- •1. Концептуальні основи менедженту.
- •2. Менеджмент як наука про загальнолюдську діяльність.
- •3. Менеджмент як наука про професійну дяльність
- •5. Менеджмент бізнес підприємництво
- •6.Загальна характеристика функції менеджменту
- •7. Поняття організації та її види
- •8. Поділ праці в організації.
- •9. Загальна характеристика управління організаціями
- •10. Рівні управління
- •11. Ролі менеджера в організації
- •12. Проблема періодизації розвитку управлінської думки в менеджменті
- •13. Загальна характеристика шкіл менеджменту
- •14. Школа наукового менеджменту
- •15. Бюрократичний менеджмент
- •16. Адміністративна школа менеджменту
- •17. Гуманістичний менеджмент
- •18. Характеристика основних підходів управління
- •19. Сучасні концепції менеджменту
- •22. Сутність та ознаки процесу управління
- •23. 24. Управлінська технологія та її основні елементи
- •25. Процедура управління та управлінський цикл
- •26. Структура системи управління
- •27. Поняття середовища організації
- •28. Загальна характеристика зовнішнього середовища
- •29. Виміри генерального середовища
- •30. Елементи функціонального середовища
- •31. Механізми впливу зовнішнього середовища на організацію
- •32. Взаємодія організації із зовнішнім середовищем
- •33. Внутрішнє середовище організації
- •34. Організаційна культура
- •35. Рівні культури в організації
- •36. Типи організаційної культури
- •37. Поняття управлінського рішення
- •38. Класифікація управлінських рішень
- •39. Загальна характеристика процесу прийняття рішень
- •40. Моделі прийняття рішень.
- •41. Теорії прийняття рішень.
- •42.Етапи прийняття рішень
- •43. Умови прийняття управлінських рішень
- •44, 45 Вироблення раціональних рішень
- •46. Фактори, що впливають на процес прийняття управ рішень
- •47. Модель Врума - Джаго
- •48. Залучення підлеглих до процесу розробки та прийняття управ рішень
- •49. Сутність планування як функція менеджменту
- •50. Зміст,цілі та завдання планування
- •51.Етапи планування.
- •52. Основні підходи до планування.
- •53. Стратегічне планування.
- •54. Загальна характеристика методів формулювання стратегій.
- •56. Методи формулювання стратегій бізнесу.
- •57. Портфельні стратегії.
- •58. Тактичне планування.
- •59. Основні вимоги до тактичного планування.
- •60. Оперативне планування.
- •61. Основні вимоги до оперативного планування.
- •62. Загальна характеристика організації як функції менеджменту.
- •63. Процесуальні характеристики функції організації.
- •64. Сутність та значення органіграми.
- •65. Організація як структура.
- •66. Типи організацій.
- •67. Моделі організацій.
- •68. Види організаційних структур управління.
- •69. Характеристика організаційних структур управління.
- •70. Лінійна структура управління
- •71. Лінійно-штабна структура.
- •72. Функціональна структура управління.
- •73. Дивізіональна структура.
- •74. Матрична структура управління
- •75. Сіткова структура.
- •76. Організація управління за командними принципами.
- •77. Проектування організаційних структур управління
- •78. Вдосконалення організаційних структур
- •79. Структура управління підприємством
- •80. Поняття мотивації та стимулювання
- •81. Структурно-функціональна модель процесу управління системами матеріальних стимулів праці
- •82. Соціальне стимулювання
- •83. Характеристика соціальних стимулів
- •84. Класифікація мотиваційних теорій та їх загальна характеристика
- •85. Змістовні теорії мотивації
- •1) Теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;
- •2) Теорія erg Клейтона Альдерфера;
- •3) Теорія потреб Девіда МакКлеланда;
- •4) Теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
- •86. Процесні теорії мотивації
- •87. Мотиваційні теорії підкріплення
- •88. Мотиваційний потенціал робочих завдань
- •89. Сучасні методики дослідження мотиваційного потенціалу
- •90. Основні підходи до стимулювання праці в сучасних умовах
- •91. Поняття контролю
- •92. Класифікація видів контролю
- •94. Основні етапи контролю
- •95. Моделі контролю
- •93. Умови ефективності контролю 96. Система контролю процесів
- •97. Контролююча поведінка менеджера
- •98. Управління по відхиленнях
- •99. Комунікації в менеджменті
- •100. Поняття та загальна характеристика комунікаційного процесу
- •101. Організаційні комунікації та їх класифікація
- •102. Характеристика вертикальних комунікацій
- •103. Міжособові комунікації
- •105. Інформація, її види та роль в менеджменті
- •106. Інтелектуальні системи управління підприємства
- •107. Автоматизовані системи управління підприємства
- •108. Сучасні методи комунікаційного процесу в менеджменті
- •109. Удосконалення комунікації в організації
- •110. Сутність керівництва. Керівництво та лідерство.
