10. Ezra Pound
Guido’s Relations
Критик – це людина, яка може виправдати своє існування декількома шляхами : він може зосередити увагу на питаннях, які до цього ще не порушувались ; він може, маючи лише незначні знання у певній тематиці, або лише здогади того чи іншого питання, приписати свої відкриття до інших літературних знахідок.
Ця стаття присвячена саме розгляду перекладів з ранньої італійської мови на англійську Єлизаветеньських часів. А саме переклади творів Guido.
Італія не знала, що таке критика до виходу незавершеної брошури Данте, що була розроблена спеціально для людей, що вивчали або ж хотіли вдосконалити мистецтво письма.
Наука ж під назвою «порівняльна література» була відкрита в Німеччині.
Коли автор статті почав перекладати Guido, ще вісімнадцять років до її написання, він не міг розгледіти повну картину його творчості. Він зауважив, що Розетті досить влучно переклав твір Vita Nuova, що італійська Guido є досить складною для розуміння, але ще більше він був вражений Вікторіанською мовою, яку той вживав. Але автор також розумів і той факт, що на одних лише перекладах Розетті неможливо заповнити усі прогалини для цілковитого розуміння творів Guido.
Ezra намагався перекладати твори Guido прозою, передаючи усю мелодійність італійської, але це було ілюзорне бажання. Що ж заплутувало його найбільше, так це навіть не сама італійська, а елементи застарілої англійської, що на той час панували у його словниковому запасі. І якої він зміг позбутися лише після не менш ніж 5 років навчання. Оволодіти мовою – це мистецтво. На то й час Розетті вже створив свою власну мову, але Ezra у ті часи ще не міг не лише розробити специфічної мови для написання, але і мови своїх думок.
Намагаючись перекладати твори написані ранньою італійською мовою на англійську, потрібно враховувати мелодійність першої. У деякій мірі потрібно перекладати піснями, тобто проспівувати куплети італійських сонетів для кращого розуміння та передачі змісту і того важливого настрою, який автор хотів донести до читача.
Враховуючи усі деталі можна віднайти те найкраще і важливе, що містить у собі Єлизаветинська лірика. А поглибившись у вивчення творів написаних мовою тих часів, знайти той ґрунтовно різний стиль ранньої італійської та Єлизаветинської лірики.
Ми не намагаємося знайти якісь докази, я лише пропоную шлях, в якому раннього італійського поезія була використана в Англії. Італійська мова Петрарки і його наступників не представляє ніякого інтересу для письменників або студентів, що порівнюють динаміку мов.
Запереченням вивчення такого методу є: сумніви в тому, чи маєте ви право взяти такі серйозні вірші і перетворити їх на незрозуміло що; не правильне зображення античних поем, але пропорційне відчуття античності , я маю на увазі, що мова Guido тринадцятого століття є для італійської мови двадцятого століття набагато менш архаїчною, ніж, наприклад, для нас англійська мова чотирнадцятого, п'ятнадцятого, або початку шістнадцятого століття. Це навіть сумнівно чи є моя версія двадцятирічної давнини , є більше "точною" в тому сенсі, що принаймні, була зроблена спроба зберегти *запал* оригіналу.
У перспективі перекладачу, по всій вірогідності, важливо зробити всю роботу за ( з лінгвістичного боку) ледачих читачів.