Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

finantial

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.84 Mб
Скачать

Доведення. З метою технiчного спрощення припустимо, що S0 = = 1. Запишемо розклад за формулою Тейлора

ln(1 + x) = x x2 + λ(x) · x2, 2

де |λ(x)| ≤ λ(α, β) при 1 < α x β, i λ(α, β) 0 при α, β 0.

Тепер запишемо SN(N ) у виглядi добутку

YN

SN(N ) = (1 + Rk(N )),

k=1

причому всi множники в ньому додатнi, i застосуємо вищезгадану формулу Тейлора до цього добутку:

 

N

N

 

 

 

 

 

 

X

X

 

 

 

2

 

ln SN(N ) = k=1 ln 1 + Rk(N ) = k=1 (Rk(N )

1

Rk(N )

) + ΛN ,

2

де залишковий член ΛN задовольняє нерiвнiсть

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

X

(Rk(N ))2.

 

 

 

ΛN λ (αN , βN )

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

 

При цьому αN βN 0 при N → ∞, значить, λ(αN , βN ) 0, а

 

N

N

N

 

 

 

X

X

X

 

2

EPN

k=1 (Rk(N ))2 = DPN

k=1 (Rk(N ))2

+ k=1 EPN Rk(N )

,

i права частина є обмеженою, оскiльки PN – мартингальна мiра, тобто EPN Rk(N ) = rN , i

 

N

 

 

 

X

 

 

2

P

k=1 EPN Rk(N )

= N rN2 = (N rN )rN 0, N → ∞,

 

 

2

 

N

(N )

 

 

 

а DPN k=1

Rk

обмежена за умовою 5.

283

Таким чином, ΛN 0 в середньому, а значить, i за ймовiрнi-

стю, отже, достатньо довести, що

X

 

 

 

N

 

 

2

k=1 Rk(N )

1

Rk(N )

 

 

2

 

вiдносно мiри PN слабко збiгається до логнормального розподiлу

з параметрами, вказаними в умовi теореми.

Позначимо (N ) (N ) 1 (N ) 2

ξk := Rk 2 Rk

i перевiримо, що для цих випадкових величин виконуються умови теореми 3.3.1. Умова а):

|ξk(N )| ≤ αN

1

N βN )2 0, N → ∞

βN +

 

 

 

2

в силу умови 4). Умова б):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

1

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

1

 

N

 

2

 

X

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

EPN

k=1 ξk(N ) = N rN

2

 

k=1 DPN Rk(N ) +

2

k=1 ERk(N ) .

При цьому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

N

 

 

(N )

 

 

1

 

2

 

 

N rN rT ,

 

 

 

 

 

X

DPN Rk → −

 

σ T

 

2

 

k=1

2

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в силу умов 1 i 5, а

 

N

 

 

 

(N )

 

 

 

, як уже було доведено

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1 ERk

 

0

ранiше. Отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EPN

k=1 ξk(N ) r

2

σ2

T

при

N → ∞.

Умова в): треба перевiрити граничну поведiнку

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

DPN

k=1 ξk(N ) = DPN

 

 

k=1 Rk(N )

2

 

 

 

Rk(N )

 

.

284

В силу незалежностi випадкових величин

 

 

(N )

1

(N )

2

Rk

2

Rk

дис-

персiя їхньої суми дорiвнює

 

 

 

 

 

N

 

N

N

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1 DPN Rk(N )

1

(Rk(N ))2 =

 

 

 

 

 

 

X

2

 

 

 

 

 

 

 

 

X

1

 

 

 

 

 

 

 

= k=1 DPN Rk(N ) + k=1 DPN

2

(Rk(N ))2

 

 

(3.3.2)

2 k=1 EPN

2 (Rk(N ))3 + 2 k=1 EPN Rk(N )EPN

2 (Rk(N ))2 .

