42. Групи інгібіторів фібринолізу. Фармакокінетика. Фармакодинаміка. Ускладнення терапії.

АНТИГЕМОРАГІЧНІ ПРЕПАРАТИ — препарати, які використовуються для зупинки кровотеч. А.п. підрозділяються на інгібітори фібринолізу, гемостатичні препарати та коагулянти синтетичного та рослинного походження. Інгібітори фібринолізу, в свою чергу, поділяють на амінокислоти (амінокапронова, транексамова та амінометилбензойна кислоти) та інгібітори протеїназ крові (апротинін).Гемостатичні препарати поділяють на препарати резорбтивної (фібриноген, кальцію хлорид, менадіон, етамзілат) та місцевої (тромбін, тахокомб, губка гемостатична з амбеном) дії. До коагулянтів синтетичного походження належить карбазохром, рослинного походження — екстракт водяного перцю та кропиви листя.

ФК. Інгібітори фібринолізу впливають нафібринолітичну систему організма; гемостатичні препарати активують гемостатичну систему: тромбін, фібриноген, менадіон впливають накоагуляційний компонент гемо­статичної системи, кальцію хлорид таетамзілат— насудинно-тромбоцитарний компонент гемостатичної системи; коагулянти виявляють кровоспинну дію тастворюють умови для тромбоутворення.

ФД. Інгібітори фібринолізу блокують активатори плазміногену тапригнічують дію плазміну, кінінові системи таактивність фібрінолізу. Фібриноген, кальцію хлорид, менадіо­ну, тромбін є природними компонентами системи згортання крові. Кальцію хлорид стимулює утворення тромбопластину та перехід протромбіну до тромбіну. Менадіон бере участь у синтезі протромбіну (фактора II) та факторів згортання крові VII, IX та X, активує синтез фібріногену. Етамзилат активує утворення фактора згортання крові III (тромбопластину), первинного тромба та посилює його ретракцію, стимулює утворення нових тромбоцитів з мегакаріоцитів і їх вихід з депо, а також пригнічує розщеплення мукополіцукрів та зменшує проникність судинної стінки. Тромбін каталізує утворення фібрину з фібриногену, стимулює утворення тромбопластину. Коагулянти зменшують проникність судинної стінки, підвищують в’язкість крові, уповільнюють кровотік і таким чином створюють умови для тромбоутворення. Головним фармакологічним ефектом препаратів цієї групи є гемостатичний.

Ускладнення терапії— поява алергічних реакцій, тромбозів татромбоемболій, нудоти, блювання. Амінокапронова кислота, етамзилат спричиняють катаральні явища уверхніх дихальних шляхах; транексамова кислота— порушення кольорового зору, апротинін— бронхоспазм, менадіон підвищує ризик розвитку гемолітичної хвороби уновонароджених.

43. Фармакодинаміка та основні параметри фармакокінетики препаратів вітаміну к.

Препарати вітаміну К: Менадіон, Канавіт, Вікасол, Фітоменадіон.

Фармакодинаміка.Вітамін К існує в декількох формах. Основна форма вітаміну К – вітамін К 1 (філохінон) міститься врослинах, особливо зелених листових овочах. Іншою формою вітаміну К є вітамінК 2 (менахінон), який може всмоктуватися в обмеженій кількості. Його виробляють бактерії в нижній частині тонкої кишки і в товстій кишці. Вікасол-Дарниця є синтетичним аналогом водорозчинного вітаміну К і розглядається як вітамін К 3(менадіон), сприяє синтезу протромбіну і про конвертину, підвищує згортання крові за рахунок посилення синтезу II, VII, IX, X чинників згортання. Маєгемостатичну дію (при дефіциті вітаміну К виникає підвищена кровоточивість). Укрові протромбін (чинник II) у присутності тромбопластину і Ca²⁺, заучастю про конвертину (чинник VII), чинників IX (Кристмасс-чинника), X (чинникаСтюарта-Прауєра) переходить у тромбін, під впливом якого фібриноген перетворюється на фібрин, що складає основу згустка крові (тромбу). При дефіциті вітаміну К ослаблений також біосинтез деяких біологічно активних речовин небілкової природи: серотоніну, гістаміну, ацетилхоліну.

Фармакокінетика.Післявнутрішньом’язового введення легко і швидко всмоктується в системний кровотік. Зв’язування з білками плазми має оборотний характер. Кров хворих з дуже низьким вмістом альбумінів слабко зв’язує вітамін К або зовсім його не зв’язує. Накопи чується головним чином в печінці, селезінці, міокарді. Найінтенсивніше процес перетворення відбувається в міокарді, скелетних м’язах, дещо повільніше– в нирках. Виводиться нирками та з жовчю практично виключно у вигляді метаболітів. Метаболіти вітаміну K (моно сульфат, фосфат ідиглюкуронід-2-метил-1,4-нафтохінон) виводяться з сечею – до 70 %. Високі концентрації вітаміну К в калі обумовлені тим, що він синтизуеться кишковою мікрофлорою.