MolBiol_sivolob
.pdfПЕРСПЕКТИВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ
У цій книзі розглянуто базові молекулярні механізми біологічних процесів. Подальше вивчення таких механізмів, залишаючись одним із найважливіших завдань сучасної молекулярної біології, далеко не вичерпує її змісту. Великі зусилля концентруються останнім часом на з'ясуванні загальної картини функціонування всієї сукупності біологічних макромолекул у клітині та цілісному організмі.
Першою дисципліною, що пов'язана з інтегральним підходом до молекулярних систем клітини, стала геноміка, яка вивчає структуру та функціонування цілих геномів. Роком її народження можна вважати 1990, коли у США було офіційно розпочато роботу за проектом “Геном людини” і створено міжнародний консорціум IHGSC (International Human Genome Sequencing Consortium). Через п'ять років був оприлюднений перший бактеріальний геном Haemophilus influenzae, через шість – перший еукаріотичний геном Saccharomyces cerevisiae, у 2001 р. було в основному завершено секвенування геному людини. Як відомо з бази даних GOLD, http://www.genomesonline.org/gold.cgi, за станом на травень 2008 р.
повністю секвеновано геноми 660 бактерій (1769 у стані розробки) і 86 еукаріотичних організмів (943 у розробці).
Одним із найважливіших результатів робіт із секвенування геному людини стало суттєве вдосконалення методичних підходів геноміки. Нещодавно було здійснено секвенування першого індивідуального геному – геному Джеймса Уотсона, людини, яка стояла на початку молекулярної біології. Геном Уотсона було встановлено методом піросеквенування за два місяці, що коштувало менше 1 млн дол. (для порівняння: загальне фінансування проекту “Геном людини” з боку американського уряду склало приблизно 3 млрд дол. за 11 років). Швидкий розвиток сучасних технологій геноміки робить секвенування індивідуальних геномів кожної людини реальністю у близькому майбутньому.
Установлення геномних послідовностей – це лише перший крок системної молекулярної біології. Безпосереднім продуктом активно-