6

7. Визначення тонусу вегетативної нервової системи (внс) при зміні положення тіла у просторі. Проводиться при первинному, поточному і етапному контролі

Визначення тонусу симпатичного відділу - ортостатичною пробою (зміна положення тіла з горизонтального на вертикальне)

• Нормальний – прискорення пульсу не перевищує 20 уд/хв.;

• Підвищений – прискорення пульсу перевищує 20 уд/хв...;

• Знижений – прискорення пульсу менше 10 уд./хв;

• Спотворений –уповільнення пульсу у вертикальному положенні;

Тонусу парасимпатичного відділу - кліностатичною пробою (зміна положення тіла із вертикального в горизонтальний)

• Нормальний – сповільнення пульсу не перевищує 4-10 уд./хв..;

• Підвищений – сповільнення пульсу перевищує 10 уд./хв;

• Знижений– сповільнення пульсу менше 4 уд./хв.;

• Спотворений – прискорення пульсу у горизонтальному положенні

8. Визначення і оцінка функціонального стану системи дихання

за рухливістю грудної клітки і черева, в нормі 7-9 см

за частотою дихання (ЧД), в нормі 14-24 у хв..

за даними спірометричних і спірографічних досліджень: ДО (мл); ЖЄЛ (мл), ОФВ (мл), МВЛ (л/хв..). Належні величини визначаються за допомогою спеціальних таблиць і формул

за пробою Розенталя - змінами ЖЄЛ при 5-кратних вимірах кожні 15 секунд: збільшення – добрі, зменшення – погані функціональні можливості

за даними дослідження газів крові

за газоаналізом повітря, що видихається, з визначенням: його об’єму, дефіциту кисню і надлишку вуглекислоти відносно атмосферного повітря

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

1. Скласти схеми геодинамічних реакцій на дозовані фізичні навантаження і на переміну тіла в просторі

Б. Задача для самоконтролю : На наступний день після тренувального заняття спортсмену проведена ортостатична проба і проба з 20 присідами. При ортопробі приріст пульсу складав 26 уд/хв., на динамічне навантаження приріст пульсу складав120 % і пульсового тиску 115 % відносно вихідного рівня (спокою)

1)Назвати вид лікарського контролю і який ефект впливу фізичних вправ визначався ним.

2)Для чого проводилась ортостатична проба?

3)Тип реакції ВНС на переміну положення тіла в просторі, на що він вказує?

4)Мета проведення проби з 20 присідами?

5) Назвати тип реакції СК на динамічне фізичне навантаження .

6)Чи можна продовжити тренування з тими ж навантаженнями;

7)Який кумулятивний тренувальний ефект можна очікувати , якщо продовжити тренування з тими ж навантаженнями?

8) Надати рекомендації тренеру і спортсмену

Відповіді:

1)Поточний контроль, визначався відставлений ефект впливу фізичних вправ;

2)Ортостатична проба проводилась для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС для оцінки віддаленого впливу фізичних навантажень;

3) Тонус симпатичного відділу ВНС підвищений, вказує на попереднє надмірне навантаження і недовідновлення після нього організму спортсмена;

4)Проба з 20 присідами проводилась для визначення типу гемодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження для оцінки віддаленого впливу фізичних навантажень тренувального заняття;

5)Тип гемодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження гіпертонічний, вказує на попереднє надмірне навантаження і недовідновлення після нього організму спортсмена.

6)Зменшити інтенсивність фізичного навантаження в тренувальних заняттях після оцінки безпосередньої дії при оперативному контролі тренувального заняття;

7)Якщо продовжити тренування з такими ж фізичними навантаженнями буде негативний кумулятивний ефект;

8) Зменшити інтенсивність фізичних навантажень в тренувальних заняттях.

Теоретичні питання і тестові завдання до практичного заняття

Варіант 1.

1.Які види лікарського контролю проводяться в спортивній медицині?

2.Для чого визначають фізичний розвиток в спорті?

3.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться :

1 – для визначення безпосередньої дії фізичних навантажень ;

2 – для вирішення питання допуску до занять фізичними вправами ;

3 – для визначення кумулятивної дії фізичних тренувань;

4.Рельєфність м’язів можна визначити:

1 – соматоскопією,

2 – антропометрією,

3 – динамометрією.

