Kursova_3_kurs

Тема: Психологічні особливості міжособистісної значущості в системі "студент-студент"

Зміст

Вступ.............................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ В СИСТЕМІ «СТУДЕНТ-СТУДЕНТ»...................................................................................................................5

1. Відносини міжособистісної значущості в системі «студент - студент»........................................................................................................................5

2. Соціально – психологічна характеристика та структура студентської групи.

3. Чинники та особливості прояву міжособистісних відносин в студентській групі.

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ В СИСТЕМІ «СТУДЕНТ-СТУДЕНТ»

2.1. Організація та методика дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент»

2.2. Аналіз результатів дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент»

2.3. Шляхи та напрями роботи соціального педагога щодо оптимізації відносин міжособистісної значущості в системі "студент-студент"

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність проблеми психологічної особливості міжособистісної значущості в системі «студент-студент» пов'язана, по-перше, зі зростаючими вимогами до рівня психологічної включеності людини в її діяльність та ускладненням психічної життєдіяльності людей, постійним зростанням їх особистісних домагань. Проблема соціально-психологічного клімату в групах, в які об'єднані люди в процесі життєдіяльності, – найважливіше питання як науки, так і усього суспільства.

По-друге, студентська група – психологічний центр формування фахівця. Саме тут формуються високі моральні якості, відповідальне ставлення до навчання. Студентська група здатна істотно підвищити ефективність індивідуального процесу засвоєння знань. Механізмом формувального впливу групи на студента є психологічний клімат, а вірніше, соціально-психологічний клімат академічної групи.

По-третє, неможливо адекватно вивчити особистість, пояснити своєрідність складних її життєвих проявів поза тим соціальним і психологічним оточенням, в якому вона живе і розвивається. А таким оточенням або середовищем для студента є саме академічна група.

Саме тому темою нашого дослідження ми обрали «Психологічні особливості міжособистісної значущості в системі "студент-студент"»

Особливості міжособистісної взаємодії широко досліджувались як вітчизняними (О. О. Бодальовим, О. О. Леонтьєвим, Б. Ф. Ломовим, В. М. Мясищевим, С. Л. Рубінштейном та ін.), так і зарубіжними науковцями (Д. Брунером, Х. Келлі, Ч. Кулі, К. Левіном, А. Маслоу, А. Міллером, Г. Ньюкомом, З. Фрейдом, Е. Фромом, та ін.). Вченими було виявлено, що процес міжособистіс- ної взаємодії забезпечується функціонуванням низки психічних процесів, таких як емоції, мотивація, цінності, особистісні смисли тощо. Надзвичайно важливими у цьому переліку виступають емоційні процеси, які пронизують кожен етап міжособистісної взаємодії та визначають її якісні характеристики.

Об’єкт дослідження – міжособистісна значущість в системі "студент-студент".

Предмет дослідження – соціально-психологічні особливості міжособистісних відносин в студентській групі.

Мета дослідження – виявити та охарактеризувати психологічні особливості міжособистісної значущості в системі "студент-студент", та визначити шляхи і напрями покращення міжособистісних відносин в студентській групі.

Завдання дослідження:

1. Зробити категоріальний аналіз відносин міжособистісної значущості.

2. Виявити соціально-психологічну структуру студентської групи, та визначити чинники і особливості прояву міжособистісних стосунків у студентській групі.

3. Розробити рекомендації щодо шляхів та напрямів оптимізації міжособистісної значущості в системі «студент-студент».

При вивченні даної теми були застосовані такі методи дослідження: аналіз теоретичних джерел із психології, соціальної психології та педагогіки, підручників та посібників із соціальної психології; та емпіричні методи збору інформації – методику «Q-сортування» В. Стефансона та методику «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора.

Структура курсової роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел.......

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ

1.1. Громадська думка як соціально-психологічне явище

1.2. Особливості процесів згуртованості та нормотворення у студентській групі або Місце громадської думки у процесах нормотворення в студентській групі

1.3. Чинники формування громадської думки у студентській групі

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ

2.1. Організація та методика дослідження особливостей (або особливостей формування) громадської думки у студентській групі

2.2. Аналіз результатів дослідження

2.3. Шляхи підвищення активності та свідомості студентства у формуванні громадської думки

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