4.3.1. Виписати рецепти:

1. Нітразепам у таблетках.

2. Золпідем у таблетках.

3. Донорміл у таблетках.

4. Карбамазепін у таблетках.

5. Натрію вальпроат у таблетках або капсулах.

6. Ліводопа в капсулах.

7. Наком у таблетках.

8. Циклодол у таблетках.

4.3.2. Заповнити таблицю

(на ті ж препарати, що в попередньому завданні)

№ п/п	Препарат	Фармакологічна група	Показання до призначення
1.	Нітразепам
2.	Золпідем
3.	Донорміл
4.	Карбамазепін
5.	Натрію вальпроат
6.	Ліводопа
7.	Наком
8.	Циклодол

4.3.3. Вирішити тестові завдання

1.До снодійних засобів відносяться:

1. Фенобарбітал

2. Нітразепам

3. Карбамазепін

4. Натрію бромід

5. Настоянка валеріани

2. До снодійних відносяться:

1. Зопіклон

2. Натрію оксибутират

3. Діазепам

4. Циклодол

5. Ліводопа

6. Бемегрид

3. Снодійні засоби, які найменше порушують фізіологічну структуру сну

1. Фенобарбітал

2. Етамінал-натрій

3. Золпідем

4. Натрію оксибутират

5. Зопіклон

6. Донорміл

4.Виберіть препарати, які в незначній мірі змінюють структуру сну:

1. Фенобарбітал

2. Этамінал-натрій

3. Золпідем

4. Димедрол

5. Донорміл

6. Зопіклон

5.Виберіть снодійні, що значно змінюють структуру сну:

1. Нітразепам

2. Золпідем

3. Феназепам

4. Этамінал-натрій

5. Хлоралгідрат

6. Донорміл

6. Володіє одночасно снодійною та протиепілептичною дією:

А. Циклодол

В. Дифенін

С. Етосуксимід

D. Фенобарбітал

E. Ламотриджин

F. Карбамазепін

7.Виберіть снодійні препарати – похідні бензодіазепінів:

1. Донорміл

2. Нітразепам

3. Фенобарбітал

4. Золпідем

5. Клозапін

6. Этамінал-натрій

8.Снодійними препаратами з наркотичним типом дії є:

1. Фенобарбітал

2. Нітразепам

3. Золпідем

4. Этамінал-натрій

5. Хлоралгидрат

6. Дифенін

9.Снодійними препаратами похідними барбітурової кислоти є:

1. Этамінал-натрій

2. Дифенін

3. Фенобарбітал

4. Тіопентал-натрій

5. Нітразепам

6. Зопіклон

10. Виберіть снодійні препарати - похідні аліфатичного ряду:

1. Этамінал-натрій

2. Фенобарбітал

3. Зопіклон

4. Хлоралгідрат

5. Нітразепам

6. Бромізовал

11.Снодійними препаратами – похідними барбітурової кислоти

довготривалої дії є:

1. Тіопентал-натрій

2. Фенобарбітал

3. Этамінал-натрій

4. Хлоралгідрат

5. Золпідем

6. Донорміл

12. Механізм снодійної дії барбітуратів обумовлений:

1. Пригніченням центральних адренорецепторів

2. Конформацією мембран нервових клітин і відкриттям хлорних каналів

3. Гіперполяризацією мембран

4. Блокадою ГАМК-рецепторів

5. Збудженням бензодіазепінових рецепторів

6. Пригніченням центральних холінорецепторів

13. Механізм дії барбітуратів обумовлений:

1. Відкриттям хлорних каналів і гіперполяризаціей мембран

2. Гіперполяризацієй мембран

3. Посиленням гальмівного ефекту ГАМК

4. Збільшенням синтезу ГАМК

5. Збільшенням синтезу ацетілхоліну

6. Блокадою ГАМК-рецепторів

14. Для снодійних засобів-похідних барбітурової кислоти характерно:

1. Зміна структури сну

2. Розвиток лікарської залежності

3. Кумуляція

4. Пригнічення активності мікросомальних ферментів печінки

5. Індукція мікросомальних ферментів печінки

15. Фенобарбітал має наступні ефекти:

