2. Аналіз світових тенденцій розвитку галузі

За вересневими оцінками USDA світове виробництво ячменю у 2012-2013 МР оцінюється 134 млн. тонн, що на 9% вище за показник попереднього маркетингового року.

Рис. 2.1. Динаміка світового виробництва ячменю

У поточному 2013-2014 МР, за попередніми оцінками, виробництво ячменю в світі знизиться на 1% і складатиме 132,5 млн. тонн. Світове споживання даної культури в 2012-13 МР оцінюється в 135,8 млн. тонн, а в 2013-14 МР прогнозується не суттєве зниження до рівня 135 млн. тонн. У 2012-13 МР було зафіксоване збільшення (на 24,5%) обсягів світового експорту ячменю до 19,8 млн. тонн, порівняно з показником у 16 млн. тонн у попередньому маркетинговому році.

Табл. 2.1 Оцінка балансу ринку ячменю у світі (USDA)

У поточному маркетинговому році прогнозується зниження експорту на 15% до 16,8 млн. тонн. Обсяги світового імпорту у 2012-13МР також демонстрували дворазове збільшення до 19,4 млн. тонн, порівняно з 14,4 млн. тонн у попередньому маркетинговому році. У 2013-2014 МР імпорт вірогідно знизиться на 13,5% і складатиме 16,7 млн. тонн. Найбільшим виробником ячменю і в світі в 2012-2013МР стала Росія, на яку припадає 17% всього світового виробництва даної культури в світі. На другому місці знаходиться Україна з часткою 7% від сукупного світового виробництва.

Рис. 2.2. Основні виробники ячменю 2013/2014 МР

Лідером в експорті ячменю за показниками 2012-13 року визнана Австралія з 26% від сукупного світового експорту ячменю. Слідом йдуть Аргентина і Росія, які в минулому МР демонстрували поставки пшениці, які склали 18% і 17% від світового експорту відповідно.

Рис. 2.3. Основні експортери ячменю 2013/2014 МР

Щодо основних імпортерів даної культури в світі, то найбільша частка припадає на Саудівську Аравію – 40% від сукупного світового імпорту. 12% світового імпорту припадає на Китай, 6% на Японію і 5% на Іран.

Рис. 2.4. Основні імпортери ячменю 2013/2014 МР

3. Аналіз факторів внутрішнього середовища

До факторів внутрішнього середовища можна віднести - забезпеченість ресурсами, технологічний рівень, конкурентоспроможність, природно-кліматичні умови і т. д.

На зовнішню пропозицію впливає ряд факторів внутрішнього середовища, які потрібно враховувати при аналізі:

• природно-ресурсний потенціал в країнах виробниках, який включає наявність земельних ресурсів придатних для вирощування культури, в Україні забезпечується завдяки чорноземам;

• природно-кліматичні умови, вплив яких не можна недооцінити. Впливаючи на урожайність культури, він впливає в на обсяги виробництва та формування цін на світовому ринку, Україна розміщена у сприятливому кліматичному поясі для вирощування ячменю;

• пропозиція товарів-аналогів або конкурентів (фуражна пшениця та кукурудза) частка яких з кожним роком збільшується;

• технічне оснащення Українських аграріїв набагато гірше порівнюючи з оснащенням європейських, австралійських, канадських виробників, які використовують сучасну техніку та передові технології. Від цього залежить як кількість урожаю, адже втрат менше, так і його якість;

• державна підтримка виробників. Так в США виробництві ячменю передбачено субсидії. Сільськогосподарське виробництво Канади отримує державну підтримку шляхом фінансування окремих галузей сільського господарства і фермерських господарств через: надбавки до ринкових цін для забезпечення дохідності виробленої продукції; надбавки до обсягів виробничих витрат у формі кредитної підтримки; виплати відсотків за кредитами; гарантії за кредитами; податкові пільги щодо підтримки дохідності сільськогосподарського виробництва;

• сезонність, у світовому сільському господарстві сезонність виникає під впливом різних кліматичних умов на різних континентах та, відповідно, в різних країнах [6].