- •Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •I. Основні питання
- •1. Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
- •2. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці. – це ті, які стосуються усіх працівників у будь – якій галуззі.
- •2.1. Гарантії прав працівників з охорони праці під час укладення трудового договору.
- •Право на інформацію з питань охорони праці (також стосується і виду під час дії тд)
- •Обмеження прийняття на роботу протипоказану здоров 'ю працівника.
- •2.2. Гарантії прав працівників з охорони праці під час дії трудового договору.
- •2.3. Гарантії прав працівників з охорони праці під час припинення трудового договору.
- •3.1.1. Забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
- •3.1.2. Забезпечення працівників молоком та рівноцінними харчовими продуктами.
- •3.1.3. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням.
- •3.1.4. Забезпечення працівників газованою солоною водою.
- •3.1.5. Умови та порядок надання скороченого робочого часу.
- •3.1.6. Умови та порядок надання оплачуваних перерв санітарно – оздоровчого характеру.
- •3.1.7. Умови та порядок надання щорічної додаткової відпустки за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •3.1.8. Особливості оплати праці працівників за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •4. Гарантії прав жінок з охорони праці.
- •4.1. Гарантії прав з охорони праці усіх працюючих жінок.
- •4.2. Гарантії прав з охорони праці жінок у зв’язку з їх материнством.
- •6. Гарантії прав з охорони праці осіб з пониженою працездатністю.
3.1.2. Забезпечення працівників молоком та рівноцінними харчовими продуктами.
Працівникам, які працюють у шкідливих і небезпечних та особливо шкідливих і небезпечних умовах праці, з метою зміцнення їх здоров'я і попередження професійних захворювань безоплатно надається молоко або рівноцінні продукти та лікувально-профілактичне харчування. Видача вказаних продуктів є одним із заходів, що входить у систему організації охорони праці з метою захисту життя і здоров'я людини, збереження її працездатності на виробництві.
Видача молока має цільовий характер, тому працівник повинен фактично його одержати і спожити. У трудовому законодавстві встановлена низка вимог, спрямованих на забезпечення цього положення. А саме:
а) не допускається заміна молока грошима. Виплата грошової компенсації для придбання молока допускається лише при роз'їзному характері роботи працівника (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про охорону праці"). Умови виплати цієї компенсації передбачаються у колективному договорі;
б) забороняється заміна молока іншими товарами і продуктами, крім рівноцінних йому — кефіру, кислого молока (кисляку), мацоні і т. п.;
в) не дозволяється видача молока за одну або декілька змін наперед, аналогічно як і за попередні зміни;
г) не дозволяється відпуск молока додому.
Роботодавець самостійно вирішує питання безплатного забезпечення працівників молоком та іншими рівноцінними продуктами, але з дотриманням умов, що визначенні у законодавстві як обов'язкові. Право на одержання молока встановлено у ст. 166 КЗпП України і ст. 7 Закону України "Про охорону праці", загальний порядок його видачі передбачено у постанові Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 року за № 731/П-13 "Про порядок безоплатної видачі молока чи інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, що зайняті на роботах з шкідливими умовами праці".
Працівники мають право на одержання молока у дні фактичної зайнятості на роботах, пов'язаних з виробництвом чи застосуванням хімічних речовин, передбачених у спеціальному переліку. Тому молоко не видається у дні, коли працівник відсутній на підприємстві, в установі, організації, або виконує роботи, на яких видача молока не встановлена. Молоко не видається також у тому випадку, коли працівник одержує безплатно лікувально-профілактичне харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці.
Молоко видається з розрахунку 0,5 л на одного працівника за зміну незалежно від її тривалості. Молоко повинно видаватися і споживатися у буфетах, столових або в спеціально обладнаних приміщеннях, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
В окремих випадках працівникам до молока додатково надаються інші харчові продукти або обов'язково здійснюється заміна молока іншими рівноцінним харчовими продуктами.
Робітникам, що контактують з неорганічними з'єднаннями свинцю, додатково видається 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів, фруктових соків, напоїв, або допускається їх заміна натуральними фруктовими соками з м'якоттю в кількості 250-300 г. Якщо ж працівник постійно контактує з неорганічними з'єднаннями свинцю, то замість молока рекомендують вживати кисломолочні продукти.
Заміна свіжого молока кислим здійснюється при виконанні робіт з виробництва чи переробки антибіотиків. На таких роботах допускається заміна молока колібактерином, який виготовлено на основі незбираного молока.
Конкретний порядок, місце і умови видачі молока, заміна молока рівноцінними продуктами, виплата грошової компенсації і інші питання, що пов'язані з видачею молока, регулюються колективним договором підприємства, установи, організації. До нього додається перелік робіт і професій, що дають право робітникам і службовцям на одержання молока у зв'язку з шкідливим умовами праці, який розробляється і приймається на основі Переліку хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживати молоко або інші рівноцінні харчові продукти, затвердженого Міністерством охорони здоров'я СРСР від 4 литопада!987 року за № 4430-87. Наявність тих чи інших хімічних речовин, шкідливих умов праці встановлюється за результатами атестації робочих місць.