- •1.Джерела вивчення та історіографія історії України.
- •5 Період: Основні риси:
- •2.Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.
- •4.Трипільська культура.
- •11.Християнізація Русі та її значення.
- •3.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •8.Перші державні утворення на території України.
- •5.Кочові народи на півдні України.
- •7.Проблема етногенезу східних слов’ян.
- •6.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •9.Основні теорії походження Київської Русі.
- •10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика.
- •12.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •17.Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •29.Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України.
- •13.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •14.Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •25.Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •15.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •1199-1205Рр. Розвиток об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича у1202 р.
- •1205-1238 Рр. Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу
- •1264-1340 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, поступове політичне ослаблення князівства
- •16.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •32.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •18.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •20.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •21.Політика гетьмана п.Конашевича- Сагайдачного.
- •26.Березневі статті: умови і правове значення.
- •22.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •23.Брестська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •33.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •28.Україна після смерті б.Хмельницького. Гетьмани і.Виговський та ю.Хмельницький.
- •35.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •30.Гетьманування Петра Дорошенка.
- •34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.
- •37.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII столітті. Гайдамацький рух.
37.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII столітті. Гайдамацький рух.
Польща відновлювала на Правобережжі порядки, які існували до повстання Б.Хмельницького. Зростали земельні володіння польських магнатів (40 магнатських родин володіли 80% території Правобережжя), посилювалося соціальне гноблення українського селянства (в деяких маєтках панщина становила 5-6 днів). Відновлювалося переслідування православ'я.
* У 1699 р. польський сейм скасував на Правобережжі козацький устрій. Козаки були оголошені поза законом, за винятком невеликої кількості козаків, що наймалися на службу до польських магнатів (надвірні козаки).
Визвольна боротьба на чолі з С.Палієм
Посилення польського гноблення викликало хвилю повстань. З 1700 по 1704 рр. точилася визвольна боротьба правобережного козацтва на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм. Повстанці звільнили від шляхти Київщину, Черкащину, Поділля. Цей рух був придушений спільними польсько-російськими зусиллями. Петро І пожертвував інтересами населення Правобережжя, щоб зберегти союз із Польщею у війні проти Швеції. За його наказом участь у боротьбі з повстанцями взяли лівобережні полки І.Мазепи.
Гайдамацький рух
У наступні роки на Правобережжі поширився рух гайдамаків (від тюркського "гай-де" - гнати, чинити свавілля). Серед гайдамаків були переважно селяни-втікачі, най-бідніша частина міського населення, козацька сірома, наймити. Гайдамаки користувалися широкою підтримкою населення. У другій пол. XVIII ст. гайдамацький рух переріс у народно-визвольне повстання, яке отримало назву Коліївщина. У 1768р. його очолив Максим Залізняк - запорізький козак, син селянина-кріпака із с. Медведівка на Черкащині. На бік повстання перейшов уманський сотник Іван Гонта. Коліївщина охопила Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь. Тяжкі форми польського гноблення обумовили жорстокість гайдамаків, криваві розправи з польським населенням.
Коліївщина була спрямована проти польського гноблення, на ліквідацію панівної верстви суспільства, великої земельної власності.
Царський уряд, наляканий величезним розмахом повстання, допоміг Польщі у його придушенні.
* Гайдамаччина надовго залишилася в народній пам'яті, відіграла велику роль в ослабленні феодально-кріпосницької системи, польського панування, у розвитку визвольної боротьби українського народу.