Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

черняк

.pdf
Скачиваний:
40
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
4.29 Mб
Скачать

 

 

1972/

 

4,5766

3,9005

6,415

3,7483

8,035

 

Q2

 

 

67

37

854

33

829

 

 

1972/

 

4,9333

3,7182

6,427

4,2413

8,047

 

Q3

 

 

33

55

247

33

446

 

 

1972/

 

5,3333

6,3320

6,435

4,8513

8,063

 

Q4

 

 

33

50

745

33

220

 

 

1973/

 

6,2833

5,1878

6,442

5,6396

8,087

 

Q1

 

 

33

37

297

67

425

 

 

1973/

 

7,4666

7,3710

6,435

6,6083

8,091

 

Q2

 

 

67

48

847

33

811

 

 

1973/

 

9,8733

7,5045

6,428

8,3883

8,090

 

Q3

 

 

33

09

663

33

801

 

 

1973/

 

8,98

9,3811

6,417

7,4616

8,098

 

Q4

 

 

 

40

550

67

369

 

 

1974/

 

8,3033

6,3878

6,418

7,6003

8,089

 

Q1

 

 

33

51

051

33

298

 

 

1974/

 

10,456

8,2983

6,406

8,268

8,091

 

Q2

 

 

667

40

561

 

811

 

 

1974/

 

11,533

11,891

6,385

8,2863

8,083

 

Q3

 

 

333

42

880

33

051

 

 

1974/

 

9,05

9,6535

6,373

7,336

8,079

 

Q4

 

 

 

87

887

 

122

 

 

1975/

 

6,5633

11,410

6,351

5,8733

8,056

 

Q1

 

 

33

56

073

33

427

 

 

1975/

 

5,92

5,4572

6,352

5,4006

8,067

 

Q2

 

 

 

48

346

67

902

 

 

1975/

 

6,6666

8,3506

6,350

6,3366

8,086

 

Q3

 

 

67

37

277

67

380

 

 

1975/

 

6,12

6,7269

6,341

5,6843

8,099

 

Q4

 

 

 

13

396

33

402

 

 

1976/

 

5,29

5,1718

6,341

4,9533

8,118

 

Q1

 

 

 

51

862

33

714

 

 

1976/

 

5,57

5,1180

6,345

5,1686

8,122

 

Q2

 

 

 

58

223

67

431

 

 

1976/

 

5,53

6,2017

6,340

5,1686

8,125

 

Q3

 

 

 

84

273

67

927

 

 

1976/

 

4,99

6,8614

6,342

4,6983

8,136

 

Q4

 

 

 

44

037

33

313

 

 

1977/

 

4,81

5,4079

6,351

4,624

8,150

 

Q1

 

 

 

05

912

 

872

 

 

1977/

 

5,2366

8,1503

6,349

4,8286

8,167

 

Q2

 

 

67

92

046

67

636

 

 

1977/

 

5,8066

6,9745

6,348

5,472

8,181

 

Q3

 

 

67

92

404

 

553

 

 

1977/

 

6,5933

7,0500

6,351

6,137

8,179

 

Q4

 

 

33

53

865

 

536

 

 

1978/

 

6,7966

5,6438

6,357

6,408

8,186

 

Q1

 

 

67

65

512

 

409

 

 

1978/

 

7,2

10,370

6,353

6,481

8,217

 

Q2

 

 

 

58

586

 

978

 

 

1978/

 

8,0833

7,7627

6,353

7,3153

8,225

 

Q3

 

 

33

94

993

33

664

 

 

1978/

 

9,8966

8,6832

6,349

8,6803

8,237

 

Q4

 

 

67

48

470

33

373

 

 

1979/

 

10,096

7,8207

6,342

9,3576

8,237

 

Q1

 

 

667

50

107

67

691

 

 

1979/

 

9,8533

8,5493

6,345

9,3723

8,238

 

Q2

 

 

33

63

397

34

616

 

 

1979/

 

10,603

8,8086

6,347

9,6313

8,244

 

Q3

 

 

333

54

885

33

728

257

 

 

1979/

 

13,096

7,9574

6,336

11,803

8,246

 

Q4

 

 

667

41

670

667

591

 

 

1980/

 

14,253

9,2141

6,330

13,458

8,250

 

Q1

 

 