 

N

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

X

1

 

X

 

 

1

 

 

 

 

Перший доданок в правiй частинi (3.3.2) прямує до σ2T в силу

умови 5. Покажемо, що iншi доданки прямують до нуля. Розгля-

немо один з них, наприклад, оцiнимо

N

 

 

(N )

3

всi iншi

 

 

Rk

 

,

оцiнюються аналогiчно. Очевидно,

 

Pk=1 EPN

 

 

X

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

N

 

 

3

 

 

 

 

N

 

 

 

2

 

 

k=1 EPN

Rk(N )

 

N βN ) k=1 EPN

Rk(N )

 

 

=

 

 

 

 

N

 

 

 

+ N rN # 0, N → ∞,

 

= (αN βN )

" k=1

DPN Rk

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(N )

 

 

2

 

 

 

 

 

 

оскiльки αN βN 0, а вираз у дужцi обмежений. Остаточно,

XN

DPN ξ(kN ) σ2T , N → ∞, k=1

При побудовi дискретної моделi ми нiде не припускали, що модель є бiномiальною. Подивимося тепер, як спростяться умови 1–5 для бiномiальної моделi.

Приклад 3.3.4. Припустимо, що на кожному кроцi Rk(N ) приймають лише два значення, 1 < aN < bN , причому цi значення

мають вигляд

√ √

aN = eσ δ 1, bN = eσ δ 1,

σ > 0 задане, rN = rδ, δ = T /N .

285

Це стандартне (хоча i не зовсiм реальне) припущення про те, що цiна акцiї йде або “вгору” або “вниз”,

S(N )

 

 

k

= 1 + aN

або 1 + bN ,

S(N )

k1

 

 

iпри цьому (1 + aN )(1 + bN ) = 1. Порiвняємо aN , rN i bN :

aN σ δ, bN σ δ при N → ∞,

а це означає, що 1 < aN < rN < bN для достатньо великих N . Будемо розглядати лише такi N , при цьому модель буде безар-

бiтражною i повною, значить, iснує єдина еквiвалентна мартингальна мiра PN . Обчислимо її:

 

 

P

:= PN

 

 

 

R(N )

= aN

=

bN rN

=

 

 

 

N

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

bN aN

 

 

 

 

= e

σ

 

δ

1 rδ

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

σ

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

δ

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R(N )

 

 

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

при N

→ ∞

. За цiєю мiрою E

= r , умови 1–4, очевидно,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

k

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

виконуються, а щодо умови 5, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

aN2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N rN2

 

X

(N )

 

 

 

 

bN

rN

 

 

 

 

rN

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

aN

 

k=1 DPN Rk

= N

 

 

 

 

+ bN2

 

 

 

 

bN

 

aN

bN

 

 

 

aN

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

(aN2 + bN2 ) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σδ

 

 

 

 

 

σδ

 

 

 

σ2T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

eσ δ 1

2 +

 

1 eσ δ

 

2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскiльки обидва вирази,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

eσ δ

 

 

1 eσ δ ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

δ

 

 

 

 

 

σ

 

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

прямують до 1, то

XN

DPN Rk(N ) σ2T ,

k=1

тобто умову 5 теж виконано, i для такої бiномiальної моделi має мiсце теорема 3.3.3.

286

3.3.2Формула Блека-Шоулса справедливої цiни Європейського деривативу в моделi

з неперервним часом

Нехай розглядається модель фiнансового ринку з дискретним часом, що задовольняє умови 1) – 5), нехай також f : R R+ – обмежена вимiрна функцiя, C = f (SN(N )) – платiжне зобов’яза-

ння, значення якого залежить лише вiд цiни акцiї в останнiй момент часу T . Оскiльки для послiдовностi випадкових величин SN(N ) має мiсце теорема 3.3.3, а в силу теореми Лебега про

мажоровану збiжнiсть, яка має мiсце i за умови слабкої збiжностi послiдовностi випадкових величин, має мiсце збiжнiсть справедливих цiн:

Ef (ST ) = lim EPN f (SN(N )),

(3.3.3)

N →∞

 

де математичне сподiвання в лiвiй частинi береться вiдносно граничної мiри, тобто такої мiри, вiдносно якої випадкова величина ST має логнормальний розподiл з параметрами ln S0 + (r

σ2/2)T та σ2T .

