37

ЗМІСТ

ВСТУП .........................................................................................................................2

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІЇ КОНТРОЛЮ ЯК ЗАСОБУ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ...............................................................4

1. Визначення основних понять дослідження «контроль» та «мотивація» ......................................................................................................................4

2. Історія дослідження проблеми контролю як засобу мотивації персоналу ………………………………………………………………...6

3. Методи дослідження контролю як засобу мотивації персоналу ....................................................................................................................10

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФУНЦІЇ КОНТРОЛЮ ЯК ЗАСОБУ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ....................................................................13

2.1. Сутність, види та процес контролю .......................................................13

2.2. Поведінкові аспекти контролю ..............................................................19

2.3. Характеристики ефективного контролю ……………………………...20

2.4. Зміст і еволюція поняття, теорії мотивації …………………………...22

2.5. Функція контролю як засіб мотивації персоналу на прикладі НПУ імені М. П. Драгоманова ……........................................................................28

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………36

ВСТУП

Тематика даного дослідження носить актуальний характер в сучасних умовах. Управлінський контроль є одною із основних функцій менеджменту, ціль якої кількісна і якісна оцінка праці та облік результатів роботи організації. Головними інструментами реалізації цієї функції є спостереження, перевірка всіх сторін діяльності, облік та аналіз. В загальній системі управління контроль виступає як елемент зворотного зв'язку. За результатами контролю проводиться корегування раніше прийнятих рішень, планів, норм і нормативів. Ефективно поставлений контроль має стратегічне спрямування, орієнтується на кінцеві результати, здійснюється своєчасно і достатньо є простим. Остання вимога особливо важлива в сучасних умовах, коли організація прагне будувати роботу на принципі довіри до людей, що веде до суттєвого скорочення контрольних функцій, які виконуються безпосередньо менеджерами. За таких умов контроль стає менш жорстким і більш економічним. Контроль виступає одним з головних інструментів розвитку організації. В менеджменті без контролю неможливий управлінський процес. Контроль – це одне з найважливіших управліннських завдань. Це те, що дозволяє утримувати працівників у певних рамках. Він пронизує весь процес керування, починаючи від створення організації й формулювання цілей. Ця функція життєво необхідна для керування й ефективного функціонування організації. Контроль є тим сполучним компонентом, що не дає процесам в організації прийняти критичний і необоротний характер.

Проблемна ситуація полягає в тому, що в кожній організації не завжди виконуються завдання так, як було задумано, керівництву часто не вдається мотивувати персонал на досягнення певних поставлених цілей. У зовнішньому прояві контроль представляє комплекс заходів спостереження за підготовкою, прийняттям і реалізацією ухвалених рішень, а також оцінку фактичного стану справ у підрозділах організації, але не всі керівники мають змогу виконувати всі ці завдання.

Об’єктом дослідження є процес мотивації персоналу.

Предметом дослідження є контроль як засіб мотивації.

Мета курсової роботи: з’ясувати можливості контролю як засобу мотивації персоналу.

Завдання роботи:

- розглянути визначення основних понять «контроль» та «мотивація»;

• розкрити історію дослідження контролю як засобу мотивації персоналу;

- описати методи дослідження контролю;

- розкрити сутність та види контролю;

- з’ясувати поведінкові аспекти контролю;

- розглянути характеристики ефективного контролю;

• визначити зміст поняття мотивація та теорії мотивації;

• розглянути функцію контролю як засіб мотивації персоналу на прикладі організації.

Основна гіпотеза полягає у тому, що використання контролю як засобу мотивації впливає на ефективність роботи персоналу, на розвиток та вдосконалення організації, на виконання поставлених завдань, мети та цілей.

Курсова робота виконана на 37 сторінках, складається з вступу, 2-х розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел на 2 сторінках (27 джерел).

