1. І функціональний клас.

2. ІІ функціональний клас.

3. ІІІ функціональний клас.

4. IV функціональний клас.

5. V функціональний клас.

16. Напади болю за грудиною виникають у хворого при найменших фізичних навантаженнях, іноді у стані спокою. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:

1. І функціональний клас.

2. ІІ функціональний клас.

3. ІІІ функціональний клас.

4. IV функціональний клас.

5. V функціональний клас.

17. Яка локалізацію болю є найбільш типовою у хворих на стенокардію.

1. Ділянка серця.

2. Загрудинна область.

3. Вся передня поверхня грудної клітки.

4. Епігастральна ділянка.

5. Ліва половина грудної клітки.

18. Яка іррадіація болю вважається більш типовою при стенокардії:

1. У ліву руку, під ліву лопатку.

2. У праву руку, під праву лопатку.

3. В епігастрій.

4. У поперек.

5. У сонячне сплетення.

19. У хворого 65 років виник напад інтенсивного загрудинного болю, який тривав більше 4 годин та не знімався прийомом нітрогліцерину. Яка форма ІХС виникла у хворого:

1. Типовий стенокардитичний напад.

2. Ангінозна форма інфаркту міокарда.

3. Астматична форма інфаркту міокарда.

4. Гастралгічна форма інфаркту міокарда.

5. Аритмічна форма інфаркту міокарда.

20. У хворого 60 років з’явилась нудота, інтенсивний біль в нижній третині грудини та епігастральній ділянці, який тривав близько 4 годин та пройшов тільки після введення морфіну. При реєстрації ЕКГ виявлено зміщення догори сегменту ST на 7 мм та появу патологічного зубця Q у ІІІ стандартному та aVF відведеннях. Що найбільш ймовірно у хворого?

1. Загострення виразкової хвороби шлунка.

2. Прободіння виразки шлунка.

3. Інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка.

4. Напад стенокардії.

5. Інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка.

21. Які зміни крові є найбільш характерним для гострого інфаркту міокарда у перші години:

1. Анемія, гіпохромія еритроцитів, підвищення ШОЕ.

2. Підвищення вмісту лужної фосфатази.

3. Підвищення вмісту лактатдегідрогенази (4 та 5 ізоферментів).

4. Еозинофілія.

5. Підвищення вмісту тропонінів Т та І.

Тестові питання для самоконтролю

1. На користь ефективно проведеної терапії status asthmaticus свідчить:

1. Зменшення кашлю.

2. Самостійне відходження мокротиння.

3. Поява бронхіального дихання.

4. Гіперемія шкіри.

5. Блідість шкіри.

2. Які зміни відбуваються у бронхах при бронхоектатичній хворобі:

1. Ущільнення легеневої тканини.

2. Звуження бронхів.

3. Зміни (потоншення) усіх шарів стінки бронха.

4. Формування фібринових згустків, які закривають просвіт бронха.

5. Утворення скловидного мокротиння, яке відходить наприкінці нападу.

3. Назвіть провідний метод діагностики бронхоектатичної хвороби:

1. Томографія.

2. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини.

3. Спірографія.

4. Контрастована бронхографія.

5. пневмотахометрія.

4. Який аускультативний феномен з’являється на початку гострого бронхіту?

1. Вологі дрібно пухирцеві хрипи.

2. Вологі середньо пухирцеві хрипи.

3. Крепітація.

4. Жорстке везикулярне дихання.

5. Везікулобронхіальне дихання.

5. Який аускультативний феномен вислуховується при розрідженні мокротиння у хворого на гострий бронхіт:

1. Везикуло бронхіальне дихання.

2. Вологі неконсонуючі хрипи.

3. Вологі консонуючі хрипи.

4. Бронхіальне дихання.

5. Крепітація.

6. Для якої локалізації бронхіту найбільш характерна задишка:

1. Проксимального бронхіту.

2. Вогнищевого бронхіту з ураженням великих бронхів.

3. Вогнищевого бронхіту з ураженням середніх бронхів.

4. Запалення головних бронхів.

5. Дистального дифузного бронхіту.

7. Бронхоектази утворюються при ураженні:

1. Слизової оболонки бронхів.

2. Келихоподібних клітин.

3. Миготливого епітелію бронхів.

4. Усіх шарів бронхів, включаючи перибронхіальну тканину.

5. М’язової оболонки бронхів.

8. Спіралі Куршмана – це:

1. Зліпки бронхів, які складаються з мукозних елементів.

2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.

3. Дегенеративни форми еозинофілів.

4. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.

5. Згустки гнійного мокротиння.

9. Кристали Шарко-Лейдена – це:

1. Кристали холестерину.

2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.

3. Дегенеративни форми еозинофілів.

4. Згустки гнійного мокротиння.

5. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.

10. Який перкуторний тон спостерігається над легенями хворого з нападом бронхіальної астми:

1. Притуплений.

2. Тимпанічний.

3. Ясний легеневий.

4. Тупий.

5. Притуплений тимпаніт.

11. Які аускультативні дані характерні для нападу бронхіальної астми:

1. Пуерильне дихання.

2. Бронхіальне дихання.

3. Посилене везикулярне дихання.

4. Сакадоване дихання.

5. Везикулярне дихання з подовженим видихом.

12. Які додаткові дихальні шуми характерні для нападу бронхіальної астми:

1. Крепітація.

2. Шум тертя плеври.

3. Вологі дрібнопухирцеві консонуючі хрипи.

4. Розповсюджені сухі свистячі та джижчачі хрипи.

5. Шум спадаючої краплі.

13. Які зміни периферичної крові характерні для бронхіальної астми:

1. Лейкопенія.

2. Еозинофілія.

3. Нейтрофільоз.

4. Відносний лімфоцитоз.

5. Лімфопенія та моноцитоз.

14. Скловидне харкотиння є характерним для:

1. Раку легень.

2. Закінчення нападу бронхіальної астми.

3. Бронхоектатичної хвороби.

4. гострого бронхіту.

5. Пневмотораксу.

15. При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярне дихання:

1. Альвеол.

2. Великих бронхів.

3. Трахеї.

4. Бронхів середнього калібру.

5. Бронхіол.

16. Обструктивний тип дихальної недостатності виникає при:

1. Бронхіальній астмі.

2. Крупозній пневмонії.

3. Сухому плевриті.

4. Накопиченні рідини у плевральній порожнині.

5. Бронхопневмонії.

17. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години може спостерігатися при:

1. Гострого бронхіту.

2. Крупозної пневмонії.

3. Сухого плевриту.

4. Бронхоектатичної хвороби.

5. Ексудативного плевриту.

18. Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:

1. Сухі хрипи.

2. Шум падаючої краплі.

3. Шум тертя плеври.

4. Вологі хрипи.

5. Крепітація.

19. Ранковий кашель характерний для:

1. Бронхоектатичної хвороби.

2. Ларингіту.

3. Пневмонії.

4. Сухого плевриту.

5. Раку легені.

20. Які якісні зміни дихання характерні для ураження найменших бронхів та бронхіол:

1. Поява амфоричного дихання.

2. Поява шуму тертя плеври.

3. Посилення везикулярного дихання.

4. Поява саккадованого дихання.

5. Поява патологічного бронхіального дихання.