- •Організація готельного господарства
- •Методичні рекомендації
- •З виконання курсової роботи
- •Для студентів напряму підготовки 6.140101
- •“___”________________ 2010 Р.
- •1. Порядок вибору теми та закріплення її за студентом
- •2.Підбір та вивчення літературних джерел
- •4. Вимоги до структури та змісту
- •Написання тексту курсової роботи
- •6. Рекомендації щодо оформлення і процедури захисту
- •Основні показники функціонування підприємств готельного господарства України за 2004-2007 роки
- •Порядок рецензування та захисту курсової роботи
- •8. Приблизна тематика робіт
- •9. Додатки
- •Кафедра технології та організації ресторанного господарства “затверджую”
- •Завдання з курсової роботи
- •Кафедра технології та організації ресторанного господарства
- •Шкала нарахування підсумкових балів
- •Зразок змісту курсової роботи
- •1. Форми статистичної та бухгалтерської звітності
- •Додаток к
- •10.Список рекомендованої літератури
Основні показники функціонування підприємств готельного господарства України за 2004-2007 роки
Показник |
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
Кількість готелів |
1192 |
1232 |
1269 |
1420 |
–у % до попереднього року |
100,0 |
113,7 |
83,1 |
145,3 |
Разом |
…… |
……. |
……. |
……. |
Всього |
…… |
……. |
….... |
……. |
Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) розміщують безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згадується, або на наступній сторінці; на всі ілюстрації мають бути посилання. Назву розміщують під ілюстрацією; нумерацію здійснюють арабськими цифрами в межах розділу (наприклад, “Рисунок 3.3…” означає третю ілюстрацію в третьому розділі). Якщо ілюстрація одна на всю роботу, то вона не нумерується.
Графіки, схеми мають бути виконані акуратно і технічно грамотно. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим же, що і основний текст. До назви графіка відносяться ті ж вимоги, що і до заголовка таблиці.
Рис. 1.1. Динаміка туристичних потоків в Україні за 2004-2007 роки:
1–кількість іноземних громадян, які відвідали Україну;2–внутрішні туристи
Формули розміщують посередині рядка, слова, які зв’язують їх з текстом (“де”, ”отже”, ”звідси”, ”знаходимо”) - на початку рядка. Відстань між рядками формул, а також між формулами та текстом має бути не менше одного вільного рядка. Лінія між чисельником і знаменником має бути тієї ж довжини, що і найдовший вираз, причому чисельник і знаменник мають бути центровані відносно цієї лінії. Символи, що використовуються в формулах, мають бути єдиними для одних і тих показників протягом всієї роботи.
Формули і рівняння нумеруються в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках. Номер формули вказується на її рівні в крайньому правому положенні на рядку. Формула наводиться в тексті тільки один раз, в інших випадках дається посилання на її номер. Формули, що слідують одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, розміщують по тексту рядка і не нумерують.
Бібліографічний список – це ключ до джерел, якими користувався автор при написанні роботи. Крім того, такий список в певній мірі віддзеркалює наукову етику автора. Саме зі списку літературних джерел можна судити і про ступінь обізнаності студента з літературою з вивченої наукової проблеми.
В список літературних джерел включаються лише ті видання, які дійсно використовувались при написанні роботи. Традиційно не включаються в списки літературних джерел енциклопедії, довідники, словники.
При побудові переліку літератури застосовується суцільна нумерація джерел. Дані про використані літературні джерела мають наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. Замінює ГОСТ 7. 184.[введ.01-072007].К.:Держспоживстандарт України, 2007. 47с. Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, якою студент користувався при виконанні роботи; при групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’янськими мовами, далі джерела, де використано латинський алфавіт.
Приклад оформлення літератури наведено у додатку К.
Додатки оформлюються як продовження основного тексту і розміщуються в тому ж порядку, у якому вони згадуються в тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки і мати заголовок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої заглавної друкують слово “Додаток”. Додатки позначаються послідовно прописними буквами алфавіту за винятком літер Г, Є, З ,І ,Ї, Й ,О ,Ч ,Ь (наприклад, ”Додаток А”, ”Додаток Б” і т.д.).