5. Методи оперативного контролінгу

Оперативний контролінг використовує певні методи, пов'язані з такими дисциплінами: бухгалтерський облік, аудит, менеджмент, маркетинг, економіка, управлінський облік, планування та бюджетування та ін.

Метод контролінгу – це система прийомів та способів, за допомогою яких вивчається та розкривається суть предмета.

Оперативний контролінг використовує у своєму інструментарії різні методи задля досягнення певних цілей.

Мета оперативного контролінгу – створення системи управління досягнення поточних цілей, а також прийняття своєчасних рішень по оптимізації співвідношення витрат – прибуток.

На відміну від стратегічного, оперативний контролінг орієнтований на досягнення короткострокових цілей.

Рис. 5.1. Основні підконтрольні показники оперативного контролінгу

Систему оперативного контролінгу використовують для підтримки оперативних рішень про недопущення кризового стану.

6. Методи поділу витрат на постійні та змінні залежно від обсягу випуску: метод вищої та нижчої точок, інженерний, графічний методи, метод найменших квадратів

Одна із найважливіших задач контролінгу – управління прибутковістю підприємства, тому в центрі уваги його знаходяться витрати, їх види, місця виникнення і принципи управління ними. За розміри витрат на підприємстві відповідають керівники різних служб і підрозділів ("центрів відповідальності" згідно з термінологією контролінгу). Тому найважливішими об'єктами контролінгу є "витрати" і "центри відповідальності".

Метод вищої та нижчої точок

Метод визначення функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами за найвищого та найнижчого рівнів діяльності

Зміни обсягу випуску або реалізації будь-якого виду продукції пов'язано зі зміною прибутку, тому, приймаючи рішення, керівник повинен уявляти як воно відобразиться на витратах і виручці.

Тому для визначення обсягу випуску необхідно систематизувати витрати, поділивши їх на постійні, змінні, змішані.

Рис. 6.1. Класифікація витрат

F=a₀; V=a₁Q; M=b₁Q+b₀

де F, V, M – постійні, змінні і змішані витрати на увесь обсяг випуску Q (відповідно).

Рис. 6.2. Залежність витрат на весь випуск (у вартісному виражені) від обсягу випуску Q (в натуральному виразі)

Залежність витрат від обсягу випуску може бути як лінійною, так і нелінійною. Для виявлення характеру і параметрів цієї залежності використовуються спеціальні методи.

Рис. 6.3. Класифікація спеціальних методів виявлення характеру і параметрів залежності витрат від обсягу випуску

Найточніші результати дають інженерний метод і метод найменших квадратів. Інженерний метод.

Інженерний метод

Суть його в тому, що на кожну статтю витрат технологи, інженери, виходячи з технологічної необхідності, встановлюють нормативи на витрату ресурсів у натуральному виражені, а витрати планують шляхом множення цих нормативів на ціни.

Недолік методу – висока трудомісткість. Крім того, важко встановити нормативи на такі витрати, як зарплата, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальноцехові, загальногосподарські витрати. Метод застосовують, якщо мова йде про нову продукцію. Нову технологію, коли статичні дані за минулі періоди відсутні.

Метод найменших квадратів

Метод найменших квадратів – математично точний, але через велику кількість розрахунків потребує застосування комп'ютера.

Процес поділу витрат на постійні та змінні складається з таких етапів:

• групування витрат;

• збір статичної інформації;

• побудова графіка залежності витрат від обсягу;

• визначення параметрів залежності витрат від випуску;

• перевірка цільності зв'язку між витратами й обсягом виробництва.

Постійні витрати F не залежать від обсягу випуску:

F=const=a₀

Залежність змінних витрат від обсягу можна описати лінійною функцією:

Y=a₁x

де Y – сумарний обсяг змінних витрат на одиницю випуску (на весь випуск);

a₁ – величина змінних витрат на одиницю випуску (коефіцієнт пропорційності);

x – обсяг випуску.

Залежність змішаних витрат від обсягу випуску:

y=a₁x+a₀

де y – сумарна величина змішаних витрат;

a₁x – змінна частина змішаних витрат;

a₀ – постійна частина змішаних витрат.

Метод найменших квадратів дає такі формули для розрахунку параметрів залежності витрат від обсягу (горизонтальна риска означає, що беруть середню величину):