1. Снодійний

2. Седативний

3. Гіпотензивний

4. Протиепілептичний

5. Антипаркінсонічний

6. Знеболюючий

7. Анксіолітичний

16. Фенобарбітал має наступні ефекти:

1. Снодійний

2. Анестезуючий

3. Протиепілептичний

4. Гіпотензивний

5. Протипаркінсонічний

6. Седативний

17. Недоліками снодійних засобів з групи барбітуратів є:

1. Тривалість сну не більше 30 хв

2. Порушення процесу засинання

3. Нефротоксичність

4. Розвиток звикання

5. Виражена післядія

6. Можливість розвитку лікарської залежності

18. При отруєнні барбітуратами проводять

1. Промивання шлунку

2. Форсований діурез

3. Терапію седативними засобами

4. Лікування нейролептиками

5. Лікування налоксоном

18. Звикання при тривалому застосуванні фенобарбіталу є наслідком:

1. Зменшення всмоктування препарату в шлунку

2. Зменшення чутливості рецепторів ЦНС до препарату

3. Збільшення метаболізму в печінці

4. Вироблення антитіл до препарату

5. Індукції мікросомальних ферментів печінки

20. Заходи допомоги при отруєнні барбітуратами:

1. Промивання шлунку

2. Введення протиблювотних засобів

3. Введення адсорбентів

4. Проведення гемодіализу

5. Введенян аналептиків

6. Форсований діурез

21. При важкому отруєнні барбітуратами, що супроводжується порушенням дихання проводиться:

1. Введення аналептиків рефлекторної дії

2. Введення аналептиків центральної дії

3. Трахеотомія

4. Киснетерапія

5. Штучна вентиляція легень

22. При отруєнні барбітуратами:

1. Промивають шлунок

2. Вводять ввену лужні розчини

3. Проводять форсований діурез

4. Зменшують діурез

5. Проводять штучне дихання

6. Вводять гіпотензивні засоби

23. Феномен «віддачі» посля відміни снодійних обумовлений:

1. Кумуляцією препаратів

2. Зміною структури сну

3. Індукцією мікросомальних ферментів печінки

4. Розвитком залежності

5. Блокадою адренорецепторів ЦНС

24. Хлоралгідрат:

1. Застосовується при судомних нападах

2. Має подразнюючу дію

3. Є похідним барбітурової кислоти

4. Є антипаркінсонічним засобом

5. Є снодійним засобом з наркотичним типом дії

6. Є снодійним засобом з транквілізуючим типом дії

25. Золпідем:

1. Має снодійну дію

2. Впливає на бензодіазепінові рецептори

3. Відноситься до снодійних з наркотичним типом дії

4. Посилює ГАМК-ергічні процеси в ЦНС

5. Має протипаркінсонічну дію

26. Для нітразепама характерно:

1. Анксиолітичну дію

2. Протисудомну дію

3. Снодійну дію

4. Відсутність лікарської залежності

5. Міорелаксантну дію

6. Спазмолітичнудію

27. Нітразепам викликає сон у результаті:

1. Збудження бензодіазепінових рецепторів ЦНС

2. Блокади бензодіазепінових рецепторів ЦНС

3. Посилення дії ГАМК

4. Збудження центральних адренорецепторів

5. Стимуляції барбітуратних рецепторів

28.Відмітити вірні твердження:

1. Феназепам – снодійний препарат наркотичної дії

2. Фенобарбітал – снодійний препарат довготривалої дії

3. Нітразепам – похідне барбітурової кислоти

29. Відмітити вірні твердження:

1. Золпідем – транквілізатор

2. Нітразепам – похідне бензодіазепину

3. Хлоралгідрат – похідне аліфатичного ряду

30. Відмітити вірні твердження:

1. Этамінал-натрій – барбітурат

2. Золпідем значно змінює структуру сну

3. Нітразепам викликає лікарську залежність

31. Відмітити вірні твердження:

1. Нітразепам більше змінює структуру сну, ніж фенобарбітал

2. Хлоралгідрат має проти судомну дію

3. Фенобарбітал викликає індукцію мікросомальних ферментів печінки

32. Відмітити вірні твердження:

1. Феназепам – транквілізатор, який має виражену снодійну дію

2. Золпідем впливає на структуру сну

3. Барбітурати викликають феномен «віддачі»

