Британська модель мотивації персоналу

Великобританія має дві системи оплати праці, які базуються на моделі мотивації: грошову та акціонерну. Обидві системи передбачають, що заробітна плата співробітників залежить від загального прибутку підприємства. Крім того, існує ще схема з «коливається» заробітною платою, за якої заробітна плата змінюється пропорційно доходам компанії.

У колективних договорах між британськими працівниками та наймачами часто міститься норма, яка зобов'язує виплачувати співробітникам частку прибутку компанії. Окремі компанії використовують пайову участь співробітників у капіталі. За цієї схеми, працівники можуть викуповувати частину акцій компанії та отримувати або частину прибутку, або відсотки по акціях.

Сумарний дохід працівника за участі в трудовому пайовій участі складається з посадового окладу, премії в залежності від ефективності роботи та частини прибутку компанії в залежності від вкладеного капіталу. Впровадження моделі мотивації, заснованої на участі в прибутку, допомогло збільшити кількість робочих місць у Великобританії на 13%. При цьому, працівники отримують від трьох до десяти відсотків окладу від частини прибутку компанії, а розмір зарплати на чотири відсотки нижче, ніж в компаніях з іншим підходом до оплати праці.

Такий підхід до оплати праці з пайовою участю персоналу в прибутку компанії має багато переваг. По-перше, він стимулює працівників бути більш зацікавленими у вдачі бізнесу, тому що їхній власний дохід залежить від успіхів компанії. По-друге, це сприяє зниженню плинність кадрів, оскільки працівникам стає вигідно залишатися у компанії, де вони мають пайову участь у прибутку. По-третє, такий підхід дозволяє компаніям привернути та утримувати талановитих та мотивованих працівників.

Проте, варто зазначити, що така модель мотивації не є універсальним рішенням для всіх компаній. Для її успішної реалізації необхідно мати досить стабільний та прибутковий бізнес, інакше пайова участь в прибутку може не мати сенсу. Крім того, виникають питання щодо розподілу прибутку між різними категоріями працівників та ступеня їхнього внеску у компанію. Тому перед впровадженням такої моделі мотивації слід провести детальний аналіз та обговорити всі нюанси з працівниками та фахівцями з оплати праці.

Німецька модель мотивації персоналу

В Німеччині мотиваційна схема для співробітників ґрунтується на переконанні, що кожен працівник є вільною особистістю з власними інтересами, який несе особисту відповідальність перед суспільством [2, с. 120]. Концепція економічної свободи для німецьких громадян враховує соціальні інтереси та визначає місце особистості в рамках ринкової системи.

Сучасна економічна модель в Німеччині базується на ідеї, що не кожен громадянин здатний успішно функціонувати в умовах вільного ринку. Держава створює соціальне ринкове господарство, метою якого є створення рівних умов для всіх громадян країни.

Поєднання корпоративних систем мотивації з державною системою соціальної справедливості призводить до компромісу, який дозволяє працівникам вільно реалізовувати свій професійний потенціал, не маючи страху залишитися без постійного доходу.

Економічні дослідники розглядають німецьку модель стимулювання праці та наявність державних соціальних гарантій як чудовий приклад гармонійного та оптимального способу реалізації економічних теорій.

Ця модель мотивації персоналу передбачає не лише забезпечення стабільного доходу та соціальних гарантій для працівників, але й сприяння їхньому професійному зростанню та розвитку. Компанії в Німеччині активно використовують систему підвищення кваліфікації своїх працівників, що дозволяє не тільки залучати талановитих фахівців, але й розвивати та зберігати власний професійний потенціал.

Німецька модель мотивації персоналу - створення комфортних умов праці, рівних можливостей для всіх працівників та підтримка культури робочого середовища, включаючи заходи для підвищення мотивації та згуртування колективу.

Усі ці фактори дозволяють німецьким компаніям залучати талановитих та висококваліфікованих працівників, зберігати їх у своєму складі та досягати успіху на ринку. Таким чином, модель мотивації персоналу в Німеччині доводить, що соціальна відповідальність та забезпечення працівників рівними умовами є не лише моральною, але й економічно доцільною стратегією.