Законодавчі аспекти регулювання діяльності ринків України

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 108 затверджено Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, яким визначаються загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної (торговельно-виробничої) мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об’єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.

Ринок-суб’єкт гос-ня,створ на відведеній за рішенням місцевого органу викон. влади чи органу місцев самовряд земельній ділянці і зареєстров в уставленому порядку функціональними обв’язками якого є ндання послуг та створ для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що скл залежно від попиту і пропозиції. Відповідно до Декрету КМУ Про місцеві податки та збори від 20.05.1993р.Ст4. Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків,мотоциклів, ручних візків, що справляється з юр осіб і громадян, які реалізують с\г і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юр осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції=0,05-0,15 неоподатков мін. Для фіз., 0,2-2 для юр осіб за кожне місце.Платники єдиного податку не звільняються від його сплати.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 28 липня 2004 року № 281 затверджені Методичні рекомендації щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, які носять рекомендаційний характер.

У Методичних рекомендаціях вказуються види місцевих ринків, об’єкти ринкового господарства, процеси вдосконалення діяльності ринків, основні етапи реконструкції діючих ринків з метою створення сучасних ринкових комплексів.

Ринки функціонують і розміщуються в усіх типах населених пунктів: міських і сільських поселеннях. У складі міських виділяють ринки, розміщені в обласних центрах і містах всеукраїнського значення; у містах обласного підпорядкування і райцентрах; у селищах міського типу. Сільські ринки функціонують у кущових і звичайних селах.

За ступенем концентрації торгівлі й торговельно-побутових послуг ринки поділяються на: ринкові комплекси, які здійснюють повний обсяг торговельних функцій і всебічне обслуговування ринкових продавців і покупців; ринки, орієнтовані тільки на організацію ринкового торгу; відокремлені структурні підрозділи (підприємства) головного ринкового комплексу, які виконують обмежену кількість функцій.

За ступенем господарської самостійності ринки поділяють на підприємства - самостійні суб’єкти господарської діяльності з правами юридичної особи і філії ринків - територіально відокремлені зони і майданчики для ведення власної діяльності під керівництвом основних ринків.

На рівень організації ринкового торгу впливають тип улаштування ринку і види ринкових споруд. Ця ознака дозволяє поділяти ринки на криті, павільйонного типу, відкриті і комбіновані.

Спеціалізація або товарний профіль ринку залежить від основного асортименту продукції, що реалізується. За цією ознакою всі ринки можна поділити на спеціалізовані і змішані. Спеціалізовані і вузькоспеціалізовані ринки - це продовольчі, непродовольчі, автомобільні, фуражні, тваринні, квіткові та інші ринки. Змішані ринки поєднують різні напрями товарної спеціалізації - продовольчо-речові, продовольчо-квіткові, худобо-фуражні тощо.

Основними типами місцевих ринків є ринки з продажу сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, непродовольчих товарів і універсальні (змішані) ринки.

Крім того, наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105 затверджені Правила торгівлі на ринках (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за № 288/6576), які визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.