Зокрема, рiвнiсть (3.3.3) є вiрною для Європейського опцiону продажу, оскiльки в цьому випадку f (x) = (K x)+, x 0, тобто

0 f (x) K.

Позначимо через x початкову цiну S0 акцiї, i нехай πput(x)

це справедлива цiна Європейського опцiону продажу на акцiю з початковою цiною x. Тодi з (3.3.3)

πput(x) = lim EP (K S(N ))+erT .

N →∞ N N

Тепер скористаємось пут-колл паритетом для неперервного часу, згiдно з яким

πcall (x) πput(x) = x KerT

(множник erT вiдповiдає дисконтуванню з вiдсотковою ставкою r за перiод часу T ). Отже,

πcall (x) = x KerT + erT Nlim EPN (K SN(N ))+ =

(3.3.4)

→∞

= erT Nlim EPN (SN(N ) K)+.

 

→∞

 

287

Обчислимо πcall (x) в лiвiй частинi (3.3.4) з урахуванням теоре-

ми 3.3.3.

Теорема 3.3.5. (Формула Блека-Шоулса справедливої цiни Єв-

ропейського опцiону купiвлi.) Нехай цiна акцiї S в момент T n o T

має вигляд ST = x exp σ T ξ + (r σ2/2)T , де ξ N (0, 1).

Тодi справедлива цiна Європейського опцiону купiвлi на цю акцiю дорiвнює

 

 

 

 

 

 

πcall (x) = xΦ(d+(x, T )) erT KΦ(d(x, T )),

(3.3.5)

де Φ(x) =

 

1

 

r

x

 

 

2

/2dy

– стандартна нормальна функцiя

 

−∞

ey

розподiлу,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln(x/K) + (r + σ2

/2)T

 

 

 

 

 

(3.3.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d+(x, T ) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln(x/K) + (r

 

σ2/2)T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d(x, T ) = d+(x, T ) σ

 

T =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

(3.3.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Очевидно,

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

K

e 2

 

 

 

 

 

 

π (x) = e

wR xe

 

 

 

 

 

 

 

 

dy =

 

 

 

call

 

 

 

 

 

 

 

rT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

T /2

 

 

 

+

 

 

2

/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ T y+rT

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

/2

 

 

 

 

 

 

 

/2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= erT wd(x,T ) xe

 

2 T yrT

 

T

 

 

K ey

 

dy

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

x

w

 

 

e(yσT ) /2dy

 

 

erT K(1

 

 

Φ(

d (x, T ))) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d(x,T )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= xΦ(d+(x, T )) erT KΦ(d(x, T )).

3.3.3Залежнiсть цiни Блека-Шоулса вiд параметрiв моделi. Грецькi символи

Як видно з формули Блека-Шоулса (3.3.5) та рiвностей (3.3.6) i (3.3.7), справедлива цiна Європейського опцiону купiвлi в логнормальнiй моделi насправдi залежить вiд значень параметрiв x, T , K, r, σ. Проаналiзуємо деякi з цих залежностей.

288

1. Залежнiсть вiд x. Початкову цiну S0 = x ще називають

спотовою, тобто миттєвою, цiною (детально спотовi цiни i ставки вивчено в роздiлi 1). Вiзьмемо першу похiдну по x вiд π(t, x):

(t, x) :=

π(t, x) = Φ(d (t, x)).

(3.3.8)

x

+

 

Вправа 3.3.6. Довести рiвнiсть (3.3.8).

Ця перша похiдна називається Дельтою опцiону. Очевидно, вона додатна для всiх x i не перевищує 1. Отже, π(t, x) зростає по x.

