- •Класифікація нейростоматологічних захворювань за м. Н. Пузіним (1997)
- •Гангліоніт війкового вузла (синдром оппенгайма)
- •Ганглюніт крилопіднебінного вузла (синдром сладера)
- •Невралгія вушно-скроневого вузла (синдром фрей)
- •Ганглюніт шднижньощелепного та під'язикового вузлів
- •Ангіоневротичний набряк (набряк квінке)
- •Синдром россолімо— мелькерссона—розенталя
- •Синдром шегрена
- •Прогресуюча геміатрофія обличчя (синдром паррі—ромберга)
План
1. Класифікація нейростоматологічних захворювань
2. Ураження крило піднебінного вузла (етіологія, патогенез, клініка, лікування).
3. Ураження війкового вузла (етіологія, патогенез, клініка, лікування).
4.Синдром ураження вушно-скроневого нерва (синдром Фрей);
5.Синдром ураження піднижньощелепного та під'язикового вузлів;
6.Задній шийний симпатичний синдром;
7. Синдром ураження носовійкового нерва.
8. Ангіоневротичний набряк.
9. Синдром Россолімо — Мелькерссона — Розенталя.
10. Гранулематозний хейліт (синдром Мейжа).
11. Синдром Шегрена.
12.Прогресуюча геміатрофія обличчя (синдром Паррі—Ром- берга).
Класифікація нейростоматологічних захворювань за м. Н. Пузіним (1997)
І. Больові феномени.
1. Лицевий біль, зумовлений ураженням системи трійчастого нерва:
а) невралгія трійчастого нерва;
б) невропатія трійчастого нерва: інфекційно-алергічна; травматична;
ішемічна; ятрогенна;
в) дентальна плексалгія.
2. Вегетативні прозопалгії:
а) синдром ураження (синдром Оппенгайма);
б) синдром ураження крилопіднебінного вузла (синдром Сладера);
в) синдром ураження вушно-скроневого нерва (синдром Фрей);
г) синдром ураження піднижньощелепного та під'язикового вузлів;
д) задній шийний симпатичний синдром;
є) шийний симпатичний трунцит;
є) синдром ураження носовійкового нерва.
3. Судинний лицевий та головний біль:
а) мігренозний головний біль;
б) вазомоторний головний біль.
4. Міофасціальний больовий дисфункціональний синдром.
5. Одонтогенний лицевий біль.
6. Психогенний лицевий біль.
II. Синдроми ураження лицевого, язикоглоткового, блукаючого та під'язикового нервів.
1. Синдроми ураження лицевого нерва:
а) невропатія та неврит лицевого нерва;
б) синдром вузла колінця (синдром Ганта);
в) невралгія відієвого нерва (синдром Файля);
г) судоми та гіперкінези обличчя: лицевий геміспазм, лицевий парасмазм, блефароспазм.
2. Синдроми ураження язикоглоткового нерва:
а) невралгія барабанного нерва (синдром Рейхерта);
З. Синдроми ураження блукаючого нерва:
4. Синдроми ураження під'язикового нерва:
а) невропатія під'язикового нерва;
б) судоми м'язів язика (глососпазм).
III. Парестетичний синдром (глосодинія).
IV. Інші неврогенні захворювання обличчя.
1. Ксеростомія.
2. Ксерофтальмія.
3. Ангіоневротичний набряк.
4. Синдром Россолімо — Мелькерссона — Розенталя.
5. Гранулематозний хейліт (синдром Мейжа).
6. Синдром Шегрена.
7. Прогресуюча геміатрофія обличчя (синдром Паррі —Ром- берга).
Гангліоніт війкового вузла (синдром оппенгайма)
Етіологія. До розвитку гангліоніту війкового вузла можуть призвести захворювання параназальних синусів, очей, вух.
Клініка. Захворювання характеризується больовими пароксизмами у ділянці очного яблука та кореня носа, які супроводжуються сльозотечею, гіперемією кон'юнктиви ока, світлобоязню. У зв'язку з тим що частіше причиною гангліоніту буває герпетична інфекція, на шкірі носа та лоба може з'являтися герпетичний висип.
Діагностика. Діагноз встановлюється на основі характерних симптомів: больових пароксизмів з вегетативною реакцією та герпетичного висипу.
Біль виникає під час пальпації супраорбітальної точки, латерального краю очної ямки (слізний нерв) та медіального краю очної ямки (носовійковий нерв).
Практично у всіх хворих спостерігається симптом Пюрфюр -дю Пті або Бернара —Горнера, гіперплазія рогової оболонки.
Лікування. Для невідкладної допомоги та знеболювальної дії використовують закапування ока 0,25 % розчином лідокаїну з додаванням 0,1 % розчину адреналіну (на 10 мл лідокаїну 3 — 5 крапель адреналіну). Закапують по 2 краплі один раз на день протягом 5 — 7 днів. За наявності герпетичного висипу доречно призначити противірусні препарати (ремантадин, зовіракс, інтерферон).
Призначаються вегетотропні препарати: белоїд, белатамінал. Добрий терапевтичний ефект дає ціанокобаламін (по 1000 мкг внутрішньом'язово щоденно протягом 10 днів).
У разі вираженого больового синдрому призначають складний порошок (дибазол — 0,005 г, тіамін — 0,005 г, нікотинова кислота — 0,03 г, аскорбінова кислота — 0,3 г, глутамінова кислота — 0,3 г, спазмолітин — 0,1 г). Приймати по 1 порошку 2 рази на день або 2 порошки на ніч.
Серед фізіотерапевтичних процедур найефективнішими є діа-динамічні струми, фонофорез новокаїну на ділянку надбрів'я.