Тема 8. Комерційні банки Комерційні банки: поняття, призначення, класифікація

Комерційні банки – кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. КБ здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних та фізичних осіб. Вони приймають і розміщують вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-коресподентів та виконують інші операції. КБ в Україні забороняється займатися діяльністю у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування, використовувати свої об’єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок та комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

КБ класифікуються за різними критеріями : формою власності, організаційною формою, розміром капіталу, філійною мережею, діапазоном операцій, що ними виконуються та сектором ринку, де вони функціонують.

За формою власності: унітарні (мають одного власника в особі держави чи приватної особи: в Україні 2 унітарні з держ. формою власності Ощадбанк і Ексімбанк ) та колективні (решта – кількість засновників не менша трьох юридичних чи фізичних осіб).

Залежно від організаційної форми КБ з колективною формою власності: акціонерні (акціонерні товариства відкритого і закритого типу) та ТзОВ (пайові банки).

Залежно від розміру активів: малі, середні та найбільші. В Україні – більшість середні (активи понад 10 млн грн). Шість найбільших (активи понад 1 млрд грн): Промінвестбанк, АКБ “Україна”, Укрсоцбанк, Приватбанк, банк “Аваль”, Ощадбанк.

Залежно від наявності філій КБ можна кваліфікувати на багатофілійні, малофілійні, безфілійні. Багатофілійні : Ощадбанк (15000 одиниць), АКБ “Україна”(понад 500 одиниць), “Аваль” (> 200), Укрсоцбанк (> 100). Більшість – мало- і безфілійні.

Залежно від діапазону операцій і сектора ринку, де функціонують : універсальні, з клієнтською спеціалізацією, з галузевою спеціалізацією, з функціональною спеціалізацією.

Походження та розвиток комерційних банків.

Початки банківської діяльності сягають часів Стародавнього Вавилону, коли храми приймали вклади на зберігання і видавали позички під проценти, беручи у клієнтів письмові зобов’язання чи заставу. З падінням Римської імперії занепали і початки банківського ремесла. Розвиток виробництва і торгівлі у середні віки призвів до відродження банківництва. 1771р – банк Венеції., у XIV – XV ст. – банки - потужня суспільна сила. Перший великий акціонерний банк – Англійський банк. Поч. XX ст. – провідні позиції в кредитній системі зайняли кілька гігантських банків, які налічували сотні філій і мали тісні зв’язки з промисловими монополіями.

У 70-80 р.р. ХХ ст. поряд з міжнаціональними корпораціями в промисловості з’являються транснаціональні (ТНБ) банки.

Основи організації та особливості діяльності кб

КБ створюються відповідно до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства” , “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про підприємництво”, інших законодавчих актів України. Банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації в НБУ. Засновники – вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи за винятком Рад народних депутатів та інших виконавчих органів влади, політичних та профспілкових організацій, спілок, партій, громадських фондів. Не можуть: військовослужбовці, посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки, внутрішніх справ, держарбітражу, посадові особи органів держ. влади та управління. За діючим положенням (від 31 січня 1998 р.) мінімальний рівень статутного фонду КБ, створеного з участю національного капіталу, повинен відповідати сумі, еквівалентній 1 млн. євро. Якщо це СП і частка іноземного капіталу 50 % і більше – 5 млн. євро, 100% - 10 млн. євро. Для реєстрації орган управління КБ подає до регіонального управління (РУ) НБУ пакет необхідних документів. Рішення про створення КБ приймає комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків – КБ з національним капіталом і Правлінням НБУ – банку з участю іноземного капіталу. НБУ видає ліцензію на здійснення низки операцій з готівкою, розрахункових, активних, пасивних, операцій з валютними цінностями.

Вищим органом управління банку є загальні збори акціонерів. Виконавчий орган акціонерного банку – правління, а пайового – дирекція. Контроль за діяльністю правління (дирекції) банку здійснює ревізійна комісія, склад якої затверджується загальними зборами акціонерів. За рішенням зборів створюється спостережна рада. Організаційна структура банку включає функціональні служби та підрозділи. Найпоширеніші спеціалізовані банки: ощадні, інвестиційні та іпотечні.