Міністерство освіти і науки України
Український державний лісотехнічний університет
Кафедра ландшафтної архітектури,
садово-паркового господарства та урбоекології
Методичні рекомендації
для виконання графічно-розрахункової роботи
з дисципліни
"Садово-паркове будівництво"
студентами спеціальності "Ландшафтна архітектура"
Львів – 2004
М.П. Курницька. Садово-паркове будівництво/ Методичні рекомендації для виконання графічно-розрахункової роботи/. Львів, УкрДЛТУ, 2004 р. - 32 с.
В методичних вказівках подані детальні пояснення для виконання графічно-розрахункової роботи з даної дисципліни, які стосуються питань виконання робочих креслень території та особливостей будівництва окремих елементів садово-паркового об'єкту, догляду за ними. До креслень додаються необхідні відомості . В додатках наведені нормативи, таблиці, креслення. Окремі розділи ілюстровані рисунками та схемами.
Методичні вказівки можуть використовуватись студентами спеціальностей „Ландшафтна архітектура" в ході виконання як графічно-розрахункової роботи, так і при курсовому і дипломному проектуванні.
Затверджено методичною Радою лісогосподарського факультету Українського державного лісотехнічного університету. Протокол N___від "____"______________2004 р.
Рецензенти:
Відповідальний за випуск:
старший викладач кафедри ЛА, СПГ та урбоекології М.П. Курницька
ЗамЛЧ____ Тираж 100 прим.
ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................4
СКЛАД ГРАФІЧНО-РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ ТА ВИМОГИ
ДО ЇЇ ОФОРМЛЕННЯ..................................................................................5
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ
ЧАСТИНИ …………………………………………………..…………… 6
2.1. РОЗБИВОЧНЕ КРЕСЛЕННЯ........................................................6
2.2. ПОСАДКОВЕ КРЕСЛЕННЯ............................................................8
2.3. СХЕМА ВЕРТИКАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ................................9
2.4. ПРОЕКТ ВЕРТИКАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ ДОРОГИ............11
2.5. КАРТОГРАМА ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ..............................................12
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ
РОЗРАХУНКОВОЇ ЧАСТИНИ..................................................................15
ДОДАТКИ....................................................................................................18
СПИСОК ДОПОМІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................................27
ВСТУП
Будівництво об'єктів озеленення - тривалий процес, який розпочинається розробкою та затвердженням проектно-кошторисної документації. Другий етап це будівельний процес, а третій - догляд за насадженнями і їх формування, коли , по-суті, проект втілюється в життя.
Як відомо, проектування здійснюється у дві стадії - технічний та робочий проект, для невеликих об'єктів можна виконувати один техно-робочий проект. Якщо технічний проект повинен містити основні архітектурно-планувальні ідеї і рішення проекту, то в робочих кресленнях відбувається їх розробка, спрямована на перенесення проекту в натуру.
Робочий проект об'єкту озеленення розробляється на основі затвердженого технічного проекту і складається з ряду робочих креслень, які призначені для виконання всіх будівельних і озеленювальних робіт на запроектованому об'єкті. Найголовнішими з них є генеральний план в масштабі 1:500 з поправками, доповненнями, рекомендованими при затвердженні проекту, розбивочне та посадкове креслення, робочий проект вертикального планування, а також робоча документація інженерної підготовки території, інженерного устаткування та конструкцій всіх споруд і будівель. Додається до робочого проекту коротка пояснююча записка і кошторис по окремих розділах проекту і робіт.
При будівництві та експлуатації садово-паркового об'єкту чи його частин необхідно правильно встановити послідовність виконання як окремих етапів, так і всієї роботи в цілому. Для цього будівельна організація на основі технічного проекту складає спеціальний проект організації виконання робіт, що включає перелік необхідних етапів роботи, календарний план їх виконання, потребу в матеріалах , робочій силі, машинах, механізмах, інструментах та ін.
Основним завдання даної графічно-розрахункової роботи є набуття студентами практичних навиків та знань для виконання проекту будівництва садово-паркового об'єкту на стадії робочих креслень та для складання плану виконання робіт по будівництву чи догляду за окремими елементами об'єкту.
1. СКЛАД ГРАФІЧНО-РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ ТА ВИМОГИ ДО її ОФОРМЛЕННЯ
Основою для виконання графічно-розрахункової роботи (ГРР) по садово-парковому будівництву служить геодезична зйомка об'єкту з горизонталями через 0,5 м в масштабі 1:500, що служить підосновою для виконання роботи.
Студент розробляє індивідуально проект скверу різного функціонального призначення з його елементами, на основі якого виконує 5 видів фафічних креслень та план виконання робіт по будівництву чи догляду за запропонованим викладачем елементом озеленення з проведенням необхідних розрахунків.
Виконання роботи супроводжується пояснювальною запискою, яка складається з наступних розділів:
ВСТУП (призначення та специфіка виконання робочих креслень).
