Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Kriminalne_pravo_praktikum

.pdf
Скачиваний:
1992
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Кримінальне право України. Практикум

чої потреби зайшов до пункту управлiння електроплавильної печi. Не маючи необхiдних знань i досвiду роботи на цiй дiльницi, вiн доторкнувся до шин пiд високою напругою i був смертельно уражений струмом.

16.Робiтник Михайлов виконував роботи, що належали до вогненебезпечних. На порушення iнструкцiї з технiки безпеки майстер Шльомiн не забезпечив його спецодягом. Пiд час роботи вiд iскри у Михайлова зайнявся одяг i вiн дiстав опiки. Перебуваючи в лiкарнi, Михайлов захворiв на запалення легенiв, вiд чого помер.

17.У системi водопостачання м. Миргорода траплялись випадки, коли роботи, пов’язанi з перемiщенням вантажiв, виконувались вручну, причому вантажi перевищували норми, встановленi законодавством для ручних робiт. Пiд час виконання зварювальних робiт Климко впустив кiнець 60-кiлограмової сталевої труби, яка вдарила електрозварювальника Семчукова, спричинивши йому середньої тяжкостi тiлесне ушкодження.

Чи повинен за це вiдповiдати i як саме керiвник робiт – бригадир Рябошапка?

18.Технiк Горицвiт працював на спорудженнi жилого будинку. Вiн доручив робiтникам пiдняти з першого на четвертий поверх труби. Пояснивши технiку пiдняття труб, Горицвiт пiшов на iнший об’єкт. Робiтник Баранов всупереч отриманим вказiвкам намагався пiдняти трубу iншим способом, внаслiдок чого впав з четвертого поверху i дiстав тяжкi тiлеснi ушкодження.

19.Черговий по депо Распопов одержав повiдомлення про те, що

вштабелi, де набирають пiсок, утворився пiдкоп з навислим козирком, небезпечним для роботи. Вiн не звернув на це уваги i не заборонив роботу. Вiд струсу ґрунту, викликаного проїздом потяга, стався обвал. Робiтницю Степанову засипало пiском, вона загинула.

20.Майстер будiвельного управлiння Мохорук неналежним чином керував здiйсненням зварювальних робiт пiд час ведення ремонтних робiтупримiщеннiлабораторiїлiкарнi.Вiннедаввказiвкизмочувативодою i захищати азбестовими плитами дерев’янi стiни, якi почали тлiти. Через двi години пiсля закiнчення роботи в лабораторiї розгорiлась пожежа, спричинивши майнову шкоду в сумi 8 тис. гривень.

Глава 32. Злочини проти безпеки виробництва

21.Попков i Варюхiн допустили порушення протипожежних правил за таких обставин. Працюючи головним механiком фабрики, Попков дозволив проводити зварювальнi роботи при ремонтi транспортера, не обумовивши попередньо заходiв щодо захисту спалимих конструкцій i контролю за роботами. Керiвник зварювальних робiт механiк цеху Варюхiн не вжив заходiв щодо захисту спалимих конструкцiй i перевiрки мiсць робiт пiсля їх закiнчення. При виконаннi зварювальних робiт загорiлись дерев’янi частини короба транспортера, фабрицi було спричинено збиткiв на суму 25 тис. грн.

22.Працюючи машинiстом вугiльного комбайна, Косолапов вивчав Правила безпеки у вугiльних i сланцевих шахтах, проходив вiдповiдний iнструктаж. Однак на порушення цих правил (§ 9) вiн пронiс у шахту пачку цигарок i пiд час робiт по демонтажу комбайна запалив цигарку. Цi його дiї припинив заступник головного iнженера по технiцi безпеки Тимофєєв.

Варiант. Дiї Косолапова спричинили вибух метану i кiлька осiб дiстали опiки.

23.Майстер-пiдривник вугiльної шахти «Червоноармiйська» Болюбаш, працюючи в третю змiну, виконував вибуховi роботи при вiдсутностi води в мiсткостях водяного заслону, а також осiб технiчного нагляду, чим порушив вимоги §164 i §292 диних правил безпеки при вибухових роботах. Шахта «Червоноармiйська» належить до розряду категорiйних по безпеці вибуху газу i вугiльного пилу.

Варiант. Внаслiдок дiй Балюбаша виникла загроза вибуху метану.

24.Пiсля того, як прохiдники Джабаров i Титенко пiдготували забiй до пiдривання (закрiпили забiй, пробурили шпури, зарядили їх, змонтували пiдривний ланцюг), майстер-пiдривник Фесенко тут же пiдключив кiнцi вибухового ланцюга до вибухової машини, щоб перевiрити цiлiснiсть ланцюга та його опiр, але помилково включив машину на вибух. У результатi були травмованi Джабаров, Титенко (тяжкi тiлеснi ушкодження) та сам Фесенко (середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження). Своїми дiями Фесенко допустив порушення Iнструкцiї по безпечним методам робiт для майстра-пiдривника: перед початком вибухових робiт робiтникiв необхiдно видалити з забою (§ 106), майстер-пiдривник перед кожним пiдриванням зобов’язаний перевiрити опiр вибухового ланцюга лише з безпечної вiдстанi пiсля

520

521

Кримінальне право України. Практикум

видалення людей вiд мiсця розташування зарядiв вибухових речовин на безпечну вiдстань або в укриття (§150), при електричному пiдриваннi дозволяється користуватись вимiрювальними приладами виключно з укриття, звiдки здiйснюватиметься пiдривання.