333

41

169

667

829

 

 

1980/

 

10,75

9,4505

6,298

10,049

8,224

 

Q2

 

 

 

37

007

333

860

 

 

1980/

 

9,6466

9,0866

6,312

9,2353

8,225

 

Q3

 

 

67

49

097

33

101

 

 

1980/

 

14,513

10,479

6,312

13,709

8,244

 

Q4

 

 

333

53

904

667

991

 

 

1981/

 

14,52

11,251

6,296

14,369

8,258

 

Q1

 

 

 

48

084

 

552

 

 

1981/

 

15,35

6,9857

6,302

14,829

8,254

 

Q2

 

 

 

94

509

 

373

 

 

1981/

 

16,213

9,3234

6,284

15,087

8,259

 

Q3

 

 

333

90

129

333

588

 

 

1981/

 

12,94

8,5695

6,275

12,022

8,243

 

Q4

 

 

 

66

268

667

572

 

 

1982/

 

13,696

4,5346

6,286

12,895

8,231

 

Q1

 

 

667

60

486

 

136

 

 

1982/

 

13,483

5,2402

6,282

12,359

8,235

 

Q2

 

 

333

65

984

 

122

 

 

1982/

 

11,553

4,0572

6,285

9,7053

8,230

 

Q3

 

 

333

54

005

33

684

 

 

1982/

 

8,81

3,3336

6,316

7,935

8,232

 

Q4

 

 

 

18

703

 

068

 

 

1983/

 

8,34

4,8824

6,332

8,0813

8,238

 

Q1

 

 

 

91

228

33

405

 

 

1983/

 

8,6066

2,8123

6,355

8,419

8,265

 

Q2

 

 

67

14

529

 

264

 

 

1983/

 

9,44

3,9181

6,368

9,1866

8,280

 

Q3

 

 

 

54

987

67

052

 

 

1983/

 

9,19

4,2134

6,375

8,7933

8,297

 

Q4

 

 

 

96

867

33

070

 

 

1984/

 

9,45

5,6207

6,377

9,1333

8,316

 

Q1

 

 

 

80

857

33

178

 

 

1984/

 

10,773

4,1585

6,384

9,8433

8,329

 

Q2

 

 

333

38

305

33

417

 

 

1984/

 

11,146

4,5626

6,382

10,343

8,334

 

Q3

 

 

667

02

478

333

808

 

 

1984/

 

9,2566

2,6370

6,386

8,9733

8,341

 

Q4

 

 

67

20

530

33

458

 

 

1985/

 

8,69

4,6399

6,400

8,1833

8,348

 

Q1

 

 

 

37

523

33

017

 

 

1985/

 

7,91

2,6809

6,418

7,5233

8,355

 

Q2

 

 

 

05

486

33

803

 

 

1985/

 

7,7233

2,8038

6,446

7,1033

8,368

 

Q3

 

 

33

51

560

33

461

 

 

1985/

 

7,7

3,9239

6,464

7,1466

8,374

 

Q4

 

 

 

95

576

67

131

 

 

1986/

 

7,4133

1,9726

6,480

6,8866

8,387

 

Q1

 

 

33

05

989

67

198

 

 

1986/

 

6,5433

1,7987

6,515

6,13

8,386

 

Q2

 

 

33

95

254

 

560

 

 

1986/

 

5,8933

3,1998

6,549

5,5333

8,392

 

Q3

 

 

33

98

046

33

219

 

 

1986/

 

5,7266

2,9906

6,584

5,34

8,395

 

Q4

 

 

67

49

086

 

500

 

 

1987/

 

5,95

3,5977

6,606

5,5333

8,402

 

Q1

 

 

 

89

894

33

904

258

 

 

1987/

 

6,8466

2,8525

6,617

5,7333

8,415

 

Q2

 

 

67

72

196

33

227

 

 

1987/

 

7,0266

3,0551

6,611

6,0333

8,424

 

Q3

 

 

67

53

214

33

924

 

 

1987/

 

7,54

3,6979

6,612

6,0033

8,439

 

Q4

 

 

 

14

419

33

340

 

 

1988/

 

6,7133

3,3155

6,611

5,76

8,445

 

Q1

 

 

33

76

622

 

762

 

 

1988/

 

7,2533

4,4941

6,618

6,23

8,456

 

