Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гроші і кредит лекції.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
514.56 Кб
Скачать

Розвиток форм вартості грошей

Форма вартості

Схема

Властивості

Проста

Т1 Т2

Т3 Т4

ТX TY

Пов’язана з безпосереднім (бартерним) обміном товарів різних споживчих властивостей

Повна (розгорнута)

T1 (T2,T3,…Tn)

Властива більш високому ступеню розвитку поділу праці, коли ринкові пропонуються окремі товари, що їх обмінюють на всі інші товари

Загальна

(T2,T3,…Tn) T1

Один товар, що систематично обмінюється на інші, стає загальним еквівалентом, до якого прирівнюється решта товарів

Грошова

(T2,T3,…Tn) Г

Товар Т1 у загальній формі володіє ознаками, що притаманні грошовій одиниці

Причини виникнення епохи товарних грошей: локальність ринків, функціональне відокремлення, що призвело до множинності товарів на роль грошей. Подальший ступінь розвитку грошей – карбування металевих монет. Тривалий час в обігу використовували повноцінні монети, реальний ваговий вміст яких відповідав номінальній вартості. З другої половини XX ст. номінальна вартість монет відходить від їх реальної вагової вартості, в обігу з’являються розмінні монети (номінальна вартість перевищує їх вагову вартість). Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їх емісію отримав назву сеньйораж. Сеньйораж присвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали грошову емісію.

З функціонуванням товарних грошей характерне використання системи біметалевого обігу, тобто одноразової або паралельної емісії золотих та срібних монет. Потім роль загального еквівалента закріплюється за благородними металами завдяки їх фізичним властивостям: однорідності, портативності, повільного поділу та інш.

Кінець XIX ст.: демонетизація срібла (втрата ним грошових функцій), золото – загальний еквівалент.

30 – ті роки XX ст. – кредитні гроші перестають обмінюватися на золоті та

срібні, відбувається демонетизація золота, основні причини якої:

  1. монополізація виробництва: товарне виробницво підривається усуспільненням виробництва, стихійне ціноутворення звільняє місце монополіс-тичному ціноутворенню, золото витісняється кредитними грішми з обігу в скарб;

  2. єдність і протиріччя золота – воно поєднує унікальні властивості загального еквівалента вартості з рисами цінного сировинного товару;

  3. політика держав, юридична регламентація операцій з золотом.

Епоха паперових грошей – це епоха грошей, що розвиваються на кредитних засадах. Це епоха і банківських грошей, що функціонують на безготівкових засадах, та грошей, які поступово трансформуються в електронні системи та знаки.

Види грошей класифікують на основі різних підходів та критеріїв. Залежно від форми розрізняють два види грошей:

  1. Готівка: металеві гроші (золоті монети, срібні монети, білонні монети) і паперові гроші (банкноти, казначейські білети).

  2. Безготівкові гроші: банківські гроші.

Готівка – представлена у вигляді грошових знаків (банкнот, купюр, монет) і використовується як засіб обігу та платежу.

Безготівкові гроші – це гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах з урахуванням взаємних вимог.

Розглянемо еволюцію форм грошей.

1. Поява грошей: товарні гроші (предмети першої необхідності і прикраси) та металеві гроші: (злитки металу і монети (золоті, срібні, мідні)).

2.Сучасні гроші: кредитні гроші: паперові гроші (розмінні банкноти, казначейські білети, білонна монета (для обслуговування дрібних платежів карбували розмінну монету – спочатку з коштовного металу, а згодом зі сплавів звичайних металів. Така монета називається білонною. Держава своїм рішенням надає таким монетам сили законного платіжного засобу. Сьогодні в усіх країнах світу в обігу перебувають здебільшого білонні монети), нерозмінні банкноти), депозитні гроші (традиційні (чекові) депозити, електронні депозити), квазігроші (векселі, чеки, довгострокові депозити).

Кредитні гроші – це узагальнена назва різних видів грошей, що виникають як заміщення майнових боргових зобов’язань приватних осіб держави. Виникли внаслідок розвитку кредитних відносин.

Монета – (лат. - moneta) – грошовий знак, випущений державою та виготовлений з металлу (золото, срібло, нікель тощо). Монета, вважається повноцінною, якщо лігатура (домішок до металу) не перевищує 10 %. Історично монетарство походить з античної Греції. Найбільш поширений був в Римі, де був перший у світі монетний двір при храмі Юнони Монети. Нині карбують лише неповноцінну монету, названу білонною.

Паперові гроші – спершу виступали знаками дійсних золотих або срібних грошей, випущених державою в обіг. Паперові гроші – це знаки вартості, які заміщають в обігу повноцінні гроші. Емітенти (той, що випускає) паперових грошей – державне казначейство або центральний банк.

Відмінності золотих і паперових грошей

ЗОЛОТІ ГРОШІ

ПАПЕРОВІ ГРОШІ

  • повноцінні

  • мають суттєву внутрішню вартість

  • виникають у результаті історичного розвитку товарного обігу

  • є мірою вартості всіх інших товарів

  • представники золота

  • випускаються державним казна-чейством або центральним банком і перебувають в обігу з примусовими курсами

  • є замінниками повноцінних грошей

  • служать засобом фіксації вартісних пропозицій

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Бувають прості (виписується боржником на ім’я кредитора із зобов’язанням виплатити йому в зазначений термін вказану суму) і переказні (виписується кредитором як наказ боржнику виплатити у зазначений термін йому чи вказаній ним третій особі певну суму грошей ). Характерні риси векселя: абстрактність, беззаперечність, оборотність.

