6. Морфологія рикетсій, хламідій, мікоплазм. Методи вивчення їх морфології

Рикетсії – поєднана морфологія бактерій і біологічні властивості вірусів.

Грамнегативна клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, ядерний апарат. Не утворюють спор і капсул.

За Здродовським 4 типи:

• Дрібні овоїдні клітини прибл. 0,5 мкм, часто утворюють диплоїдні форми у вигляді гантель

• Паличкоподібні двозернисті форми (1 – 1,5 мкм), зерна на полюсах, слабко забарвлену цитоплазму

• Бацилярні видовжені/зігнуті двозернисті форми (3 – 4 мкм), іноді містять по 4 зерна

• Ниткоподібні багатозернисті клітини (20 – 40 мкм)

Дослідження:

• Забарвлення за Романовським – Гімзою (Поліхромний барвник Гімзи складається з азура, еозину й метиленового синього. Краще вживати готовий його розчин фабричного виробництва. Безпосередньо перед вживанням стандартний розчин розводять дистильованою водою нейтральної або слабко лужної реакції (рН 7,0-7,2) із розрахунку 1-2 краплі барвника на 1 мл води. Препарати-мазки фіксують метанолом протягом 3-5 хв і висушують на повітрі. Приготований розчин наносять на мазок, а ще краще предметне скельце з мазком опускають у склянку з барвником. Забарвлення триває від 30 хв до двох і більше годин. Товсті краплі крові фарбують протягом 30 хв. Потім барвник зливають, препарати промивають водою і добре висушують на повітрі у вертикальному положенні. Мікроскопію проводять із використанням імерсійних об’єктивів. Будучи в розчині синьо-фіолетовим, поліхромний барвник Романовського - Гімзи фарбує цитоплазму в голубий колір, а ядра клітин, тіла бактерій, їх капсули, слиз – у червоно-фіолетовий.): рикетсії – рожево – червоні.

• Забарвлення за Здродовським (карболовий фуксин (5 хв) – 0,01% соляна кислота – метиленовий синій): рикетсії червоні, цитоплазма – голуба, ядро – синє.

Хламідії – грамнегативні нерухомі мікроорганізми, що не утворюють спор і капсул. Облігатні внутрішньоклітинні паразити, не ростуть на штучних середовищах.

3 Стадії:

 Элементарные тельца – мелкие (0,2-0,5 мкм) электронноплотные шаровидные структуры, лишенные метаболитной активности, имеющие  компактный нуклеоид и ригидную клеточную стенку, которые фильтруются через бактериальные фильтры. Они являются инфекционным началом хламидий и обеспечивают их выживание во внеклеточной среде и заражение новых клеток.

•  Ретикулярные тельца – более крупные (0,8-1,5 мкм), сферические образования, имеющие сетчатую структуру с тонкой клеточной стенкой и фибриллярным нуклеоидом. Они вырастают из элементарных телец внутри клеток, лишены инфекционности и, подвергаясь делению, обеспечивают репродукцию хламидий. Отсюда другое, исторически первое название ретикулярных телец – «инициальное тело». Ретикулярные тельца являются вегетативной формой хламидий.

•  Промежуточные тельца – промежуточная стадия между элементарными и ретикулярными тельцами.

Дослідження:

• Нативне (надавлена крапля (На середину предметного скла бактеріологічною петлею або піпеткою наносять краплю молодої (12-18 год) теплої бульйонної культури або іншого досліджуваного матеріалу. При густому рості культури її розбавляють фізіологічним розчином, оскільки наявність великої кількості мікробних тіл у полі зору утруднює спостереження за окремими бактеріями та їх рухливістю. Нанесену краплю накривають покрівним скельцем, обережно накладаючи його пінцетом, щоб у надавленій краплі не з’являлись бульбашки повітря. Для цього покрівне скельце краще не накладати зверху, а ставити його ребро біля краю краплі і повільно опускати, витісняючи повітря між предметним і покрівним скельцями. Вдало зроблена крапля заповнює весь простір між ними, але при цьому рідина не виступає за краї покрівного скельця. Якщо вона виступає, зайву її частину відсмоктують шматочком фільтрувального паперу, утримуючи його пінцетом, після чого папір занурюють у дезінфікуючий розчин. Недоліком надавленої краплі є її швидке висихання. При необхідності довго розглядати препарат, краї покрівного скла заздалегідь змащують вазеліном)) фазово – контрастною мікроскопією.

• Забарвлення за Романовським – Гімзою Гімзою: хламідії – голубі або фіолетові.

Мікоплазми – дрібні поліморфні організми, не мають ригідної клітинної стінки. Сферичні/овальні тільця (d = 0,1 – 0,2 мкм) або кулясті форми до 1,5 мкм. Рідше – ниткоподібні (довж. До 100 – 150 мкм), які здатні галузитись. Мають трьохшарову цитоплазму, зовнішній шар якої схожий на капсулу. В цитоплазмі містяться нуклеоїд, рибосоми, кільцеподібні мембрани, зв’язані з ядерним апаратом. Спричинюють пневмонії, бронхіоліти, ангіни, уретрити, простатити, артрити, ендокардити тощо.

Дослідження:

• У живому стані (надавлена крапля) під фазово – контрастним/електронним мікроскопом

• Забарвлення за Романовським – Гімзою