Граматичні зауваження, які стосуються рецептури.

В латинській мові 5 відмінків. Більшість назв лікарських речовин відносять до І і ІІ відмінків.

До І-го відмінку відносять іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення –“а”, а в родовому відмінку однини змінюють закінчення на –“ае” (Tinctura, Belladonna).

До ІІ-го відмінку відносять іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення - “us” (Numerus) та іменники середнього роду з закінченням – “um” (Oleum, Acidum, Linimentum) , а в родовому відмінку змінюють закінчення на – “i”.

До ІІI-го відмінку відносять іменники, які в називному відмінку мають різні закінчення, а в родовому однини змінюють закінчення на – “is”.

“o” – Carbo, onis; Mucilago, inis; Solutio, onis

“os” – Flos, oris

“er” – Aether, eris; Papaver, eris

“is” – Dosis, is; Pulvis, eris; Adonis, idis

“x” – Filix, icis;Radix, icis; Pix, icis; Cortex,icis

“e” – Secale, is

“l” – Sal,is

“n” – Alumen, inis; Semen, is

“ur” – Sulfur, is.

До ІV-го відмінку відносять іменники чоловічого роду з закінченням на - “us” (Spiritus, Fructus) та середнього роду на - “u”, а в родовому відмінку однини змінюють закінчення на - “us”, та іменник жіночого роду Quercus.

До V-го відмінку відносять іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення – “es” (Species), а в родовому відмінку однини змінюють закінчення на - “ei”.

Таблиця змін закінчень латинських відмінків

Відмінки	Відмінок
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V
NUMERUS SINGULARIS
	f	m.n.	m. f. n	m. n.	F
N. G. D. Acc. Abl	- a - ae - ae - am a	-us, -er, -urn -i -o -um -o	Різні закінчення -is -i -em (im) – ч. і ж. рід сер. рід =Nom e (i)	-us, -u -us -ui, -i -um, -u -u, -u	- es - ei - ei em E
NUMERUS PLURALIS
	ae aerum is as is	-i, -a -orum -is -os, -a -is	-es, -a (ia) -um (ium) - ibus -es, -a (ia) - ibus	-us, -ua -uum -ibus -us, -ua -ibus	- es -erum - ebus - es - ebus

M – genus masculinum; f – genus femininum; n – genus neutrum

Деякі слова не змінюють закінчень, наприклад Gummi, Cacao, Salep. Прикметники в назвах завжди упорядковані іменнику, до якого вони відносяться і стоять після нього (Aqua purificata).

В рецептах також застосовують слова: purissimus - найчистіший; subtilissimus - найдрібніший; ut - щоб; ad - до; е, ех – з, із; для.

Лікарська форма – це зручна для практичного застосування форма, яка надається лікарським засобам для отримання необхідного лікувального чи профілактичного ефекту (іноземні назви лікарських форм приводяться в такій послідовності: англійське, французьке, іспанське). В залежності від консистенції і формоутворювальної речовини - конституенсу, лікарські форми поділяють на тверді (порошки, таблетки, драже, капсули, гранули), рідкі (розчини, краплі, настої, відвари, мікстури, настойки, екстракти, новогаленові препарати, суспензії, слизи, емульсії) і м'які (мазі, лініменти, пасти, супозиторії).