- •1.Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
- •2.Відкриття організмів Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера, Коха в мікробіологію.
- •4. Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.
- •5. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори.
- •6. Морфологія рикетсій, хламідій, мікоплазм. Методи вивчення їх морфології
- •3 Стадії:
- •7. Спірохети (трепонеми, борелії, лептоспіри). Особливості морфології та будови, рухливість. Актиноміцети, особливості морфології
- •8. Морфологія та класифікація найпростіших
- •9. Класифікація і морфологія грибів
- •10. Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючі розчини,прості та складні методи фарбування
- •11. Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій
- •12. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи
- •13. Складні методи фарбування мікроорганізмів. Фарбування за Грамом, фактори, які впливають на фарбування бактерії за Грамом. Практичне значення фарбування за Грамом
- •15. Поживні середовища, вимоги до них. Класифікація поживних середовищ, які використовують у мікробіології
- •16. Дихання мікроорганізмів. Аеробний і анаеробний тип дихання. Ферменти і структури клітини ,що беруть участь у процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій
- •17. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності
- •18. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізми клітинного поділу, фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •19. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •20. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи, контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика
- •21. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції
- •22. Хіміотерапія ті хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії
- •29.Роль Флемінга, Чейна, Флорі, Ваксмана у створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мо.
- •25. Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбіоз. Антибіотикорезистентні, антибіотикозалежні та толерантні до антибіотиків штами бактерій
- •27. Токсини мікробів(екзо- і ендотоксини).Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань
- •28. Фази розвитку інфекційного процесу.Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріємія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційної хвороби.
- •30. Вчення про імунітет. Види імунітету та його прояви
- •35. Реакції імунної відповіді, їх характеристика. Клітинна імунна відповідь
- •36. Закономірності імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічні реакції. Імунологічна толерантність, причини її виникнення. Імунологічна пам'ять, її механізм.
- •37. Таке ж як і 51
- •38. Кооперація клітин при імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи, їх взаємодія. Інтерлейкіни
- •39. Антигени, їх хімічна природа. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне використання антигенів мо. Антигени
- •1.Ендогенні:
- •2.Екзогенні:
- •40. Антитіла, їх природа, хімічна будова, місце синтезу, динаміка продукції
- •41. Плазмоцити, поняття клон плазматичних клітин. Аутоантитіла
- •42. Антитоксини,їх класифікації, механізм дії, принцип одержання ант сироваток. Одиниці виміру практичне використання
- •43. Серологічні реакції, їх характеристика: аглютинації
- •Перша фаза (специфічна) - специфічне поєднання активного центру антитіла з відповідними групами антигену або гаптену (видимих змін немає);
- •44. Серологічні реакції: преципітації
- •45. Серологічні реакції: лізису, рзк
- •46. Реакції з міченими антитілами або антигенами. Ріф, іфа, ріа
- •47. Генетичні методи дослідження (днк-зондів, плр, імуноблоттинг, молекулярної гібридизації)
- •Етапи плр
- •48. Форми і типи імунного реагування. Гуморальна імунна відповідь та її етапи.
- •49. Первинна та вторинна імунна відповідь. Взаємоддія клітин імунної системи в процесі імунної відповіді.
- •50. Реакція імунної відповіді, їх х-ка. Клітини імунної системи, їх ф-ії
- •51. Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне значення.
- •52. Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці
- •53. Імунодефіцитні стани, аутоімунні процеси. Комплексна оцінка імунного статусу організму
- •54. Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності
- •57. Хімічні вакцини і анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо» вакцини
- •58. Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •59. Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
1.Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
Мікробіологія — галузь науки, яка займається дослідженням мрфології, фізіології, біохімії, молекулярної біології, генетики, екології мікроорганізмів, їх ролі і значення в кругообігу речовин, у патології людини, тварин і рослин.
