2. Поміщицьке господарство в ко­лишній Росії. Паничеві з поміщицького маєтку, чи пак економії, як тоді звали, склепав [коваль] поламаного велосипе­да (б.Антоненко-Давидович).

Абонент – абонемент

Абонемент, -а. Право користуван­ня чимось протягом певного терміну (переважно про місце в театрі, на ста­діоні, про право користування теле­фоном тощо), а також документ, який засвідчує це право. Вони мали абонемент до міської бібліотеки (Г.Хот-кевич); Коли приїхав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театраль­ні (О.Маковей). Пох. абонементний (абонементний талон).

Абонент, -а. Особа чи організація, що користується абонементом. До­дзвонитися у Верхнє нелегко, на одній лінії кілька абонентів (В.Логвиненко); Якби бібліотека видавала абонентові необмежену кількість книжок щодня, дівчина могла б спожити за вечір три й чотири романи (В.Підмогильний). Пох. абонентський (абонентський відділ).

Авторитетний – авторитарний

АВТОРИТАРНИЙ. Який утвер­джується силою влади, диктатури; який прапіе зміцнити свій авторитет: авторитарний режим, авторитарні методи керівництва, авторитарний уряд. Пох. авторитарність: авторита­рність держави.

Авторський. Прикм. від автор; на­лежний авторові. Вж. зі сл.: колектив, концерт, монолог, примірник, текст, думка, настанова, виправлення, право, зміни.

Громадський - громадянський

ГРОМАДЯНСЬКИЙ. 1. Який сто­сується правового стану громадян у державі: акти громадянського стану. Вж. зі сл.: закон, кодекс, шлюб, право.

2. Пов'язаний з громадянами; вла­стивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства. Вж. зі сл.: обов'язок, подвиг,рух, відва­га, гідність, ідея, клятва, мужність, обрядовість, панахида, поезія, позиція, рівність, совість, права.

3. Невійськовий, цивільний. Вж. зі сл.: клуб, мир, битва, боротьба, війна, страта.

Громадський. 1. Який стосується громади — групи людей, об'єднаних спільністю інтересів, становища то­що. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, по­дяка, рада, визнання, доручення, зав­дання, заохочення, звучання, акти, збори, кола.

2. Належний усій громаді, колек­тиву, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, зе­мля, канцелярія, каса, користь, уста­нова, худоба, господарство, лихо, май­но, тваринництво, харчування, гроші.

3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, конт­роль, обвинувач, комісія, опікун, орга­нізація, доручення.

4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільст­ва, пов'язаний з ним. Вж. зі сл.: поря­док, інтереси, права, справи.

Дипломат – дипломант – дипломник

Дипломат, -а. Урядова особа, яка має повноваження для зносин з ін­шими державами; перен. розм. — лю­дина, яка вміло й тонко діє у стосун­ках з іншими: тонкий дипломат, бути дипломатом.

Дипломант, -а. 1. Учень або сту­дент, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою.

2. розм. Особа, відзначена дипло­мом за видатні успіхи в чомусь: дип­ломант міжнародного конкурсу піаніс­тів.

Дипломник, -а. Те саме, що дипло­мант 1: сумлінний дипломник.

Внесок – вклад

Внесок, -ску. 1. Гроші, які хтось сплачує організації, установі тощо: вступні внески, профспілкові внески, членські внески, сплачувати внески.

2. перен. Щось цінне, внесене в громадську справу, науку, літературу тощо: вагомий внесок у сучасну науку.

Вклад, -у. Грошова сума, внесена на збереження до Ощадбанку або Держ­банку: грошовий вклад, терміновий вклад, вклад на поточний рахунок.

Уклад, -у. 1. Порядок, який був установлений або склався в житті, побуті, родині тощо. Молоді Гадюкові товариші з надзвичайною сміливістю перетрушували ввесь уклад життя (І.Нечуй-Левицький); Уклад життя в семінарії був загалом досить ідиліч­ний (С.Васильченко).

2. Тип, форма господарства певної суспільно-економічної формації; уст­рій. Вж. зі сл.: дрібнотоварний, еконо­мічний, капіталістичний, кріпосниць­кий, патріархальний, рабовласницький, суспільно-економічний, феодально-ро-довий.