Q2

 

 

33

91

918

 

339

 

 

1988/

 

8,1633

4,8347

6,619

6,9933

8,462

 

Q3

 

 

33

89

848

33

631

 

 

1988/

 

8,5866

3,9898

6,612

7,7033

8,472

 

Q4

 

 

67

93

931

33

133

 

 

1989/

 

9,4466

5,1121

6,598

8,5333

8,480

 

Q1

 

 

67

02

751

33

031

 

 

1989/

 

9,29

4,3546

6,577

8,44

8,484

 

Q2

 

 

 

99

275

 

463

 

 

1989/

 

8,39

3,7608

6,572

7,85

8,484

 

Q3

 

 

 

29

754

 

463

 

 

1989/

 

8,0566

3,5021

6,576

7,6333

8,488

 

Q4

 

 

67

10

606

33

114

 

 

1990/

 

8,0766

5,2574

6,574

7,7566

8,496

 

Q1

 

 

67

31

452

67

643

 

 

1990/

 

8,1933

4,2118

6,574

7,7666

8,500

 

Q2

 

 

33

03

546

67

474

 

 

1990/

 

7,8333

3,9482

6,575

7,4933

8,498

 

Q3

 

 

33

70

841

33

316

 

 

1990/

 

7,68

4,2256

6,573

7,0233

8,490

 

Q4

 

 

 

05

205

33

274

 

 

1991/

 

6,5966

4,8463

6,574

6,0533

8,485

 

Q1

 

 

67

86

205

33

083

 

 

1991/

 

6,0566

2,7397

6,587

5,5933

8,490

 

Q2

 

 

67

70

026

33

418

 

 

1991/

 

5,83

2,7829

6,599

5,4066

8,492

 

Q3

 

 

 

16

436

67

880

 

 

1991/

 

4,9166

2,4668

6,617

4,5833

8,493

 

Q4

 

 

67

05

347

33

064

 

 

1992/

 

4,19

3,7775

6,648

3,91

8,500

 

Q1

 

 

 

31

784

 

759

 

 

1992/

 

4,03

2,6704

6,668

3,7233

8,506

 

Q2

 

 

 

14

766

33

638

 

 

1992/

 

3,41

1,3525

6,692

3,13

8,515

 

Q3

 

 

 

98

511

 

291

 

 

1992/

 

3,5666

2,6467

6,724

3,0766

8,529

 

Q4

 

 

67

24

760

67

260

 

 

1993/

 

3,2866

3,1426

6,737

2,9933

8,532

 

Q1

 

 

67

85

378

33

141

 

 

1993/

 

3,2566

1,7190

6,759

2,9833

8,538

 

Q2

 

 

67

71

368

33

054

 

 

1993/

 

3,31

1,0925

6,786

3,02

8,544

 

Q3

 

 

 

14

213

 

692

 

 

1993/

 

3,3666

1,3387

6,806

3,08

8,559

 

Q4

 

 

67

31

020

 

869

 

 

1994/

 

3,6666

2,6302

6,814

3,25

8,568

 

Q1

 

 

67

99

227

 

095

 

 

1994/

 

4,7266

2,9385

6,811

4,0366

8,578

 

Q2

 

 

67

77

526

67

119

 

 

1994/

 

5,2133

2,0787

6,813

4,51

8,588

 

Q3

 

 

33

70

823

 

024

259

 

 

1994/

 

6,11

1,2178

6,807

5,2833

8,600

 

Q4

 

 

 

57

213

33

394

260

Розділ 11. Моделі з обмеженими залежними змінними і моделі з панельними даними

11.1.Моделі з обмеженими залежними змінними

11.1.1.Моделі бінарного вибору

Припустимо, що нас цікавить, чому певна сім'я має або, навпаки, не має автомобіль. Нехай єдиною пояснювальною змінною є дохід. Ми зібрали дані про n сімей i 1,n . Позначимо через xi дохід і-ї сім'ї. Визначимо залежну змінну y таким чином:

yi 1, якщо i -та сім'я має автомобіль;

yi 0 , якщо i -та сім'я не має автомобіля.

ы

Проаналізуємо модель лінійної регресії

yi 0 1xi i , i 1,n.

З одного боку,

M yi |xi 0 xi ,

оскільки за стандартним припущенням регресії M i |xi 0.