25.Машинiст автокрана Крильченко, незважаючи на виявлену ним несправнiсть сигналiзатора небезпечної напруги, при якiй не можна виконувати роботи поблизу лiнiй електропередачi, розвантажував труби на складi будiвельного управлiння, розташованому в їх охороннiй зонi. Пiд час приведення крана в транспортне положення пiсля виконання цiєї роботи Крильченко наблизив стрiлу до дротiв лiнiї електропередачi, через що металоконструкцiя крана потрапила пiд високу напругу. Стропальник Грицiв, який у цей час складав на автокранi сталевi стропи, був смертельно уражений електрострумом.

26.Працюючи механiком дiлянки розкривних робіт руднi, Кульматицький видав бригадi робiтникiв наряд на будiвництво монтажного майданчика для роторного екскаватора та установку труб в пiдпiрну стiнку. Пiд час установки труби завдовжки 7,4 м в пiдпiрну стiнку майданчика крюк саморобної стропи вийшов з отвору зчеплення i труба, падаючи, смертельно травмувала робiтника Давидова. Вiдповiдальний за установку труб в пiдпiрну стiнку Кульматицький допустив виконання цих робiт без проекту їх виконання та схем строповки, не був присутнiй i не керував роботами, що суперечить вимогам БНiП-111-4-80.

Варiант. Давидову було заподіяно тiлесне ушкодження середньої тяжкостi.

27.У нiч на 6 сiчня обвалилася конструкцiя тренувального катка на будiвництвi спортивного навчально-тренувального комплексу. Матерiальнi збитки становили 15 млн. грн. Безпосередньою причиною обвалення було грубе порушення проекту при складаннi металевих ферм: не були приваренi з’єднувальнi накладки в укрупнюючих стиках нижнього поясу. Прораб Докутович на порушення положення «Про виконання робiт у будiвництвi» приймав з заводу-виготовлювача металевi конструкції без сертифiката, лише по накладних, укрупнюючи складання виконував без креслень. Акт приймання металевих ферм пiдписував, не перевiряючи, чи приваренi з’єднувальнi накладки в укрупнюючи стяжках нижнього поясу ферм. Старший iнженер по технагляду Гусєв у порушення службової iнструкцiї, беручи участь

Глава 32. Злочини проти безпеки виробництва

в прийманнi металевих ферм, доставлених з заводу, а також пiсля їх укрупнюючого складання i монтажу, не виконував звiрки з кресленнями, внаслiдок чого пропустив грубе порушення проекту при укрупнюю чому складаннi.

28.Наливаючи бензин з бензобаку автобуса в канiстру в гаражi пiдприємства, Ральчук попросив Романця запалити сiрника й посвiтити йому. Той почав запалювати сiрника на близькiй вiдстанi вiд бензобака, бензин загорiвся. Пiд час пожежi обгорiли гараж i автобус, чим пiдприємству заподiяно збиткiв на суму 845 тис. грн.

29.Завiдувач ремонтної майстернi Попович, перебуваючи в оглядовiй ямi пiд час ремонту автомобiля, при наявностi розлитого бензину запалив сiрника. Внаслiдок вибуху i пожежi згорiв автомобiль «Волга», а зварювальник Бiлецький дiстав тяжкi тiлеснi ушкодження.

30.Начальник дiльницi Зiнченко допустив виконання робiт у важкопровiтрюваному вибої вибухонебезпечної шахти без другого повiтропроводу. Вибуху метаноповiтряної сумiшi або вугільного пилу не сталося, однак через вiдсутність належної вентиляцiї отруївся окислом вуглецю слюсар Крайнiй.

31.Головний iнженер сiльськогосподарського пiдприємства Простак у зв’язку з хворобою сортувальника дав вказiвку ветеринару Коровiну замiнити його на конвеєрi. Оскiльки конвеєр не був обладнаний захисним кожухом, двигун конвеєра захопив полу робочого халата Коровiна, його затягло пiд передавальний ланцюг, внаслiдок чого вiн був тяжко травмований.

32.Гiрничотехнiчна iнспекцiя виявила, що на шахтi в однiй iз лав роботи ведуться з порушенням крiплення покрiвлi: застосовувалось змiшане крiплення iз металiчних та дерев’яних стiйок, яке не було посилене в мiсцях геологiчних порушень, а також були перевищенi норми провисання покрiвлi. Начальнику дiльницi Галаздрi було вказано на цi вади, однак вiн продовжував здiйснення робiт у лавi, створивши можливiсть обвалу i людських жертв.

Варiант. Покрiвля в лавi обвалилась, смертельно травмувавши двох гiрникiв.

522

523

Кримінальне право України. Практикум

33. При будiвництвi жилого будинку прораб Лапiкура керував роботами в нiчний час, не забезпечивши нормального освiтлення. Пiдносячи шлакоблоки до риштування, Борщевський оступився i впав у яму, одержавши середньої тяжкостi тiлесне ушкодження.

Глава 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатацiї транспорту

ГЛАВА 33

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦIЇ ТРАНСПОРТУ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1.Поняття, загальна характеристика та види злочинiв проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 276 КК України, відмінність цього злочину вiд злочинiв, передбачених статтями 281 і 286 КК України.

3.Особливостi об’єктивної i суб’єктивної сторiн юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 277 КК України.

4.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 278 КК України, вiдмiннiсть цього злочину вiд злочину, передбаченого ст. 289 КК України.

5.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

6.Аналiз юридичного складу злочину, передбаченого ст. 291 КК України.