РОЗДІЛ І. ОБ'ЄМНО-ПРОСТОРОВА КОМПОЗИЦІЯ ТА
АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ ОБ'ЄКТУ.
РОЗДІЛ 2. РОБОЧІ КРЕСЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ОЗЕЛЕНЕННЯ.
2.1. Розбивочне креслення.
2.2. Посадкове креслення.
2.3. Схема вертикального планування території.
2.4. Проект вертикального планування дороги.
2.5. Картофама земляних робіт.
РОЗДІЛ 3. ПЛАН ВИКОНАННЯ РОБІТ ПО СТВОРЕННЮ (ДОГЛЯДУ) ЕЛЕМЕНТУ ОЗЕЛЕНЕННЯ ОБ'ЄКТУ.
3.1. Перелік та опис видів робіт.
3.2. Розрахунок об'ємів, кратності та термінів виконання робіт, пофеби в робочій силі.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вимоги до оформлення ГРР:
1. Всі робочі креслення виконуються на кальці або листі ватману формату АЗ тушшю згідно з нормами та правилами виконання будівельних робочих креслень в масштабі 1:500.
2. План об'єкту розміщують з перевагою до лівого верхнього кута для того, щоб справа і внизу залишилось місце для умовних позначень, таблиць, розрізів (додаток 1).
3. Розміщення об'єкту на кресленні відносно сторін світу необхідно орієнтувати північною стороною до верхньої межі формату.
4. Справа внизу кожного креслення виконують штамп (додаток 2), куди вписують інформативні відомості даного креслення.
5. Пояснювальна записка повинна бути написана акуратно і розбірливо на стандартному папері формату А4 з полями зверху, знизу і зліва - 25 мм, справа - 10 мм. Назви розділів виділяються жирнішим шрифтом.
6. Об'єм записки не повинен перевищувати 20 сторінок. Всі математичні розрахунки в повному обсязі повинні бути відображені, особливо стосовно пунктів 2.3-2.5. Пояснювальна записка разом з графічною частиною вкладається в прозору папку зі скорозшивачем.
2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ
ЧАСТИНИ
2.1. РОЗБИВОЧНЕ КРЕСЛЕННЯ
Розбивочне креслення складають для точного перенесення проектних планувальних елементів садово-паркового об'єкту в натуру, тобто для розбивки на місцевості доріжок, майданчиків, басейнів, споруд і інших елементів планування. Для розробки креслення з генплану знімається копія на кальку без запроектованих зелених насаджень та горизонталей. На копію наносять: межі об'єкту, дорожньо-стежкову сітку, майданчики всіх типів, капітальні і тимчасові споруди, елементи мережі наземних комунікацій - тобто, всі запроектовані та існуючі планувальні елементи та ті, до яких можна „прив'язатись" при розбивці елементів.
Існують наступні найпоширеніші способи виконання розбивочного креслення для садово-паркових об'єктів: метод ординат, метод квадратів та метод теодолітного ходу.
Вибір способу розбивки залежить від величини об'єкту озеленення, рельєфу території та наявності рослинності, споруд, будівель. На одному об'єкті можливе використання різних методів.
Методом ординат користуються при невеликих за площею відкритих територіях з мало пересіченим рельєфом. Суть його полягає в тому, що всі елементи планування території об'єктів прив'язуються до базисних ліній, прокладених в натурі. Звичайно базисні лінії прокладають між постійними елементами планування - будівлями, спорудами, стовпами, поодинокими великими деревами. Наприклад, базисними лініями можуть виступати вісь проїзду, прилеглого до об'єкту, центр фасаду будівлі, кути будинків чи межі об'єкту, так звані червоні лінії. Часом, коли не можна прив'язати базисну лінію до двох точок, вказують кут.
Кількість базисних ліній має бути гранично мінімальною і визначатися в залежності від складності планування і величини об'єкту. Всі вони позначаються великими українськими літерами і вказуються нульові точки на початку базисної лінії, від яких буде проводитись підрахунок віддалей.
До базисних ліній за допомогою перпендикулярів (ординат) прив'язують елементи планування і вказуються розміри окремих відрізків доріжок, квітників, різних споруд в м з точністю до сотих. Віддалі між ординатами зазначають починаючи від 0 точки.
Хвилясті доріжки наносять шляхом побудови додаткових ординат через кожні 5-6 м в залежності від крутизни радіусів заокруглень. Довжина ординат повинна не перевищувати 30-40 м.
При плануванні круглих елементів та заокруглень доріжок на перехрестях вказують радіуси, прив'язуючи центри кругів до базисних ліній. На кресленні кількість розмірів повинна бути мінімальною, але достатньою для перенесення об'єкта в натуру.
