- •1.Барабанна перетинка
- •2. Носова кровотеча
- •3. Гортанна ангіна
- •1. Порожнини середнього вуха. Стінки і поверхи барабанної порожнини.
- •2. Гострий нежить
- •3. Флегмонозний ларингіт. Хондроперихондрит гортані
- •1. Слухові кісточки і м’язи барабанної порожнини
- •2. Хронічний атрофічний нежить. Озена.
- •3. Гострий ларинготрахеїт у дітей
- •1.Методи дослідження слуху
- •2. Фурункул носа.
- •3. Стадії стенозу гортані.
- •1.Звукопровідний та звукосприймальний апарат вуха
- •2) Гострий і хронічний сфеноїдит.
- •1,Вестибулометрія: мета, групи тестів.
- •1.Гематома і перихондрит вушної раковини.
- •2.Клінічна анатомія основної пазухи.
- •3.Хронічний ларингіт.
- •1.Зовнішній отит
- •1)Фурункул зовнішнього слухового ходу
- •2)Зовнішній дифузний отит
- •2.Клінічна анатомія решітчастої пазухи.
- •3.Хронічний тонзиліт.
- •1.Сторонні тіла вуха. Сірчана пробка.
- •2.Клінічна анатомія лобної пазухи.
- •3.Гострий стеноз гортані. Причини, патогенез, клініка.
- •1.Гостре гнійне запалення середнього вуха. Етіологія, патогенез, клініка.
- •2.Методи дослідження приносових пазух.
- •3.Консервативне лікування хронічного тонзиліту.
- •2.Мастоїдит.
- •3.Злоякісні новоутворення носа і приносових пазух.
- •1.Хронічне гнійне запалення середнього вуха. Обов’язкові ознаки. Мезотимпаніт. Епітимпаніт.
- •2.Клінічна анатомія верхньощелепної пазухи.
- •3.Хронічний тонзиліт. Класифікація. Формулювання діагнозу.
- •1.Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту.
- •2.Фізіологія гортані
- •3.Паратонзиліт і паратонзилярний абсцеси. Латерофарингеальний абсцес
- •2.Катаральна ангіна.
- •3.Клінічна анатомія гортані.
- •24 Білет
- •1.Хвороба Меньєра
- •2 Методи дослідження носа
- •3 Фолікулярна ангіна
- •25 Білет
- •1 Сенсоневральна приглухуватість
- •1. Анатомія присінку внутрішнього вуха.
- •3.Гострий фарингіт.
- •1.Півколові канали.
- •2.Травми носа і приносових пазух. Сторонні тіла порожнини носа.
- •3.Хронічний фарингіт.
- •1.Спіральний орган.
- •1.Стінки і поверхи барабанної порожнини.
- •2. Викривлення перегородки носа, синехії та атрезії порожнини носа.
- •3. Вторинні ангіни.
- •2. Дифтерія глотки.
- •3. Іннервація гортані.
2.Клінічна анатомія решітчастої пазухи.
Комірки решітчастої кістки представлені повітроносними клітинами, розміщеними між лобовою та клиновидною пазухами. Кількість, обсяг та розміщення решітчастих комірок схильні до значних варіацій. З кожного боку їх буває в середньому 8-12. Ці комірки обмежені зовні паперовою пластинкою, котра спереду підходить до слізної кістки, позаду – до клиноподібної пазухи, зверху межує з лобовою кісткою і знизу – з верхньощелепною та піднебінною кістками. За місцем розташування комірки решітчастої кістки поділяються на передні та середні, які з'єднуються з середнім носовим ходом у передньому відділі hiatus semilunaris, та задні, які відкриваються у верхній носовий хід. З окремих комірок решітчастого лабіринту слід виділити:
Bulla ethmoidalis(решітчастий пухир) – позаду над півмісяцевою щілиною латерально межує з паперовою пластинкою, а медіально, досягаючи іноді значних розмірів, може відсувати середню раковину до носової перегородки;
Bulla frontalis – випинається в отвір лобової пазухи;
Лобноорбітальні комірки – розміщуються уздовж верхньої стінки орбіти;
Bulla conchae – розміщується в передньому відділі середньої носової раковини.
Важливо зазначити, що lamina cribrosa частіше лежить нижче від склепіння носової порожнини, тому під час розкриття комірок решітчастого лабіринту необхідно суворо дотримуватися латерального напрямку, щоб не проникнути в порожнину черепа.
3.Хронічний тонзиліт.
Це хр. Запал. Піднебінних мигдаликів. класифікація за І.Б.Солдатовим розрізняють 2 клінічні форми: компенсовану та декомпенсовану. Компенсована форма характеризується лише місцевими ознаками захворювання. Тому хворі на хронічний тонзиліт цієї форми не хворіють на ангіну, в них відсутні тонзилогенна інтоксикація та ускладнення. У зв'язку з цим за наявності декомпенсованої форми необхідно вказати, чим проявляється декомпенсація.
Місцеві ознаки хронічного тонзиліту.
Патогномонічними симптомами хронічного тонзиліту є 1)рубцеві спайки між мигдаликом та передньою піднебінною дужкою, 2)рідкий гній або казеозно-гнійні пробки в криптах мигдаликів, що виділяються з них унаслідок натиснення шпателем на передню дужку. 3)гіперемія та валикоподібне стовщення країв піднебінних дужок: стійка гіперемія країв передніх дужок, валикоподібне стовщення країв передньої та задньої дужок, набряк країв верхніх відділів піднебінних дужок, які охоплюють верхній полюс мигдаликів. 4)хронічний регіонарний лімфаденіт. Зазначені вище ознаки є наслідком порушення крово- та лімфообіїу поблизу запального вогнища та подразнення слизової оболонки країв піднебінних дужок гнійними виділеннями з крипт.. При цьому на шиї, по передньому краю грудино-ключично-соскового м'яза, на рівні кута нижньої щелепи пальпується ланцюжок збільшених, щільних, малоболючих лімфовузлів.
Види декомпенсації хронічного тонзиліту.
Хронічний тонзиліт може ускладнюватися різними захворюваннями.Дійсно, у багатьох хворих на хронічний тонзиліт розвивається вторинний імунодефіцит, що сприяє виникненню або погіршенню перебігу багатьох захворювань.Такий зв'язок існує з багатьма захворюваннями: псоріазом, симптоматичною епілепсією тощо. Прояви декомпенсації у вигляді рецидив. гострих тонзилітів(ангін), пара тонзилітів,паратонзилярних абсцесів.Прямий етіологічний зв'язок із хронічним тонзилітом мають інфекційно-алергічні захворювання: ревматизм, колагенози, нефрит, пієлонефрит, неспецифічний інфекційний поліартрит, алергічні дерматози, збудником яких є 3-гемолітичний стрептокок групи А.
БІЛЕТ 15