Практичне заняття 14 «Складання зведеного кошторису витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) та розрахунок зниження собівартості продукції під впливом техніко-економічних факторів»

Мета: оволодіти методикою складання кошторису загаль­них витрат на виробництво продукції та розрахунку зниження собівартості під впливом техніко-економічних факторів.

Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи

Розрахунок витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основному виробництві здійснюється на підставі даних про обсяг виготовлення окремих виробів і технічно-обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт (норм виходу чи видобутку продукції з вихідної сировини), встановлених для планового року з урахуванням передбачених у плані змін у використанні техніки, технології та організації виробництва.

На основі натуральних норм витрат і цін на матеріальні ресурси, що споживаються, визначаються норми витрат у вартісному виразі ( з урахуванням вартості зворотних відходів).

Витрати електроенергії оцінюються виходячи із середньої вартості відповідних видів енергії, що складається на під­приємстві, з діючих тарифів на енергію, придбану у сторонніх підприємств і організацій, та планової собівартості енергії, що виробляється енергоцехами.

Розрахунок основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), здійс­нюється окремо для робітників, заробітна плата яких опла­чується за відрядною формою оплати праці та робітників, заро­біт­на плата яких оплачується за погодинною формою оплати праці.

Сума основної заробітної плати робітників за відрядною формою оплати праці визначається виходячи з обсягу вироб­ництва відповідних видів продукції, встановленої трудомісткості (норм виробітку), відрядних розцінок і середньогодинної (денної) тарифної ставки.

Додаткова заробітна плата планується у розмірах, передбачених Кодексом законів України про працю, іншими зако­нодав­чими актами України, колективними договорами під­приємств з дотриманням норм і гарантій, передбачених законо­давством, Генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відрахування на соціальні заходи. Відрахування на обов’яз­кове державне пенсійне страхування, обов’язкове соціаль­не страхування, обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, індивідуальне страхування персоналу підприємства та інші види загальнообов’язкового державного соціального страху­вання здійснюються відповідно до законів України.

Кошториси витрат (калькуляції собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва складаються на основі даних про планові обсяги їх продукції, норм матеріальних та трудових витрат, які знаходять відображення у кошторисах витрат. Для цього загальна сума витрат допоміжних цехів розподіляється на основі окремого розрахунку використання їх продукції (робіт, послуг) за відповідними напрямами.

Кожна стаття кошторису обґрунтовується плановими розрахунками, вихідними даними для яких є:

• планований склад устаткування і транспортних засобів, що визначаються виходячи з норм їх використання і планованого обсягу виробництва;

• нормативи витрат рухової енергії за окремими видами устаткування і середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;

• норми витрат купівельних матеріалів для експлуатації устаткування, включаючи запасні частини, мастильні та обтиральні матеріали;

• норми амортизаційних відрахувань;

• нормативи обслуговування устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;

• розрахунок розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;

• розрахунок потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах.

Для розрахунку кошторису загальновиробничих витрат вихідними даними є:

• структура організації управління цехами, їх штатні роз­к­лади;

• норми витрат палива й енергії для опалення, освітлення та інших загальновиробничих потреб; норми амортизаційних від­рахувань; розрахунок витрат на охорону праці;

• розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних цехів;

• розрахунок витрат на утримання пожежної і сторожової охорони;

• розрахунок витрат на професійну підготовку та пере­під­готовку, за профілем підприємства кадрів, що перебу­вають у тру­дових відносинах з підприємством;

• норми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством.

Кошторис інших виробничих витрат складається на осно­ві розрахунків витрат, пов’язаних з епізодичними та періо­дич­ни­ми випробовуваннями якості виробів, деталей, вузлів за тех­ніч­ними умовами та стандартами.

Сума, одержана після внесення зазначених вище змін, являє собою виробничу собівартість валової продукції.

Розрахунок зниження собівартість продукції виконують у такій послідовності:

Визначають затрати на 1-ну грн ТП у базовому році:

де В_{1грнТПб} – витрати на 1 грн товарної продукції у базовому періоді, коп./1грн;

С/в_ТПб – собівартість усієї товарної продукції в базовому періоді, грн;

Q_ТПб – обсяг товарної продукції підприємства, грн.

2. Визначають вихідну собівартість ТП у планованому році:

де Q_{ТП пл} – плановий обсяг товарної продукції підприємства, грн.

Основним шляхом зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Зниження собівартості продукції за рахунок збільшення обсягу виробництва при незмінних постійних витратах( ) визначається за формулою:

де І _ПВ – індекс постійних витрат;

І_ОВ – індекс збільшення обсягу виробництва;

Ч_ПВ – частка постійних витрат в структурі с/в;

Зниження собівартості продукції за рахунок економії матеріалів і зниження цін на них( ) визначається за формулою:

= (1 – І_Н · І_Ц) · Ч_М, %,

де І_Н – індекс норм розходу матеріалів;

І_Ц – індекс цін;

Ч_М – частка матеріальних витрат в структурі собівартості продукції, %.

3. Зниження собівартості за рахунок росту продуктивності праці, що перевищує ріст заробітної плати( ) визначається за формулою:

де І_З/П – індекс зміни заробітної плати;

І_ПП – індекс зміни продуктивності праці;

Ч_З/П – частка заробітної плати в структурі собівартості продукції, %.

Приклади розв’язку типових задач

Задача 1 Скласти кошторис витрат на виробництво за планом за даними таблиці 14.1.

Таблиця 14.1

№ з/п	Елементи витрат	Звіт за минулий рік, тис. грн
1.	2	3
1.	Матеріальні витрати	6200
2.	Заробітна плата	3160
3.	Відрахування на соц. заходи	940
4.	Амортизація основних фондів	1200
5.	Інші витрати	540
	Витрати на виробництво (визначити)	12040
6.	Витрати, які не включаються у виробничу с/в продукції	350
7.	Зміна залишків витрат майбутніх періодів (тис., грн.)
8.	Зміна залишків резерву майбутніх платежів	+10
	С/в валової продукції (визначити)	11700
9.	Зміна залишків незавершеного виробництва	+80
	Виробнича с/в товарної продукції (визначити)	11620

Розв’язок

Визначаємо витрати на виробництво звітного року:

ВВ = 6200 тис + 3160 тис + 940 тис +1200 тис + 540 тис =12040 тис (грн.)

Визначаємо с/в валової продукції звітного року

С/Вв = 12040 тис – 350 тис + 10 тис =11700 тис. (грн.)

Визначаємо виробничу с/в товарної продукції звітного року

С/Вт = 11700 тис – 80 тис = 11620 тис. (грн.)

Задача 2. У звітному році с/в товарної продукції становила 450 тис. гр. один., що визначило витрати на 1 грн. од. товарної продукції – 0, 89 гр. один.

У плановому році витрати на 1 грн од. товарної продукції повинні становити 0, 85 грн од., обсяг в–ва продукції планується збільшити на 8 %.

Визначити с/в товарної продукції планового року.

Розв’язок

1. Визначаємо обсяг товарної продукції п–ва у звітному році:

2. Визначаємо обсяг товарної продукції у звітному році

505618 – 100%:

Х – 108%

Визначаємо с/в продукції у плановому році

С/В ТП _ПЛ = В1 гр. од. ТП · Q ТП_ПЛ = 546067 · 0, 85 = 464157 грн.

Відповідь: С/В ТП _ПЛ =464157 грн.