Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фізіологія серцево - судинної системи Microsof...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
1.02 Mб
Скачать

Методика визначення групи крові за допомогою цоліклонів :

Цоліклони анти-А та анти-В використовують для визначення групи крові замість стандартних гемаглютинуючих сироваток. Виготовляються цоліклони з мишиних антитілоутворюючих В-лімфоцитів з клітинами мишиної мієломи. Це є розведена асцитична рідина мишей, що містить імуноглобулін М проти антигенів А та В. Цоліклони дають більш швидку та чітку реакію глютинації, ніж стандартні сироватки. При використанні цоліклонів виключається можливість передачі віруса гепатиту та ВІЧ (СНІДу).

Цоліклони анти-А і анти-В наносять на попередньо марковану спеціальним олівцем скляну пластину, по одній великій краплині ( 0,1 мл.) під відповідними надписами. Поряд з ними наносять в десять разів менші ( 0,01 мл ) краплинки досліджуваної крові . Їх змішують скляними паличками.

Результати реакції оцінюють за наявністю або відсутністю аглютинації через 2,5 хв від початку змішування

Можливі 4 варіанти реакції;

1) аглютинація з цоліклонами анти-А і анти-В відсутня, антигенів А та В нема; досліджувана кров належить до І (0) групи;

2) аглютинація настала в пробі з цоліклоном анти-А, в крові є антиген А; досліджувана кров належить до II (А) групи;

3) аглютинація спостерігається в пробі з цоліклоном анти-В, в крові є антиген В; досліджувана кров належить до III (В) групи;

4) аглютинація настала в пробах з обома цоліклонами - анти-А і анти-В, в крові містяться обидва антигени - А і В; досліджувана кров належить до IV (АВ) групи.

Методика визначення Rh-фактора:

кров, що дoсліджують, беруть в суху пробірку без стабілізатора (2-3 мл). з дна пробірки (згусток) беруть завись еритроцитів (5-10%). на чашку Петрі наносять по 2 краплі сироватки антирезус (2-х серій) і до них додають по 1 краплині зависі досліджуваної крові. Змішують їх. чашку Петрі поміщають на 7-10 хв. на водяну баню при температурі 45°С. якщо кров аглютинується обома серіями сироватки — антирезус — то кров Rh(+).

Індивідуальна проба на Rh-сумісність.

- на чашку Петрі наносять 1 краплю сироватки крові (хворого, якому перелив.кр.) та маленьку краплину крові, що переливають хворому (у співвідношенні 1 : 10).

- краплі змішують та ставлять на водяну баню (10 хв.) при 1; 42-45° С.

- якщо наступила аглютинація — кров несумісна по Rh-фактору, її переливати неможна.

Таким чином, для переливання крові необхідно провести — 5 проб на сумісність.

Проба на сумісність по с-мі А.В.О.

Визначення групи крові донора і реципієнта по системі А.В.О. — групова належність.

(Визначається по стандартним сироваткам, стандартним еритроцитам та моно-клональним цоліклонам).

Проба на індивідуальну сумісність (По системі АВО — групова сумісність). (Проводиться при х — 22-25° С (17-25° С).

Методика.

- з вени хворого беруть кров (2-3 мл) в пробірку з 0,3 мл 6% цитрата №.

- центрифугують і беруть сироватку реципієнта і змішують з краплиною крові (1к: Юс).

- нагляд 5 хв. Якщо аглютинації немає — кров сумісна по системі АВО.

Проба на біологічну сумісність. Методика.

Перші 75 мл вливають струйно в 3-ри прийоми по 25 мл з інтервалом 3-5 хв. Поява ознак гемолітичного шоку (нудота, блювота, різке погіршення стану) — є протипоказом для переливання крові

Проба на Rh-залежність хворого

Індивідуальна проба на Rh-сумісність

Запитання для самоконтролю.

  1. Який стан крові та кровоносного русла забезпечує оптимальні умови життєдіяльності організму?