ЗАДАЧI:

1.Авiамеханiк Бiлик неякiсно виконав ремонт двигуна, а iнженер Титарчук, в обов’язки якого входила перевiрка якостi ремонту, не зробив цього, довiрившись авiамеханiку. В польотi двигун вiдмовив, що спричинило аварiю лiтака, в якiй загинули його екiпаж i пасажири.

Варiант. Пiлоту вдалося здiйснити вимушену посадку в полi. Пiд час посадки п’ять пасажирiв зазнали легких тiлесних ушкоджень, а лiтак – пошкоджень окремих конструктивних частин.

2.Перший пiлот Бортовий та другий пiлот Бiланов керували завантаженням хiмiкатiв для обробки посiвiв, оцiнюючи кiлькiсть вантажу «на око». Вони погодились взяти на борт агронома Кваснєвського, який хотiв оглянути сiльськогосподарськi угiддя. Вiд перевантаження лiтак зазнав аварiї, зазнавши серйозних поломок, Бортовому,

524

525

Кримінальне право України. Практикум

Бiланову i Кваснєвському було завдано середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження.

Варiант. Обiйшлося без заподiяння тiлесних ушкоджень.

3.Капiтан нафтоналивного танкера Юрченков, керуючи судном при виходi з порту в умовах, що вимагають особливої уваги, передовiрив керування судном рульовому Закарлюцi, вказавши неправильний курс. Результатом було зiткнення танкера з риболовецьким сейнером, капiтан якого, порушуючи правила, передовiрив управлiння судном матросу Сливi, спустившись на короткий час у свою каюту за сигаретами. Одержавши сильне ушкодження, сейнер почав тонути. Капiтан танкера Юрченков, не надавши допомоги екiпажу танкера, вернувся в порт. Сейнер затонув, його екiпажу вдалося врятуватись. Пiд час досудового слiдства Юрченков пояснив, що вiн боявся затоплення танкера, який також дістав ушкодження, в зв’язку з чим повернувся в порт для його усунення.

4.Пiд час мiжнародної парусної регати рульовий яхти «Акула» Торопов при поворотi бiля сигнального буя зiткнувся з iспанською яхтою «Андалузiя», внаслiдок чого остання перевернулась i парусом накрила яхтсмена, який виявився в небезпечному для життя становищi. Iгноруючи останню обставину i прагнучи виграти гонку, Торопов продовжив гонку, не надавши допомоги потерпiлому, який утонув.

Варiант. Яхтсмену була надана допомога рульовим яхти «Касатка».

5.Бажаючи помститись обхiднику залiзницi Мажарi, Катеринчук та Приятель вночi вийняли iз шпал 25 костилiв на залiзничному полотнi. В результатi товарний потяг зiйшов з рейок, матерiальна шкода вiд аварiї становила 1,5 млн. гривень.

Варiант. Машинiсту потяга було заподiяно середньої тяжкостi тiлесне ушкодження, помiчнику машинiста – легке тiлесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

6.Бульдозерист Кузьмук, переїжджаючи залiзничну колiю в невстановленому мiсцi з опущеним ножем, якого вiн забув пiдняти, зсунув рейку на 20 см, про що нiкому не повiдомив. Потяг з вагонами, завантаженими вугiллям, зiйшов з рейок i завалився. Машинiст i його помiчник одержали середньої тяжкостi та тяжке тiлеснi ушкодження.

Глава 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатацiї транспорту

7.Яремченко i Свиняка помiтили пiд трубопроводом калюжку рiдини, схожої на бензин. Увечері приїхали сюди вантажною машиною з порожнiми бочками, просвердлили отвiр, внаслiдок чого бензин почав бити струменем, наповнили бензином бочки i вернулись додому. До приїзду аварiйної бригади велика кiлькiсть бензину вилилась на землю, попала в струмок, а звiдти в рiчку, що спричинило загибель риби.

Варiант. Вказанi дiї було вчинено органiзованою групою iз трьох осiб.

8.Мiрошник, чергова по залiзничному переїзду, на якому нормальним вважається закрите положення шлагбаума, пропустивши потяг, вiдкрила шлагбаум i за переїздом не стежила, хоч знала, що незабаром у бiк станцiї має пройти автодрезина. Проходячи через переїзд, автодрезина пiд керуванням Шичка, який виявив неуважнiсть, наїхала на череду корiв. Двi корови зазнали травм, їх довелося пiзнiше дорiзати. Сам Шичко та пасажир автодрезини Шуст одержали середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження.

9.Кажан на лiнiї залiзницi каменем зламав двi шафи автоблокування i розбив прилади, якi там знаходились, заподiявши залiзницi шкоду на суму 30 тис. грн. Вiн також забрав телефонний апарат. Пошкодження засобiв зв’язку i сигналiзацiї могло спричинити аварiю потяга.

10.Гриненко сiв на площадку вагона товарного потяга, щоб швидше доїхати додому. Бiля села Гриненка потяг не зупинився, тодi вiн до вiдказу закрутив ручне гальмо, що викликало пошкодження колiсних пар вагона. Внаслiдок цього потяг мав вимушену зупинку на 35 хв., а вагон було затримано на 21 год.

Варiант. На колiсних парах вагона утворились «повзуни» в 4 мм, що спричинило аварiю потяга, пiд час якої машинiст i його помiчник зазнали тяжких тiлесних ушкоджень, а потяг був затриманий на 22 год.

