Вступ теоретичні основи методики навчання дітей української мови у дошкільному закладі

Тема 1. Предмет і завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах.

Методика розвитку рідної мови як наука. Предмет і об’єкт вивчення методики розвитку рідної мови дітей дошкільного віку. Мета та основні завдання курсу. Специфіка та структура курсу методики навчання української мови у дошкільних закладах.

Тема 2. Наукові основи методики навчання дітей української мови в дошкільних закладах.

Зв’язок методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах з іншими дисциплінами: філософією, фізіологією, психологією, мовознавством, дидактикою.

Філософські основи: теорія пізнання, гносеологія як теоретична основа методики навчання дітей української мови. Положення про взаємозв’язок мови, свідомості і мислення та виникнення мови як суспільного явища. В. О. Артемов про вимоги щодо навчання дітей другої мови: навчання на зіставленні та порівнянні мовних явищ рідної та української мов; зв’язок з національною культурою народу, традиціями; висока кваліфікація педагога з бездоганним володінням другою мовою.

Фізіологічні основи: вчення І. М. Сєченова й І. П. Павлова про умовно-рефлекторну діяльність та взаємозв’язок І і ІІ сигнальних систем.

Психологічні основи: вчення психологів про структуру мовленнєвої діяльності та формування мовленнєвих навичок; сенситивні періоди навчання другої мови.

Мовознавчі основи: мовознавство та лінгвістика як теоретична основа методики навчання української мови; навчання на порівнянні та зіставленні мовних явищ двох споріднених мов.

Дидактичні основи: загальнодидактичні принципи, власно-методичні принципи навчання дітей рідної мови (Л. П. Федоренко), специфічні методичні принципи, методи і прийоми навчання дітей другої мови.

Тема 3. Методи наукових досліджень у методиці навчання української мови

Методи наукових досліджень у методиці навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах. Характеристика загальнопедагогічних методів: спостереження, бесіда, експеримент, анкетування, вивчення й аналіз передового педагогічного досвіду, аналіз результатів мовленнєвої діяльності дітей, методи статистичної обробки матеріалу. Специфічні методи дослідження: з’ясування рівня засвоєння дітьми української мови; рівня розуміння українських слів, інструкцій на українській мові, художнього тексту; методика вивчення активного словника української мови; обстеження мовної готовності до шкільного навчання українською мовою.

Розділ і. Психолого-педагогічні та лінгвістичні основи методики навчання дітей української мови

Тема 1. Проблеми дитячої двомовності. Характеристика двомовності

Аналіз різних підходів до визначення часу початку навчання дітей другої мови. Теорії А. Табуре-Келлер, Ж. Ронже, В. Леопольда, Н. В. Імедадзе про необхідність та ефективність навчання дітей другої мови в ранньому віці. Д. І. Писарев, В. Пенфільд, Е. Пулгрем – представники теорії навчання дітей другої мови з трьох років, у дошкільному віці. Характеристика поглядів Я. А. Коменського, К. Д. Ушинського про доцільність початку навчання другої мови з 6 – 8 років. Є. І. Тихеєва про навчання дітей іноземним мовам. Зарубіжні теорії І. Епштейна, С. Ньювенгіуса, В. Ганса про шкідливість дитячої двомовності, негативний вплив її на розвиток мислення дитини та утруднення засвоєння рідної мови.

Характеристика типів двомовності. Класифікація типів за Ю. Д. Дешерієвим: однобічна і двобічна, загальнонародна й територіальна, загальнодержавна чи місцевого значення, контактна й неконтактна. Класифікація двомовності Є. М. Верещагіна за психологічним, соціологічним та лінгвістичним критеріями. Теорія Л. В. Щерби про чисту та змішану двомовність. Види білінгвізму за способами зв’язку мовлення і мислення на безпосередню та опосередковану двомовність.

Поняття інтерференції, пряма та непряма інтерференція. Лексична, фонетична та граматична інтерференція у мовленні українською мовою. Врахування транспозиції у навчанні дітей української мови.