Розділ 1 методологічні аспекти вивчення функції контролю як засобу мотивації персоналу

1.1. Визначення основних понять дослідження «контроль» та «мотивація персоналу»

На діяльність організації впливають багаточисельні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, дію яких передбачати з достатньою мірою вірогідності не завжди вдається. Плани не завжди виконуються так, як було задумано. Люди не завжди приймають делеговані їм права і обов'язки. Керівництву не завжди вдається належним чином мотивувати людей на досягнення поставлених цілей. Змінюються умови довкілля і організація повинна до них адаптуватися. В керівництва з'являється можливість виявити власні помилки і помилки персоналу, а також визначити, чи досягнуті поставлені цілі завдяки виконанню однієї з функції менеджменту - функції контролю. Контроль - це процес, що забезпечує досягнення цілей організації. Він необхідний для виявлення і дозволу виникаючих проблем раніше, ніж вони стануть дуже серйозними, і може також використовуватися для стимулювання успішної діяльності [18, 194].

Але слід зазначити, що підходи до визначення поняття «контроль» завжди були різними. Різні вчені трактують поняття по різному. Поняття контроль передбачає неоднозначне трактування: контроль як один із головних принципів управління, контроль як стадія процесу управління і контроль як функція управління . Контроль – це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Як функція управління контроль включає виявлення ступеня відповідності процесу плановим показникам і природному руху. Управлінський (службовий) контроль – це одна з функцій управління, без якої не можуть бути реалізовані в повному обсязі всі інші функції. Контроль забезпечує правильну оцінку реальної ситуації і тим самим створює умови для внесення коректив у заплановані показники [18, 194].

А.Файоль так визначає суть і призначення контролю: “Контроль у підприємстві полягає в перевірці – чи все протікає відповідно до прийнятої програми, згідно з даними наказами і встановленими принципами. Його мета – виявити помилки, щоб можна було їх виправити й уникнути їхнього повторення”.

Контроль – це критично важлива функція управління, так як вона забезпечує зворотній зв’язок в системі управління [20, 48].

Поняття «контроль» (перевірка) як функція менеджменту виходить за межі поняття «контролювати». Вона передбачає активну діяльність менеджера в управлінні. Управлінський контроль не є разовою акцією. Це безперервний процес, який включає спостереження за здійсненням стратегічних планів для визначення ступеня ефективності їх виконання, а в разі необхідності застосовування регулюючих заходів. Загалом функцію контролю можна визначити як процес співставлення фактично досягнутих результатів із запланованими [16, 106].

У менеджменті контроль можна визначити як процес спостереження за тим, як підприємство рухається до наміченої мети, та коригування відхилень від прийнятого курсу в разі необхідності [25, 77].

Що ж таке мотивація? Мотивація - це процес спонукання кожного співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності для задоволення своїх потреб і для досягнення цілей організації [18, 176].

Мотивація - це процес спонукання учасників виробничого процесу до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей підприємства в цілому. Традиційний підхід до мотивації базується на тому, що працівники підприємства є лише ресурсом, який слід ефективно використати для досягнення визначеної мети [16, 166].

Фредерік Герцберг трактував мотивацію як успіх, просування по службі, визнання і схвалення результату, високий ступінь відповідальності.

Мотивація — це процес створення системи умов, що впливають на поведінку людини та спрямованість її дій у необхідному для організації напрямі, тобто на досягнення мети. Мотивація праці — це прагнення працівника задовольнити свої потреби. У структуру мотиву праці входять: потреба, яку прагне задовольнити працівник; благо, яке здатне задовольнити цю потребу: трудова дія, необхідна для одержання блага; ціна або витрати, на які погоджується працівник [25, 109].

Також за працею Борисенка І.І. та Диканя Н.В. мотивація — це готовність людей докласти максимальних зусиль з метою досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну потребу. Із таким тлумаченням пов'язано запровадження трьох ключових понять: зусилля, організаційні цілі та індивідуальна потреба [15, 187].

Отже, вивчаючи основні поняття «контроль» та «мотивація» за трактуванням різних авторів, можна зробити висновок, що контроль – це одна з функцій управління, без якої не можуть бути реалізовані в повному обсязі всі інші функції. Контроль забезпечує правильну оцінку реальної ситуації і тим самим створює умови для внесення коректив у заплановані показники. Мотивація - це процес спонукання учасників виробничого процесу до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей підприємства в цілому.