11.Помiчник машинiста тепловоза Пшеничний зробив огляд тепловоза i доповiв про його результати машинiсту Бережному. В цей час завдання на проведення маневрiв не було, сигналiв на рух не подавалось, однак Бережний привiв тепловоз у рух. Пшеничний зауважив тому, що вiн рухається без дозволу i веде тепловоз на зайняту колiю. Не реагуючи, останнiй збiльшував швидкiсть руху. Тодi Пшеничний

526

527

Кримінальне право України. Практикум

вiдштовхнув Бережного вiд пульту керування i вжив заходiв щодо гальмування, однак вiдвернути зiткнення двох тепловозiв не встиг. Тiльки пiсля цього вiн помiтив, що Бережний п’яний. Внаслiдок зiткнення локомотивному депо заподiяно незначну матерiальну шкоду.

Варiант. При зiткненнi тепловозiв залiзничнику Iльковцю було заподiяно легке тiлесне ушкодження.

Примiтка. Правила технiчної експлуатації залiзниць забороняють машинiсту приводити в рух локомотив без сигналу керiвника маневрiв, а також зобов’язують локомотивну бригаду забезпечити безпеку проведення маневрiв, цiлiсть рухомого складу.

12.Теплоплав одного з iнститутiв Нацiональної академiї наук України пiд керуванням капiтана-механiка Осипа повертався в затон с. Лютiж з наукової експедицiї по Київському водосховищу. При спробi зайти туди вийшло з ладу стернове керування – розiйшовся огон штуртроса. Головний iнженер iнституту Корець дав Осипу вказiвку усунути несправнiсть i йти на стоянку до Києва. Запевнивши, що екiпаж за годину усуне несправнiсть i теплоплав пiде на стоянку до Києва, Осип не органiзував виконання цiєї роботи. Вiн залишив теплоплав на мiсцi вимушеної стоянки неналежно ошвартованим, без вахти i, не включивши стоянковi вогнi, разом з екiпажем пiшов гуляти в с. Лютiж. Осип порушив вимоги пунктів «а» та «в» §295 Правил технiчної експлуатацiї рiчкового транспорту, п. «а» §36, §70 Загальних правил плавання по внутрiшнiх судноплавних шляхах України i Статут внутрiшнього водного транспорту. Теплоплав було зiрвано вiтром з мiсця стоянки i викинуто на залiзобетонну дамбу на протилежному березi водосховища. Цiєю аварiєю iнституту завдано великої матерiальної шкоди.

13.Коха було засуджено за ст. 276 КК України. Кох, працюючи мiлiцiонером патрульно-постової служби Бiлоцеркiвського мiського управлiння внутрiшнiх справ, у станi алкогольного сп’янiння рухався на катері по рiчцi Рось у районi дендропарку «Олександрiя», що

вм. Бiлiй Церквi, зi швидкiстю до 32 км/год. Пропливаючи поблизу пiшохiдного мосту, де купалося багато людей, вiн, не врахувавши обмеженої ширини й мiлкостi рiчки i знехтувавши запобiжними заходами, не знизив швидкостi, внаслiдок чого вчинив наїзд на неповнолiтнього Баса, який був смертельно травмований обертовим гвинтом катера.

Глава 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатацiї транспорту

14.15-рiчний Шмеря, не маючи посвiдчення на керування автомобiлем, без дозволу взяв автомобіль батька ВАЗ-2101. Рухаючись людною вулицею, вiн розраховував об’їхати людей, але, не маючи досвiду керування автомобiлем, наїхав на Потапову, яка при цьому загинула.

Варiант. Шмерi було 16 рокiв.

15.Рядовий Збройних Сил України Колесников, керуючи закрiпленою за ним автомашиною, передав кермо Аванесову, який не мав прав на керування транспортними засобами. Той, розвинувши швидкiсть до 60 км/год., не впорався з керуванням, внаслiдок чого автомашина перекинулась i була пошкоджена, чим вiйськовiй частинi заподiяно шкоду на суму 11 тис. грн. Пошкодження усунутi за рахунок Колесникова й Аванесова.

Варiант. Пiд час аварiї пiшохiд Куропаткiн одержав середньої тяжкостi тiлесне ушкодження.

16.Чоботарьов керував без довiреностi автомашиною ЗАЗ-968. При пiд’їздi до пiшохiдного переходу, побачивши червоний сигнал свiтлофора, вiн не вжив заходiв до зниження швидкостi й зупинки автомобiля, а продовжував рух. Побачивши Милованову з 4-рiчною дочкою, якi переходили в 28—30 м за пiшохiдним переходом проїжджу частину вулицi при зеленому сигналi свiтлофора, Чоботарьов не вжив заходiв щодо зупинки транспорту i, не впоравшись з керуванням, наїхав на Милованових. Вiд одержаних травм дiвчинка померла, а Миловановiй було завдано середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень.

17.Казанцев, керуючи автомашиною з вантажем у станi сп’янiння, не впорався з керуванням, заїхав у кювет, внаслiдок чого автомашина перекинулась. Вантаж було зiпсовано, чим державному пiдприємству спричинено шкоду на 90 тис. грн., автомашина також була пошкоджена (її ремонт обiйшовся в 9 тис. грн.).

Варiант. Казанцев дiстав середньої тяжкості тiлесне.

18.Жакун на стоянцi технiки запустив двигун трельовочного трактора i, пiд’їхавши до iншого трактора ТДТ-55, почав маневрувати з тим, щоб, штовхаючи задньою частиною керованого ним трактора, на ввiмкненiй передачi запустити двигун трактора ТДТ-55. У цей час водiй Iвлєв i чекеровник Iсаєв виконували на тракторi ТДТ-

528

529

Кримінальне право України. Практикум

55 дрiбний ремонт. Не переконавшись у безпечностi маневру, Жакун щитом свого трактора почав штовхати трактор ТДТ-55, внаслiдок чого гусеницi останнього почали обертатися. Iсаєва, який, стоячи на лiвiй гусеницi, крiпив електропроводку стартера, затягло в промiжок мiж кабiною i гусеницею. Вiд одержаних ушкоджень Iсаєв помер.

