60

Змістовий модуль 4. Топографічні карти Збройних Сил України.

Тема 9. Топографічні карти збройних сил україни заняття 1. Топографічні карти збройних сил україни

1. Призначення і характеристика топографічних карт

Зменшене зображення, земної поверхні або окремих її частин, виконане на площині за певним математичним законом і яке показує розміщення, поєднання та зв‘язки природних і суспільних явищ, називається картою.

Ділення карт за масштабом : 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000.

За призначенням:

Карта масштабу 1:25000 (в 1 см - 250 м)

Карта масштабу 1:50000 (в 1 см - 500 м)

Карта масштабу 1:100000 (в 1 см – 1 км)

Карта масштабу 1:200000 (в 1 см – 2 км)

Карта масштабу 1:500000 (в 1 см – 5 км)

Карта масштабу 1:1000000 (в 1 см - 10 км)

1.2. Математичні елементи топографічних карт

Топографічна карта являє собою просторову математичну модель місцевості. Подібність карти до місцевості та вимірні властивості забезпечуються математичними елементами місцевості топографічних карт, а саме:

• масштабом карти;

• рамками карти;

• координатною сіткою;

• опорними геодезичними пунктами;

• картографічною проекцією.

2. Розграфлення і номенклатура топографічних карт

Поділ карти паралелями та меридіанами на окремі аркуші, зручні у користуванні, називається розграфленням карти, а літерні та цифрові позначення, які вказують на місце знаходження аркуша карти на земній поверхні та його масштаб, - номенклатурою.

Рис. 9.1. Розграфлення і номенклатура аркушів карти масштабу 1:1 000 000

Рис. 9.2. Розграфлення і номенклатура аркушів карт масштабів 1:500 000, 1:200 000

і 1:100 000 на аркуші карти масштабу 1:1 000 000

Рис. 9.3. Розграфлення і номенклатура аркушів карт масштабів 1:50 000 і 1:25 000

на аркуші карти масштабу 1:100 000

3. Зображення місцевих предметів на топографічних картах

Топографічні елементи місцевості зображуються на топографічних картах у вигляді умовних знаків.

Графічні умовні знаки поділяються на:

- масштабні (контурні);

- пояснювальні;

- позамасштабні;

- лінійними.

Для підвищення наочності топографічні карти друкуються у кольорах.

Рис. 9.4. Головні точки умовних знаків:

а) геометричний центр фігури; в) середина основи знака;

б) геометричний центр нижньої фігури; г) вершина прямого кута основи знака

Умовні знаки місцевих предметів

Населені пункти, залежно від характеру виробничої діяльності населення та кількості мешканців у них, поділяють на міста селища селища міського типу, селища сільського і дачного типу.

Дорожня мережа

Гідрографія

Грунтово - рослинний покрив

Тема 9. Заняття 2. Визначення відстаней, площ і напрямків на топографічних картах

1. Види масштабів та способи визначення площ, відстаней на топографічних картах

Масштаб може бути виражений у числовій формі (чисельний масштаб) або в графічній (лінійний, поперечний масштаби) – в вигляді графіку.

Рис 9.5. Оформлення чисельного і лінійного масштабів на топографічних картах

2. Способи визначення відстаней за топографічною картою

Лінійкою.

Циркулем вимірюються короткі відстані (кроком циркуля).

Курвіметром.

За прямокутними координатами. S = (x₂-x₁)² + (y₂-y₁)²

Рис. 9.6. Вимірювання відстані на карті циркулем-вимірником за допомогою лінійного масштабу

Площі об’єктів визначають:

-1 окомірно по квадратам координатної сітки

-2 палеткою

-3 геометрично

Рис. 9.7. Курвіметр

2. Цілевказівки по карті

Рис. 9.8. Цілевказівки за квадратами координатної (кілометрової) сітки

3. Визначення дирекційних кутів і азимутів по карті

В залежності від того, який напрям прийнято за початковий, розрізняють три види кутів: істинний азимут, магнітний азимут, і дирекцій ний кут.

Істинний азимут (Аі) – кут між північним напрямом істинного меридіана (східна чи західна рамка карти) і напрямом на ціль.

Магнітний азимут (Ам) – кут між північним напрямом магнітного меридіана (зафіксованого магнітною стрілкою компаса) і напрямом на ціль.

Дирекційний кут () кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямом на ціль.

Магнітне схилення () – кут між істинним і магнітним меридіанами; може бути східним (додатнім) або західним (від’ємним).

Зближення меридіанів () – кут між північним напрямом істинного меридіана даної точки і вертикальною лінією кілометрової сітки; може бути східним (додатнім) або західним (від’ємним).

Поправка напряму (ПН) – кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки в даній точці і магнітним меридіаном.

Алгебраїчний спосіб переходу міститься у використанні формул:

ПН = (⁺- Сх) - (⁺- 3б).

Графічний спосіб переходу заснований на використанні схеми полярних осей для даної карти, яка знаходиться внизу карти ліворуч від лінійного масштабу.

Рис. 9.9. Положення полярних осей

а - істинний меридіан; б - магнітний меридіан, в - вертикальна лінія координатної сітки

Рис. 9.10. Взаємозв'язок між магнітним азимутом, дирекційним кутом та істинним азимутом

Рис. 9.11. Визначення дирекційних кутів на карті за допомогою транспортира

Рис. 9.12. Визначення поправки напряму для переходу від дирекційного

кута до магнітного азимута і навпаки