З іншого боку,

M yi |xi 1 P {yi 1|xi } 0 P {yi 0|xi } P {yi 1|xi }.

Отже,

P {yi 1|xi } 0 xi .

Це співвідношення показує, що модель лінійної регресії буде нереалістичною, оскільки вираз 0 xi не обов'язково обмежено нулем та одиницею. Крім того, виникають

проблеми з властивостями збурень. Для розв'язання цієї проблеми було запропоновано

підхід так званих латентних змінних. Припустимо, що справжня модель

має вигляд

y*

0

x

, але значення

змінної y * ми не спостерігаємо. Тому

змінна

y *

i

1 i

i

 

 

 

називається латентною, або прихованою. Значення спостережень yi

пов'язані

зі

значеннями латентної змінної y*

таким чином:

 

 

 

 

 

i

 

 

 

yi 1, якщо yi 0 ;

yi 0 , якщо yi 0.

Латентну змінну можна інтерпретувати як "здібність" , "здатність" або "схильність". Тобто якщо здатність або схильність придбати автомобіль (або, скажімо, в іншій моделі повернути кредит) є додатною, то сім'я купує автомобіль (повертає кредит тощо). Інша можлива інтерпретація це різниця функції корисності для двох рішень. Параметри моделі оцінюють методом максимальної правдоподібності. Позначимо через F функцію розподілу збурень і припустимо, що розподіл збурень є симетричним. Тоді

P {yi 1} P {yi 0} P { 0 1xi i 0}

P { i 0 1xi } P { i 0 1xi } F 0 1xi ,

і

P {yi 0} P {yi 0} 1 P {yi 0} 1 F 0 1xi .

Таким чином, функція правдоподібності має вигляд

L

 

F x

 

 

1 F x

.

 

i:yi 1

0 1 i

 

i;yi 0

 

0 1 i

 

Поки що ми визначили латентну змінну з точністю до довільної константи. Справді, визначимо y * * y*, де 0 .

Тоді:

261

якщо yi 0, то yi 1;

якщо yi 0, то yi 0.

Дисперсії збурень для двох варіантів латентної змінної відрізнятимуться в 2 разів,

тому ми можемо однозначно визначити латентну змінну, зафіксувавши її дисперсію. Найчастіше припускають, що збурення мають стандартний нормальний розподіл. Модель, одержувана в такому випадку, отримала назву моделі пробіт. Логарифм функції правдоподібності має вигляд

lnL ,

2

n

 

 

ln 0

i xi

e

x2

 

 

e

x2

2

 

 

2 dx

ln

2 dx.

0 1

 

 

 

i:yi 1

 

 

 

 

i:yi 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 1

 

Модель логіт одержують у припущенні, що збурення мають логістичний розподіл з функцією розподілу

 

 

 

 

 

 

 

F x

 

 

ex

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

ex

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Логарифм функції правдоподібності має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L ,

ln

e 0 1xi

 

 

ln

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

1

i;yi 1

1 e 0 1xi

i:yi 1

1 e 0 1xi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

обох моделей

 

зручно

інтерпретувати не регресійну

функцію

ˆ

ˆ

, а

 

0

1xi

ˆ

ˆ

, де F

відповідна функція розподілу. З виведення функції правдоподібності

F 0 1xi

видно, що вираз

ˆ

 

ˆ

є оцінкою ймовірності P {yi

1}, тобто оцінкою ймовірності

F 0

1xi

того, чи сім'я матиме автомобіль, чи буде повернуто кредит тощо. Унаслідок того, що функції розподілу монотонно зростають, знаки коефіцієнтів інтерпретують майже звичним способом. Для характеристики згоди моделі використовують кілька варіантів

псевдо R2 :

1)Псевдо R2 за Т. Амемійя

R2

1

 

 

 

 

1

 

 

.

1

2 lnL

lnL

0

/n

 

 

 

 

 

1

 

 

2)Псевдо R2 за Д. Мак-Фейденом

R2 1 lnL1 /lnL0,

де lnL1 - значення логарифмічної функції правдоподібності, обчислене при значеннях аргументів, що дорівнюють ММП-оцінкам;

lnL

0

n

ln n

/n n n

ln

1

n1

 

;

n y .

