- •Тема Муніципальне право як галузь права України
- •1. Поняття муніципального права України
- •2. Історія муніципального права України
- •3. Джерела муніципального права України
- •4. Система муніципального права України
- •5. Муніципально-правові відносини
- •Тема 3. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування
- •1. Поняття, основн! принципи та система мюцевого самоврядування
- •2. Місцеве самоврядування і система народовладдя
- •3. Місцеве самоврядування і вертикаль виконавчої влади
- •4. Місцеве самоврядування і територіальна автономія
- •5. Гарантії місцевого самоврядування
- •Тема IV
- •Територіальна громада
- •В політичній системі і системі місцевого
- •Самоврядування України
- •1. Поняття територіальної громади
- •2. Види територіальних громад
- •3. Функції і повноваження територіальних громад
- •4. Форми діяльності територіальних громад
- •Тема V Місцеві ради - представницькі органи в системі місцевого самоврядування України
- •1. Поняття представницьких органів місцевого самоврядування
- •2. Система місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування
- •3. Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування України
- •4. Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування
- •5. Функції і компетенція представницьких органів місцевого самоврядування
- •1) Повноваження, пов'язані з реалізацією населенням форм волевиявлення та визначення статур органів самоорганізації населення та добровільних об'єднань органів самоврядування:
- •2) Повноваження, які випливають з контрольної функції ради:
- •3) Повноваження, пов'язані з організацією роботи ради та утворюваних нею органів:
- •4) Повноваження в галузі планування та в бюджетно-фінансовій сфері:
- •5) Повноваження в галузі управління комунальною власністю:
- •6) Повноваження в галузі охорони природи, використання землі, інших природних ресурсів:
- •7) Повноваження у сфері благоустрою та забудови населених пунктів:
- •8) Повноваження у сфері соціального захисту населення, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина:
- •Розділ VI Форми і методи діяльності представницьких органів місцевого самоврядування
- •1. Поняття форм і методів діяльності представницьких органів місцевого самоврядування
- •2. Сесія як основна форма роботи представницьких органів місцевого самоврядування
- •3. Форми і методи роботи постійних комісій місцевих рад
- •4. Форми і методи роботи тимчасових контрольних комісій рад
- •5. Форми і методи роботи депутатів місцевих рад
- •Тема VII
- •Конституційно-правовий статус сільських,
- •Селищних, міських голів та голів районної,
- •Обласної, районної в місті ради
- •1. Статус сільських, селищних, міських голів
- •2. Статус голів районної, обласної, районної у місті ради
- •Тема VIII Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад
- •1. Система виконавчих комітетів місцевих рад, їх основні функції та повноваження, організація роботи
- •Право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їхніх посадових осіб (п. 2 ст. 52 Закону)
- •2. Відділи та управління виконавчих комітетів місцевих рад
- •3. Статус службовців органів місцевого самоврядування
3. Місцеве самоврядування і вертикаль виконавчої влади
Демократична держава не може обійтися без децентралізації своєї виконавчої влади. Жорстка централізація цієї влади властива лише диктаторським або тоталітарним режимам.
У теорії та практиці державного будівництва розрізняють, як правило, дві форми децентралізації:
децентралізацію демократичну, коли йдеться про деволю- цію частини державної виконавчої влади на рівень населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць (терито ріальних громад, общин, комун, муніципалітетів, територіальних колективів) та тих органів, які воно обирає (органів місцевого са моврядування);
децентралізацію адміністративну, коли йдеться про ство рення на місцях спеціальних урядових органів (місцевих держав них адміністрацій, префектур, урядових комісаріатів тощо), які становлять так звану урядову або виконавчу вертикаль.
У різних країнах по-різному застосовуються зазначені форми децентралізації влади. Так, Велика Британія прославилася як батьківщина такого управління на місцях, головною особливістю якого є вимога самостійності громад та більш значних спільнот людей, що історично склалися, в управлінні місцевими справами в межах законів, але без втручання державної адміністрації, органи якої на місцях відсутні. Цим шляхом йдуть також США, Канада, Австралія та деякі інші країни. У спеціальній літературі такий тип місцевого управління, що склався у Великій Британії та згаданих країнах, прийнято називати англосаксонським або класичним типом.
