Керівництво – керування

Керівництво. 1. Переважно спря­мування діяльності людей, під прово­дом яких, на чолі з якими здійсню­ється діяльність певного колективу; загальне відання художньо-виконав­чою діяльністю інструментального ансамблю або вокального колективу тощо: керівництво державою

Керування. 1. Спрямування руху, ходу, роботи чогось за допомогою керма та інших пристроїв; регулю­вання, спрямування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних рамках, межах; керівна дія в межах системи, структури, до яких входить керований об'єкт; безпосереднє ке­рівництво оркестром, хором тощо: керування автомобілем, керування по­льотом, керування промисловістю, ке­рування ансамблем.

2. Система або сукупність прила­дів, за допомогою яких керують ма­шинами, механізмами тощо: автома-

тичне керування, дистанційне керу­вання, ручне керування.

Особистий – особовий – особливий

Особистий. Який є власністю окремої особи, безперечно належить їй, персональний; який безпосеред­ньо стосується певної особи; який здійснюється не через інших осіб: особисті речі, особиста охорона, осо­бисте щастя, особисті уподобання, особистий характер, особистий на­гляд.

Особовий. Який стосується особи; відкритий на окрему особу: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий раху­нок.

Особливий. Який чимось виділя­ється серед інших; який має спе­ціальне завдання, призначення: особ­ливе значення, нічого особливого, особ­ливий запах, особлива увага, загін особ­ливого призначення.

особовий — особливий див. особис­тий

робітник – працівник – співробітник

Працівник, -а. 1. Член якогось ви­робничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом, у якійсь га­лузі народного господарства, науки, культури. Вж. зі сл.: здібний, ква­ліфікований, керівний, літературний, науковий, торговельний, газети (газе­тний), заповідника, кіно, преси, сцени (член творчого колективу театру).

Робітничий. Прикм. від робітник; який складається з робітників, нале­жний робітникові, робітникам тощо: робітничий клас, робітничий клуб, ро­бітнича честь.

Гарантійний – гарантований

Гарантійний. Прикм. від гарантія;

який гарантується кимсь, чимсь. Вж. зі сл.: ремонт, лист, паспорт, талон, договір, угода, зобов'язання, кредит, мінімум, строк, термін, майстерня, марка.

Гарантований. Дієприкм. від гаран­тувати; у знач, прикм. — сталий; під­тримуваний законом. Вж. зі сл.: заро­біток, збут, прибуток, дохід, урожай, успіх, можливість, оплата, праця, ро­бота, свобода, постачання, право.

Тактовний –тактичний

Тактичний. Який стосується такти­ки як сукупності прийомів або спосо-

бів, використовуваних для досягнен­ня мети або здійснення певної бойо­вої операції. Вж. зі сл.: маневр, план, схема, прорахунок, удар, успіх, бороть­ба, перевага, варіанти, заняття, захо­ди, ідеї, міркування, мислення, питан­ня, принципи, ракети.

Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту в чомусь. Вж. зі сл.: вихо­вателька, людина, допомога, співчут­тя, використання, керівництво, бути тактовним.

Економіка –економія

Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господар­ства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі госпо­дарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі, економіка транс­порту, військова економіка, цивільна економіка.

Економія, -ї, ор. -єю. 1. Бережливе, ощадне витрачання чогось, вигода від цього; наука тощо: комплексна еконо­мія, економія від впровадження, боро­тися за економію палива, принципи економії, політична економія.