19.Оводков, їдучи на закрiпленому за ним вантажному автомобiлi, пiд час руху заднiм ходом з однiєї вулицi на iншу не вжив усiх запобiжних заходiв i наїхав на Матюшину, заподіявши їй легкого тiлесного ушкодження. Внаслiдок цього в останньої сталося запалення, некроз тканини правого стегна i сепсис, вiд якого вона через мiсяць померла у лiкарнi. Комiсiйна судово-медична експертиза зазначила у своєму висновку, що «мiж легкими тiлесними ушкодженнями, запаленням, що виникло, i некрозом тканин правої ноги, що призвело до настання смертi вiд сепсису, причиновий зв’язок є, але вiн не прямий, оскiльки основне значення для несприятливого наслiдку мав передуючий травмi стан травмованої кiнцiвки i загальне захворювання потерпiлої на гiпертонiчну хворобу».

20.Александров, керуючи закрiпленим за ним вантажним автомобiлем, через власну неуважнiсть виїхав на смугу зустрiчного руху i зiткнувся з автобусом, заподiявши автобусному парку матерiальну шкоду на суму 80 тис. грн., а пасажирцi Незнановiй – легкi тiлеснi ушкодження. На мiсцi подiї Александров автомобiль не зупинив, допомоги потерпiлiй не надав.

Варiант. Незнановiй було заподiяно тяжких тiлесних ушкоджень.

21.Кучерявий у станi сп’янiння керував технiчно несправною автомашиною, що йому належала, їхав з перевищенням швидкостi, внаслiдок чого не змiг впоратися з керуванням i зiткнувся з автомашиною «Тойота», спричинивши значнi технiчнi пошкодження (вартiсть ремонту – 34 тис. грн.) машинi, а пасажирцi Рижанськiй – середньої тяжкостi тiлесне ушкодження.

22.Дрозд, керуючи автомашиною МАЗ-555 в станi сп’янiння i виявивши неуважнiсть, наїхав на Поваляєва, який ішов також у станi сп’янiння правою стороною проїжджої частини дороги, заподiявши йому смертельне ушкодження, пiсля чого з мiсця наїзду зник.

Глава 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатацiї транспорту

23.Бажаючи швидше дiстатись до сусiднього села, п’яний Сiмеонов зайшов на стоянку тракторiв сiльськогосподарського кооперативу, завiв одного з них (пiсля двох невдалих спроб завести iншi трактори). По дорозi вiн посадив у кабiну Федосєєва. Спускаючись до струмка, Сiмеонов не впорався з керуванням, трактор перекинувся, Федосєєв загинув.

24.Пугачов, керуючи закрiпленим за ним автобусом ЛАЗ-695, при виїздi з двору допустився неуважностi, виїхав на смугу руху, не пропустивши автомобiль ВАЗ-2109, яким керував Прищепа, що рухався прямо, i зiткнувся з ним, вiд чого сталися збитки на суму 20 тис. грн.

Варiант. Прищепi було заподiяно тяжкі тiлеснi ушкодження.

25.Кирпатий Вiктор у станi сп’янiння мав намір їхати на тракторi

влiс за дровами. Вiд’їжджаючи вiд свого будинку, вiн вiв трактор по хлистах. Проїхавши 6 м, трактор зсунувся з хлистiв, зачепився за них рамою i почав буксувати. Вiктор запропонував брату Василю пiдкласти пiд гусеницi кряжi. Коли Василь почав пiдкладати їх пiд лiву гусеницю, Вiктор включив задню передачу, щоб подати трактора назад. Ногу Василя затягло пiд гусеницю. Вiд одержаних тiлесних ушкоджень вiн помер наступного дня.

26.Тракторист Бахтiн i причiплювач Гейко, обидва напiдпитку, поїхали ввечерi орати поле. Близько 23-ої години. Бахтiн пiшов у село, де знову випив. Гейко ж, пропрацювавши якийсь час, лiг спати на землю. Повернувшись iз села, Бахтiн, не перевiривши, де знаходиться причiплювач, почав орати i наїхав на сплячого Гейка, смертельно травмувавши його.

27.Водiй вантажної автомашини ГАЗ-53 Мурадян був притягнутий до кримiнальної вiдповiдальностi за ч. 2 ст. 286 КК України за вчинення автоаварiї, що призвела до смертi потерпiлого. Не визнаючи себе винним, Мурадян твердив, що їхав по шосе зi швидкiстю 40— 50 км/год. Раптово зустрiчна автомашина «Волга» в безпосереднiй близькостi – за 12—14 м – зробила поворот влiво, створивши аварiйну обстановку. Вiн не мав можливостi на такiй вiдстанi зупинити автомобiль i зманеврував вправо. На обочинi машини зiткнулись. Шофер «Волги» Карпенко вiд одержаних ушкоджень помер. Цi обставини пiдтвердженi iншими доказами в справi. Мурадян вважає,

530

531

Кримінальне право України. Практикум

що вiн Правил дорожнього руху не порушував. Вiн не передбачив i не мiг передбачити, що шофер зустрiчної машини своїми дiями створить аварiйну обстановку.

Оцiнiть обґрунтованiсть мiркувань Мурадяна, дайте правову оцiнку дiям Мурадяна i Карпенка.