- •111. Понятт та загальна характеристика лідерства
- •112. Характеристика теорії лідерства
- •113. Порівняльна характеристика стилів керівництва
- •114. Характеристика системи Лайкерта
- •115. Управлінська сітка Блейка та Мутона
- •116. Ситуаційні підходи до ефективного керівництва
- •117. Модель керівництва Мітчела і Хауса
- •118. Ситуаційна теорія життєвого циклу Хорсі та Бланшера
- •119. Адаптивне керівництво
- •120. Система Вольфганга Хойєра
- •122. Форми влади та впливу
- •123. Класифікаційні основи влади
- •124. Поняття групи та групової динаміки
- •125. Сутність, види та характеристика груп
- •126. Формальні та нефотмальні групи
- •127. Розвиток неформальних структур та їх характеристика
- •128. Механізм створення формальних структур
- •129. Фактори, які вплив на ефективність роботи групи
- •130. Управління командою
- •131. Поняття конфлікту. Конфлікт та конфліктна ситуація
- •132. Природа конфлікт та упр-ня конфлікт ситуац в орг-ції
- •136. Стилі поведінки у конфлікті
- •137. Наслідки від управління конфліктною ситуацією
- •138. Природа стресів та управління ними
- •139. Причини стресу та їх урах в орг-ції дія-сті підлеглих 140. Фактори, які зумовл стрес та їх урах в упр-кий дія-сті
- •141. Система управління стресами в організації
- •142. Поняття організаційного розвитку
- •144. Природа організаційних перемін та управління ними
- •145. Моделі успішного здійснення організаційних перемін
- •146. Способи розпод влади між різними рівнями орг-ації в процесі упр-ня змінами
- •147. Опір перемінам та їх причини. Способи подол опору
- •148. Організаційний розвиток та його складові
- •150. Соц відповід менеджерів
- •151. Види соц відповід під-ств
- •152. Етика поведінки менеджера
- •153. Комітети з етики та їх роль в упр-нні підприємством
130. Управління командою
Упр-ня командою ставить за мету забезпеч найбільш ефект використ потенціалу осіб, які залучені до виконан робіт. Від того, наскільки злагодж буде працюв команда, багато в чому залеж кінцеві результ впровадж ідеї у життя. Риси, якими хар-ться ефективні команди: неформал атмосфера; завдання, які ставл перед членами команди, добре зрозумілі; члени команди прислух один до одного; в обговор завдань беруть участь усі члени команди; її члени не тільки відкрито висловл свої думки, а й вираж свої почуття; конфлікти й розбіж обов'язково мають місце, але пов'язані виключно з ідеями, а не з особистостями. Голов задачами сис упр-ня командою, у сучас умовах є:- визнач заг стратег формув команди;- планування набору персоналу; -відбір та оцінка персоналу;- підвищ кваліфік та перепідготовка персоналу команди; -упр-ня кар’єрою;- ефективна орг-ція робіт, забезпеч умов праці та соц умов;- упр-ня з/п та витратами на персонал. Під час орг-ції дія-сті персоналу команди враховують таку специфіку люд ресурсів:- в упр-ні людьми пріоритет надається психологіч факторам, мотивації та стимулюв дія-сті; -реакція людей на упр-кі ріш емоційна;- люд ресурси здатні до постій розвитку;- процес взаємодії між орг-цією та люд ресурсом є двостороннім;- люд дія-сть потребує мотивації, цілеспрямов та самореаліз;- ефек-сть використ люд ресурсів при неправильній орг-ції зниж швидше ніж ефек-сть ін ресурсів;- вкладення в люд ресурс дають набагато більш ефект ніж вкладення в ін види ресурсів. Сис упр-ня командою не буде працюв ефективно, якщо не буде розробл ефектив модель мотивації. Позитив підходом до мотивац команди є:- встановл набору індивід факторів мотивації, позитив клімат в команді, можливість реаліз творч потенціалу, чітке визнач цілей в роботі, винагорода за внесок в спільний результат, однакові можливості розвитку кар’єри.
131. Поняття конфлікту. Конфлікт та конфліктна ситуація
Поняття конфлікту можна визнач як відсут згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути фіз особами або групами. Існують різні визнач конфлікту, але всі вони підкресл наяв протиріччя, яке виник в процесі соц взаємодії, що заключа в протидії суб'єктів конфлікту та зазвичай супроводж негатив емоціями. У конфліктах беруть участь як окремі особи, так і групи людей. Учасників конфлікту назив опонентами, суперниками тощо. Крім поняття «конфлікт», часто використ і поняття «конфліктна ситуація» — це об'єктивна основа конфлікту, яка фіксує виникн реального протиріччя в інтересах і потребах сторін. Конфліктна ситуація являє собою фрагмент конфлікту, цілісний епізод його розвитку, своєрідний «фотографічний знімок» конфлікту на певний момент часу. Тому структура конфлікту може розгляд і як структура конфлікт ситуації. Вона включає: учасників конфлікту (сторони конфлікту), якими можуть бути різні аспекти особистості (внутрішньоособист конфлікт), окремі індивіди або різні за масштабами соц групи; умови протікання (перед за все соц-псих); образи конфлікт ситуації. У конфлікт ситуації кожна зацікавлена сторона прагне відстоювати та досягати реаліз власних мети, цілей, думок, завдань, точки зору, при цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту чинити так само, використ всі прийнятні у даній ситуації заходи та форми впливу і намагається здолати опір ін сторони. Образи конфлікт ситуації - це внутр картини ситуації: уявлення учасників конфлікту про самих себе (про свої мотиви, цілі, можливості тощо); уявлення про протилежну сторону (її мотиви, цілі, можливості); уявлення кожного учасника про те, як ін сприймає його, уявлення про сер-ще, в якому реаліз конкретні відносини. Сучасна школа менеджменту дійшла до висновку, що конфлікт, попри негативні риси, відіграє і позитивну роль - сприяє рухові орг-ції вперед і визначає фактори, що заважають цьому процесові. Термін "конфлікт" можна визначити як джерело творчої енергії, якою слід управляти, тобто спрямовувати її у бажане русло.