 

1

1

1

 

 

n

 

 

1

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3) Псевдо R2 , що ґрунтується на коректних прогнозах. Визначимо прогнози таким чином:

 

yˆi 1

, якщо

 

ˆ

 

ˆ

1

;

 

 

 

 

 

F 0

 

1xi

2

 

 

 

 

 

 

yˆi 0

, якщо

 

ˆ

 

ˆ

 

1

.

 

 

 

 

 

F 0 1xi

 

2

 

 

 

 

 

Частка

некоректних прогнозів дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

wv

1

n

y

yˆ

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

n i 1

i

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначимо через

ˆ

n1

 

частку одиниць у вибірці. Визначимо:

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

wv0 1

ˆ

, якщо

ˆ 0,5;

 

 

 

 

 

 

 

wv0 ˆ

, якщо

ˆ 0,5

.

 

 

 

 

 

 

 

 

Псевдо R2 визначаємо таким чином:

262

R2 1 wv1 . wv0

11.1.2. Моделі з упорядкованим відгуком

Розглянемо вибір між M можливостей, які ми занумеруємо від 1 до M . Якщо ці можливості можна впорядкувати логічно (наприклад, автомобіля немає, один автомобіль, більш ніж один автомобіль), то в такій ситуації застосовують так звані моделі з упорядкованим відгуком. В основу також покладено ідею латентних змінних. Для випадку єдиної пояснювальної змінної можна записати:

yi * 0 1xi i ,

yi j , якщо j 1 yi * j ,

де 0 , 1 0, m , а решта j невідомі.

У припущенні, що збурення незалежні і мають стандартний нормальний розподіл,

одержуємо модель пробіт з упорядкованим відгуком, а якщо збурення мають логістичний розподіл, одержуємо модель логіт з упорядкованим відгуком. При M 2

маємо звичайні моделі. Розглянемо приклад. Припустимо, що заміжні жінки відповідають на запитання: "Скільки часу ви бажаєте працювати?", причому анкета опитування містить три варіанти відповіді: "ні", "неповний робочий тиждень", "повний робочий тиждень". Згідно з неокласичною теорією відповідь залежить від індивідуальних переваг і бюджетного обмеження. Такими чинниками можуть бути вік, склад сім'ї, дохід чоловіка, рівень освіти тощо. Для простоти розглянемо модель з однією незалежною змінною. Будемо вважати, що залежна змінна набуває значень таким чином:

yi 1, якщо відповідь "ні";

yi 2 , якщо відповідь "неповний робочий тиждень";

yi 3 , якщо відповідь "повний робочий тиждень".

Модель записуємо в такому вигляді:

yi * 0 1xi i ;

yi 1, якщо yi * 0 ;

 

yi 2, якщо 0 yi * ;

 

yi 3, якщо yi * ;

i незалежні і мають стандартний нормальний розподіл.

Латентну змінну можна проінтерпретувати як бажання працювати або як кількість робочих годин. Таким чином,

P {yi 1|xi } P {yi 0|xi } F 0 1xi ,

P {yi 3|xi } P {yi |xi } 1 F 0 1xi

і

P {yi 2|xi } P 0 1xi P 0 1xi ,

де F функція розподілу для стандартного нормального розподілу. Невідомий параметр оцінюють методом максимальної правдоподібності разом з 0 і 1 . У результаті

підстановок y попередні формули x замість xi і оцінок замість параметрів одержимо

оцінки ймовірностей кожної можливості, якщо значення пояснювальної змінної дорівнює x .

11.1.3.Моделі Тобіт

Удеяких ситуаціях залежна змінна буде неперервною, але діапазон її значень обмежений. Досить часто значення залежної змінної дорівнює нулю для значної частини популяції і є додатним для решти популяції. Як приклади можна назвати витрати на

263

товари тривалого користування, робочі години, обсяги прямих іноземних інвестицій, що їх зробила фірма.

Уперше модель запропонував Джеймс Тобін у 1958 р., а свою назву Тобіт вона одержала в 1964 р. завдяки Артуру Голдбергу, який підкреслив її подібність до моделей пробіт. Згодом було запропоновано різноманітні узагальнення цієї моделі. Ми розглянемо стандартну модель Тобіт, або, як її іноді називають, модель цензурованої регресії:

yi * 0 1xi i , i 1,n;

yi yi * , якщоyi * 0;

yi 0 , якщо yi * 0;

i незалежні і мають розподіл N 0, 2 .

