- •Практичне заняття 1: «Визначення різних видів вартості основних фондів підприємства та розрахунок норм річної суми амортизаційних відрахувань різними методами»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття
- •Приклади розв’язку типових задач
- •1. Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання)
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод:
- •5. Виробничий метод
- •Практичне заняття 2 «Визначення показників ефективності використання основних та оборотних фондів підприємства»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження:
- •2. Коефіцієнт інтенсивного завантаження:
- •Практичне заняття 3 «Визначення основних показників технічного рівня та показників виробничої потужності підприємства»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Зм 2. Персонал та організація господарських процесів на підприємстві практичне заняття 4 «Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства, розрахунок балансу робочого часу»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 5 «Визначення показників продуктивності праці та впливу факторів на її рівень»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Річний (квартальний, місячний) виробіток:
- •2. Денний виробіток:
- •3. Годинний виробіток:
- •Практичне заняття 6 «Визначення заробітної плати працівників при різних формах і системах оплати праці»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 7 «Розподіл колективного заробітку в бригаді»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 8 «Визначення параметрів потокової лінії»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Семінарсько-практичне заняття 9 «Визначення тривалості виробничого циклу при різних видах руху партій виробів»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Послідовне поєднання операцій:
- •2. Паралельне постання операцій:
- •3. Паралельно-послідовне поєднання операцій:
- •Практичне заняття 10 «Оцінка ефективності нововведень»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Практичне заняття 11 «Оцінка економічної ефективності інвестицій»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
- •Зм 3. Планування, виробництво та оцінка ефективності суб’єктів господарювання практичне заняття 12 «Визначення вартісних показників обсягу виробництва та реалізації продукції»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 13 «Обчислення собівартості одиниці продукції та її ціни»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Стаття «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання»
- •2. Стаття «Загальновиробничі витрати»
- •Практичне заняття 14 «Складання зведеного кошторису витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) та розрахунок зниження собівартості продукції під впливом техніко-економічних факторів»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Практичне заняття 15 «Визначення величини доходу, прибутку, рентабельності виробництва й окремих виробів, оцінка економічної ефективності виробництва»
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:
Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:
1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
,
або
де ΔП – приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення, грн;
П – загальна сума прибутку для новостворюваних об’єктів, грн;
К– загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.
Абсолютну ефективність капітальних затрат можна обчислити також через ефективність використання виробничих фондів:
де Вср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;
Сноз – середні залишки нормованих оборотних засобів підприємства, грн.
2. Строк окупності капіталовкладень (Тр), який є оберненим показником до Ер:
років.
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень Ер повинен порівнюватись з нормативним коефіцієнтом Ен, який встановлюється Міністерством економіки України на певний період. У наших розрахунках прийматимемо Ен = 0, 15. Якщо ЕР>ЕН, то вкладення капіталу вважають доцільними.
Нормативний строк окупності капітальних вкладень визначається за формулою:
, років.
Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва.
Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених витрат (3прив):
Зприв = Сі + ЕН × Кі → min, грн,
де Сі – собівартість річного випуску продукції по і-му варіанту капіталовкладень, грн;
Кі – капіталовкладення по і-му варіанту, грн.
Приведені затрати (3прив) можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.
З економічної точки зору найкращим вважається той проект, при якому сума приведених витрат є мінімальною.
Визначення річного економічного ефекту (Еп) ґрунтується на порівнянні приведених затрат по базовій та новій техніці:
Ер = З1 – З2 грн,
де З1, З2 – приведені затрати на одиницю продукції до і після застосування техніки, (грн);
З1 = С1 + Ен × Кп1, грн;
З2 = С2 + Ен × Кп2, грн.
Річний економічний ефект визначається:
Ер =[(С1 + Е1 Кп1) – (С2 + Е2 Кп2)] N грн,
де С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після застосування нової техніки, грн;
Кп1, Кп2 – питомі капітальні вкладення до і після застосування нової техніки, грн;
Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (Ен = 0, 15).
Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних затрат (Ток.р) по певному варіанту обчислюється:
років.
де К1, К2 – сума капіталовкладень відповідно по першому і другому варіантах, грн;
С1, С2 – собівартість річного випуску продукції відповідно по першому і другому варіанту, грн.
Якщо варіантів більше двох, то кращий з них вибирають шляхом попарного зіставлення зазначених величин.
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (Ер) обчислюється:
За умови, що Ток. p< Ток. н. або Ер>Ен кращим вважається більш капіталомісткий варіант, якщо Ток. р > Ток. н або Ер<Ен, то кращим є менш капіталомісткий варіант.
Якщо перед підприємством стоїть проблема вибору між будівництвом нового об’єкту і реконструкцією діючого, то її можна вирішити також за допомогою розрахункового коефіцієнта економічної ефективності капіталовкладень (Ер):
,
де Сд, Ср, Сн – відповідно собівартість річного обсягу продукції до реконструкції, після реконструкції діючого підприємствва і на новому підприємстві, грн;
Кн, Кр – капітальні вкладення відповідно у нове будівництво і реконструкцію, грн.
