється у децибелах (дБА). Для визначення рівня шуму слід скористатись формулою:

де рівень звуку від основного джерела шуму – автотранспорту;

зниження рівня звуку через розсіювання у просторі.

Визначається розрахунком ΔLроз. = 10lg(rn/ro), де rn – відстань від акустичного центру шуму до розрахункової точки, ro – найкоротша відстань між точкою визначення звукової характеристики та акустичним центром шуму, для автотранспортних потоків ro = 7,5;

ΔLзат. – зниження рівня звуку через його затухання.

Визначається з урахуванням коефіцієнта затухання звуку в повітрі αпов. = 0,5 дБА/м / ΔLзат. = (αпов. · rn)/100 ; ΔLзел. – зниження рівня звуку зеленими насадженнями. Визначається з урахуванням ширини смуги дерев (В) та коефіцієнта затухання шуму від зелених насаджень (αзел. = 0,08 дБА/м) / ΔLзел. = αзел. · B ;

ΔLбуд. – зниження рівня звуку екраном-будівлею.

Визначають з урахуванням ширини будівлі W та коефіцієнта дифракції звуку на верхніх і бічних краях будівлі (К = 0,8) / ΔLбуд. = K · W.

Приклад (варіант 1):

ΔLроз. = 10 lg (115/7,5) = 11,85 дБА.

ΔLзат. = 0,5 · 115/100 = 0,575 дБА

ΔLзел. = 0,08 · 10 = 0,8 дБА;

ΔLбуд. = 0,8 · 16 = 12,8 дБА.

L р.т. = 75 – 11,85 – 0,575 – 0,8 – 12,8 = 48,97 дБА.

Висновок: отриманий рівень шуму дещо перевищує нормативне значення 45 дБА, тобто є недопустимим.

2.3. Тестові завдання

1. Які з названих небезпек відносять до комбінованих?

а) пилові бурі, кислотні дощі, виснаження родючих ґрунтів;

б) смерчі, шторми, землетруси, повені;

в) страйки, повстання, революції, збройні конфлікти;

г) транспортні аварії, дія електроструму, руйнування будівель.

2. Відомо, що за характером дії усі чинники життєвого середовища, які за певних умов можуть завдати шкоди людині, поділяють на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні, психолого-фізіологічні. До якої із цих груп належать ті небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з небажаною токсичною дією вживання алкоголю, вдихання ацетону тощо?

а) до фізичної;

б) до хімічної;

в) до біологічної;

г) до психолого-фізіологічної.

3. Що треба робити, якщо землетрус застав вас раптово?

а) встати у дверному пройомі або біля віконного прорізу;

б) скориставшись ліфтом, швидко вийти на вулицю;

в) звільнити шафу від одягу та сховатися там;

г) затефонувати в службу порятунку, щоб дізнатись про силу землетрусу.

4. Якими будуть ваші дії при отриманні штормового попередження?

а) почнете зміцнювати не досить тривкі конструкції;

б) зачинете двері та приміщення на горищі;

в) вікна заклеєте смужками паперу або тканини;

г) вимкнете комунальні енергетичні мережі;

д) щільно закриєте двері й вікна з підвітряної сторони.

5. У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації послідовно розглядаються такі фактори:

а) територіальне поширення;

б) розмір заподіяних економічних збитків і людських втрат;

в) класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій;

г) суспільна думка.

6. Виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристики називається:

а) таксономія;

б) ідентифікація;

в) класифікація;

г) типіфікація.

7. Як ви будете поводити себе в осередку інфекційного захворювання?

а) без спеціального дозволу не покидати місце проживання;

б) із сусідами та знайомими негайно розробити план дій щодо попередження захворювання;

в) при підвищенні температури терміново попередити персонал медичного закладу;

г) щоденно робити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів;

д) після госпіталізації хворого постіль і посуд продизенфікувати кип’ятінням протягом 15 хв. у розчині 2 % питної соди.

8. До яких заходів безпеки ви будете вдаватися при загрозі терористичного акту?

а) будете уважним і доброзичливим до оточуючих;

б) ні за яких умов не панікувати;

в) залишити місто (село);

г) поводити себе звичайним чином;

д) намагатися виявити терористів.

9. Які небезпеки НЕ відносять до соціальних?

а) тероризм;

б) низький життєвий рівень;

в) злочинність;

г) землетрус.

10. До якого класу небезпек за характером дії відносять іонізуюче випромінювання?

а) фізичні;

б) хімічні;

в) біологічні;

г) психолого-фізіологічні.

11. Які бувають небезпеки за часом виявлення?

а) виробничі й побутові;

б) імпульсивні й кумулятивні;

в) соціальні й особисті;

г) складні й прості.

12. Вкажіть шкідливі та небезпечні фактори, що належать до фізичної групи:

а) шум;

б) іонізуюче випромінювання;

в) бактерії;

г) рухомі частини машин;

д) емоційне перевантаження;

е) сірчана кислота.

13. Вкажіть послідовність шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів від найшкідливішого до менш шкідливих:

а) хлор;

б) ацетон;

в) чадний газ;

г) пари ртуті.

14. Які з вказаних захворювань відносять до вірусних?

а) грип;

б) гепатит;

в) кір;

г) усі перераховані вище хвороби.

2.4. Теми індивідуального творчого завдання

1. Хімічні небезпеки в побуті.

2. Електрострум у побуті – джерело небезпеки.

3. Небезпеки людського житла.

4. Небезпеки у житті сучасного студента.

5. Телефонний тероризм.

6. Проблема насильства в студентському середовищі.

7. Небезпеки на вулицях рідного міста.

8. Небезпеки на дискотеці.

9. Небезпеки під час заняття спортом.

10. Небезпеки на транспорті.

11. Поведінка розумної людини під час пожежі.

12. Чи є прояви тероризму в Україні?

13. Небезпека натовпу на вулиці та в приміщенні.

14. Ігроманія в Україні.

15. Небезпека мобільних телефонів.

МЕТОДИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕК.

РИЗИК У БЕЗПЕЦІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