28.Водiй автонавантажувача Семенець з такелажником Юречком пiд час обiдньої перерви поїхали на автозаправну станцiю. Повертаючись до мiсця роботи, Семенець передав керування Юречку, який не мав посвiдчення i досвiду керування транспортними засобами. Юречко не впорався з керуванням, виїхав на пiшохiдну дорiжку, де правим заднiм колесом наїхав на Мазурiна, заподiявши йому середньої тяжкостi тiлесне ушкодження. Юречко вистрибнув з кабiни автонавантажувача i втiк. Семенець намагався втекти з мiсця подiї на автонавантажувачi, але був затриманий.

29.Гладчук, їдучи власною автомашиною трасою Львiв–Терно- пiль, заговорився з пасажиркою, виявив неуважнiсть, внаслiдок чого наїхав на Василенка, що йшов попереду по правiй кромцi проїжджої частини шосе. Переконавшись, що Василенко перебуває в небезпечному для життя станi, Гладчук з мiсця наїзду на автомашинi втiк.

Варiант. Переконавшись, що Василенко мертвий, i, побоюючись вiдповiдальностi, Гладчук з мiсця аварiї втiк.

30.Абдулаєв i Павловський запропонували неповнолiтньому Пустовiту покататись на «iномарцi». Компанiя проникла в автомобiль «Фольксваген-Пасат», що належав Брежнєву і стояв на вулицi Полiськiй у Києвi, на якому всi проїхали до Борисполя, повернулись назад i поставили автомобiль на попереднє мiсце.

Варiант. Iнiцiатором поїздки був Пустовiт.

31.На перехрестi вулиць Братиславської та Стальського у м. Києвi сталося зiткнення легковикiв пiд керуванням Скопича i Овсянникова. Останнiй при цьому дiстав легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. З’ясовано, що причиною зiткнення було порушення Скопичем ряду пунктiв Правил дорожнього руху. Дайте кримiнально-правову оцiнку того, що сталося.

32.Шиманський, рухаючись на технiчно справному автомобiлi «Москвич», що належав приватнiй фiрмi «Дарниця», заснув за кер-

Глава 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатацiї транспорту

мом, внаслiдок чого на вул. Цитадельнiй у м. Києвi вчинив наїзд на дерево. Наслiдком наїзду були пошкодження автомобiля i спричинення тiлесного ушкодження пасажиру (перелом стегнової кiстки зi змiщенням осколкiв).

33.Линюк працював у Старобiльськiй ПМК № 87 трактористом. Вiн самовiльно взяв закрiплений за ним трактор Т-150 i поїхав на ньому до лiкарнi, де лiкувались його дружина й дiти.

Варiант 1. Линюк взяв iнший трактор, оскiльки закрiплений за ним перебував на ремонтi.

Варiант 2. Линюк був охоронником гаража, де зберiгалась технiка ПМК.

34.Пилипенко, Дронь та Скубiй на автомашинi «Тойота», що належала останньому, виїхали в лiс на полювання. Невдале полювання закiнчилося випивкою. По дорозi додому Скубiй задовольнив прохання Дроня, дозволивши керувати машиною. Дронь не впорався з керуванням, машина наїхала на стовпчик огородження, внаслiдок чого всi мисливцi дiстали тiлеснi ушкодження різного ступеня тяжкості.

35.Ранiше судимий за крадiжку Крижанівський пiсля звiльнення

змiсць позбавлення волi продовжував злочиннi дiї. У станi сп’янiння вiн у селищi Софiївцi за допомогою ключа запалення зумiв завести автомашину «ВАЗ 2109», що належала Шевченку, i поїхав покататись в напрямi Кривого Рога. На великiй швидкостi вiн при обгонi не впорався з керуванням i зiткнувся з автомобiлем МАЗ-555, спричинивши Шевченку збиткiв внаслiдок пошкодження машини на 15 тис. грн. Переховуючись вiд органiв мiлiцiї, Крижанiвський прибув до Києва, де знову вирiшив покататись на автомашинi. П’яним вiн проник в автомашину «Волга» ГАЗ-21, що належала Київськiй облсанепiдемстанцiї. Тiкаючи вiд iнспектора дорожнього руху, Крижанiвський з перевищенням швидкості намагався проїхати на червоне свiтло свiтлофора, внаслiдок чого зiткнувся з автомашиною, що належала Київському виробничому об’єднанню вантажного автотранспорту 09662. Вiд зіткнення автомашин двом органiзацiям було заподіяно шкоду вiдповiдно на 90 тис. грн. i 37 тис. грн. Крижанівський був затриманий.

36.Руденко та Кливленко за домовленiстю мiж собою на польовiй дорозi зупинили вантажну автомашину i, погрожуючи ножем, при-

532

533

Кримінальне право України. Практикум

мусили шофера Морозюка залишити кабiну. Вони зв’язали Морозюка i залишили його в лiсопосадцi, наказавши двi години «не подавати голосу». Вони планували з допомогою автомашини вкрасти зерно з комори колективного сiльськогосподарського пiдприємства, перевезти до Кливленка додому, пiсля чого машину кинути. Їхнi плани не здiйснились, оскiльки за сигналом Морозюка машина була зупинена одним з постiв ДАI, а Руденко i Кливленко затриманi.

Варiант. Руденко i Кливленко мали намір пiсля «операцiї» машину розiбрати i запчастини продати.

