- •Передмова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Організації і установи, які
- •Забезпечують функціонування
- •Та розвиток цієї служби
- •I. Управління забезпечення протиепізоотичної роботи:
- •II. Управління організації ветеринарної справи і профілактики незаразних захворювань:
- •III. Управління державної інспекції ветеринарної медицини:
- •IV. Фінансово-економічне управління.
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2.
- •Установи дільничного типу
- •Контрольні запитання
- •Кількість господарств, організацій та підприємств, які
- •Обслуговуються структурними підрозділами Київського
- •Міського управління ветеринарної медицини
- •Станом на 1 січня 2004 року
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3.
- •Організація ветеринарного сервісу.
- •Госпрозрахунок у ветеринарних
- •Установах
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4.
- •План заходів по оздоровленню
- •Б. Дезінфекція тваринницьких приміщень
- •Здорових тварин
- •Туберкуліни для сса-
- •Вців і птахів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Диспансерна карта тварини
- •Контрольні запитання
- •Приблизні коефіцієнти захворюваності, летальності та питомі
- •Величини економічного збитку при інфекційних, інвазійних
- •І незаразних хворобах тварин
- •Інвазійні захворювання
- •Розділ 5.
- •5.3. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •5.4. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6.
- •Матеріально-технічне забезпечення
- •Та підготовка спеціалістів служби
- •Ветеринарної медицини
- •Кошторис
- •Контрольні запитання
- •Норми витрачання перев'язувальних засобів та шовного
- •Матеріалу для ветеринарних цілей в установах державної
- •Ветеринарної медицини
- •Розрахункові норми витрачання спирту етилового на
- •Лікувально-профілактичні, діагностичні заходи
- •Та наукові дослідження
- •Картка кількісно-сумового обліку матеріалів
- •Контрольні запитання
- •6.3. Організація будівництва підприємств і установ
- •Рішення
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7.
- •7.1. Ветеринарний облік
- •7.2. Ветеринарна звітність
- •Звіт про заразні хвороби тварин
- •1. Діагностичні дослідження
- •2. Щеплення і лікувально-профілактичні заходи
- •3. Ветеринарно-санітарні роботи
- •Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд
- •При перевезені продуктів тваринництва та заразні хвороби,
- •Виявлені при транспортуванні за 200 р.
- •Контрольні запитання
- •7.3. Ветеринарне діловодство
- •Розділ 8.
- •Міжнародні ветеринарні організації
- •Та служба ветеринарної медицини
- •В зарубіжних країнах
- •Всесвітні асоціації ветеринарних спеціалістів
- •Національні
- •Асоціації країн-
- •Членів вва
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- виконує інші роботи за завданням вищого ветеринарного органу. У великих районах може бути кілька лабораторій ветсанекспертизи,
всі вони включаються в склад районної державної лабораторії вет-медицини і фінансуються нею.
Створення лабораторії ветсанекспертизи у складі лабораторії ветеринарної медицини на завжди обов'язкове. Там, де ринки працюють 1-2 рази в тиждень і об'єм реалізації продукції незначний, в штаті лабораторії запроваджують одну посаду лікаря з ветсанекспертизи, а лабораторію ветсанекспертизи не організовують.
Контрольні запитання
Організаційна структура служби ветеринарної медицини в районі.
Штат районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Районна державна лабораторія ветеринарної медицини.
Управління ветеринарної медицини в районі та його основні завдання.
51
2.2. Організація ветеринарної справи в місті
Діяльність української ветеринарної медицини сконцентрована переважно в районах сільської місцевості. Тут вона безпосередньо приймає участь у сільськогосподарському виробництві, сприяючи розвитку тваринництва в колективних сільськогосподарських підприємствах та індивідуальних господарствах громадян.
У той же час надзвичайно важливу роль у створенні чи підтриманні ветеринарного благополуччя держави, охорони населення від хвороб, спільних для людей та тварин та забезпеченні випуску доброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів тваринництва відіграє служба ветеринарної медицини в містах.
В містах України проживає переважна більшість населення, багато громадян утримують домашніх дрібних непродуктивних тварин (собак, котів, екзотичних диких тварин), кімнатних декоративних птахів, продуктивних сільськогосподарських тварин та птицю (велику рогату худобу, овець, кіз, кролів, курей, гусей, качок, індиків та ін.), а також промислових хутрових звірів (нутрій, норок, песців, лисиць та ін.).
