. Питання тест-контролю
1. Яке у нормі лейко-еритроїдне співвідношення у кістковому мозку:
1. 2 : 1.
2. 1 : 2.
3. 3 : 1.
4. 4 : 1
5. 5 : 1.
2. З якої клітини утворюються всі формені елементи крові:
1. Мієлобласта.
2. Гемоцитобласта.
3. Колоніє утворюючої клітини.
4. Стовбурової клітини.
5. Мегакаріобласта.
3. Якими клітинами синтезується гемоглобін:
1. Мегалобластами, мегалоцитами.
2. Еритробластами, нормобластами.
3. Сидеробластами.
4. Мієлобластами, мієлоцитами.
5. Опасистими клітинами.
4. Доля якої речовини найбільша в осмотичному тиску крові:
1. Калію.
2. Кальцію.
3. Натрію.
4. Білків.
5. Магнію.
5. Чим обумовлений онкотичний тиск крові:
1. Кількістю розчинних іонів солей.
2. Білками.
3. Еритроцитами.
4. Вмістом глюкози.
5. Об’ємом циркулюючої крові.
6. На які фізіологічні процеси впливає онкотичний тиск крові:
1. На кровотворення.
2. На процеси згортання крові.
3. На формування артеріального тиску.
4. На формування в’язкості крові.
5. На фільтрацію рідини крізь судинну стінку.
7. Який середній рівень онкотичного тиску крові:
1. 100 мм рт.ст.
2. 60 мм рт.ст.
3. 40 мм рт.ст.
4. 30 мм рт.ст.
5. 10 мм рт.ст.
8. Мегалобластоз характерний для:
1. Нормальної картини крові.
2. В12-фолієводефіцитної анемії.
3. Гемолітичної анемії.
4. Апластичної анемії.
5. Залізодефіцитної анемії.
9. Який білірубін може виходити у сечу:
1. Прямий.
2. Непрямий.
3. Мезобілірубін.
4. Мезобілірубіноген.
5. Протобілірубін.
10. Який з факторів, що впливають на рівень ШОЕ, є визначальним:
1. Кількість еритроцитів.
2. Температура тіла.
3. Співвідношення білкових фракцій у плазмі крові.
4. Кількість лейкоцитів.
5. Рівень холестерину.
11. Від чого залежить осмотичний тиск крові:
1. Від дисперсності молекул білка.
2. Від кількості розчинних іонів.
3. Від молекулярної маси білків.
4. Від в’язкості крові.
5. Від температури тіла.
12. Добова потреба в залізі для синтезу еритроцитів складає:
1. 5–10 мг.
2. 10–20 г.
3. 30–40 г.
4. 50–80 мг.
5. 20–25 мг.
13. Основне джерело заліза для синтезу гема еритроцитів:
1. Залізо харчових продуктів.
2. Білірубін крові.
3. Міоглобін м’язів.
4. Гемоглобін зруйнованих еритроцитів.
5. Гемосидерин та ферритин.
14. Тільця Жоллі та кільця Кебота – це:
1. Токсична зернистість нейтрофілів.
2. Залишки ядер еритроцитів.
3. Включення гемосидерину в еритроцит.
4. Базофільна зернистість еритроцитів.
5. Включення ферритину в еритроцит.
15. Колірний показник 1,8 є характерним для:
1. Нормальної картини крові.
2. Апластичної анемії.
3. Лейкозу.
4. Мегалобластної анемії.
5. Залізодефіцитної анемії.
16. Провідну роль у патогенезі В12-фолієводефіцитної анемії відіграє:
1. Руйнування еритроцитів.
2. Токсичне пригнічення кісткового мозку.
3. Атрофія епітелію шлунка та зниження секреції гастромукопротеїну.
4. Екзогенна недостатність фолієвої кислоти.
5. Екзогенна недостатність вітаміну В12.
17. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
1. Синдромом ураження серцево-судинної системи.
2. Синдромом загальної інтоксикації.
3. Специфічним анемічним синдромом.
4. Ураженням периферичних артерій.
5. Токсичним ураженням печінки.
18. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
1. Синдромом ураження органів шлунково-кишкового тракту.
2. Синдромом ураження серцево-судинної системи.
3. Токсичним ураженням печінки.
4. Синдромом загальної інтоксикації.
5. Синдромом накопичення рідини у плевральній порожнині.
19. Клінічна картина анемії Адісона-Бірмера пов’язана з:
1. Синдромом загальної інтоксикації.
2. Синдромом ураження задньо-бокових стовпів спинного мозку.
3. Токсичним ураженням печінки.
4. Ураженням периферичних артерій.
5. Ураженням серцево-судинної системи.
20. Обличчя хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:
1. Бліде, дифузно набрякле.
2. Обличчя «воскової ляльки».
3. Ціанотичне, одутле.
4. Бліде, схудле, з тінями під очима.
5. Бліде, одутле, з набряками над та під очима.
21. Язик хворого на анемію Адісона-Бірмера має наступний вигляд:
1. «Географічний».
2. Малиновий, «лакований».
3. Вкритий білім нашаруванням.
4. Вкритий жовтувато-брунатним нашаруванням.
5. Набряклий, з відбитками зубів на краях.
22. Сидеропенічний синдром пов’язаний з:
1. Гіпоксією тканин при анемії.
2. Порушенням циркуляції крові.
3. Зниженням тканинного вмісту заліза.
4. Підвищенням тканинного вмісту гемосидерину.
5. Гіпербілірубінемією.
23. Вкажіть ознаки сидеропенічного синдрому:
1. Тахікардія, відчуття серцебиття.
2. М’язова кволість, зміни шкіри та нігтів.
3. Головний біль.
3. Зниження ШОЕ.
5. Ниркова недостатність, зменшення діурезу.
24. Вміст якого білірубіну підвищується в крові при гемолітичній анемії:
1. Прямого.
2. Непрямого.
3. Кон’югованого.
4. Мезобілірубіну.
5. протобілірубіну.
25. Відкладення гемосидерину в органах і тканинах характерні для:
1. Залізодефіцитної анемії.
2. В12-фолієводефіцитної анемії.
3. Апластичної анемії.
4. Постгеморагічної анемії.
5. Гемолітичної анемії.