Банкнота – банківський білет, грошовий знак, що випускається в обіг центральним емісійним банком. Забезпечений усіма активами банку та масою товарів, що належать державі.

Чек – письмовий наказ власника поточного рахунку банку про виплату певній особі вказаної в ньому суми грошей.

Банківські гроші – це неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов’язується з потребами обороту.

Депозитні гроші – це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банках. Використову-ються для платежів у безготівковій формі.

Електронні гроші – це різновид депозитних грошей, коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків.

Вартість грошей.

Гроші – це товар, що має власну внутрішню вартість на етапі зародження та становлення ринкових відносин. Будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, вони розглядаються як знаки вартості монетарного товару. Розмінні паперові гроші, не маючи власної внутрішньої вартості, представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державного масштабу цін вагової частки золота. Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість.

Ознаки економічної корисності грошей:

1. Маючи абсолютну ліквідність, гроші можуть обмінюватись на інший товар.

2. Гроші є найзручнішою формою накопичення багатства.

3. Гроші виконують функцію забезпечення зв’язку сучасного та майбутнього.

Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс. Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано, як їх купівельна спроможність. Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін.

Підвищення вартості грошей

Підвищення купівельної спроможності грошей

Зниження загального рівня цін

=

Вартість грошей визначається одним з показників:

  • на основі індексу роздрібних цін;

  • на основі індексу оптових цін;

  • через дефлятор ВНП (порівняння номінальної та реальної величини ВНП ).

Функції грошей (функції: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження).

1. Центральною в системі грошових відносин є функція міри вартості . Міра вартості – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів і послуг. На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим вираженням вартості товарів. Ціна залежить від вартості товарів і від величини вартості самої грошової одиниці. Йдеться про обернено пропорційну залежність ціни та вартості грошової одиниці. Гроші реалізують функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін. Масштаб цін – це рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях. З масштабом цін пов’язана девальвація (офіційне зниження курсу грошової одиниці відносно іншої валюти) і ревальвація (збільшення курсу) грошових одиниць.

2. Функція обігу – особливий товар, який можна обміняти на будь-який інший товар, і навпаки. Кількість грошей, яка потрібна в обігу (М) визначається формулою:

М = , (1)

де рі – ціна і- го товару,qi – кількість і-го товару.

Кожна грошова одиниця під час обігу використовується не лише один раз. Тому суму цін товарів необхідно поділити на величину V – середню кількість оборотів кожної купюри:

V = ; (2)

М = . (3).

Кількість грошей, необхідних для обігу, змінюється прямо пропорційно сумі цін товарів і послуг, що реалізуються, та обернено пропорційно швидкості обігу грошей.

  1. Функція засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит, з відтермінуванням оплати. Засобом обігу виступають не самі гроші, а виражені в грошах зобов’язання. На використанні цієї функції базуються такі грошові платежі: платежі за безготівковими розрахунками підприємств, установ, організацій за товари і послуги; оплата праці; податки; видача та погашення банківських послуг; розрахунки, пов’язані зі страхуванням, адміністративно-судовими зобов’язаннями та інші.

  2. Функція засобу нагромадження грошей обслуговує нагромадження вартості в розпорядженні юридичних і фізичних осіб під час розвитку товарного виробництва. Формування нагромаджень призводить до певних витрат для їх власників. У період інфляції готівковий обіг зростає до 30% і більше, а функція засобу нагромадження різко скорочується, бо це призводить до втрати від знецінення грошей. Відповідно до цього змінюється структура грошового обігу, який виконується різними функціями грошей.

Світові гроші.

Функція світових грошей виникла на етапі зростання інтернаціоналізації виробництва, формування інтернаціональної вартості товарів і розширення міжнародного товарного обміну. Розвиток міжнародних політичних та економічних відносин обумовлює функціонування грошей на світовому ринку. Світові гроші спочатку виступали у формі злитків благородних металів. Сучасний розвиток ринкових відносин призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунку: національні валюти економічно найсильніших країн світу; міжнародні грошові одиниці (євро), які використовують міжнародні валютно-фінансові організації.

Функції світових грошей:

1. Міжнародний платіжний засіб. У разі, коли обсяг платежів за кордон перевищує обсяг надходжень з-за кордону (використовується золото).

2. Міжнародний купівельний засіб. У разі, коли виникає необхідність імпортувати товари з негайною оплатою їх золотом.

3. Загальне втілення суспільного багатства. Коли гроші виступають засобом перенесення багатства з однієї країни в іншу (надання позик, кредитів).

Роль грошей у ринковій економіці.

Роль грошей у ринковій економіці полягає у тому, що вони перетворюються в капітал або само зростаючу вартість. Гроші обслуговують виробництво і реалізацію суспільного капіталу. З 80-х років посилюється роль грошей як інструменту регулювання економіки.

Гроші в економіці розвинутих країн – це боргові зобов’язання держави і комерційних банків. Боргові зобов’язання успішно виконують функції грошей доти, доки їх вартість (купівельна спроможність) відносно стабільна.

Відповідальність держави за стабілізацію вартості грошової одиниці полягає в проведенні відповідної фіскальної політики та ефективному контролю за пропозицією грошей.