philos_meto

II. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»

та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань).

* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю

II.Структура дисципліни «Філософія» та

III.Структура дисципліни та розподіл годин за

Оцінювання усної відповіді

«5» студент правильно, повно та аргументовано розкрив теоретичне питання, продемонстрував вміння самостійно аналізувати матеріал, володіє філософською термінологією і викладає матеріал чітко і логічно;

«4» студент достатньо повно розкрив суть питання, володіє філософською термінологією, але назвав не всі риси, ознаки або види явища, процесу, теорії, проблеми, категорії, не до кінця розуміє зміст понять, припустився деяких неточностей, які не вплинули на правильне розуміння;

«3» отримує студент, який частково розкрив зміст питання, не повністю визначив істотні аспекти питання: риси, функції, види, форми тощо, допустив деякі помилки принципового характеру.

Оцінювання дисципліни «Філософія» в цілому

здійснюється з врахуванням середнього арифметичного із загальної кількості балів (за всі форми навчальної діяльності), набраної студентом при засвоєнні модулів 1.2.

Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS підсумковий модульний контроль здійснюється відповідно до нормативних документів за графіком, затвердженим у навчальному закладі.

Схема «Модульна структура курсу філософії»

III. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА ТЕМАМИ (ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН).

Реферативне повідомлення – РП; Комплексна контрольна робота – ККР

VII. ОЦІНЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Оцінювання поточної навчальної діяльності студента здійснюється викладачем на семінарських заняттях відповідно до конкретних цілей змістових модулів.

Засобами визначення рівня підготовки студентів є:

•експрес-опитування;

•реферативне повідомлення;

•дайджест;

•творче завдання (написання ессе, філософських творів, тощо);

•тестування;

•індивідуальна співбесіда;

•участь у дискусіях;

•колоквіум.

Питання тестів є розгорнутими (тобто можуть передбачати не одну правильну відповідь або за своєю логікою вимагати коментаря, доповнень від студента).

При оцінюванні тесту враховується:

•правильність обраного студентом варіанту (варіантів);

•вичерпність відповіді;

•здатність студента пояснити вибір варіанту (усний або письмовий коментар)

Тестові завдання є стандартизованими і відповідають питанням і

завданням теми семінарського заняття.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення його змістових модулів на останньому семінарському занятті.

Форма контролю змішана (тестово-усна).

Тест складається з 8-ми питань (критерії оцінювання тесту підсумкового модульного контролю ті ж, що й поточної навчальної діяльності). За кожне з питань студент може набрати максимум 10 балів.

Максимальна кількість балів за модуль -80.

Студент (в окремих випадках) також може відповідати на питання підсумкового модульного контролю в усній формі в межах часу відведеного для підсумкового модульного контролю.

Значення контролю полягає не лише в тому, щоб визначити рівень знань студента, але й у тому, щоб перевірити, як він володіє методом пізнання, як вміє переводити набуті знання в «регістр» власного життєвого досвіду і професійних знань.

25.Людина як природно-соціальна істота.

26.Особистість – продукт та творець суспільного буття.

27.Проблема відчуження, свободи та відповідальності особистості. Відповідальність лікаря.

28.Цінності людського буття, їх природа та види.

29.Цінність та сенс людського життя. Проблема безсмертя.

30.Творчість як сутнісна характеристика людини, спосіб її самореалізації і самовираження. Творчість і свобода.

31.Культура як об’єкт філософського осмислення, її сутність, соціальні функції та закономірності розвитку.

32.Конкретні історичні типи та форми культури.

33.Ідеал культурної людини, культура лікаря.

34.Культура і цивілізація. Філософські концепції цивілізації.

35.Сучасна цивілізація, її основні ознаки і протиріччя.

36.Сутність, походження та основні типи глобальних проблем цивілізації.

IV. ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модуль 1. Предмет та історія філософії

Тема 1. Предмет філософії. Філософія та світогляд

План лекції

1.Предмет філософії. Коло філософських питань та плюралізм філософських підходів.

2.Поняття світогляду і його сутність,структура та історичні типи.

3.Філософія - теоретичне ядро світоглядного знання.

План семінарського заняття 1.1.

Філософія та світогляд

1.Походження світогляду, його структура та роль в житті людини.

2.Міфологія та релігія як перед філософські типи світогляду, їх особливості.

3.Специфіка філософського світогляду і особливості філософського мислення.