Якщо Ер<=Ен, то ефективним буде реконструкція, якщо ж Ер>Ен, то – нове будівництво.
Економічний ефект від прискореного введення в дію основних виробничих фондів і виробничих потужностей (Еприск) розраховується:
Еприск = Ен × Кф × (Тнорм – Тфакт), грн,
де Кф – вартість основних фондів, достроково введених у дію, грн;
Тнорм – нормативний (або плановий) строк будівництва, років;
Тфакт – фактичний строк будівництва, років.
Зниження собівартості продукції характеризується показниками умовно-річної економії (Еу) і економією до кінця року(Едр):
Еу = (С1 – С2)N , грн;
Едр = (С1 – С2)Nдр, грн,
де Nдр – випуск продукції від моменту впровадження заходу і до кінця року, натур. одиниць.
Варіанти виробничих інвестицій, що порівнюються, часто відрізняються один від одного розподілом загальної суми капіталовкладень по роках інвестування. Тому оцінку ефективності капіталовкладень здійснюють з урахуванням фактору часу.
Повні витрати на будівництво складаються із абсолютної суми капіталовкладень і втрат від їх «заморожування».
Капітальні витрати, які визначені з урахуванням строку їх «заморожування» і недоотриманою у зв’язку із цим віддачею, називають приведеними капітальними витратами (Кприв). Приведення капітальних вкладень до певного року здійснюють за допомогою коефіцієнта приведення капітальних вкладень (ά ):
ά = (1 + Епр) t
де Епр – норматив приведення різночасових витрат, що дорівнює 0, 1 (ставка дисконту);
t – кількість років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового.
Якщо капітальні вкладення мають місце до розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом множення на α :
грн,
де Kt – капітальні витрати у t-ому році їх освоєння, грн;
Т – загальний термін освоєння капіталовкладень, років.
Якщо капіталовкладення здійснюють після розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом ділення на α:
грн.
Приведені капітальні витрати (Кприв) визначають по кожному із можливих варіантів розподілу капіталовкладень по роках і найкращим вважається той варіант, в якому вони є мінімальними.
Зіставність капітальних витрат і ефекту досягається шляхом урахування розриву в часі (лагу) між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту.
Тривалість будівельного лагу (Лб) обчислюється за формулою:
Лб = а1 × Т + а2 × (Т– 1) + ... + а t, років,
де а1, а2, ... , a т – доля капітальних вкладень у процентах до кошторисної вартості за 1, 2 ... Т-й рік загальної тривалості будівництва.
Визначення економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку повинно враховувати притаманні ринковій економіці рівень інфляції та ступінь ризику.
Необхідний для цього розмір капіталу обчислюється на основі інформації про потребу в новому устаткуванні у фізичних одиницях та існуючої індивідуальної ціни на нього. При цьому враховується вартість монтажу та доставки:
де n – кількість необхідних видів основних фондів;
Ці – повна вартість придбання нових основних фондів на зміну застарілим, грн;
Ni – кількість основних фондів і-го виду, що необхідно придбати, одиниць;
Вт.р.оф – загальна сума витрат на ремонт і технічне обслуговування наявних основних фондів підприємства, грн;
А – загальний амортизаційний фонд підприємства, грн.
Другий варіант передбачає розширене відтворення основних фондів і об’єктів соціальної інфраструктури. Наслідком цього процесу має бути нарощення до необхідних розмірів виробничої потужності підприємства переважно шляхом його технічного переозброєння, реконструкції або розширення за заздалегідь розробленим проектом.
Обчислюють необхідну середньорічну виробничу потужність Мср, виходячи з очікуваного коефіцієнта її використання (Квик) у розрахунковому році та виявленого попиту ринку на продукцію:
нат. одиниць,
де Квик – коефіцієнт використання потужності.
– величина попиту на –й вид продукції, що розраховується за статистичними методами прогнозування попиту.
Коефіцієнт використання виробничої потужності ( ) залежить від ступеня зносу основних фондів підприємства та формування його резерву. Якщо виробництво розширюється або реконструюється за допомогою фондів, що вже були в експлуатації відносно довго, цей коефіцієнт буде значно менший за одиницю (0,5 – 0,6) за рахунок того, що такі фонди будуть вимагати додаткових ремонтів. Якщо виробництво укомплектовується новими фондами, такий коефіцієнт 0, 9 – 0, 95.
Визначають середньорічну виробничу потужність для задоволення ринкового попиту на продукцію:
нат. одиниць,
де – базова виробнича потужність підприємства.
Розраховують абсолютну величину необхідної додаткової виробничої потужності підприємства ( ) використовуючи для цього спеціальний коефіцієнт перерахунку середньорічного її приросту в абсолютний , який майже завжди дорівнює 0, 5, за середніми даними тривалого періоду:
.