37.Лушкiн, випивши вина та пива, надвечiр їхав на велосипедi вулицею селища. При наближенні до перехрестя, через поганий зір i сп’янiння, вiн виїхав на лiвий бiк дороги в безпосереднiй близькостi вiд мотоцикла «Ява-350», який під керуванням Пiпка рухався йому назустрiч, чим створив аварiйну обстановку. При зiткненнi Пiпко дістав смертельнi тiлеснi ушкодження, його малолiтнiй син, пасажир мотоцикла, а також сам Пушкін – середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження.

Варiант 1. Лушкiн їхав мопедом з робочим об’ємом двигуна 49

см3.

Варiант 2. Лушкiн їхав мотоциклом.

38.Демахiн у станi сп’янiння почав переходити вулицю на червоне свiтло в той час, коли по нiй рухався транспорт. Водiй «Москвича» Дьомiн, намагаючись уникнути наїзду, загальмував i повернув кермо вправо. Вiд цього автомобiль перекинувся i збив Пухилевич, яка стояла на острiвку безпеки. Пухилевич було заподiяно тяжкi тiлеснi ушкодження.

39.Погрожуючи вибухом, Маєвська наказала екiпажу лiтака ТУ154, що виконував рейс Київ-Москва, змiнити курс i летiти в Стамбул. Удавши, що виконує цю вимогу, екiпаж посадив лiтак у Сiмферополi. При затриманнi у Маєвської вилучили згорток з молотком i кухонним ножем, який вона видавала за бомбу.

40.Водiй Безпалов у кузовi керованої ним автомашини перевозив залiзобетоннi конструкцiї, якi перевищували габарити по ширинi. Для скорочення шляху Безпалов ухилився вiд рекомендованого маршруту i при перетинаннi кiльцевої дороги зачепив опори шляхопроводу, чим змiстив балку моста, вивiвши його з ладу.

Глава 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатацiї транспорту

Варiант. Наслiдком дiй Безпалова було також заподiяння середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень двом особам.

41.Водiй вантажiвки Цвiрко на зупинцi почав об’їжджати автобус, який там стояв, i при здiйсненнi цього маневру виїхав на лiву частину дороги.

В той же час до цього мiсця з протилежного боку наближався Бабiй на легковому автомобiлi. Для уникнення лобового зiткнення Бабiй з гальмуванням повернув вправо i збив Дахна, який стояв бiля бровки, спричинивши йому тяжке тiлесне ушкодження.

42.Працiвник автогаража Ткаченко, який був напiдпитку, без дозволу взяв у гаражi вантажiвку i поїхав на залiзничну станцiю. Оскiльки Ткаченко вiв автомашину невпевнено, працiвник ДАI Мартекляс подав знак зупинитись. Ткаченко не пiдкорився. Щоб затримати порушника, Мартекляс стрибнув на пiднiжку автомашини i зробив спробу заволодiти ключем запалювання. Тодi Ткаченко спрямував автомашину до дерева з таким розрахунком, щоб ударити об нього працiвника мiлiцiї. Останнiй вчасно не помiтив небезпеки i загинув вiд удару об дерево.

43.Рулько передав керування закрiпленою за ним автомашиною Жижченку, який був напiдпитку. Останній був позбавлений прав водiя, про що Рулько не знав. При обгонi Жижченко зачепив iншу автомашину. Внаслiдок цього обидвi автомашини були пошкодженi

йпотребували ремонту, два пасажири одержали легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров’я.

44.Водiй Артюх автомашиною-самоскидом перевозив з поля до елеватора пшеницю. Пiд час чергового навантаження вiн став подавати автомашину назад i для того, щоб нiхто не потрапив пiд машину, вiдкрив дверцята кабiни i спостерiгав за рухом, подавав звуковi сигнали. В цей час iз кузова, не попередивши водiя, вистрибнув Леоненко, який зi згоди водiя залiз туди, щоб розрiвнювати пшеницю. Через те, що автомашина рухалась ривками, стрибок Леоненка виявився невдалим – вiн потрапив пiд заднє колесо машини i вiд одержаних ушкоджень помер.

45.Водiй Лесюк, не впоравшись з керуванням автомашиною «Мазда», вчинив наїзд на пiшохода, який iшов узбiччям дороги.

534

535

Кримінальне право України. Практикум

Боячись вiдповiдальностi, Лесюк не зупинився, не надав допомоги потерпiлому i втiк з мiсця пригоди. При розслiдуваннi було встановлено, що потерпiлий помер вiд втрати кровi, хоч при своє часному наданнi допомоги його можна було врятувати.

Варiант. Вважаючи потерпiлого мертвим, Лесюк вiдвiз його за мiсто i скинув у затоплений водою кар’єр. Як було встановлено проведеною судово-медичною експертизою, потерпiлий помер вiд утоплення.

46.Механiк таксомоторного парку Конюшко випустив на лiнiю автомашину, в якiй протектор шин був повнiстю зношений. На мокрiй дорозi автомашину занесло, внаслiдок чого троє пасажирiв та водiй одержали середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження.

47.Бурдейний пiд час ремонту автомобiля заходився випробовувати його на територiї виробничого двора, де не було для цього спецiального обладнаного майданчика. Внаслiдок невдалих маневрiв по двору мав мiсце наїзд на потерпiлого Тиханчука, який вiд одержаного ушкодження помер.

48.Бринчук, працюючи на комбайнi пiд час жнив, переїжджаючи з одного поля на iнше, наїхав на Рясного, який спав на смузi, що розподiляла два поля. Рясному було заподiяно тяжке тiлесне ушкодження.

