5.3. Розрахунок магнітної провідності та опору неробочого проміжку

Розрахунок неробочого проміжку ведеться лише для 1 типу магнітної системи, для 2 типу системи не враховується.

Проміжок δ_н розміщується між прямокутним якорем та прямокутною скобою (точки СС`,мал.3) і розраховується по осі скоби. Припускаємо:

1. проміжок створений паралельними площинами;

2. поток опучення відсутній.

Тоді магнітна провідність

G_н=μ₀ , /11/

де δ_н- неробочий проміжок, м; S _н- площа перетину неробочого проміжку. м², який складається з двох частин: одна залежить від кута повороту якоря, друга є постійною і обумовлена немагнітними покриттям деталей.

Визначимо зв’язок між неробочим та робочим проміжком. Для цього розглянемо подібні трикутники СОС` та АОА`, для яких можна записати:

тому змінну частину неробочого проміжку знаходимо за співвідношенням

звідки

/12/

а повний неробочий проміжок

мм або м /13/

У відповідності з прийнятими значеннями робочого повітряного проміжка розраховуємо неробочий проміжок за /12/, /13/, його магнітну провідність за /11/ та опір R_н за /9/. Результати зведемо в табл. 2.

Приклад розрахунку магнітних провідностей та опорів робочого та неробочого проміжків:

δ·10-3,м	0,05	0,2	0,4	0,6	0,8	1,0	1,1
Gδ·10-7, Гн	24,6	6,7	3,6	2,57	2,0	1,7	1,57
Rδ·105, Гн-1	4,06	14,9	27,8	38,9	50	58,8	63,7
, Гн/м	478	30,9	7,8	3,6	2,07	1,36	1,13
δн·10-3, м	0,0175	0,025	0,035	0,045	0,055	0,065	0,070
Gн·10-7, Гн	21,5	15,1	10,8	8,4	6,8	5,8	5,4
Rн·105, Гн-1	4,65	6,62	9,26	11,9	14,5	17,2	18,5

5.4. Приклад розрахунку

Вихідні дані: діаметр полюсного наконечника d=10,4·10^-3, м; його товщина C = 2·10^-3, м; R₀ = 14,5·10^-3, м; товщина немагнітної прокладки δ_к= 0,05мм = 0,05·10^-3,м; початковий проміжок δ_п=1,1·10^-3,м; товщина скоби а=1,5·10^-3, м; ширина скоби та якоря b=20·10^-3, м; S_н=a·b=30·10^-6, м².

Для розрахунку беремо проміжні значення робочого проміжку 0,05; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,1 мм та розраховуємо магнітні провідності робочого проміжку за /8/, неробочого проміжку - за /11/, опору - за /9/. Похідна від магнітної провідності робочого проміжку визначається за /10/. На підставі /12/, /13/ неробочий проміжок

δ_н= м

Результат розрахунку наведемо в табл. 2.

5.5. Визначення магнітної провідності та опору технологічного проміжку

Осердя з плоским наконечником кріпиться до скоби гвинтом чи заклепкою. У цьому місці є технологічний проміжок, зумовлений нещільним приляганням деталей. Приймемо δ_Т =0,015 мм =15·10^-6 м. Його магнітопровідність визначимо так:

а магнітний опір

R_{Т ,}

Для прикладу розрахунку (див. табл. 2) для діаметра осердя d₀=7·10^-3 м маємо: G_т=32·10^-7 Гн; R_Т=3,1·10⁵ Гн^-1.