На основі питомих капітальних витрат на одиницю приросту виробничої потужності визначають загальну суму необхідних капіталовкладень на певний розрахунковий період:
нат. одиниць,
де – питомі капітальні витрати на одиницю приросту виробничої потужності.
Приклади розв’язку типових задач
Задача 1. Визначити економічну ефективність капітальних затрат по підприємству, яке будується, якщо відомі наступні дані: плановий річний випуск продукції в оптових цінах підприємства 1850 тис. грн, по собівартості 1790 тис. грн, вартість будівництва згідно з кошторисом витрат 330 тис. грн.
Розв’язок
1. Визначаємо абсолютну економічну ефективність капітальних вкладень по підприємству:
2. Порівнюємо розрахунковий та нормативний коефіцієнт економічної ефективності. Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності ЕР = 0, 18
Нормативний коефіцієнт економічної ефективності. ЕН = 0, 15
ЕР > ЕН
Відповідь: 0, 18 > 0, 15 отже вкладання капіталу доцільно.
Задача 2. Вибрати більш ефективний варіант здійснення капітальних вкладень.
Таблиця 11.1
Показники |
Варіант № 1 |
Варіант № 2 |
Річний випуск продукції, тис. грн |
100 |
200 |
Собівартості одиниці продукції, грн |
25 |
10 |
Капітальні вкладення, млн. грн |
2 |
4 |
Розв’язок
Кращий варіант вибираємо на основі приведених затрат:
З = С + ЕН × К
З урахуванням ЕН приймаємо 0, 15.
1. Визначаємо затрати по першому та другому варіанту.
Варіант № 1: З1 = С1 + ЕН × К1 = 100 000 × 25 + 0, 15 × 2 000 000 = 2 500 000 + 300 000 = 2 800 000 грн.
Варіант № 2: З2 = С2 + ЕН × К2 = 200 000 × 10 + 0, 15 × 4 000 000 = 2 000 000 + 600 000 = 2 600 000 грн.
Відповідь. Другий варіант є кращим, оскільки затрати по другому варіанту менші.
Задача 3. Встановити доцільність інвестицій у будівництво нового заводу за показниками абсолютної ефективності, якщо відомі такі дані (таблиця 11.2)
Таблиця 11.2
Показники |
|
Обсяг випуску продукції в натуральних одиницях, тис шт. |
100 |
Гуртова ціна виробу, грн |
200 |
Собівартість виробу, грн |
160 |
Обсяг капітальних вкладень, млн грн |
14 |
Вартість виробничих фондів, млн грн |
12, 5 |
Розв’язок
1. Абсолютну ефективність капіталовкладень у будівництво нового заводу можна обчислити:
2. Абсолютну ефективність можна також обчислити через ефективність використання діючих виробничих фондів
Обчислені коефіцієнти економічної ефективності капітальних вкладень значно перевищують нормативний коефіцієнт Ен = 0, 15, тому інвестиції у будівництво нового заводу є доцільними.
Задача 4. Визначити, у який спосіб консервному заводу доцільно збільшити обсяг випуску продукції: шляхом будівництва нового цеху чи реконструкції діючих? Вихідні дані – в таблиці 11.3.
Таблиця 11.3
Показники |
Діюче виробництво |
Ренонструкція |
Нове будівництво |
Обсяг випуску продукції, тис. умовних банок |
100 |
130 |
50 |
Собівартість одиниці продукції, грн |
2, 0 |
1, 95 |
2, 05 |
Питомі капіталовкладення, грн |
1, 5 |
2, 2 |
2, 25 |
Вартість вивільнених основних фондів, тис грн |
– |
30, 0 |
– |
Розв’язок
Для вирішення цієї проблеми потрібно знайти Ер:
Визначений нами коефіцієнт Ер = 0.34 є значно більшим від Ен – 0.15, тому доцільним для заводу є будівництво нового цеху.
Задача 5. Програма заходів по автоматизації виробництва на підприємстві розрахована на чотири роки і розроблена у двох варіантах. Вибрати економічний варіант програми, якщо норматив приведення капіталовкладень по фактору часу Eпр =0, 1. Вихідні дані – у таблиці 11.4.
Таблиця 11. 4
Показники / Варіанти |
Перший |
Другий |
Капітальні вкладення, в тому числі по роках: |
1, 6 |
1 , 6 |
1-ий |
0, 4 |
0, 4 |
2-ий |
0, 4 |
0, 2 |
3-ій |
0, 4 |
0, 3 |
4-ий |
0, 4 |
0, 7 |
Розв’язок
Щоб вибрати економічніший варіант, треба обчислити по варіантах капіталовкладення, приведені до початку здійснення заходів по автоматизації за формулою:
Економічно доцільнішим є другий варіант інвестування заходів по автоматизації виробництва, по-скільки сума капітальних затрат, приведених до моменту початку їх освоєння, є меншою.