При наявності рівної вільної від деревної рослинності ділянки на великих об'єктах застосовують метод квадратів. Крім цього, доцільно його використати і для об'єктів з хвилястою мережею доріжок, складною конфігурацією квітників чи майданчиків. Для цього на копію з генплану наносять сітку квадратів зі стороною 5-10 чи 20 м в залежності від складності планування. Точки перетину вертикальних і горизонтальних ліній нумерують. До сторін квадратів перпендикулярами прив'язують проектні точки осей доріжок, кути майданчиків, радіуси кривих, квітники. В місцях перетину планувальних елементів зі стороною квадрату проставляють відповідні розміри.
Часто на практиці спосіб ординат і спосіб квадратів застосовують спільно -великі елементи розбивають за допомогою базисних ліній і ординат, а невеликі зі складним плануванням за допомогою сітки квадратів.
Метод теодолітного ходу є, на відміну від попередніх, не графічним, а аналітичним і застосовується для різних за величиною об'єктів з великою кількістю насаджень (закриті території") і складним рельєфом. Виконується він за допомогою побудови теодолітних ходів по алеях, дорогах і прив'язки до них окремих елементів планування чи споруд. Для цього на червоній лінії, наприклад біля входу в парк чи сквер, визначається точка, що лежить на осі запроектованої алеї чи дороги і визначаються її координати. Вся алея чи дорога розбивається на ряд відрізків з характерними поворотами, вигинами, тобто намічається траса, що має характер ламаної лінії.
Щоб скласти розбивочне креслення необхідно визначити координати проектних точок траси, дирекційні кути, горизонтальне розміщення тих самих ліній, тобто виконуються дії, протилежні до дій при складанні плану цієї ділянки. Так само здійснюється побудова теодолітних ходів по всій дорожньо-стежковій мережі, які необхідні для відновлення трас в натуру за допомогою теодоліту.
На кресленнях вказуються розміри майданчиків різного призначення, ширина алей, доріг з точністю до десятих долей метра.
Допустимою помилкою для розбивочних робіт (1:500) при перенесенні в натуру є відхилення 0,15-0,20 м. Помилка в 0,10 мм (при деформації паперу) дає помилку в натурі в 5 см.
До розбивочних креслень додаються:
- баланс території (додаток 3);
- плани і конструктивні розрізи доріжок і майданчиків;
- примітки до специфікації окремих елементів;
- деталі, розрізи, співвідношення газонів, доріжок і т.п.;
- експлікація;
- умовні позначення.
Приклади виконання розбивочних креслень різним способами додаються в додатку 3.
2.2. ПОСАДКОВЕ КРЕСЛЕННЯ
Посадкове креслення складають на основі затвердженого дендроплану для перенесення проекту в натуру місць посадок дерев, чагарників, квітників. Виконують його методом ординат (для невеликих об'єктів) чи сіткою квадратів (для великих). Базисними лініями на посадковому кресленні можуть служити границі чи осі прямих алей і доріжок, майданчиків, що вже перенесені в натуру раніше (Додаток 4)
На копію з дендроплану наносять всі існуючі та запроектовані планувальні елементи, будівлі, споруди, місця запроектованих посадок без горизонталей і існуючої рослинності.
Прив'язка посадкових місць проводиться за тими ж принципами, що і прив'язка планувальних елементів. При цьому з точністю до десятих вказуються необхідні відстані, а довжина перпендикулярів не повинна перевищувати 25-30 м.
В точках посадки дерев ставиться кружечок діаметром 3 мм, для чагарників трикутник зі стороною 3 мм, збоку номер назви рослини в списку асортименту. Рослини в межах масиву чи групи одного виду сполучають лінією і позначають дробом: в чисельнику проставляють номер виду рослини згідно асортиментної відомості, в знаменнику - кількість рослин в групі. При посадці в котловани показують його розміри та віддалі між рослинами чи кількість штук на 1 м2.
Прив'язку місць посадок можна здійснити і до сітки квадратів, якщо розбивочне креслення складене методом квадратів. Прив'язка місць посадки виконується аналогічно до розбивочног креслення.
До посадкового креслення розробляється посадкова відомість (додаток 4), в якій перераховані види посадкового матеріалу, їх кількість, вік, групу посадкового матеріалу, розміри посадкових ям і котлованів, для квітників або газону - його площа, розхід землі, джерело отримання посадкового матеріалу. На полях - умовні позначення, які вказують типи запроектованих насаджень - куртини, ландшафтні групи, рядові, алейні. Умовними позначеннями показують газони, квітники, насадження, що зберігаються, підлягають вирубці, пересадці.
До посадкового креслення додаються розрізи по характерних алеях, дорогах, майданчиках з вказанням розміщення посадок і конструкції посадкових ям, траншей в М 1:200.
Для деталей озеленення, наприклад квітника, складають креслення фрагментів 1:200; 1:100 з вказанням асортименту і всіх необхідних розмірів. Для особливо складного рисунку - шаблони в натуральну величину.
На посадковому кресленні наводяться такі умовні позначення:
1. Існуючі посадки дерев.
2. Запроектовані посадки дерев.
3. Існуючі посадки чагарників.
4. Запроектовані посадки чагарників.
5. Існуючі квітники.
6. Запроектовані квітники.