  2. Назвіть фактори згортання крові.

  3. Назвіть механізми гемо коагуляції

  4. Фібриноліз. Його значення.

  5. Групи крові.

  6. Способи визначення групи крові.

  7. Поняття Rh-фактора. Методика його визначення.

  8. Гемопоез.

2. Тестовий контроль

1.. Під час хірургічної операції виникла необхідність масивного переливання крові. Група крові потерпілого — В(Ш) Rh+ . Донора з якою групою крові треба вибрати?

А. АВ(ІУ) Rh-

В. 0(1) Rh-

С. А(II)Rh+

D. В(Ш)Rh+

Е. В(Ш)Rh-

2. Під час визначення групи крові за системою АВО за допомогою стандартних сироваток було отримано такі результати: аглютинація відбулася в сироватках І та II груп і не відбулася в сироватці III групи. Яка група досліджуваної крові?

А. АВ(ІУ)

В. А(П)

С. В(Ш)

D. 0(1)

3. Жінка з групою крові АВ(ІV) Rh-, яка має трирічну дитину з групою крові АВ(ІУ) Rh+

доставлена в лікарню з посттравматичною кровотечею. Необхідне переливання крові. Яку групу з тих, що є в наявності можна перелити?

А. АВ(ІУ) Rh-

В. 0(І)Rh-

С. А(И)Rh+

D. А(П) Rh+

Е. АВ(ІУ) Rh+,

4. У хворої 45 років, що готується до операції з приводу вузлового зобу III ст., при визначенні групової належності крові виявлена аглютинація з сироватками II і III групи. Аглютинації з сироваткою І групи немає. Оцініть наслідок визначення:

А. Перша група крові

В. Помилка у визначенні

С. Друга група крові

D. Третя група крові

Е. Четверта група крові

Завдання 3.

Вирішіть задачу.

Під час визначення групи крові за цоліклонами аглютинація відбулася з обома цоліклонами.

Яка група крові в пацієнта.

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЦЯ.

Знати:

  1. Анатомічні особливості будови серця.

  2. Клапанний апарат серця.

  3. Кола кровообігу.

  4. Кардіоміоцити: класифікація.

  5. Фізіологічні властивості міокарда.

  6. Р обота серця: систола, діастола.

  7. Регуляція роботи серця.

Завдання для самоконтролю.

Завдання 1.

Вкажіть на малюнку 1 клапани серця.

Мал.1

Завдання 2.

Замалюйте на мал. 2 кола кровообігу: Мал.2

  • червоний колір – велике коло кровобігу;

  • зелений колір – мале коло кровообігу.

З авдання 3.

Вкажіть на малюнку складові провідної системи серця.

Мал. 3

Завдання 4.

Вкажіть на мал. 4 стандартні відведення для ЕКГ. Мал. 4

Завдання 5.

Підпишіть на ЕКГ зубці.

Вкажіть комплекс та інтервали.

Завдання 6.

Вкажіть на мал. 5 точки вислуховування І та ІІ тонів серця

ТОНИ

ХАРАКТЕРИСТИКА

МІСЦЯ ВИСЛУХОВУВАННЯ

І

І

ІІ

ІІ

ІІ

Мал. 5

Мал.5

Завдання 7.

Вкажіть на мал. 5 місце промацування верхівкового поштовху.

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: ФІЗІОЛОГІЯ СУДИН.

Інформаційний матеріал.

Всі судини діляться на

  • Магістральні – крупні судини, мають багато еластичних волокон, що забезпечує рівномірний рух крові, без пульсації

  • Резистивні судини – судини, які утворюють опірність руху крові за рахунок наявності кільцевої мускулатури. Саме вони мають змогу звужуватися, зменшуючи просвіт судини.

До них відносяться мілкі артерії та артеріоли. І. Сеченов назвав їх «кранами серцево – судинної системи».

Таким чином, артеріоли а\ підтримують загальний АТ;

б\ регулюють місцевий кровообіг.

