Фармацевтична взаємодія

Фармацевтична взаємодія відбувається поза організмом та в просвіті кишечнику, де межує з фармакокінетичною взаємодією.

Приклади фармацевтичної взаємодії:

1. Неправильне збереження лікарської речовини (певна тем­пература, чутливість до повітря; наприклад, препарати нітроглі­церину швидко втрачають активність під впливом світла).

2. Змішування різних речовин в одному шприці (цього ніколи не треба робити!).

3. Адсорбція речовини на поверхні пластмасового шприца або пошкодження пластмаси ліками. Це стосується, наприклад, інсу­ліну (адсорбція).

4. Нестабільні інфузійні речовини. Наприклад, призначення пеніциліну в лужному розчині.

5. Перш ніж змішувати розчини для інфузій, необхідно про­читати рекомендації заводу-виробника. Наприклад, гепарин втра­чає свою активність, якщо його вводити через кілька годин після розведення (змішування з ізотонічним розчином натрію хлориду).

Фармакокінетична взаємодія. Ентеральна резорбція

Вид готової форми лікарської речовини має велике значення для резорбції. Краще всього резорбуються речовини у водному та спиртовому розчинах, оскільки вони меншою мірою підлягають впливу шлункового соку. Резорбція триває довше та поширю­ється на інші органи травного тракту, якщо речовину приймати в капсулах.

Взаємодію лікарських препаратів використовують при призна­ченні препаратів пролонгованої дії. Такі речовини сповільнюють резорбцію, таким чином компенсуючи надто швидку елімінацію. Як складові препарату, так і компоненти їжі впливають на резорбцію. Так, наприклад, антибіотики краще вживати натще, щоб досягти високої концентрації в плазмі крові.

Треба пам'ятати, що такі сорбенти, як вугілля, каолін, антациди зменшують резорбцію медикаментів. Цю їхню властивість вико­ристовують при отруєннях.

Фактори, які можуть змінювати величину та швидкість резорб­ції в травному тракті:

1. Зсув рН у шлунку.

2. Вид і кількість їжі.

3. Взаємодія з адсорбуючими речовинами.

4. Зміна моторики відповідних відділів травного тракту.

5. Зміна секреції жовчі.

6. Зміна інтестинальної мікрофлори.

7. Зміна кровопостачання слизової оболонки травного тракту і печінки.

8. Інактивація під час першого пасажу через печінку (ефект першого пасажу).

9. Циркадний ритм.

10. Галенові препарати:

    • швидкість розпаду;

    • швидкість розчинення;

    • ліпофільність або властивість іонізуватись.

Парентеральна резорбція

При гострому порушенні кровообігу речовини, введені паренте­рально, можуть не всмоктуватися (при внутрішньом'язовому та підшкірному введеннях), оскільки порушена периферійна мікро-циркуляція. Запам'ятайте: при шокових станах ліки вводять тіль­ки внутрішньовенно!

Взаємодія під час розподілу лікарських засобів в організмі

Лікарський препарат А витісняється з комплексу з білком іншою лікарською речовиною. У крові збільшується кількість вільної фракції лікарської речовини А.

Практичне значення мають два випадки:

1. при гіпербілірубінемії новонароджених білірубін може бути витіснений сульфаніламідними препаратами або саліцилатами, що призводить до ядерної жовтяниці;

2. концентрація дигоксину в крові підвищується після при­ймання хінідину.