33. Відмітити вірні твердження:

1. Нітразепам не викликає лікарської залежності

2. Фенобарбітал не змінює структуру сну

3. Золпідем – «небензодіазепіновий» агоніст бензодіазепінових рецепторів

34. Відмітити вірні твердження:

1. Фенобарбітал викликає пригнічення активності мікросомальних ферментів печінки

2. Нітразепам викликає лікарську залежність

3. Золпідем зменшує ГАМК-ергічні процеси в ЦНС

35. Відмітити вірні твердження:

1. Фенобарбітал кумулює

2. Феназепам не усуває страху і тревоги

3. Этамінал-натрій – похідне барбітурової кислоти

36. До протиепілептичних засобів відносяться:

1. Ламотриджин

2. Ліводопа

3. Карбамазепін

4. Дифенін

5. Циклодол

37. До протиепілептичних засобів відносяться:

1. Бемегрид

2. Натрію вальпроат

3. Дифенін

4. Карбамазепін (фінлепсин)

5. Циклодол

6. Наком

38. Протиепілептичний ефект має:

1. Галантаміну гідробромід

2. Карбамазепін

3. Фентоламін

4. Натрію вальпроат

5. Пропранолол

6. Клоназепам

39. Засобами для лікування великих нападів епілепсії є:

1. Фенобарбітал

2. Натрію вальпроат

3. Карбідопа+ліводопа (наком)

4. Дифенін

5. Ламотриджин

6. Етосуксимід

40. Препарати для профілактики великих судомних нападів епілепсії:

1. Фенобарбітал

2. Дифенін

3. Натрію вальпроат

4. Етосуксимід

5. Карбамазепін

6. Хлоралгідрат

41. Для профілактики великих судомних нападів застосовують:

1. Етосуксимід

2. Фенобарбітал

3. Карбамазепін

4. Дифенін

5. Карбідопа+ліводопа (наком)

42. При лікуванні великих нападів епілепсії застосовують:

1. Фенобарбітал

2. Дифенін

3. Карбамазепін

4. Натрія вальпроат

5. Пропанідид

6. Етосуксимід

43. Для лікування великих нападів епілепсії застосовують:

1. Фенобарбітал

2. Дифенін

3. Натрію вальпроат

4. Етосуксимід

5. Клоназепам

44. При малих припадках епілепсії найбільш ефективні:

1. Клоназепам

2. Етосуксимід

3. Фенобарбітал

4. Хлоралгідрат

5. Натрію вальпроат

45. При генералізованих (епілептичних) судомах призначають:

1. Фенобарбітал-натрій

2. Діазепам

3. Етосуксимід

4. Клоназепам

5. Натрію оксибутират

46. Механізмами дії протиепілептичних засобів можуть бути:

1. Зменшення утворення дофаміна

2. Зменшення утворення ГАМК

3. Активація ГАМК-ергичної системи

4. Зниження проникності натрієвих каналів

5. Збільшення внутріклітинного вмісту натрію

47. Протіепілептичні препарати відміняють поступово, оскільки при раптовій відміні можливий розвиток:

1. Феномену «віддачі»

2. Лікарської залежності

3. Посилення судомних нападів

4. Недостатності наднирників

48. Карбамазепін:

1. Попереджає малі епілептичні припадки

2. Попереджає великі припадки

3. Попереджає психомоторні еквіваленти

4. Застосовується для лікування невриту трійчастого нерва

5. Має антипаркинсонічну дію

6. Застосовується як снодійний засіб

49. Дифенін застосовують при:

1. Великих нападах епілепсії

2. Паркинсонизме

3. Малих нападах епілепсії

4. Серцевих аритміях

5. Серцевій недостатності

6. Розладах сну

50. Дифенін:

1. Викликає сон

2. Попереджає великі припадки епілепсії

3. Блокує натрієві канали

4. Підвищує АТ

5. Викликає індукцію мікросомальних ферментів

6. Діє подібно циклодолу

51. Натрію вальпроат:

1. Протиепілептичний засіб

2. Подібний до ліводопи

3. Збільшує вміст ГАМК в ЦНС

4. Застосовується при малих нападах епілепсії

5. Має анальгезуючу дію