Галузі мікробіології:
-бактеріологія
-мікологія
-протозоологія
-вірусологія
-імунологія
Завдання медичної мікробіології-вивчення етіології інфекційних хвороб,практичне застсування методів мікробіологічної діагностики,специфічної профілактики та терапії
Предмет медичної мікробіології-такі види мо,які в процесі еволюційного розвитку адаптувалися до людського організму,в ньому накопичуються,розмножуються,ведуть паразитичну діяльність,викликаючи інфекційні захворювання.
Зараз активно прогресує галузь синтетичної мікробіології,створюються нові генетично змінені форми мікробів,проводяться маніпуляції з різними генами.
2.Відкриття організмів Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера, Коха в мікробіологію.
Левенгук-сконструював мікроскоп і зміг розгледіти рухливих дрібних істот.Він зробив першу морфологічну класифікацію бактерій.
Пастер- основоположник наукової мікробіології.Він довів неможливість самозародження життя,запропонував методи стерилізації та пастеризації.Обгрунтував роль мо у виникненні захворювань.Довів,що мо спричинюють гниття та бродіння. Відкрив анаеробів,отримав вакцину проти сибірки і сказу.
Кох-удосконалив мікробіологічну техніку,застосував імерсійні об'єктиви, мікрофотографію,використав анілінові барвники.Запропонував метод виділення чистої культури на щільні поживні середовища.Відкрив збудників туберкульоза і холери, обгрунтував терію та практику дезінфекції.
Етапи розвитку мікробіології:
-евристичний
-морфологічний
-фізіологічний
-хіміотерапевтичний
-імунологічний
-вірусологічний
-молекулярно-генетичний
3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль Самойловича, Дженера, Мечнікова, Івановського, Ерліха, Виноградського, Берінга, Рамона, Домагка, Флемінга, Заболотного, Зільбера, Жданова, Чумакова, бернета.Розвиток мікробіології в Україні.
Самойлович-досліджував чуму,запрпонував сортування хворих,роботу медперсоналу в чумних джерелах.
Мечніков-звернув увагу на роль мікробів у житті людини,започаткував учення про нормальну мікрофлору.Запропонував пробіотичні препарати,заклав основи герентології та вчення про дисбактеріози.Заснував бактеріологічну станцію і почав застосовувати щеплення проти сказу.
Виноградський-довів явище хемосинтезу і кругообігу речовин за рахунок життєдіяльності мікробів.
Ерліх-досліджував вплив на трипаносоми барвників і довів їх згубну дію,ввів поняття вибіркової дії хіміопрепаратів.
Домагк-відкрив пронтозил і довів його активність проти бактерій.
Флемінг-відкрив пеніцилін.
Дженнер-запрпонував для профілактики натуральної віспи щеплення матеріалом,одержаним із пустул корів,хворих на коров'ячу віспу.
Зільбер-сформував вірусо-генетичну концепцію виникнення злоякісних пухлин.
Жданов-вчення про універсальну векторну роль вірусів як реголяторів генофонду біосфери.
Заболотний-відкрив інститут мікробіології у Києві.
Чумаков-вивчав збудників трансмісивних вірусних інфекцій та запропонував вакцини проти них.
Розвиток в Україні
Учень Л. Пастера, найближчий співробітник і друг І.І. Мечникова, M.Ф.Гамалія заснував у 1886 р. другу в світі пастерівську станцію в Одесі і першим на практиці почав застосовувати щеплення проти сказу.Загальну пошану здобув своїми працями видатний український мікробіолог Заболотний. Він організував першу в світі кафедру епідеміології при Одеському медичному інституті. Багато зусиль і праці віддав Д.К. Заболотний вивченню чуми, холери, сифілісу,дифтерії, черевного й висипного тифів.Теоретичні дослідження мінливості мікроорганізмів і бактеріофагів (В. Г.Дроботько, Г. О. Ручко, К. Г. Бельтюкова, Г. М. Френкель та ін.) знайшлипрактичне застосування в профілактиці лікування дизентерії,стафілококових хвороб.