При дослідженні опірності судин, вчені побачили, що 10% енергії шлуночки витрачають на вигнання крові і рух крові по крупних судинах і 85% - на рух крові в артеріях і капілярах.

  • Ємкісні судини – судини здатні до значного розширення за рахунок відсутності м’язової тканини в судинній стінці. Вони представляють венозний відділ судинної системи.

  • Шунтуючі - це судини, які при потребі з’єднують артерії з венами в обхід судинного русла. Артеріоло – венозні анастомози.

Рух крові по судинах забезпечується законами гідродинаміки. В основі лежить

  • різниця тиску на початку судини і в кінці судини.

  • гідравлічний опір , який гальмує рух крові.

Основні гемодинамічні показники руху крові по судинах

  • Об’ємна швидкість – кількість крові яка проходить за одиницю часу через поперечний розріз судини. Залежить від різниці тиску на початку і кінці судини і від опірності судин. Розраховується за формулою P1 – P2 \ R

  • Лінійна швидкість – це відстань яку проходить частинка крові за одиницю часу. Залежить від сумарного поперечного перетину судин даного калібра.

  • Швидкість кровообігу – це час за який частинка крові проходить велике і мале коло кровообігу. – становить 20 – 25 сек.

  • Тиск у різних відділах судинного русла

ОСОБЛИВОСТІ РУХУ КРОВІ ПО АРТЕРІЯМ

Феномен руху крові в діастолу пояснюється наступним чином

  • Потенційна енергія серцевого м’язу \ систолічний об’єм крові розтягує стінки магістральних судин, в період діастоли вони спадаються і тим самим рухають кров далі.

  • Завдяки резистивному опору кров не встигає перейти в мілкі судини і утворюють тимчасовий надлишок крові в крупних судинах.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ

  1. Артеріальний тиск крові – це тиск який кров здійснює на судини під час систоли і діастоли.

Способи вимірювання АТ

А\ Прямий

Б\ Непрямий за допомогою апарату суть методу полягає в тому, що потрібно створити такий тиск в манжеті, щоб кров перестала рухатись

  • Систолічний тиск – максимальний тиск коли з’явились перші звуки в артерії

  • Діастолічний тиск – мінімальний тиск коли звуки зникають

100\60 -- 139\89 мм рт ст

  • Пульсовий артеріальний тиск - різниця між систолічним і діастолічним тиском

  • Середній артеріальний тиск

  1. Артеріальний пульс – ритмічне коливання судинної стінки під час систоли.

Місця визначення пульсу

  • променева артерія;

  • сонна артерія;

  • стегнова артерія;

  • скронева.

  1. Об’ємна швидкість кровообігу – це кількість крові, яка протікає через поперечний переріз судини за 1 хв. Вона одинакова в будь - якому відділі

Найбільш точний метод вимірювання лінійної швидкості – ультразвукове дослідження.

На нижніх кінцівках – плетизмографія – визначають різницю між притоком крові і відтоком.

4. Лінійна швидкість кровообігу. – швидкість руху крові по судинах.

Залежить від ширини судинного русла.

В організмі людини найвужче місце – аорта – 2,5 см2 – 0,5 м\с

найширше – капіляри. Поперечний переріз становить 2500см 2 – 0,5 мм\с

ОСОБЛИВОСТІ РУХУ КРОВІ В КАПІЛЯРАХ

Капіляри – це найтонші судини. Стінка капіляра утворена одним шаром ендотелію. Це основний відділ в якому кров виконує всі свої функції.

  • Газообмін між кров’ю та тканинами.

  • Гістогематичний бар’єр

  • Забезпечують мікроциркуляцію.

Мікроциркуляторне русло – це система дрібних судин

  • Артеріоли

  • Пре капіляри

  • Гемо капіляри

  • Пост капіляри

  • Венули.

ОСОБЛИВОСТІ РУХУ КРОВІ В ВЕНОЗНОМУ РУСЛІ

Вени відносяться до ємкісних судин. У них міститься 75 – 80% крові. За рахунок еластичного типу судин, вони можуть розтягуватися і депонувати кров.

