5. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Список використаних джерел доцільно складати за схемою : у першій частині систематично розташовуються нормативно-правові акти за юридичною силою; у другій –джерела в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила."

Посилання на веб-сторінку в інтернеті: Библиографическое описание электронных ресурсов / сост. Бахтурина Т.А., Дудник И.С., Кулыгина И.Ю. – М.: 2001. – 38 с.

6. Додатки

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті магістерської роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: мал. Д,1.2 - другий малюнок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула.

7. Захист магістерських робіт

До захисту допускаються магістерські роботи, які повинні відповідати одночасно таким умовам:

1) подані до захисту у строки, визначені цим Посібником;

Роботи подані після встановленого строку, можуть захищатися у наступному навчальному році;

2) позитивно оцінені науковим керівником і рекомендовані ним до захисту.

При відсутності позитивного письмового відгуку наукового керівника (у завданні на роботу) робота до захисту не допускається;

3) рекомендовані до захисту відповідною кафедрою, що підтверджено підписом завідувача (начальника) кафедри на титульному листку магістерської роботи;

4) пройшли рецензування кандидата або доктора юридичних наук - спеціаліста з проблеми, яка досліджується в магістерській роботі.

Негативна оцінка рецензента не позбавляє студента захищати підготовлену ним роботу

Захист магістерської роботи відбувається публічно. Оголошення про роботи, які захищаються на черговому засіданні Державної екзаменаційної комісії вивішуються напередодні і містять дані про автора роботи, її тему, наукового керівника і рецензента, місце і час захисту.

На захисті можуть бути присутні всі бажаючі.

Закритий захист може бути здійснений щодо магістерських робіт, містять гриф таємності, про що виноситься окреме рішення Державної екзаменаційної комісії. На закритому захисті можуть бути присутні особи, які мають допуск до відомостей відповідного рівня таємності. Про захист магістерських робіт на закритому засіданні робиться відмітка в оголошенні про захист.

Захист кожної магістерської роботи включає у себе:

1) оголошення голови Державної екзаменаційної комісії про захист певної роботи;

Після цього студент та рецензент повинні зайняти відведені їм місця;

2) виступ студентаз викладенням основних положень та висновків магістерської роботи. Тривалість виступу не повинна перевищувати 10 хв. Голова Державної екзаменаційної комісії має право зупинити студента, якщо той виступає не по суті теми, викладає загальновідомі положення тощо;

3) постановлення запитань до студента. Питання можуть задавати:

- рецензент;

- члени Державної екзаменаційної комісії;

- будь - хто з присутніх на засіданні.

Кількість запитань не обмежується. Голова може зняти запитання, якщо воно не стосується суті магістерської роботи чи з етичних міркувань.

Наступне запитання може бути поставлене тільки після завершення відповіді на попереднє запитання. Не допускається одночасно ставити два чи більше запитань.

Поставлені запитання заносяться до протоколу засідання Державної екзаменаційної комісії;

4) відповідь студента на отримані запитання. Перед відповіддю студент має право уточнити суть запитання у того, хто його поставив.

Студент може відмовитися від відповіді на запитання, яке не стосується суті його роботи чи з етичних міркувань.

Відповідь на кожне запитання може бути перервана головуючим, якщо вона не стосується суті запитання, у разі повторень, коли вона визнана достатньою тощо;

5) виступ наукового керівника(за його бажанням);

6) виступ рецензента. Якщо рецензент через виняткові обставини відсутній, то допускається оголошення змісту рецензії секретарем чи одним із членів Державної екзаменаційної комісії. За згодою комісії рецензент може обмежитися критичними зауваженнями та загальним висновком щодо магістерської роботи.

Рецензент повинен висловити свої пропозиції щодо оцінки магістерської роботи;

7) відповідь студента на зауваження рецензента.

Оцінки за магістерські роботи виставляються і оголошуються наприкінці засідання Державної екзаменаційної комісії.

Апеляції щодо виставлених оцінок не приймаються.