План

1. Класифікація нейростоматологічних захворювань

2. Ураження крило піднебінного вузла (етіологія, патогенез, клініка, лікування).

3. Ураження війкового вузла  (етіологія, патогенез, клініка, лікування).

4.Синдром ураження вушно-скроневого нерва (синдром Фрей);

5.Синдром ураження піднижньощелепного та під'язикового вузлів;

6.Задній шийний симпатичний синдром;

7. Синдром ураження носовійкового нерва.

8. Ангіоневротичний набряк.

9. Синдром Россолімо — Мелькерссона — Розенталя.

10. Гранулематозний хейліт (синдром Мейжа).

11. Синдром Шегрена.

12.Прогресуюча геміатрофія обличчя (синдром Паррі—Ром- берга).

Класифікація нейростоматологічних захворювань за м. Н. Пузіним (1997)

І. Больові феномени.

1.   Лицевий біль, зумовлений ураженням системи трійчастого нерва:

а) невралгія трійчастого нерва;

б) невропатія трійчастого нерва: інфекційно-алергічна; травматична;

ішемічна; ятрогенна;

в) дентальна плексалгія.

2.   Вегетативні прозопалгії:

а) синдром ураження  (синдром Оппенгайма);

б) синдром ураження крилопіднебінного вузла (синдром Сладера);

в) синдром ураження вушно-скроневого нерва (синдром Фрей);

г) синдром ураження піднижньощелепного та під'язикового вузлів;

д) задній шийний симпатичний синдром;

є) шийний симпатичний трунцит;

є) синдром ураження носовійкового нерва.

3.   Судинний лицевий та головний біль:

а) мігренозний головний біль;

б) вазомоторний головний біль.

4.  Міофасціальний больовий дисфункціональний синдром.

5.  Одонтогенний лицевий біль.

6.   Психогенний лицевий біль.

II. Синдроми ураження лицевого, язикоглоткового, блукаючого та під'язикового нервів.

1. Синдроми ураження лицевого нерва:

а) невропатія та неврит лицевого нерва;

б) синдром вузла колінця (синдром Ганта);

в) невралгія відієвого нерва (синдром Файля);

г) судоми та гіперкінези обличчя: лицевий геміспазм, лицевий парасмазм, блефароспазм.

2. Синдроми ураження язикоглоткового нерва:

а) невралгія барабанного нерва (синдром Рейхерта);

З. Синдроми ураження блукаючого нерва:   

4. Синдроми ураження під'язикового нерва:

а) невропатія під'язикового нерва;

б) судоми м'язів язика (глососпазм).

III.  Парестетичний синдром (глосодинія).

IV.  Інші неврогенні захворювання обличчя.

 1.  Ксеростомія.

2.  Ксерофтальмія.

3.  Ангіоневротичний набряк.

4.  Синдром Россолімо — Мелькерссона — Розенталя.

5.  Гранулематозний хейліт (синдром Мейжа).

6.  Синдром Шегрена.

7.  Прогресуюча геміатрофія обличчя (синдром Паррі —Ром- берга).

Гангліоніт війкового вузла (синдром оппенгайма)

Етіологія. До розвитку гангліоніту війкового вузла можуть призвести захворювання параназальних синусів, очей, вух.

Клініка. Захворювання характеризується больовими пароксиз­мами у ділянці очного яблука та кореня носа, які супроводжуються сльозотечею, гіперемією кон'юнктиви ока, світлобоязню. У зв'язку з тим що частіше причиною гангліоніту буває герпетична інфекція, на шкірі носа та лоба може з'являтися герпетичний висип.

Діагностика. Діагноз встановлюється на основі характерних симптомів: больових пароксизмів з вегетативною реакцією та герпетичного висипу.

Біль виникає під час пальпації супраорбітальної точки, лате­рального краю очної ямки (слізний нерв) та медіального краю очної ямки (носовійковий нерв).

Практично у всіх хворих спостерігається симптом Пюрфюр -дю Пті або Бернара —Горнера, гіперплазія рогової оболонки.

Лікування. Для невідкладної допомоги та знеболювальної дії використовують закапування ока 0,25 % розчином лідокаїну з додаванням 0,1 % розчину адреналіну (на 10 мл лідокаїну 3 — 5 крапель адреналіну). Закапують по 2 краплі один раз на день протягом 5 — 7 днів. За наявності герпетичного висипу доречно призначити противірусні препарати (ремантадин, зовіракс, інтерферон).

Призначаються вегетотропні препарати: белоїд, белатамінал. Добрий терапевтичний ефект дає ціанокобаламін (по 1000 мкг внутрішньом'язово щоденно протягом 10 днів).

У разі вираженого больового синдрому призначають складний порошок (дибазол — 0,005 г, тіамін — 0,005 г, нікотинова кис­лота — 0,03 г, аскорбінова кислота — 0,3 г, глутамінова кис­лота — 0,3 г, спазмолітин — 0,1 г). Приймати по 1 порошку 2 рази на день або 2 порошки на ніч.

Серед фізіотерапевтичних процедур найефективнішими є діа-динамічні струми, фонофорез  новокаїну на ділянку надбрів'я.