Рух крові в венах забезпечується:

  • роботою серця \ різниця тиску в артеріальній і венозній системі \

  • клапанним апаратом

  • скороченням скелетних м’язів

  • присмоктувальною дією грудної клітки.

ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Тиск крові

Починаючи з пост капілярів, кожна наступна судина має більший діаметр, тому опір крові поступово знижується. Так, в пост капілярах тиск крові 12 -20 мм рт ст., то у великих венах поза грудною кліткою він становить 5 – 6 мм рт ст., перед передсердям тиск становить О мм рт ст..

2. Венозний пульс

Він має дещо інший генез ніж артеріальний. В мілких і середніх венах пульс відсутній і виникає тільки в крупних венах біля серця, в систолу через затруднення руху крові з судин в передсердя. В цей час тиск в венах збільшується і відбувається коливання стінок.

Для визначення пульсу найкраще підходить яремна вена.

3. Лінійна швидкість крові

Периферичні вени -5 -14 см\с

Порожниста - 20 см\с

Як бачимо лінійна швидкість в венах менша чим в артеріях.

РЕГУЛЯЦІЯ РУХУ КРОВІ ПО СУДИНАХ

Регуляція тонуса судин відбувається за допомогою складного механізму, який включає в себе нервовий та гуморальний компоненти.

В нервовій регуляції приймають участь – судинно руховий центр: пресорний та депресорний відділи.

  • Спинний мозок

  • Продовгуватий

  • Середній мозок

  • Проміжний мозок

  • Кора великих півкуль.

Регуляція активності судинорухового центру відбувається рефлекторно за рахунок рефлексів.

Рефлекси

Умовні - кортикальні

Власне – судинні

опосередковані

Механорецептори

хеморецептори

Від ін. систем

Гуморальна регуляція

Судинозвужуючі речовини Судинорозширюючі речовини

адреналін брадикінін

норадреналін гістамін

вазопресин ацетилхолін

серотонін молочна кислота

ренін вугільна кислота.

Запитання для самоконтролю.

1.Анатомічні особливості будови стінки судин.

  1. Назвіть гемодинамічні показники крові.

  2. Чим зумовлений рух крові по артеріях в період діастоли шлуночків.

  3. Охарактеризуйте артеріальний пульс: частота, ритм, наповнення, напруження.

  4. Охарактеризуйте артеріальний тиск.

  5. Особливості руху крові в капілярах.

  6. Мікроциркуляторне русло.

  7. Чим зумовлений рух крові в венах.

  8. Фізіологічні показники гемодинаміки в венозному руслі.

  9. Механізм регуляції роботи судин.

Завдання 2.

Заповніть таблицю.

Тип судин

Лінійна швидкість

Об’ємна швидкість

Тиск

Пульс

Артерії великого калібру

Артерії середнього калібру

Артерії мілкого калібру

Артеріоли

Капіляри

Вени малого калібру

Вени середнього калібру

Порожнисті вени

Завдання 3.

Заповніть схему утворення мікроциркуляторного русла

Завдання 4.

З

Судинний центр

аповніть графологічну схему розташування судинного центра

Завдання 5.

Н

Рефлекси

Власно - судинні

Опосередковані

аведіть приклади рефлексів, які впливають на роботу судинно – рухового центра.

1. 1.

2. 2.

3. 3.

Література для самопідготовки:

1. Філімонов В.І. Фізіологія: К. „Здоров’я”, 2011 р. стор. 224 – 293 стор

2. Косицкий П.И. Физиология человека: Н.: „Медицина”, 1985г, стр. 550, 217 -286 стр

3. Георгиева С.А. Физиология: М.: „Медицина”, 1982 г, стр. 477, 47 – 113 стр.

4. Інтернет:

http://meduniver.com/Medical/Physiology/

http://go.mail.ru/search_video