Питання для самоконтролю

1. Яке визначення облігаціям надано в Законі «Про цінні папери та фондовий ринок»?

2. Чим відрізняється власник облігації віг, акціонера?

3. Які права має власник облігації?

4. Від яких основних факторів залежить ринкова ціна облігацій?

5. Чим відрізняються купонні облігації від безкупонних?

6. У чому полягають відмінності між забезпеченими й незабезпеченими облігаціями?

7. Що може слугувати забезпеченням при емісії облігацій?

8. У чому полягають особливості конвертованих цінних паперів?

9. Яка різниця між конкурентними й неконкурентними заявками на покупку ОВДЗ?

10. Хто й на підставі чого визначає ціну відсікання по ОВДЗ?

11. За якою ціною задовольняються конкурентні заявки на по­купку ОВДЗ?

12. В якій валюті можуть випускатися облігації в Україні?

13. Хто має право випускати облігації місцевих позик?

14. Хто може випускати структуровані іпотечні облігації?

15. Чим може займатися спеціалізована іпотечна організація?

16. Які основні особливості випуску та обігу казначейських зобов’язань України?

17. Хто є емітентом казначейських зобов’язань?

18. Чим казначейські зобов’язання відрізняються від купонних облігацій?

Бібліографічний список до самостійної роботи

[1, 6, 13, 42, 43, 49, 53, 62, 64, 67, 69, 70, 73]

Тема 6	Особливості випуску векселів
Мета заняття	Ознайомитися та проаналізувати основні акти законодавства, що регулюють вексельний обіг в Україні.

План вивчення теми

1.Поняття векселю. Товарний характер векселю в Україні.

2. Українське законодавства щодо випуску та обігу векселів. (Ознайомлення з основними засадами Женевської вексельної конвенції 1930 року, якою введено Уніфікований закон про переказні й прості векселі (з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї конвенції)

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Векселі – найважливіші засоби оплати товарів і послуг, одержання цих товарів і послуг у кредит без їх негайної оплати грошима. Вони виникають і функціонують в обігу на основі взаємної довіри суб'єктів ринкових відносин і як різновид кредитних грошей, різновид цінних па­перів, які мають певні переваги перед паперовими грошима. Наприклад, вони не так знецінюються, в обігу перебувають протягом зазначеного договором часу, різко скорочують необхідність у готівці, зменшують витрати обігу й прискорюють його. Маючи функції платіжних засобів, векселі не мають примусового обігу. З одного боку, вони забезпечені ре­альними товарами, наприклад, цукром у виробника, а з іншого, - часто мають самостійну вартість, що дозволяє проводити операції з ними як із цінними паперами. На відміну від грошей векселі слугують одночасно й кредитними документами, які виражають реальні ціннісні відносини між кредиторами й боржниками, і знаками коштів, які безпосередньо пов'язані з товарними операціями й рухом товарних цінностей.

Законодавча база застосування векселів в Україні

У нашій країні ухвалена низка нормативних та інструктивних до­кументів, які регулюють порядок видачі, обігу, обліку й пред'явлення до оплати векселів:

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV.

Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2374-111.

Інструкція Міністерства фінансів про порядок видачі, обліку й погашення векселів Державного казначейства України від 9 грудня 1997 р. № 3/2443.

У 1999 році Україна приєдналася до Женевської вексельної конвенції 1930 року, якою введено Уніфікований закон про переказні й прості векселі (з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї конвенції).

Інші акти законодавства України, ухвалені відповідно до Закону №з 3480.

Слід зазначити, що в нашому законодавстві є деякі положення, що відрізняються від міжнародного права. Є положення, за яким вексель мають підписувати дві особи - керівник підприємства та головний бухгалтер.

Відповідно до діючих норм, вексель - фінансовий інструмент, що виконує функції цінного папера, розрахункових коштів і боргового зобов'язання залежно від обставин. Відповідно до Уніфікованого закону про переказні й прості векселі, вексель це безумовне грошове зобов'я­зання. Відповідно до норм НБУ, вексель - розрахунковий (платіжний) документ і засіб оформлення товарного кредиту. Відповідно до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель є цінним папером.

В Україні векселі виконуються тільки на спеціальних бланках і таких, що виготовляють централізовано. При цьому якщо наймену­вання «вексель» (вексельна мітка) виконано українською мовою, то й документ заповнюється українською мовою. Якщо цю вимогу законо­давства не виконано, наприклад, вексель заповнений на українському бланку, але російською мовою, то можливі складності у здійсненні деяких операцій із цим векселем, наприклад, нотаріус може відмовити в оформленні протесту.

Велика перевага вексельного обігу виникає за умови активної учас­ті в цих операціях комерційних банків. Наприклад, вексельний облік за допомогою операцій комерційних банків набуває строго визначеного й установленого характеру.

Нагадаємо, що розрахунковий вексель – це вексель, що придбавається з дисконтом для покриття кредиторської заборгованості перед векселедавцем у розмірі вексельної суми. Суть такої операції полягає в тім, що різниця між ціною купівлі векселя й вексельною сумою є доходом. Тому часто самі емітенти векселів викуповують свої векселі з істотним дисконтом і одержують за рахунок цього помітну знижку в ціні отриманого за векселем товару (послуги).

При ринковому обігу векселів часті випадки досить великого дис­конту, тобто купівля-продаж векселя і його передача здійснюються зі значною знижкою в ціні (зі знижкою від номіналу). Величина дис­конту визначається сторонами й визначається, виходячи зі строків векселя, з можливостей підприємства оплатити це зобов'язання, вартості ресурсів на ринку, економічної й політичної ситуації, з економічних прогнозів. Власник векселя сам вирішує, що йому ви­гідніше - втратити певну суму на дисконті при продажі векселя, чи очікувати певний час (часто з ризиком і без гарантій) до одержання грошей за даним векселем.