Вiзьмемо другу похiдну по x вiд π(t, x), або першу похiдну вiд (t, x). Ця похiдна називається Гаммою опцiону:

 

 

2

1

 

 

(t, x) :=

 

(t, x) =

 

π(t, x) = ϕ(d+(t, x))

 

,

x

x2

 

 

 

 

 

 

 

xσ t

де ϕ – щiльнiсть стандартного нормального розподiлу. Гамма, як i Дельта, додатна для всiх x, звiдки π(t, x) є опуклою вниз за x. Зауважимо, що з нерiвностi 0 < (t, x) < 1 випливає, що |π(t, x) π(t, y)| < |x y|, тобто змiна справедливої цiни опцiону

менша за змiну спотової цiни акцiї. З iншого боку, зi строгої опуклостi вниз справедливої цiни випливає, що її функцiя нахилу строго зростає, тобто для 0 < y < z i t > 0

 

π(t, z) π(t, y)

>

π(t, y) π(t, 0)

 

=

π(t, y)

,

 

 

y 0

y

 

z y

 

 

звiдки

 

 

 

 

 

 

 

 

π(t, z) π(t, y)

>

z y

.

 

 

 

 

π(t, y)

 

y

 

 

 

Аналогiчно, для 0 < x < y i t > 0

 

 

 

 

 

 

 

π(t, y) π(t, x)

>

y x

.

 

 

 

 

π(t, y)

 

y

 

 

 

Це означає, що вiдносна змiна справедливих цiн опцiонiв бiльша за вiдносну змiну цих акцiй. Цей факт називають ефектом кратностi опцiону (ефект кратностi в iншому контекстi обговорювався в прикладi 3.2.35).

289

2. Залежнiсть вiд T . Замiнимо T на t, щоб пiдкреслити мо-

жливу змiну дати виконання опцiону. Похiдна справедливої цi-

ни по t називається Тетою опцiону:

 

 

 

xσ

 

Θ(t, x) :=

 

π(t, x) =

 

ϕ(d+(t, x)) + KrertΦ(d(t, x)).

(3.3.9)

t

 

 

 

 

 

2

t

 

Вправа 3.3.7. Довести формулу (3.3.9).

Очевидно, Θ(t, x) > 0, що пiдтверджує факт зростання спра-

ведливої цiни опцiону при збiльшеннi дати його виконання.

3. Рiвняння Блека-Шоулса. Якщо t > 0, то величини , i Θ

задовольняють таке спiввiдношення

 

 

 

 

Θ(t, x) = rx (t, x) +

1

 

2

2

(t, x) rπ(t, x),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ x

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 2π

 

 

 

 

 

 

 

 

∂π

 

 

 

∂π

1

 

2

 

(3.3.10)

 

 

 

 

 

 

= rx

 

 

+

 

 

σ x

 

 

 

 

 

rπ.

 

 

 

 

 

 

t

x

2

 

 

x2

 

 

Це рiвняння називають рiвнянням Блека-Шоулса.

 

 

Вправа 3.3.8. Одержати рiвняння (3.3.10).

 

 

 

 

При t 0 d+(t, x) → ∞ i d(t, x) → ∞, якщо x > K, d+(t, x)

i

(

,

 

) прямують до

−∞

, якщо x < K, i вони прямують до 0,

 

dt

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

розв’язком

якщо x = K. Отже, π(t, x) (x K) ; значить, π(t, x) є

 

+

.

задачi Кошi (3.3.10) з граничною умовою π(0, x) = (x K)

 

 

4. Залежнiсть вiд вiдсоткової ставки r. Похiдна справедливої

цiни по r називається Ро опцiону:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ(t, x) :=

π(t, x) = KtertΦ(d (t, x)).

 

(3.3.11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа 3.3.9. Довести рiвнiсть (3.3.11).

 

 

 

 

З формули (3.3.11) видно, що похiдна справедливої цiни по r

додатня, тобто цiна зростає по r.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Залежнiсть вiд волатильностi σ. Похiдна справедливої цi-

ни по σ називається Вегою опцiону. Вона дорiвнює

 

 

 

 

 

 

 

V(t, x) :=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.3.12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π(t, x) = x tϕ(d+(t, x)).

 

 

 

 

 

∂σ

 

290

Вправа 3.3.10. Довести рiвнiсть (3.3.12).