У містах сконцентрована величезна кількість організацій, підприємств, установ, господарств, в яких є тварини, багаточисельні промислові підприємства з переробки, зберігання продукції та сировини тваринного походження.
Таблиця 4
Кількість господарств, організацій та підприємств, які
Обслуговуються структурними підрозділами Київського
Міського управління ветеринарної медицини
Станом на 1 січня 2004 року
Назва господарств, організацій чи установ
Кількість
1
2
Національний комплекс "Експо-центр України"
1
Центральний іподром України, спортивні бази та школи
10
Станція юних натуралістів
1
Державний цирк
1
Київський зоопарк
1
Рибні господарства
1
Рибокомбінати та цехи
33
Холодильники та холодокомбінати
4
М'ясокомбінати та м'ясопереробні цехи
47
Кулінарна фабрика
1
Фабрика з переробки птиці
1
Ковбасні цехи
13
Забійні пункти
3
Пухо-пір'яна фабрика
Пухо-хутрова база
Зооринок
Зоомагазини
Молокозаводи
Шкіросировинний завод
Продовження таблиці 4
Продовольчі ринки
43
Розплідники сторожових собак
27
76
Віварії НДІ, навчальних закладів НАН, УААН, Мінохорони здоров'я тощо
Супермаркети та продовольчі магазини
12
Бази та склади із зберігання сировини та продуктів тваринного походження
Господарства з кінним транспортом
Притулок для тварин
187
Міський госпрозрахунковий центр "Тварини в місті"
482
Приватні підприємці
Всього
Місто, зазвичай, є вузлом різних доріг та центром, куди звозяться у великій кількості з багатьох пунктів держави, з зарубіжних країн худоба, м'ясні, молочні та інші тваринницькі та рослинницькі продукти і сировина.
В містах знаходяться автовокзали, автостанції, залізничні станції, аеропорти, річкові чи морські порти.
Таким чином, служба ветеринарної медицини міст має значні особливості у своїй діяльності на відміну служби ветеринарної медицини сільського адміністративного району.
В першу чергу така відмінність її діяльності обумовлена ветеринарно-санітарним спрямуванням. Діяльність служби пов'язана з величезною кількістю індивідуальних власників тварин, переважно дрібних, багато-чисельністю промислових підприємств, що переробляють продукти та сировину тваринного походження. Кількість тварин у населення в багатьох містах дуже велика, сягає десятків тисяч голів не лише птиці, собак та котів, а і свиней, рогатої худоби. Ці тварини розташовані на великій території міста, а тому їх надзвичайно важко обслуговувати.
Чіткий облік всіх тварин, що утримуються в місті, - важлива умова ефективності ветеринарних заходів.
Облік базується на даних про чисельність тварин, які є в управліннях комунального господарства міст. В інших випадках за розпорядженням міської Ради народних депутатів проводиться разова реєстрація
52
53
всіх тварин у місті службою ветеринарної медицини, наприклад, при щепленні собак проти сказу. Обліку підлягають тварини державних та кооперативних організацій і підприємств. Це особливо важливо, щоб охопити всіх тварин при щепленнях, які надто важко проводити в умовах міста.
Особливо важливий облік промислових підприємств з переробки та зберігання сировини тваринного походження - м'ясокомбінатів, боєнь, забійних пунктів, молокозаводів, сировинних баз і складів, кооперативних організацій, торгівельних закладів, які реалізують м'ясо та сирі тваринні продукти, утилізаційних заводів чи установок.
У сучасних умовах здійснюється міграція диких тварин, дикої птиці в міста, де вони знаходять кращі умови існування.
Перераховані особливості щодо умов роботи міських установ ветеринарної медицини створюють значні труднощі в керівництві та організації ветеринарної діяльності в містах.
Заходи, особливо протиепізоотичні та ветеринарно-санітарні, які здійснюються в місті, організаційно пов'язані з тими, що проводяться в області, особливо в розташованих навколо міст сільських адміністративних районах. Але ще раз підкреслюємо, що особливості діяльності міської служби ветеринарної медицини накладають свій відтінок на організацію ветеринарних заходів.
У великому місті досить складно забезпечити проведення вакцинації тварин, прослідкувати за виконанням карантинних, ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів, врахувати все поголів'я худоби.