Латентну змінну y * зазвичай інтерпретують як "бажану" кількість. Логарифм функції правдоподібності має вигляд

lnL 0, 1, 2

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

ln 1

F

0

1 i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i:yi 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1 yi 0

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1xi

 

ln

 

exp

2

 

 

2

 

 

,

2 2

 

 

 

i:yi 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де F-функція розподілу стандартного нормального розподілу. Звернімо увагу на особливість інтерпретації регресійних коефіцієнтів і вибіркової регресійної функції. Очікувані значення залежної змінної знаходять таким чином:

M y|x ˆ0 ˆ1x F ˆ0 ˆˆ1x ˆ ˆ0 ˆˆ1x ,

де F функція розподілу, а щільність стандартного нормального розподілу. Граничний ефект незалежної змінної не дорівнює регресійному коефіцієнту. За умови цензурування

My

 

 

ˆ

ˆ

 

 

0

1x

.

x

 

ˆ

1

 

 

 

Оскільки оцінки параметрів знаходять методом максимальної правдоподібності, то коваріаційну матрицю визначають і перевірку гіпотез здійснюють у межах звичайної для ММП схеми.

11.2. Моделі з панельними даними

11.2.1.Переваги панельних даних

Панельні дані, або панель утворюється таким чином. Припустимо, що ми маємо N одиниць спостереження i 1,N , причому для кожної одиниці (особи, домогосподарства,

фірми, галузі промисловості,

країни тощо) ми спостерігаємо набір показників за

T t

 

періодів часу. Через

yit будемо позначати значення залежної змінної для i -ї

1,T

одиниці спостереження в момент часу

t . Набір значень k незалежних змінних, не

враховуючи константу, позначимо через

xitT

. Лінійну модель можна записати у такому

вигляді:

 

 

 

yit i xitT it ,

де вектор параметрів, які характеризують граничний ефект незалежних змінних на

залежну. Це означає, що ефекти від зміни x однакові для всіх одиниць у всіх спостереженнях, але середні значення змінних можуть відрізнятись від одиниці до одиниці спостереження. Отже, i відображає дію факторів, специфічних для конкретної

264

одиниці спостереження, але не змінюються з часом. У стандартному випадку

припускають, що it

незалежні й однаково розподілені з нульовим середнім і дисперсією

2

. Якщо трактують як фіксовані невідомі параметри, то модель називають моделлю з

 

i

 

 

 

 

фіксованими ефектами, а випадок, коли i

утворюють вибірку з розподілу із середнім

і дисперсією 2

одержав назву

моделі з

випадковими ефектами. Тут важливим є

припущення, що

i

не залежить

від xit .

Моделі з панельними даними дозволяють

аналізувати зміни на індивідуальному рівні. Розглянемо ситуацію, коли середній рівень споживання зростає на 2 % щорічно. Це може бути викликано тим, що споживання кожного зростає на 2 %, або, скажімо, тим, що приблизно половина збільшила споживання на 4 %, а в решти рівень споживання не змінився. Дослідження показали, що оцінювання за панельними даними найчастіше буде більш ефективним порівняно з ситуацією, коли доступний такий самий обсяг даних, але дані утворюються в результаті вибору різних одиниць у кожний період часу. Моделі з панельними даними є більш стійкими щодо пропущених змінних, похибок вимірювання та наявності ендогенних змінних серед регресорів.

11.2.2. Модель із фіксованими ефектами

Модель із фіксованими ефектами є моделлю з лінійної регресії, у якій константи змінюються від одиниці до одиниці спостереження:

 

y

 

xT

 

 

it

i

it

it

.

 

ii

~ i.i.d. 0, 2

 

Припустимо також, що всі

xit

незалежні від усіх it . Цю модель можна записати в

межах стандартної моделі регресії з використанням фіктивної змінної для кожної одиниці спостереження і :

y

N

d

xT ,

 

it

j 1

j ij

it

it

 

 

 

 

де dij 1 для i j і dij 0 у решті випадків.