5.Силовим індексом можна оцінити:

1 – пропорційність антропометричних показників обстеженого,

2 – відмінності досліджених антропометричних показників від середніх однорідної групи,

3 – взаємозв’язок антропометричних показників обстеженого

6.Визначити і оцінити індекс Брока чоловіка з масою тіла 68 кг і зростом 182 см:

1 – норма,

2 – менше норми,

3 – більше норми.

7.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується:

1 – незначним збудженням пульсу і пульсового тиску,

2 – значним збудженням пульсу і зменшення пульсового тиску,

3 – зростом пульсу і пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою.

8.При пробі Мартіне збудження пульсу становило 75%, підвищення пульсового тиску – 125%, а відновлення наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – нормотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – дистонічною.

Варіант 2.

1.Які методи лікарського контролю використовуються в спортивній медицині?

2.Методи визначення фізичного розвитку?

3.Поточний лікарський контроль спортсмена проводиться :

1 – для визначення кумулюючої дії фізичних тренувань;

2 – для визначення віддаленої дії фізичного навантаження ;

3 – після певного етапу фізичних тренувань;

4.Соматоскопією можна оцінити:

1 – мускульний тонус,

2 – статуру,

3 – мускульну силу.

5.Метод індексів визначає:

1 – пропорційність показників фізичного розвитку,

2 – взаємозв’язок показників фізичного розвитку,

3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи.

6.Взаємозв"язок показників фізичного розвитку визначає:

1 – метод стандартів,

2 – метод кореляції,

3 – метод індексів

.

7.Визначити і оцінити індекс Брока жінки вагою 108 кг і зростом 167 см:

1 – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми.

8.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при пробі Мартіне характеризується як:

1 – астенічна реакція,

2 – гіпертонічна реакція,

3 – дистонічна реакція.

Варіант 3.

1.Заклади служби спортивної медицини?

2.Мета проведення ортостатичної проби ?

3.Беспосереню дію фізичних навантажень можна визначити:

1 – поточним лікарським контролем;

2 –оперативним лікарським контролем;

3 – етапним лікарським контролем;

4.Кількісну оцінку показників фізичного розвитку може дати:

1 – антропометрія,

2 – соматоскопія,

3 – краніометрія.

5.Для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС треба провести:

1 – пробу Штанге,

2 – ортостатичну пробу,

3 – пробу Мартіне.

6.Проба Генча відноситься до групи проб:

1 – з фізичними динамічними навантаженнями,

2 – з фізичними ізометричними навантаженнями,

3 – зі зміною умов зовнішнього середовища.

7.Гіпотонічна реакція системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується:

1 – значною активізацією інотропного і хронотропного резерву серця,

2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця,

3 – помірною активізацією хронотропного і інотропного резерву серця.

8.На пробу Мартіне пульс змінився від 60 до 80, а пульсовий тиск – від 30 до 40, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 –нормотонічною,

2 – гіпотонічною,

3 – гіпертонічною.

Варіант 4

1.Для чого проводиться первинний лікарський контроль?

2.Які соматоскопічні критерії оцінки мускулатури тіла?

3.Відставлену дію фізичних навантажень можна визначити:

1 – оперативним лікарським контролем;

2 – етапним лікарським контролем;

3 – поточним лікарським контролем;

4.Рельєфність м"язів можна визначити:

1 – соматоскопією,

2 – антропометрією,

3 – динамометрією.

5Визначити і оцінити життєвий індекс жінки з масою тіла 60 кг і ЖЕЛ – 2400 мл

1 – нормальний,

2 – нижче норми,

3 – вище норми.

6.Проби з фізичним навантаженням на відновлення оцінюються пульсометрією і тонометрією:

1 – під час навантаження,

2 – до навантаження,

3 – після навантаження.

7.Велоергометричну пробу можна віднести до проб:

1 – з фізичним динамічним навантаженням,

2 – з фізичним ізометричним навантаженням,

3 – зі зміною умов зовнішнього середовища.

8.Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану спокою:

1 - збільшення на 60-80%,

2 – збільшення на 120% і більше,

3 – зменшення АТ і збільшення ЧСС на 140%

Варіант 5.

1.Для чого проводиться поточний лікарський контроль ?

2.Якими геодинамічними змінами обумовлена реакція СК на фізичні навантаження?

