Довідкова і наукова література.

Історія європейської ментальности. – Львів, 2004.

Западноевропейская средневековая словесность. – М.,1985.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

Гуревич А. Категории средневековой культуры. – М.,1972.

Аверинцев С. Судьбы европейской культурной традиции в эпоху перехода от античности к Средневековью (www.philol.msu.ru).

Березинська З.І. Деякі особливості художнього мислення середньовічних епічних авторів // Іноземна філологія. – 1976. – Вип. 43.

Предания и мифы средневековой Ирландии. – М., 1991.

Стеблин-Каменский М. Мир саги. – Л., 1971.

Стеблин-Каменский М. Миф. – Л., 1976.

Стеблин-Каменский М. Древнескандинавская литература. – М., 1979.

Гуревич А. Эдда и сага. – М., 1979.

Гуревич А. Пространственно-временной компендиум в «Песне о Нибелунгах» // Традиция в истории культуры. – М.,1978.

Хойслер А. Германский героический эпос и сказание о нибелунгах. – М.,1960.

Волкова З. Эпос Франции. – М.,1984.

Менендес Пидаль Р. Избранные произведения: Испанская литература средних веков и эпохи Возрождения. – М., 1961.

Мейлах М. Трубадуры. – Л., 1975.

Михайлов А. История легенды о Тристане и Изольде // Легенда о Тристане и Изольде. – М., 1976.

Мелетинский Е. Средневековый роман: Вопросы типологии // Художественный язык средневековья. – М., 1982.

Мелетинский Е. Введение в историческую поэтику эпоса и романа. – М., 1986.

Дюби Ж. Куртуазная любовь и перемены в положении женщины во Франции XII в. // Одиссей. Человек и история. – М., 1990.

Ружмон Дені де. Любов і західна культура. – Львів, 2001.

Бахтин М. Творчество Ф. Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М., 1992.

Маркевич В. Народная культура Средневековья: Пародия в литературе и искусстве 9-16 вв. – М.,1992.

Михайлов А. Старофранцузская городская повесть. Фаблио. – М., 1986.

Змістовий модуль №2

Тема 1(4 год). Література Відродження( 4 год.)

ЛЕКЦІЯ. Загальна характеристика літератури Відродження.

Загальна характеристика Відродження як культурницького феномену та якісно нової доби в духовному розвитку людства. Відродження як рух середньовічної культури за власні межі. Концепція Ренесансу як культурної доби в межах середньовічної цивілізації: за і проти.

Хронологічні межі та місце епохи Відродження в європейському історичному поступі.

Основні складові культури епохи Відродження. Багатоскладовість та суперечливість культури епохи Відродження. Її зв’язок з раннім та зрілим Середньовіччям.

Ренесансний гуманізм як нова течія в культурі Західної Європи. Проблема античного спадку у середні віки та зміна його ролі за доби Відродження. Синтез християнської картини світу та античної вченості як основна мета гуманістичного руху. Вчення гуманістів про сутність людини; опозиція «природа»-«культура». Специфіка ренесансного антропоцентризму, ідея «універсальної» людини.

Відображення культурницьких та філософських уявлень доби в літературі. Система жанрів літератури Відродження. Типологічні риси літератури європейського Відродження.

ЛЕКЦІЯ. Північне Відродження. Література Німеччини та Нідерландів. Національна специфіка німецького Відродження та історичні передумови її формування. Північне Відродження як «неподолане Середньовіччя». Якісна зміна ренесансних уявлень в межах феномену Реформації (новий тип «індивідуалізму», об’єктне ставлення людини до світу, охоплення світу своєю перетворювальною діяльністю) та її відображення в літературі північного Відродження. Постать М. Лютера. Його роль у створенні німецької літературної мови.

Періодизація німецької літератури епохи Відродження. Періодизація нідерландської літератури епохи Відродження.

Народна література першої половини 16 ст. у Німеччині. Її джерела (середньовічні сказання, християнські легенди, міський фольклор, лицарський роман). «Тіль Ейленшпігель» як авантюрний народний роман. Відображення міфопоетичних та натурфілософських уявлень пізнього Середньовіччя в «народних книжках» про Доктора Фауста.

Бюргерська література, її зв’язок з середньовічними традиціями міської літератури, карнавальної культури. Виникнення «блазенської літератури». Майстерзингерська поезія Г. Сакса, її пов’язаність з середньовічною традицією. Характер алегоризму у фастнахтшпілях Г. Сакса. Дидактико-сатирична поема «Корабель дурнів» С. Бранта та пов’язаність її поетики та жанрової специфіки з традиціями Середньовіччя. Синтез Середньовіччя та античності у поемі. Мотив мандрівки і корабля як образу пекла. Суголосність із традицією народного карнавалу і постановок народного театру. Наративна техніка: автор як блазень.

Діяльність німецьких та нідерландських гуманістів. Специфіка північного гуманізму: використання філологічної освіченості для вирішення богословських проблем. Релігійно-

етичні погляди та діяльність Й. Рейхліна. «Листи темних людей» як гуманістична сатира, пародія і містифікація. Поетика твору. Мовна гра у «Листах». Творчість У. фон Гуттена. «Діалоги».

Еразм Роттердамський – найвидатніша постать нідерландського Відродження. Еразм як творець «християнського гуманізму». Значення філологічної діяльності Еразма. Художні твори Еразма. «Енхіридіон», «Похвала Глупоті» та «Домашні бесіди» як «трилогія самопізнання». Традиції «блазенської» літератури та античності у «Похвалі Глупоті». «Похвала Глупоті» як філософська сатира. Композиція твору. Образ Морії. Прийом парадоксу і характер сміху в «Похвалі». Концепція «мови як чудовиська» та її реалізація у «Похвалі». Еразм і європейська гуманістична «республіка вчених». Вплив Еразма Роттердамського на філософську і літературну думку XVI-XVII ст.