Отже, модель можна оцінити звичайним методом найменших квадратів, однак, у цьому разі вона міститиме велику кількість невідомих параметрів. Проте можна зробити простіше: показати, що ті самі оцінки можна знайти з регресії з використанням даних

у формі відхилень від середніх за одиницями. Спочатку зауважимо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xT ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

i

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

i

аналогічно. Далі запишемо

 

 

 

 

(1/T ) tyit , а решта середніх утворюються

 

 

yi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

x

 

x

 

T .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

it

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

it

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

it

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МНК-оцінка

 

, знайдена

 

за

цією

моделлю

з

перетвореними

даними,

називається

оцінкою з фіксованими ефектами.

 

Позначимо її через

ˆ

. Оцінки

i

знаходимо

 

FE

таким чином:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆi yi

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xi

FE ,i 1,...,N

 

 

 

 

 

 

s і t .

 

 

Оцінки є незміщеними в припущенні, що M x

it is

0 для всіх

Коваріаційна

матриця

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FE

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

2

 

N

 

T

 

xit xi xit xi

T

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D βFE

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1t 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

-оцінка дисперсії збурень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

N

T

 

 

 

 

 

T ˆ

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

yit ˆi xit βFF

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T 1 i 1t 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

265

При досить необмежених припущеннях одержані оцінки є асимптотично нормальними. Отже, для перевірки гіпотез можна застосувати стандарті статистики (t- статистику, статистику Вальда тощо).

11.2.3.Модель з випадковими ефектами

Урегресійному аналізі зазвичай припускають, що всі фактори, які діють на залежну змінну, але які не входять до рівняння явно, можна моделювати за допомогою збурень. У

нашому випадку це приводить до припущення, що i є випадковими факторами,

незалежними й однаково розділеними стосовно одиниць спостережень. Таким чином, модель можна записати у вигляді

yit xitTβ i it ,

it ~ i.i.d. 0, 2 ; i ~ i.i.d. 0, 2 ,

причому i it слід інтерпретувати як похибку, яка складається з двох компонентів:

1). компонента, специфічного для кожної одиниці спостережень, який не змінюється в часі;

2). залишкового компонента, припускаючи, що він некорельований у часі.

Таким чином, кореляція збурень у часі виникає завдяки ефектам i , пов'язаним з

одиницями спостережень. Отже, залишилось записати структуру цієї кореляції й застосувати узагальнений метод найменших квадратів. Найбільш простою процедурою обчислення є така. Слід знайти оцінки звичайного методу найменших квадратів у моделі за перетвореними даними:

 

 

 

y y

1 (x

it

x

)T u ,

 

 

 

 

it

i

i

it

 

1/2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де 1

, а

 

 

.

 

 

 

 

 

2

T 2

 

 

 

 

 

На практиці 2 і 2

невідомі, тому їх треба оцінювати.

Оцінку 2 знаходять із моделі з фіксованими ефектами. Оцінку 2 можна знайти за формулою

 

2

1

N

2

 

1

 

2

 

ˆ

 

 

ei

 

T

ˆ

 

,

 

 

 

N i 1

 

 

 

 

 

де ei залишки звичайного методу найменших квадратів у моделі

yi xTi β i i ,i 1,N .

Оцінки, одержані за допомогою описаного варіанту узагальненого методу найменших

квадратів, називаються оцінками з випадковими ефектами;

 

ˆ

(англ.

їх позначаємо βRE

random effects estimator). Коваріаційну матрицю знаходимо за формулою

 

ˆ ˆ

2

N T

T

N

 

T

1

 

xit xi xit xi

T

xi x xi x

.

 

DβRE ˆ

 

 

 

 

 

 

i 1 j 1

 

i 1

 

 

 

 

Ця коваріаційна матриця збігається зі стандартною коваріаційною матрицею, яку розраховують під час оцінювання моделі за перетвореними даними звичайним методом найменших квадратів.

11.2.4. Фіксовані ефекти чи випадкові ефекти

Загалом моделі з фіксованими ефектами слід надавати перевагу в тому разі, коли обрані одиниці спостережень становлять усю або значну частину невеликої популяції (країни, великої компанії, галузі). У таких випадках наголос часто роблять на відмінностях між одиницями спостережень. Якщо сукупність одиниць спостережень утворюють як вибірку з великої популяції, роблячи наголос на граничних ефектах пояснювальних змінних, то перевагу слід віддати моделі з випадковими ефектами. Однак

266

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]