3.Кумуюючу дію фізичних тренувань можна визначити :

1 – оперативним лікарським контролем;

2 –поточним лікарським контролем;

3- етапним контролем;

4.Визначити і оцінити індекс Брока студента з масою тіла 78 кг і зростом 180 см:

1 – норма,

2 – менше норми,

3 – більше норми.

5.До проб зі зміною умов зовнішнього середовища можна віднести:

1 – велоергометричну пробу,

2 – пробу Штанге,

3 – ортостатичну пробу

6.При ортостатичній пробі пульс змінився від 60 до 100, АТ – від 100/70 до 100/75 мм рт.ст. Таку реакцію можна вважати:

1 – нормальною,

2 – патологічною,

3 – спотвореною.

7.На пробу Мартіне пульс збільшився від 60 до 120, пульсовий АТ від 40 до 50, відновлення показників на 4 хв. Таку реакцію системи кровообігу можна вважати:

1 – нормотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – астенічною.

8..Функціональні проби ССС в спортивній медицині дозволяють оцінити:

1 фізичну працездатність спортсмена,

2 – фізичний розвиток спортсмена,

3 – пропорційність фізичного розвитку.

Варіант 6

1.Для чого проводиться етапний контроль ?

2.Назвати основні соматометричні показники фізичного розвитку?

3.Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити:

1 – первинним лікарським контролем;

2 –поточним лікарським контролем;

3 – оперативним лікарським контролем;

4.Нормотонічний тип реакції кровообігу на тренувальне заняття у чоловіків характеризується:

1 – зниженням систолічного АТ відносно стану спокою;

2 – збільшенням ЧСС до максимального рівня;

3 - підвищенням діастолічного АТ;

5.Для кількісної оцінки фізичного розвитку використовується:

1 - соматоскопія,

2 – антропометрія,

3 – спірографія.

6.Плоска спина характеризується:

1 – значним збільшенням грудного кіфозу,

2 – значним зменшенням грудного кіфозу,

3 – значним збільшенням поперекового лордозу.

7..Визначити і оцінити індекс Брока жінки вагою 108 кг і зростом 167 см:

1 – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми.

8..При пробі Мартіне збудження відносно спокою пульсу становило 112%, підвищення пульсового тиску – 125% відновлення наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – нормотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – дистонічною.

Варіант 7.

1.Яким лікарським контролем визначається віддалена дія фізичного навантаження?

2.Які функціональні показники використовуються для оцінки фізичного розвитку?

3.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати:

1 –функціональні методи контролю;

2 – лабораторні методи контролю;

3 – анамнестичні і стоматоскопічні методи контролю

4.Для визначення фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно провести:

1 – соматоскопію,

2 – соматометрія,

3 – спірометрія.

5.Визначити і оцінити індекс Кетле жінки 20 років з масою тіла 70 кг і зростом 165 см :

1 – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми.

6.Вибираючи конкретний метод визначення функціонального стану спортсмена слід надавати перевагу пробі, в якій результати мають:

1 – кількісну величину гемодинамічних змін,

2 – якісну їх величину / краще, гірше /,

3 – кількісну величину спірографічних змін.

.

7.Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану спокою:

1 – збільшення на 50-70%,

2 – збільшення на 100% і більше відсотків,

3 – збільшення ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ.

8.На пробу з 20 присідами за 30 сек. пульс змінився від 60 до 130, а пульсовий тиск не змінився, з відновленням пульсу на 6 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – гіпотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – нормо тонічною

Варіант 8.

1.Яким лікарським контролем визначається кумулятивний вплив фізичних навантажень?

2.Якими методами оцінюється фізичний розвиток?

3.Для визначення питання відповідності використаних в занятті фізичних навантажень функціональним можливостям організму треба провести:

1.поточний лікарський контроль ;

2.оперативний лікарський контроль;

3.етапний лікарський контроль;

4.Методом індексів можна оцінити:

1 – пропорційність антропометричних показників,

2 – антропометричні показники дослідженого в порівнянні з середніми даними однорідної групи,

3 – взаємозв’язок антропометричних показників дослідженого.

5.Визначити і оцінити силовий індекс чоловіка з масою тіла 86 кг і силою правої кисті 42 :

1 – нормальний,

2 – нижче норми,

3 – вище норми.

6.Функціональні проби класифікуються в залежності від

1 – виду фізичного навантаження,

2 – методу контролю,

3 – реакції системи кровообігу на навантаження.

