Київський національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

Кафедра зарубіжної літератури

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

з навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

для студентів II курсу

напряму підготовки 6.020303 Філологія (східні мови і літератури та переклад)

КИЇВ – 2013

Робоча програма дисципліни «Історія зарубіжної літератури Середньовіччя та Відродження» для студентів II курсу напряму підготовки 6.020303 Філологія (східні мови і літератури та переклад).

«____» ______________ 2013 року – ___с.

Розробник: д.філол.н., професор Мегела Іван Петрович

Робоча програма дисципліни «Історія зарубіжної літератури Середньовіччя та Відродження» затверджена на засіданні кафедри зарубіжної літератури

Протокол № ____ від «____» _____________2013 року

Завідувач кафедри _________________________ Мегела І.П.

(підпис)

«_____» ___________________ 2013 року

Схвалено науково-методичною комісією Інституту філології

Протокол від «____» _____________ 2013 року №___

Голова науково-методичної комісії _________________________ Левицький А.Е.

(підпис)

«_____» _________________ 2013 року

© Мегела І.П., 2013 рік

Вступ

Навчальна дисципліна «Історія європейської літератури (Середні віки та Відродження» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки 6.020303-філологія (східні мови і літератури та переклад)

Дана дисципліна входить до циклу базових нормативних дисциплін за спеціалізацією «східні мови і літератури та переклад». Вона викладається у 4 семестрі в обсязі 72 години (2 кредити ECTS): з них 18 год. лекцій, 16 год. практичних занять. Впродовж семестру планується по 2 год. аудиторних занять щотижня: 9 лекційних та 8 практичних занять. Курс завершується іспитом.

Мета навчальної дисципліни- – представити майбутнім філологам перебіг літературного процесу доби Середньовіччя та Відродження у Західній Європі у контексті відповідної доби. Завдання курсу - ознайомлення студентів із провідними літературними тенденціями епохи, розкриття значення змін, які відбувалися в літературному процесі, ознайомити із творами видатних представників доби, оволодіти основними теоретичними культурологічними і літературознавчими поняттями сформувати навички критичного літературознавчого аналізу та вміння самостійно витлумачувати художні твори літератури Середніх віків та Відродження.текстовий матеріал.

Предмет навчальної дисципліни- закономірності розвитку західноєвропейської літератури Середніх віків та Відродження, а також специфіка світосприйняття та особливості проблематики і поетики найвідоміших писемних пам»яток та художніх творів доби.

Вимоги до знань та вмінь

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- загальні відомості про історико-культурний контекст та літературний процес Середніх віків та Відродження;

- головні естетичні параметри літератури доби Середніх віків та Відродження;

- визначальні риси середньовічного та ренесансного світосмприйняття та їх втілення у літературних творах;

- сутність індивідуальноїестетики, етики та поетики видатних представників Середніх віків та Відродження (Кретьена де Труа, Вольфрама фон Ешенбаха,Томи, Беруля, Данте,

Петрарки, Бокаччо, Рабле, Маргарити Наварської, Ронсара, Еразма Роттердамського, Себастіана Бранта,Йогана Рейхліна, Вільяма Шекспіра, Мігеля Сервантеса та ін.):

• оцінку творів Середніх віків та Відродження їх сучасниками, критиками наступних столінь та сучасним літературознавством.

Студент повинен уміти:

• визначати місце літератури Середніх віків та Відродження в контексті світової літератури;

• характеризувати специфіку кожного з періодів в рамках літератури Середніх віків та Відродження;

• з»ясовувати взаємозв»язок між філософською та літературною думкою обох періодів;

• аналізувати програмові твори в історико-літературному контексті, контексті творчості кожного окремого письменника, а також своєрідністьт їх проблематики і поетики;

• застосовувати здобуті знання при аналізі художньо-естетичних явищ світової літератури наступних періодів.

• Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо- професійної програми пдготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем: навчальна дисципліна «Історія зарубіжної літератури (Середні віки та Відродження) є базовою нормативною дисципліною за переліком програм для фахівців освітньо-

• кваліфікаційного рівня «бакалавр», засадничою при комплексній підготовці філологів спеціальності «східні мови і літератури та переклад».

• Звязок з іншими дисциплінами.Навчальна дисципліна «Історія зарубіжної літератури (Середні віки та Відродження» базується на циклі дисциплін професійної та практичної підготовки, зокрема «Вступ до літературознавства», «Культурологія», «Філософія»,«Релігієзнавство», «Етика», «Естетика»

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Навчальна дисципліна «Історія зарубіжної літератури (Середні віки та Відродження)» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Складається з двох змістових модулів. Перший включає вивчення концептуальних засад середньовічного світу та їх художньо-естетичне втілення в західноєвропейських літературах. Другий – з»ясування оригінальної і заразом спадкоємної природи літератури Ренесансу, що визначила підгрунття західноєвропейської літератури Нового Часу, слугувала своєрідним ретранслятором античного модусу мислення і світовідчуття у світовій літературі наступних періодів.Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю охоплюють оцінювання роботи студентів на практичних заняттях, самостійної роботи (ведення читацького щоденника, термінологічного словника, написання аналітичної самостійної роботи). Студент може отримати максимально 19 балів за усні відповіді та повідомлення на практичних заняттях в межах двох модулів (ЗМІ-9, ЗМ2-10), 10 балів за самостійну роботу: по 5 балів в кожному модулі.

Аналітична самостійна робота – написанн реферату (максимум 5 балів). Реферат – 6-8 стор., інтервал – 1,5, кегль – 14, шрифт – Times New Roman.

Ведення читацького щоденника та термінологічного словника – максимум 5 балів.

Модульний контроль складається з двох модульних контрольних робіт за виконання яких студент може отримати максимально 29 балів (МКР1-20, МКР2-10)

Рейтинг ЗМ1 складається із суми балів, отриманих за поточним контролем, письмову аналітичну роботу та модульну рейтингову роботу №1 і становить 34 балів.

Рейтинг ЗМ2 складається із суми балів, набраних за поточним контролем, письмову аналітичну роботу та модульну рейтингову роботу №2 і становить 25 балів.

Підсумковий контроль здійснюється у вигляді письмової контрольної роботи, під час якої студент відповідає на 2 питання за програмою курсу. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час заліку становить 40 балів.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1			ЗМ 2
	Min. – 26 балів	Max. – 34 бали	Min. – 12 бали		Max. – 25 балів
Усна відповідь	„1,5” х 3 = 4,5	„3” х 3 = 9	„1” х 4 = 4		„2,5” х 4 = 10
Виконання самостійних робіт (написання реферату)	„3,5” х 1 = 3,5	„5” х 1 = 5	„2” х 1 = 2		„5” х 1 = 5
Модульна контрольна робота* 1	„4,5” х 4 = 18	„5” х 4 = 20
Модульна контрольна робота 2			„3” х 2 = 6		„5” х 2 = 10

Студент не допускається до складання заліку, якщо впродовж семестру він за змістові модулі набрав таку кількість балів, що будучи додана до максимально можливої кількості балів, набраних на іспиті, в сумі не перевищує 59 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 31 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	26	12	22	60
Максимум	34	25	40	99