1. Розрахунок генетичного ризику при зміні кількості і структури автосом

а) У батьків нормальний каріотип. У цьому разі ризик для сибсів пробанда оцінюють за емпіричними даними. Емпіричний ризик визначають за фактичними даними, отриманими на підставі аналізу родин, які мають дітей із хромосомними хворобами, за допомогою генеалогічного, близнюкового методів і популяційних досліджень.

Наприклад, ризик народження другої дитини із синдромом Дауна в жінки віком до 35 років - 1%, віком понад 35 років - подвоєний ризик (табл.5). Повторний ризик при синдромі Патау й Едвардса - менше 1%.

Таблиця 5

Сумарний ризик народження дітей із трисоміями (синдроми Дауна, Патау, Едвардса) залежно від віку матері

Вік матері, років	Ризик, %
до 19	0,08
20-24	0,06
25-29	0,1
30-34	0,2
35-39	0,54
40-44	1,6
старше 45 лет	4,2

До 30-літнього віку частота нерозходжень практично не зростає, але надалі істотно збільшується, особливо після 35 років. Загалом можна вважати, що 1% усіх дітей, які народилися від матерів віком 38-40 років, мають трисомію 21 і 3,7% - хромосомну аномалію іншого типу.

б) Прогноз при виявленні мозаїцизму в одного з батьків. У разі виявлення мозаїцизму в одного з батьків пробанда ризик для сибсів визначають за формулою:

ХхК

2-Х,

де X - частина аномального клітинного клону;

К - коефіцієнт елімінації незбалансованих зигот в ембріогенезі; наприклад, для синдрому Дауна К = 0,5.

с) Прогноз у разі сімейних форм структурних аномалій хромосом залежить від типу хромосомної аберації. Для розрахунку використовують спеціальні таблиці емпіричного ризику.

На відміну від простої трисомії, частота транслокаційних форм хромосомних синдромів не залежить від віку матери і тому трапляється відносно частіше в молодих батьків. Наприклад, у 8% усіх дітей із синдромом Дауна, яких народили жінки віком до 30 років, спостерігається транслокація; при цьому у 2-3% випадків транслокація є також в одного з батьків. У дітей, яких народили жінки віком понад 30 років, транслокаційний варіант хвороби Дауна зустрічається лише в 0,4 % випадків (за рахунок зростання частини простих трисомій). У разі сімейних форм структурних аномалій хромосом можна теоретично визначити співвідношення різних типів утворених гамет і зигот. Проте для оцінювання ризику дані розрахунки практично малопридатні насправді ураженою виявляється значно менша частина нащадків, ніж теоретично розрахована. Це пояснюється селекцією незбалансованих зигот у ембріогенезі. Тому і в разі сімейних форм структурних аномалій хромосом ризик оцінюють за емпіричними даними.

Як правило, ризик є вищим за наявності перебудови в матері, а не в батька. Для поширених транслокацій емпіричний ризик дорівнює приблизно 11%, коли носієм є мати, і близько 2%, коли носієм є батько.

У рідкісних випадках транслокацій типу центричного злиття між двома гомологічними хромосомами (наприклад, робертсонівська транслокація 21 хромосоми на гомологічну) усі гамети матимуть або надлишок, або дефіцит хромосомного матеріалу. Тому теоретичний і фактичний ризик для нащадків носія подібної транслокації дорівнює 100%. Схему успадкування синдрому Дауна в даному випадку подано в розділі "Етіологія хромосомних хвороб". Приклад розрахунку генетичного ризику за сімейної транслокаційної форми синдрому Дауна подано у табл.6.

Таблиця 6

Розрахунок генетичного ризику за сімейної транслокаційної форми синдрому Дауна

Тип робертсонівської транслокації	Генетичний ризик %
	Носій -жінка	Носій- чоловік
Транслокація між 21 і 22 хромосомами (21q22q)	7	2
Транслокація між 22 хромосомою і будь-якою хромосомою із групи D 13, 14, 15 пари (21 q D q)	10	2,4
Транслокація між двома гомологічними хромосомами 21 (21q22q)	100	100

Структурні збалансовані аномалії хромосом подружжя можуть спричинювати повторні спонтанні аборти. У такому разі ризик невиношування вагітності також залежить від статті носія хромосомної аберації і характеру перебудови.