7.Ортостатична проба, це проба:

1 – з динамічним фізичним навантаженням,

2 – зі статичним фізичним навантаженням,

3 – з переміною положення тіла в просторі.

8..Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану і спокою:

1 – збільшення  70-80 %,

2 – збільшення  100%,

3 – зменшення АТ і збільшення ЧСС  100%.;

Варіант 9.

1.Охарактеризувати структуру тренувального заняття.

2.Типи реакції СК на фізичні навантаження?

3. Для визначення можливості допуску до занять фізичними вправами потрібно провести :

1.первинний лікарський контроль;

2.оперативний лікарський контроль;

3. поточний лікарський контроль;

4.Визначити і оцінити життєвий індекс жінки масою тіла 80 кг і ЖЕЛ – 2400 мл :

І – нормальний,

2 – нижче норми,

3 – вище норми.

5.Проба Генча відноситься до:

І – проб з фізичними статичними навантаженнями,

2 – проб зі зміною умов зовнішнього середовища,

3 – проб з динамічними фізичними навантаженнями.

6.Ортостатична проба може характеризувати:

І – тонус парасимпатичного відділу ВНС,

2 – тонус симпатичного відділу ВНС,

3 – тонус скелетної мускулатури

.

7.При ортостатичній пробі пульс змінився від 70 до 80, АТ – від 110/70 до 110/75 мм рт.ст., таку реакцію можна вважати:

І – нормальною,

2 – патологічною,

3 – спотвореною.

8.На пробу з 20 присіданнями за 30 сек. пульс змінився від 60 до 138, а АТ від 120/80 до 130/0, відновлення гемодинаміки на 5 хв., таку реакцію слід вважати:

І – нормотонічною,

2 – астенічною,

3 – дистонічною.

Варіант 10

1.Охарактеризувати щільність тренувального заняття.

2.Мета проведення гіпоксичних проб ?

3.Ступінь стомлення після фізичних вправ в тренувальному занятті можна визначити при проведенні:

1.етапного лікарського контролю;

2.оперативного лікарського контролю;

3.поточного лікарського контролю;

4.Соматоскопією можна оцінити:

1 – силу м’язів,

2 – тонус м’язів,

3 – форму грудної клітки.

5.Пропорційність антропометричних показників можна виявити методом:

І – індексів,

2 – стандартів,

3 – кореляції

.

6.Визначити і оцінити індекс Кетле жінки з масою тіла 68 кг і зростом 170 см:

І – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми

7.Збільшення ЧСС на 34 відносно спокою в горизонтальному положенні дослідженого при зведенні його в вертикальне положення свідчить про:

1 – симпатикотонію,

2 – парасимпатикотонію,

3 – збалансованість діяльності ВНС.

8.На пробу з 20 присіданнями за 30 сек. пульс змінився від 66 до 96, а АТ – від 110/70 до 140/80, з відновленням показників на 2 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – гіпотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – нормотонічною.

Література

1.Шаповалова В.А., Коршак В.М, .Халтагарова В.М. і ін. Спортивна медицина і фізична реабілітація, К. Медицина,2008,246 с.

2..Спортивная медицина – под. Ред. В.Л. Карпмана. – учебник для институтов физ. культуры .- Москва. – 1980.

3 .Детская спортивная медицина. Руководство под ред. Тихвинского С.Б., Хрущева С.В. Москва . –1984.

4.Спортивная физиология под ред. Я.М. Коца. – Москва. – 1986

5.Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии. М. ФиС, 1979, 151 с.

6.Кукролевский Г.М. ,Граевская Н.Д. Основы спортивной медицины.М.Медицина, 1971, 367 с

7.Граевская Н.Д. Долматова Т.И.. Спортивная медицина .М. «Советский спорт», 2005, 277 с.

8.. Уилмор Дж. Х., Костил Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности ( перевод с английского), К.: Олимпийская литература, 1997. – С. 273-369.

9.Романчук А.П.Современные подходы к оценке кардиореспираторных взаимодействий у спортсменов .Одесса «Астропринт», 2006,231 с.

10. Методы исследования в спортивной антропологии. – Мартиросов Э.Г. – Москва «ФиС». – 1982.

11. Хамзин Х.Х. Правильная осанка. М. Медицина. 1972. – 94 с.

12. Хрущев С.В. Врачебный контроль за физическим воспитанием школьников / М.: Медицина. – 1986.