Стягнення за порушення стандартів, норм і правил

На підставі акта перевірки головний державний інспектор (генеральний директор ДП "Вінницястандартметрологія" або його заступник) мають право видати суб'єкту підприємницької діяльності приписи про заборону випуску, експлуатації, зберігання, використання продукції; про заборону реалізації продукції, що підлягає сертифікації, але не пройшла такої; про запровадження особливого режиму приймання продукції у разі неодноразового порушення вимог стандартів, норм і правил її реалізації; надсилати матеріали в прокуратуру для притягнення винних у порушеннях до кримінальної відповідальності; накладати на підприємство штрафні санкції згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" (додаток 1), а до керівника або інших посадових осіб - застосовувати адміністративне стягнення.

У випадку рішення керівника територіального органу Держспоживстандарту щодо накладання на підприємство чи його керівника штрафу, виноситься відповідна постанова.Вартість документації та продукції, розроблених, виготовлених з порушенням вимог державних стандартів обчислюється за цінами її реалізації. В разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її отримання, один примірник постанови надсилається у відповідну Державну виконавчу службу для примусового стягнення в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Штрафи не застосовуються, якщо:

• є рішення уряду України про дозвіл реалізації сільськогосподарської продукції з відхиленням за якістю від вимог стандартів у рахунок виконання державного замовлення;

• суб'єкт підприємницької діяльності має дозвіл на тимчасове відхилення від вимог стандартів щодо якості продукції, виданий Держспоживстандартом, за наявності клопотання органу виконавчої влади, згоди споживача та спеціального уповноваженого органу, що здійснює державний нагляд за безпекою цієї продукції. При цьому підприємство відраховує в порядку, встановленому Мінфіном, у доход державного бюджету 10 відсотків вартості такої продукції протягом строку дії дозволу.

Поновлення виробництва, випуску та реалізації продукції здійснюється через проведення повторної перевірки тільки на підставі письмового звернення суб'єкта підприємницької діяльності, який сплачуєвитрати на проведення такої перевірки.

Якщо, встановлено що виявлені раніше порушення і причини, що їх викликали, усунені, підприємству видається дозвіл на поновлення реалізації продукції.

Права органів Держспоживстандарту

Права територіальних управлінь Держспоживстандарту викладено у ст. 6 Положення № 169. При проведенні планових та позапланових перевірок органи Держспоживстандарту діють на підставі норм:

1) Закону про захист прав споживачів;

2) Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР, зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481/95-ВР);

3) Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР,зі змінами та доповненнями (далі – Закон про рекламу);

4) Закону України «Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 771/97-ВР);

5) Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР, зі змінами та доповненнями.

Права спеціально уповноважених органів виконавчої влади (нині – Держспоживстандарт і його територіальні управління) встановлено у статті 5 Закону про захист прав споживачів. Викладемо положення цієї статті та нагадаємо, що при здійсненні перевірки представники Держспоживстандарту мають право:

1. Видавати обов’язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

2. Перевіряти якість товарів (робіт, послуг), дотримання обов’язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також дотримання правил торгівлі та надання послуг. Входити безперешкодно і обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів.

3. Відбирати зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок суб’єктів господарської діяльності, що перевіряються. Порядок відбору у суб’єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості затверджено постановою КМУ від 02.04.94 р. № 215, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок відбору зразків № 215). Проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари. Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари затверджено постановою КМУ від 02.04.94 р. № 215, зі змінами та доповненнями.

4. Одержувати безкоштовно копії необхідних нормативних документів та інші відомості, що характеризують якість товарів (робіт, послуг).

5. Припиняти відвантаження та реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення господарюючими суб’єктами виявлених недоліків.

6. Забороняти реалізацію товарів (виконання робіт, надання послуг):

– на які немає документів, що засвідчують їх відповідність до вимог нормативних документів;

– якщо ці товари (роботи, послуги) внесені до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не мають сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката);

– завезених на територію України без документів, що підтверджують їх належну якість;

– на яких термін придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, термін придатності яких минув.

7. Приймати рішення: – про припинення продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, – до усунення виявлених недоліків. Положення про порядок припинення (заборони) господарюючим суб’єктам відвантаження, реалізації (продажу) та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затверджено постановою ВР України від 25.01.95 р. № 26/95-ВР; – про тимчасове призупинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової та роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форм власності, які систематично реалізують неякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, – до усунення виявлених недоліків. Положення про порядок тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують неякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, затверджено постановою ВР України від 25.01.95 р. № 26/95-ВР.

8. Опломбовувати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, а також несправні або не повірені засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, – у порядку, встановленому Інструкцією про порядок опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, або з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затвердженою наказом Держспоживзахисту від 13.02.96 р. № 5. 9. Вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів. Положення про порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів, затверджено постановою ВР України від 25.01.95 р. № 26/95-ВР.

10. Подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів. Статтю витрат на сплату держмита при поданні позовів до господарських судів у бюджеті Держспоживстандарту не передбачено. Згідно з п. 46 частини 1 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93, зі змінами та доповненнями, Держспоживстандарт і його територіальні органи звільняються від сплати держмита за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов’язаних із порушенням законодавства про рекламу. У решті випадків подання позовів до господарського суду Держспоживстандарт змушений надсилати подання про порушення законодавства до прокуратури, яку згідно з п. 30 статті 4 цього Декрету звільнено від сплати держмита при зверненні до суду чи господарського суду на користь громадян і держави. При поданні позову до суду загальної юрисдикції Держспоживстандарт звільнено від сплати держмита згідно зі ст. 24 Закону про захист прав споживачів.

11. Передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання або попереднього слідства.

12. Накладати на винних осіб адміністративні стягнення згідно зі ст. 244-4 і 255 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП).

13. Накладати стягнення (штрафи), передбачені статтею 23 Закону про захист прав споживачів. Положення про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів затверджено постановою КМ України від 17.08.2002 р. № 1177. Положення Закону про захист прав споживачів підкріплені численними підзаконними актами, «білих плям» у сфері його дії практично немає. Держспоживстандарт виграє в судах понад 99 % позовів про захист прав споживачів

Планові та позапланові перевірки

Порядок проведення планових перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств установлено Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98, зі змінами та доповненнями (далі – Указ № 817/98). Його дія поширюється на контролюючі органи, перелічені у статті 5 цього Указу:

– органи державної податкової служби;

– митні органи;

– органи державного казначейства;

– органи державної контрольно-ревізійної служби. Держспоживстандарт у цьому виключному переліку не згадано, оскільки дотримання правил торгівлі та інших нормативів, що забезпечують захист прав споживача, – це господарська, але не фінансово-господарська діяльність. Періодичність проведення перевірок щодо захисту прав споживачів установлено в п. 1 наказу Держспоживстандарту «Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб’єктів господарської діяльності» від 14.03.2003 р. № 42: планові перевірки проводяться на підставі затвердженого начальником управління щоквартального плану перевірок. Позапланові перевірки згідно з п. 1 цього наказу проводяться виключно на підставі отриманих від споживачів скарг, як установлено ст. 10 Указу № 817/98.

Зауважимо, що позапланові перевірки проводяться не тільки за скаргами громадян, а також на підставі подань органів ДПАУ, МВС, прокуратури, СБУ, митниці тощо. Держспоживстандарт, як орган виконавчої влади, не може ігнорувати вимоги інших державних і правоохоронних органів.

Якщо при проведенні планової чи позапланової перевірки було виявлено порушення, органи Держспоживстандарту складають і видають порушникам приписи про їх усунення. Після закінчення зазначеного у приписі терміну (звичайно – 3 дні) може бути проведено повторну перевірку щодо виконання раніше виданого припису. Планові перевірки дотримання законодавства щодо захисту прав споживачів проводяться на підставі щоквартальних планів, позапланові перевірки – за скаргами громадян і на підставі подань правоохоронних органів. Крім того, проводяться повторні перевірки щодо виконання приписів про усунення виявлених порушень

Процедура перевірки

На планові перевірки Держспоживстандарту не поширюється положення абзацу третього ст. 2 Указу № 817/98 про письмове повідомлення СПД за 10 днів до початку перевірки. Планові та позапланові перевірки з дотримання законодавства про захист прав споживачів проводяться без попередження.

При проведенні перевірки службові особи Держспоживстандарту реалізують права, надані їм ст. 5 Закону про захист прав споживачів.

Контрольна закупка

Оскільки головна складова частина перевірки – контрольна закупка товару і перевірка правильності розрахунків за нього, основний документ, що регламентує проведення перевірки, – Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари, затверджений постановою КМ України від 02.04.94 р. № 215, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 215). Його опубліковано на с. 38 цього номера.

Перевірку може здійснювати і один працівник територіального управління Держспоживстандарту, але це на практиці не зустрічається. На перевірку направляються два працівники чи один працівник Держспоживстандарту в супроводі або представника громадської організації споживачів, або працівника правоохоронних органів (МВС, прокуратури, СБУ тощо).

У п. 4 Порядку № 215 зазначено, що вона проводиться, як правило, шляхом негласної контрольної закупки товару. Згідно з п. 5 Порядку № 215 оголошення про контрольну перевірку проводиться відразу після передачі продавцем товару і грошового розрахунку. Посадова особа пред’являє службове посвідчення і розпорядження на проведення перевірки. Розпорядження на проведення перевірки – внутрішній документ Держспоживстандарту. Воно оформляється на друкованому бланку і має бути підписане керівником територіального Управління у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту (або його заступником) і скріплено печаткою.