49.Водiй Комiренко, керуючи вантажною автомашиною з двома причепами, побачив, що проїжджу частину дороги в неналежному мiсцi перебiгає п’яний Калашнюк. Щоб вiдвернути наїзд, Комiренко рiзко загальмував, але машину на мокрiй дорозi занесло, i на трамвайнiй зупинцi нею були збитi два чоловiки, якi одразу померли.

50.Бойчук вистрибнув на ходу з трамваю. Водiй автомашини, яка йшла паралельно з трамваєм, рiзко загальмував. Мотоцикл, що їхав за автомашиною, наскочив на неї. Мотоциклу й автомашинi були завданi технiчнi пошкодження, а мотоциклiсту – тяжкi тiлеснi ушкодження.

51.Гончарук переганяв гурт худоби через залiзничну колiю в неналежному мiсцi. В цей момент з-за повороту раптово з’явився товарний потяг. Хоча машинiст Артюшенко вжив заходiв до екстреного

Глава 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатацiї транспорту

гальмування, уникнути наїзду не вдалось. Двi корови потрапили пiд колеса, два вагони зiйшли з рейок. Рух на дiльницi було вiдновлено лише через 7 годин.

52. Поплико, радiооператор приписаного до Одеського порту судна, бiля берегiв Кавказу порушував Правила радiозв’язку морського флоту, внаслiдок чого було сплутано маршрут руху кiлькох суден.

Варiант. Внаслiдок порушення зазначених правил сталося зiткнення двох суден.

536

537

Кримінальне право України. Практикум

ГЛАВА 34

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТI

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1.Поняття i загальна характеристика злочинiв проти громадського порядку.

2.Аналiз юридичних складiв злочину «хулiганство».

3.Вiдмежування хулiганства вiд групового порушення громадського порядку та інших злочинiв.

4.Аналiз юридичних складiв злочину «масовi заворушення».

5.Поняття i загальна характеристика злочинiв проти моральностi.

6.Аналiз юридичних складiв злочину «нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури».

7.Поняття творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi, а також порнографічних предметiв.

8.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 303 КК України.

9.Аналіз юридичних складів злочину, передбачених ст. 304 КК України.

ЗАДАЧI:

1. 2 липня, приблизно о 1 годині, Мастяєв, Москаленко та Галицький в числi iнших власникiв приватних автомобiлiв, якi протягом дня не змогли заправити їх бензином, своїми автомобiлями блокували проїжджу частину вулицi Хрещатик навпроти будинку Київради, що потягло за собою припинення руху транспорту по вулицi Хрещатик. Мастяєв, Москаленко та Галицький, як i ряд iнших автомобiлiстiв, вiдмовились пiдкоритись вимозi працiвникiв ДАI та УВС м. Києва звiльнити проїжджу частину вулицi Хрещатик, вимагаючи бензину. Приблизно о 4 годині автомобiлiсти-блокувальники роз’їхались по домiвках – коли пiсля тривалих попереджень про неприпустимiсть вчинюваних ними дiй i вимог роз’їхатись працiвники ДАI почали переписувати номери автомобiлiв, якi бло-

Глава 34. Злочини проти громадського порядку та моральності

кували Хрещатик, а також прийняли лист-вимогу автомобiлiстiв про забезпечення їх бензином.

2.Василашко, Чубiй i Гринюк бiля будинку мiської ради пiд час проведення сесiї ради органiзували мiтинг. Його учасники почали заповнювати вулицю перед будинком мiської ради, внаслiдок чого було блоковано рух транспорту. Тому працiвники мiлiцiї вимагали звiльнити проїжджу частину вулицi, вiдтiсняючи мiтингуючих на хiдник. Органiзатори мiтингу закликали його учасникiв не виконувати вимог працiвникiв мiлiцiї, щоб посилити дiєвiсть прийнятого на мiтингу звернення до сесiї ради.

3.Кварацхелiя, будучи в станi сп’янiння, в скверi чiплявся до дiвчат Чуб i Ходакiвської, пропонуючи познайомитись. Дiвчата не побажали з ним розмовляти i пересiли на iншу лаву. Тодi Кварацхелiя пiшов за ними i ударив рукою в обличчя Чуб, заподiявши їй фiзичний бiль.

4.Перебуваючи в станi сп’янiння, Корнiєць вирiшив ввечерi пiти до своєї знайомої дiвчини. Не знаючи точно її адреси, вiн постукав навздогад в однi з дверей. Коли дверi вiдчинились, Корнiєць спитав у 75-рiчної Рябченко, де його дiвчина «Таня». Рябченко вiдповiла, що Таня в неї не проживає. В цей час з квартири вийшов Андрiєць – зять Рябченко – i спитав Корнiйця, що тому треба. У вiдповiдь Корнiєць ударив Андрiйця кулаком в обличчя, Андрiєць зачепився i впав на Рябченко, яка, не втримавшись на ногах, впала на пiдлогу.

Варiант. При падiннi Рябченко поламала руку.

5.Мурашко без черги намагався придбати спиртне в магазинi «Вино—горiлка». На зауваження Польського вiн вийнятою з кишенi зв’язкою ключiв ударив того по головi, заподiявши легке тiлесне ушкодження без розладу здоров’я.

Варiант. Польському було заподіяно легке тiлесне ушкодження

зкороткочасним розладом здоров’я.

6.П’яний Штокалов зайшов до кiмнати опорного пункту правопорядку, в якiй Горбалюк вела ремонтнi роботи. Вiн запропонував їй вступити в статевий зв’язок. Дiставши вiдмову, Штокалов почав ображати Горбалюк i завдавати їй ударів руками в рiзнi частини тiла,

538

539

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]