20. Методи дослідження ризиків інвест діяльності.

Методи аналізу ризиків :

1.Метод еквівалента певності – полягає в тому щоб розподілити грош потік на певну та ризиковану частини. Грошові потоки переводяться в безпечні(певні), потім дисконтуються за безпечною ставкою.

2.Аналіз чутливості реагування. широко використовується для визначення зміни будь-якого показника ефективності проекту від його базового значення залежно від змін різних факторів проекту.З двох проектів чутливіший до змін вважається ризикованішим

3.Аналіз сценаріїв: Дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни декількох змінних через вірогідність кожного сценарію. Цей вид аналізу може виконуватися як за допомогою електронних таблиць, так і застосуванням спеціальних компютерних програм, які дозволяють використовувати методи імітаційного моделювання.

4.Аналіз ризиків за методом Монте-Карло.

5.Статистичні дослідження ризиків. Полягає у вивченні статистики витрат, що мали місце на під-ствах, на основі чого встановлюється імовірність одержання тієї чи ін економ віддачі та визначається середня величина цієї віддачі, після чого складається прогноз на майбутнє. Головними інструментами статисничного способу є варіація та дисперсія. Варіація – це зміни(коливання) величини ознаки (напр еконм рентабельнісь при переході від одного випаду, варіанту, результату до ін.)

Моделювання. У цьому випадку справжні майбутні грошові потоки або ставки дисконту невідомі, грошовим потокам і дисконтним ставкам надаються різні припустимі значення, а потім розглядаються результати.

6.Коригування або врахування інфляції в прийнятті інвест рішень.

21. Методичний інструментарій оцінки доцільності інвестицій

Головним принципом оцінки ефективності є порівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили. Під час обґрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів та їх доцільності застосовується комплекс показників, що висвітлюють різні аспекти вказаного вище принципу і дають змогу оцінити доцільність інвестицій більш системно. Три групи методів:

1. Статичні методи:

1) метод визначення середньої ставки доходу ARR. (Переваги: легкість обрахунку. Недоліки: не враховуються фактор часу (вартість грошей у часі); враховуються тільки балансові потоки, а не грошові потоки; метод ігнорує амортизаційні відрахування як джерело грошового потоку);

2) метод розрахунку періоду окупності інвестицій РР (Переваги: легкість обрахунку. Недоліки: не враховуються фактор часу (вартість грошей у часі); не може служити мірилом прибутковості; при порівнянні проектів з різною тривалістю не рівномірними потоками платежів необхідно застосовувати тільки точний розрахунок; 4не приймаються грошові потоки після окупності);

3) метод визначення рентабельності інвестицій ROI;

4) метод визначення розрахункової норми прибутку AROR;

5) метод визначення коефіцієнту співвідношення доходів і витрат.

2. Динамічні методи, тобто методи, які базуються на принципах економічної теорії і застосуванні концепції дисконтування:

1) метод визначення чистої теперішньої вартості NPV (Переваги: враховуються грошові потоки, а не грошові доходи (грошовий потік складається з суми чистих доходів та амортизації); враховує фактор часу; при ухваленні проектів за цією методикою можна визначити приріст капіталу від реалізації проекту. Недоліки: 1) приблизність розрахунку; припускаємо, що дисконтна ставка є незмінною протягом усього проекту);

2) метод розрахунку дисконтованого терміну окупності DPP (Переваги: Може використовуватися як грубий метод визначення ризиковості вкладу – чим коротший термін, тим більше ризик; враховує вартість грошей у часі. Недоліки: не враховує грошові потоки після строку окупності);

3) метод розрахунку внутрішньої норми прибутку IRR;

4) метод визначення індексу прибутковості PI;

6) метод визначення коефіцієнту співвідношення доходів і витрат з використанням концепції дисконтування.

3. Ризик-методи, тобто методи, які базуються на врахуванні ризику інв.-ня:

1) фактор еквівалента певності CEF;

2) метод визначення безпечної ставки RFR;

3) аналіз чутливості реагування SA;

4) моделювання;

5) моделі оцінки капітальних активів (ΜΟΚΑ) - CAMP .