Свої особливості має місцеве управління у Франції, Італії та деяких інших європейських країнах. Його характерною ознакою є те, що поряд з місцевим самоврядуванням на місцях створюються та діють урядові периферійні структури — префектури, комісаріати, однією з найважливіших функцій яких є здійснення так званої адміністративної опіки відносно місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб. Цей тип місцевого управління має назву французького або континентального.
Протягом багатьох десятиліть пануючим принципом побудови державної влади в СРСР, до складу якого входила й Україна, був принцип її єдності, який обумовлював, у свою чергу, єдність системи рад як органів цієї влади. Тому місцеві ради були конституйовані як органи єдиної державної влади в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць (областей, районів, міст, селищ, сіл) і розглядалися в теорії та практиці державного будівництва радянських часів, з одного боку, як органічна частка, елемент цієї влади, провідник її рішень на місцях, тобто як певна урядова адміністрація, а з іншого — як організація місцевого населення, що покликана вирішувати «всі питання місцевого значення», тобто як органи місцевого самоврядування. Цей тип організації управління на місцях має назву радянського. До того ж виконавчі органи місцевих рад, як про це вже зазначалося, знаходилися в подвійному підпорядкуванні, тобто входили до урядової вертикалі.
Однією з особливостей моделі організації державної виконавчої влади і самоврядування на місцях, яка поступово склалася та знайшла своє втілення в новій Конституції України, є те, що місцеві органи державної виконавчої влади створюються не тільки для здійснення контрольно-наглядових функцій щодо місцевого самоврядування та його органів, а й беруть на себе основний обсяг повноважень щодо управління відповідними територіями, зокрема районами і областями, а також містами Києвом і Севастополем. Це, у свою чергу, сприяло виникненню однієї з найскладніших проблем — проблеми розмежування функцій і повноважень між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. У тих країнах, де органи місцевого самоврядування управляють територіями, а місцеві органи державної виконавчої влади лише здійснюють контрольно-наглядові та деякі інші спеціальні функції (Італія, Франція), такої проблеми майже не існує.
Складність проблеми розмежування функцій і повноважень між вказаними двома системами місцевих органів влади обумовлена, по-перше, тим, що функціонально (змістовно) це по суті однорідні системи, оскільки вони займаються практично однаковими питаннями. Уся складність проблематики місцевого самоврядування, як про це слушно зазначається в науковій літературі, полягає в двоєдності місцевих справ. По-перше, з одного боку, вони відображають найближчі життєві інтереси населення, до яких держава теж не байдужа. З іншого боку, на місцях вирішуються й такі справи, в яких державний інтерес представлений в найбільш оголеному вигляді. По-друге, в Україні ця проблема набуває особливого значення ще й тому, що на районні та обласні державні адміністрації Конституцією України покладається не тільки здійснення виконавчої влади в районах і областях
Києві державних адміністрацій не тільки суперечить чинному Закону (частини 4 і 5 ст. 12), а й Рішенню Конституційного Суду України від 13 травня 1998 р. (Справа про статус депутатів місцевих рад), відповідно до якого депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюється дія Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті1.
Автори внесених до Верховної Ради України проектів Закону України «Про місто Севастополь» намагаються послідовно розмежувати функції і повноваження органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в цьому місті, при цьому Севастопольська міська рада матиме свій виконавчий комітет, організаційно відокремлений від міської держаної адміністрації.
Тут слід зазначити, що сьогодні в Україні йде активний пошук оптимальної моделі організації влади на так званому «регіональному рівні». Цей процес особливо пожвавився у зв'язку з обговоренням проекту Концепції регіональної політики України. Висловлюються, наприклад, пропозиції про надання регіонам (областям) ширших повноважень та про відновлення на цьому рівні виконавчих органів рад, а також про уточнення у зв'язку з цим функції місцевих державних адміністрацій, про зосередження їх зусиль на реалізації контрольно-наглядових функцій.