4.Професійний світогляд медичного працівника.

Завдання для самостійної роботи

до семінарського заняття 1.1.

1.Знайти та проаналізувати в філософських словниках та енциклопедіях визначення філософських термінів: світогляд, міфологія, антропоморфізм, магія, політеїзм, монотеїзм, релігія, субстанція.

2.Письмово висловити своє ставлення до проблеми: «Цінності в діяльності лікаря».

Теми виступів та самостійного опрацювання проблеми

1.Етичні норми та цінності медичної науки.

2.Міфологія як світогляд синкретичної свідомості.

24а. Соціальна філософія Н.Макіавеллі. Проблема моральності політики. 25.Утопічний соціалізм епохи Відродження: Т.Мор, Т.Мюнцер,

Т.Кампанелла.

26.Характерні риси Нового часу. Особливості наукового та релігійного світоглядів.

27.Ф.Бекон – основоположник дослідної науки Нового часу. Проблеми методу та хиб розуму в беконівській філософії.

28.Психофізична проблема в науці ХVІІ ст. та дуалізм Р.Декарта. Метод

сумніву.

29.Поняття субстанції в філософії ХVІІ – ХVІІІ ст. та пантеїзм Б.Спінози. Раціоналістична психологія та етика Б.Спінози.

30.Монадологія Г.Лейбніца.

31.Теорія пізнання та політичне вчення Дж.Локка.

32.Суб’єктивний ідеалізм Дж.Берклі. Принцип «існувати – значить бути сприйнятим».

33.Характерні риси та особливості німецької класичної філософії. Концепція «трансцендентальної логіки» І.Канта. І.Кант про межі теоретичного знання.

34.Етичне вчення І.Канта та проблеми гуманізму сучасного людства.

35.Розробка Гегелем проблем ідеалістичної діалектики.

36.Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха та його критика релігії.

37.Основні ідеї діалектичного матеріалізму К.Маркса і Ф.Енгельса. Марксизм та історична реальність: «за» та «проти».

38.Загальна характеристика та особливості становлення і розвитку української філософії. Філософська думка доби Київської Русі.

39.Основні ідеї та проблеми в філософії Києво-Могилянської Академії, її роль у розвитку української філософії.

40.Антропологія та гуманістична філософія Г.С.Сковороди. «Філософія серця» П.Юркевича.

41.Кирило-Мефодіївське товариство, його світоглядні та ідеологічні засади, роль в утвердженні визвольних ідей в Україні (Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш).

42.Українська філософська думка кінця ХІХ та поч. ХХ ст. (Л.Українка, П.Грабовський, М.Коцюбинський, М.Драгоманов, І.Франко, В.Антонович, М.Грушевський).

43.Теорія ноосферогенезу В.Вернадського.

44.Духовне значення української академічної філософії (С.Гогоцький, В.Лесевич, П.Юркевич, О.Гіляров).

45.Український космізм (В.Вернадсткий, С.Подолинський, А.Холодний).

Теми доповідей та самостійного опрацювання проблеми

1.Антична натурфілософія як перша спроба наукового мислення.

2.Сутність матеріалістичного та ідеалістичного поглядів на розуміння природи.

3.Особливості філософського знання. Філософія та окремі науки.

4.Філософія в сучасному світі. Філософія як самосвідомість історичної епохи.

5.Лікарі-філософи в історії медицини та філософії.

6.Плюралізм філософії: необхідність чи випадковість?

Література

Підручники, навчально-методичні посібники та довідкові видання: 1(С.21-26); 2 (С.11-19); 4; 7; 8; 9 ( Розділ 1); 10 ( Лекція 1); 11(Розділ 1); 12; 14; 17.

Першоджерела: : 17;32,43; 47; 51 54; 58; 59;63. Інтернет-ресурси: 68; 70;71; 74;77

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

План лекції

1.Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай).

2.Особливості і основні етапи розвитку античної філософії. Космоцентризм ранної (доскоратичної) філософії та антропоцентризм грецької просвіти.

План семінарського заняття 2.1

Антична філософія періоду зародження та філософія Стародавнього Сходу

1.Релігійно-філософські вчення Стародавньої Індії: джайнізм, чарвака, буддизм, йога.

2.Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм. 3. Досократичний період античної філософії. Вчення про буття Мілетської школи. Стихійна діалектика Геракліта. Елейська школа про рух і спокій.

Піфагорійський союз про числову структуру Космосу