Вега опцiону теж є додатною величиною, тобто за σ цiна

опцiону також зростає.

Символи , , Θ, ρ i V називають грецькими символами, або

просто Греками (Greeks), хоча V не є лiтерою грецького алфавиту.

3.3.4Рiвняння Блека-Шоулса як результат аналiзу змiни портфеля iнвестора

Розглянемо бiльш загальну ситуацiю, коли фiнансовий iнвестор тримає портфель, загальна вартiсть якого дорiвнює V , i

який може складатися з довiльного числа фiнансових деривативiв на одну i ту ж акцiю, цiна якої в момент t дорiвнює St.

Таким чином, V = V (t, St ), де V = V (t, x) є функцiєю часу t 0 i x 0. Припустимо, що V C1(R+) × C2(R+). Вважаємо, що цiна

акцiї St = x exp{σ22 )tWt }, тобто моделюється геометричним броунiвським рухом. Запишемо формулу Iто (A.2.7) для V (t, St)

у наступнiй формi

t dt + w0 x St µ

 

dt + σdWt +

V (t, St ) = V (0, x) + w0

2

t V

t V

σ2

 

+1 σ2 w t 2V S2dt,

2 0 x2 t

або, в диференцiальнiй формi,

 

t

 

x St

2 dt

 

 

 

2 t

2

 

x2

St

 

dV =

V

 

V

 

 

σ2

 

 

 

 

 

 

1

2 2V

2

dt =

 

dt +

 

 

µ

 

 

 

 

+ σdW

+

σ

 

 

 

 

=

V

dt +

V

+

1

2 V

2

dt.

 

 

 

 

 

 

 

dSt

 

 

σ

 

St

 

 

 

 

t

 

 

2

x2

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер припустимо для простоти, що V є цiною одного опцiону,

а портфель iнвестора складається з цього опцiону i деякого числа z акцiй, поки що невизначеного. Значення капiталу такого

портфелю дорiвнює

Π = V + zS = V (t, St) + zSt .

291

Змiна у значеннi цього портфеля за малий промiжок часу дорiвнює dΠ = dV + zdS, якщо опустити аргумент t. Пiдставимо значення dV i одержимо:

 

V

V

1

 

2 2V

2

 

dΠ =

 

dt +

 

dS +

 

σ

 

 

S

dt + zdS.

t

x

2

 

x2

Якщо в одержаному рiвняннi покласти z = Vx , тобто z дорiв-

нює значенню похiдної в початковий момент перед змiною часу dt, то ми одержимо

dΠ =

V

+

1

σ2S2

2V

dt.

t

2

x2

Тепер вiдзначимо, що це змiна лише частини капiталу, вкладеного у ринковi активи. За умови безарбiтражностi вона дорiвнює змiнi того ж капiталу, вкладеного у безризиковий актив з вiдсотковою ставкою r > 0, тобто величинi dΠ = rΠdt. Отже, ми

одержуємо рiвняння

 

rΠdt =

V

1

σ2S2

2V

dt,

 

 

 

+

 

 

 

 

t

2

x2

або rΠ = V + 1

σ2S2 2V2 . Якщо тепер замiсть Π пiдставити його

t 2

 

x

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вираз Π = V + zS = V

S, одержимо

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

(V

V

 

 

 

 

V

 

1

2

 

2 2V

 

 

S) =

 

 

+

 

 

σ

S

 

 

 

,

 

x

 

t

2

 

x2

або

 

 

 

 

 

 

 

 

2 2V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

1

 

2

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

σ S

 

 

 

 

+ rS

 

rV = 0.

 

t

2

 

 

x2

 

x

Тепер врахуємо той факт, що в останньому рiвняннi S i x можна позначити одним i тим самим символом, наприклад, S. Це можна зробити тому, що можна записати V = V (t, S), де S – одно-

часно i друга змiнна, i цiна акцiї. Тодi рiвняння набуде вигляду

V

+

1

2

S

2 2V

+ rS

V

rV = 0.

(3.3.13)

 

 

σ

 

 

 

t

2

 

S2

S

292

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]