В таких умовах плановість в роботі спеціалістів ветеринарної медицини значно полегшує виконання поставлених перед ними завдань.
Спеціалісти ветеринарної медицини в містах приділяють багато уваги якості продукції та сировини тваринного походження, які надходять із-за кордону (шкіри, щетина, роги, шерсть, копита, волосся тощо).
Надзвичайно важливим завданням служби міста є охорона людей від хвороб, які передаються через продукти та від хворих тварин.
Велика щільність населення, близькість до підприємств житлових та громадських споруд змушують пред'являти особливу вимогливість з неухильного виконання ветеринарних правил. Це стосується і нагляду за утриманням домашніх тварин, в тому числі собак і котів. У містах обов'язково реєструють всіх собак та видають на кожну з них реєстраційне посвідчення (паспорт).
Керівник служби ветеринарної медицини в місті розробляє правила утримання тварин стосовно до місцевих умов. Ці правила після затвердження виконавчою владою доводять до відома населення та керівників
54
господарств і підприємств. Правила публікують в місцевій пресі чи видають окремим виданням.
Київська міська державна адміністрація видала, наприклад, розпорядження №1372 від 08.09.97 р. "Про порядок утримання і поводження з домашніми та іншими тваринами в м. Києві".
Розпорядженням зобов'язано створити Київський міський госпрозрахунковий центр "Тварини в місті", на який покласти функції з обліку, контролю за утриманням і поводженням з домашніми тваринами та регулювання кількості безпритульних тварин.
Управління державної ветеринарної медицини міста зобов'язане видати власникам котів, собак і хижих тварин ветеринарні паспорти, проводити стерилізацію відловлених безпритульних тварин, а районні у м. Києві державні адміністрації визначити місця вигулу домашніх тварин та забезпечити їх облаштування.
Розпорядженням визначені також перелік порід собак з підвищеною агресивністю, які визнано міжнародними кінологічними організаціями, перелік собак з підвищеною агресивністю, заборонених на ввіз та розведення в м. Києві, тарифи на житлово-комунальні послуги за утримання собак і хижих тварин для громадян, підприємств, організацій та установ.
У відповідності з наказами чи вказівками вищих органів ветеринарної медицини керівник служби дає відповідні розпорядження підлеглим йому установам, встановлює порядок і термін виконання завдань. При організації масових заходів він може у випадку необхідності залучати до їх виконання спеціалістів всіх установ ветеринарної медицини.
Керівництво службою ветеринарної медицини в містах
Безпосереднє керівництво ветеринарною діяльністю в містах Києві і Севастополі здійснюють управління ветеринарної медицини цих міст, підпорядковані Державному департаменту ветеринарної медицини, а в містах обласного значення - управління ветеринарної медицини цих міст, підпорядковані управлінню ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, і всі ці управління є територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини.
Управління у своїй діяльності керуються Конституцією та іншими законами України, Положеннями про них, затвердженими 21 листопада 2002 р. Державним департаментом ветеринарної медицини.
Управлінням ветеринарної медицини підпорядковуються:
міські державні лікарні ветеринарної медицини;
районні державні лікарні ветеринарної медицини;
клініка дрібних тварин (м. Київ);
міські державні лабораторії ветеринарної медицини;
55
підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних заходів МВС України (Київ, функціонально);
госпрозрахунковий ветеринарно-санітарний загін (функціонально);
- інші державні установи ветеринарної медицини на території міста. Основними завданнями Управлінь є розроблення та реалізація за ходів щодо:
охорони території міст від занесення збудників заразних хвороб, а також недопущення їх розповсюдження;
діагностики, профілактики хвороб тварин та лікування;
здійснення державного ветсанконтролю та нагляду за якістю продукції, за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом тварин і продукції;
захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
проведення ветсанекспертизи продукції тваринного та рослинно го походження, кормів і кормових добавок;
здійснення ветсаногляду за якістю ветпрепаратів, субстанцій, го тових кормів, кормових добавок;
проведення бактеріологічного, радіологічного, токсикологічного контролю на підприємствах з переробки продовольчої сировини тварин ного походження усіх форм власності;
сприяння підвищенню кваліфікації спеціаліалістів ветмедицини;
сприяння впровадженню в практику досягнень ветеринарної медицини.